Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Тисячі жителів міста боролися з ненависним фашизмом на фронтах Великої Вітчизняної війни, багато з них нагороджені орденами та медалями. А 9-
льотчики М. П. Мальченко, С. Д. Пошивальников, А. М. Раснецов, І. О. Шардаков, В. А. Карлов, піхотинці В. С. Новиков, І. Ф. Рибалко, партизан Г. Ф. Покровський, командир дивізії генерал О. В. Гладков удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Від Сталінграда до Одера пройшов а боями І. Ф. Рибалко. Виняткову мужність -та відвагу виявив він у боях при форсуванні Одера. Коли із строю вибув командир, І. Ф. Рилбалко очолив батальйон і успішно виконав бойове завдання - на лівому березі Одера створено й утримано плацдарм, з якого воїни Червоної Армії розгортали наступ на Берлін. У тих боях І. Ф. Рибалко загинув смертю героя.
Сімферопольці пишаються своїм земляком генерал-майором О. В. Гладковим. Учасник громадянської війни, він і в роки Великої Вітчизняної війни показував правки безприкладної відваги. Почавши битися з фашистами в червні 1941 року на Західному фронті, О. В. Гладков пізніше брав участь у боях за Крим, висаджувався з десантом на вогненний Керченський півострів. Війну він закінчив на Одері, командуючи 112-ю стрілецькою Рильсько - Коростенською дивізією.
Орденами й медалями Радянського Союзу нагороджено близько 1 тис. партизанів і підпільників - сімферопольців. Ордена Леніна удостоєні В. І. Бабій, А. М. Косухін, П. В. Михайленко, В. І. Никаноров, О. А. Волошилова та В. К. Єфремов.
Німецькі фашисти завдали величезних збитків місту: демонтували та відправили до Німеччини обладнання консервних заводів «Трудовий Жовтень» та «Серп і Молот», шкірвзуттєвого комбінату ім. Ф. Е. Дзержинського, швейних фабрик. Усього було знищено та зруйновано 126 промислових підприємств, насосну та електричну станції. На купи цегли та щебеню перетворили окупанти 8 шкільних приміщень, підірвали й спалили приміщення театру юного глядача, дитячої технічної станції, зруйнували студентське містечко, а також приміщення географічного й фізико-математичного факультетів Кримського педагогічного інституту, пограбували майно краєзнавчого музею. Гітлерівці знищили понад З0 проц. житлового фонду, у т. ч. 132 великі житлові будинки, зведені за роки Радянської влади. Та найстрашнішими втратами була загибель радянських людей. За період, окупації німецько-фашистські загарбники стратили й закатували у Сімферополі 22652 чоловіка, десятки тисяч жителів насильно вигнали па каторгу до Німеччини.
14 квітня 1944 року приступили до роботи Сімферопольський міськком партії та міська Рада депутатів трудящих. Відновлювали діяльність первинні партійні, комсомольські та профспілкові організації. Зусилля трудящих вони спрямовували па відбудову промислових підприємств, транспорту, комунального господарства, накладів культури та охорони здоров'я, налагодження нормального життя в місті.
Уже в перші місяці після визволення виконком Сімферопольської міськради створив постійні комісії та квартальні комітети, які піклувалися про відбудову шкіл, лікувальних закладів, поліпшення матеріально-побутового обслуговування інвалідів Вітчизняної війни.
Першочергова увага приділялася відбудові фабрик і заводів. Трудящі почали піднімати з руїн машинобудівний завод ім. В. В. Куйбишева, пустили авторемонтний завод. У жовтні 1944 року внаслідок дострокової відбудови лінії електропередачі Севастополь-Сімферополь обласний центр одержав електроенергію від Севастопольської ДРЕС-2. На початку 1945 року введено в дію тютюново-ферментаційний завод, наприкінці року - механо-складальний, модельний, ковальський та термічний цехи заводу ім. В. В. Куйбишева. Через півтора місяця після визволення консервний завод ім. С. М. Кірова видав для Червоної Армії перші тисячі банок
консервів, а в 1945 році їх було випущено 600 тис. У грудні 1946 року VIII міська партійна конференція накреслила заходи до підвищення ефективності використання коштів, відпущених державою на відбудову зруйнованого господарства міст. Наприкінці 1947 року в Сімферополі працювало 80 державних промисловик підприємств, а до кінця першої післявоєнної п'ятирічки - 111. Радянська держава,
братні народи у ті роки подавали постійну допомогу Сімферополю. Тільки на відбудову промисловості міста протягом трьох років держава асигнувала
Сімферополь
Сторінка 20 з 30
командуючий 4-м Українським фронтом генерал армії Ф. І. Толбухін. Сімферопольці палко дякували воїнам Червоної Армії за визволення від фашистського ярма. Згодом у сквері Перемоги на честь визволителів Сімферополя було встановлено на п'єдесталі танк Т 34. На Севастопольському шосе, у колишньому селищі Заводському (тепер воно в межах міста), на місці загибелі гвардії майора М. П. Данилова, червоноармійців М. О. Сербинова, І. М. Малкова, О. Г. Зубенка та двох невідомих воїнів встановлено пам'ятник. Іменем Данилова названо одну з вулиць Сімферополя.Тисячі жителів міста боролися з ненависним фашизмом на фронтах Великої Вітчизняної війни, багато з них нагороджені орденами та медалями. А 9-
Від Сталінграда до Одера пройшов а боями І. Ф. Рибалко. Виняткову мужність -та відвагу виявив він у боях при форсуванні Одера. Коли із строю вибув командир, І. Ф. Рилбалко очолив батальйон і успішно виконав бойове завдання - на лівому березі Одера створено й утримано плацдарм, з якого воїни Червоної Армії розгортали наступ на Берлін. У тих боях І. Ф. Рибалко загинув смертю героя.
Сімферопольці пишаються своїм земляком генерал-майором О. В. Гладковим. Учасник громадянської війни, він і в роки Великої Вітчизняної війни показував правки безприкладної відваги. Почавши битися з фашистами в червні 1941 року на Західному фронті, О. В. Гладков пізніше брав участь у боях за Крим, висаджувався з десантом на вогненний Керченський півострів. Війну він закінчив на Одері, командуючи 112-ю стрілецькою Рильсько - Коростенською дивізією.
Орденами й медалями Радянського Союзу нагороджено близько 1 тис. партизанів і підпільників - сімферопольців. Ордена Леніна удостоєні В. І. Бабій, А. М. Косухін, П. В. Михайленко, В. І. Никаноров, О. А. Волошилова та В. К. Єфремов.
Німецькі фашисти завдали величезних збитків місту: демонтували та відправили до Німеччини обладнання консервних заводів «Трудовий Жовтень» та «Серп і Молот», шкірвзуттєвого комбінату ім. Ф. Е. Дзержинського, швейних фабрик. Усього було знищено та зруйновано 126 промислових підприємств, насосну та електричну станції. На купи цегли та щебеню перетворили окупанти 8 шкільних приміщень, підірвали й спалили приміщення театру юного глядача, дитячої технічної станції, зруйнували студентське містечко, а також приміщення географічного й фізико-математичного факультетів Кримського педагогічного інституту, пограбували майно краєзнавчого музею. Гітлерівці знищили понад З0 проц. житлового фонду, у т. ч. 132 великі житлові будинки, зведені за роки Радянської влади. Та найстрашнішими втратами була загибель радянських людей. За період, окупації німецько-фашистські загарбники стратили й закатували у Сімферополі 22652 чоловіка, десятки тисяч жителів насильно вигнали па каторгу до Німеччини.
14 квітня 1944 року приступили до роботи Сімферопольський міськком партії та міська Рада депутатів трудящих. Відновлювали діяльність первинні партійні, комсомольські та профспілкові організації. Зусилля трудящих вони спрямовували па відбудову промислових підприємств, транспорту, комунального господарства, накладів культури та охорони здоров'я, налагодження нормального життя в місті.
Уже в перші місяці після визволення виконком Сімферопольської міськради створив постійні комісії та квартальні комітети, які піклувалися про відбудову шкіл, лікувальних закладів, поліпшення матеріально-побутового обслуговування інвалідів Вітчизняної війни.
Першочергова увага приділялася відбудові фабрик і заводів. Трудящі почали піднімати з руїн машинобудівний завод ім. В. В. Куйбишева, пустили авторемонтний завод. У жовтні 1944 року внаслідок дострокової відбудови лінії електропередачі Севастополь-Сімферополь обласний центр одержав електроенергію від Севастопольської ДРЕС-2. На початку 1945 року введено в дію тютюново-ферментаційний завод, наприкінці року - механо-складальний, модельний, ковальський та термічний цехи заводу ім. В. В. Куйбишева. Через півтора місяця після визволення консервний завод ім. С. М. Кірова видав для Червоної Армії перші тисячі банок
консервів, а в 1945 році їх було випущено 600 тис. У грудні 1946 року VIII міська партійна конференція накреслила заходи до підвищення ефективності використання коштів, відпущених державою на відбудову зруйнованого господарства міст. Наприкінці 1947 року в Сімферополі працювало 80 державних промисловик підприємств, а до кінця першої післявоєнної п'ятирічки - 111. Радянська держава,
братні народи у ті роки подавали постійну допомогу Сімферополю. Тільки на відбудову промисловості міста протягом трьох років держава асигнувала