Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На кінець відбудовного періоду у місті продукцію давали З консервні фабрики; завод «Кримське машинобудування» випускав ножі для кришіння тютюну та механічні тістозмішувачі; кілька невеликих машинобудівних заводів та млинів, об'єднаний держшкірзавод «Кримський більшовик», нова швейна фабрика тресту «Швейпром» та інші підприємства виробляли
переважно товари широкого вжитку і продукти харчування.Частину підприємств було об'єднано в трести, переведено на
госпрозрахунок. Житлово-орендні, житлово-кооперативні, кустарно-промислові товариства та центральний робітничий споживчий кооператив «Товариш» (виник в серпні 1922 року) сприяли витісненню із економіки приватних підприємців та торговців. Складалася система робітничої освіти: організовувалися фабрично-заводські училища, школи бригадного учнівства при шкірзаводі, машинобудівному заводі, тютюновій фабриці, першій держдрукарні.
Великі кошти виділяла Радянська держава на відбудову житлового фонду. 1924 року житлова площа Сімферополя (включаючи приватний сектор) становила 459 тис. кв. м. в 1925 році розгорнулося будівництво Аянського водопроводу. Устаткування для каналізації випускав місцевий трубобетонний завод. На міській електростанції запрацював новий двигун потужністю 1 тис. к. с. З травня 1924 року відновилася робота трамваю.
На початок 1923 року в місті налічувалося 13 лікарень (у т. ч. 7 обласного значення), 9 амбулаторій, де працювало 70 лікарів, 43 медсестри, 5 акушерів, 21 фармацевт. На кінець відбудовного періоду мережа лікувальних закладів мала амбулаторію, туберкульозний диспансер, пастерівський інститут. Особливо багато робила Радянська влада для поліпшення охорони здоров'я дітей. 1921 року в місті відкрито центральну дитячу лікарню, створено будинок матері та дитини, 4 дитячих ясел, 4 пункти для роздавання молока дітям, 13 дитячих та шкільних їдалень, 9 дитбудинків, 3 дитячи консультації.
Широко розгорталася боротьба з неписьменністю. Ще у квітні 1921 року в Сімферополі налічувалося понад 29 тис. неписьменних. Протягом 1923-1924 рр. при бібліотеках, червоних кутках, школах організовано 23 пункти лікнепу, з них 3 татарською мовою, з тримісячним терміном навчання. Тисячі трудівників після напруженого робочого дня сідали за букварі, щоб оволодіти грамотою. Допомагали їм у цьому 1700 культармійців. Понад 500 ентузиастів утворили Перший Сімферопольський ударний батальйон культармійців ім. В. І. Леніна, який викликав на змагання керченських
культармійців.
До червня 1923 року 11 семирічних та З0 початкових шкіл міста охоплювали 61 проц. дітей шкільного віку. Діяли 4 профтехшколи, 10 технікумів. А на початок 1925 року працювало 26 шкіл першого ступеня, у яких 104 вчителі навчали 3380 учнів, і 12 шкіл другого ступеня, де 267 вчителів учили 5189 учнів. При Таврійському університеті відкрився підготовчий робітничий факультет ім. І. А. Назукіна з 3-річним строком навчання, де 39 викладачів навчало 512 чоловік, серед них 378 робітників, 122 селянини та 12 службовців. В університеті, який мав два факультети - педагогічний та медичний,- навчалося понад 900 студентів. В 1918-1924 рр. тут працювали видатні учені: геохімік В. І. Вернадський, геологи М. І. Андрусов та В. І. Лучицький, геолог і географ В. П. Обручев, хімік-металознавець О. О. Ванков, історик Б. Д. Греков, фізики А. Ф. Йоффе, І. Є. Тамм, математики М. М. Крилов та В. І. Смирнов, ботанік і фізіолог В. І. Палладій, біохімік О. В. Палладій, лісовод Г. Ф. Морозов, ботанік-географ Є. В. Вульф, зоолог Є. Н. Павловський. український радянський літературознавець М. К. Гудзій та інші.
Серед вихованців університету тих років - видатні радянські вчені: тричі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та Державної премій СРСР академік І. В. Курчатов, відомий радянський геолог і геохімік академік Д. І. Щербаков, лауреат Державних та Нобелівської премій професор І. М. Франк.
1925 року на базі педагогічного факультету ліквідованого Кримського університету в місті відкрито педагогічний інститут ім. М. В. Фрунзе.
Розгорталася наукова робота в краєзнавчому музеї, у створеному 1923 року на базі Таврійської ученої архівної комісії Таврійському товаристві історії, археології та етнографії, у відділенні Товариства вивчення пам'ятників історії і культури, в Кримському товаристві дослідників та любителів природи, в Кримському науково-дослідному інституті, організованому 1925 року для дослідження природи, продуктивних сил та економіки Криму.
Радянська влада прилучала до культури найширші маси трудящих. У 1921-1925 рр. працювали музичний технікум, а згодом - Кримська консерваторія. Серед її вихованців - радянський композитор Г. К. Фарді. У консерваторії викладав відомий педагог і диригент А. М. Сапожников.
Сімферополь
Сторінка 13 з 30
Створені профспілками й господарськими органами комісія у справах концентрації підприємств та комісія у справах обстеження об'єднували дрібні підприємства, переводили їх на господарські засади.На кінець відбудовного періоду у місті продукцію давали З консервні фабрики; завод «Кримське машинобудування» випускав ножі для кришіння тютюну та механічні тістозмішувачі; кілька невеликих машинобудівних заводів та млинів, об'єднаний держшкірзавод «Кримський більшовик», нова швейна фабрика тресту «Швейпром» та інші підприємства виробляли
госпрозрахунок. Житлово-орендні, житлово-кооперативні, кустарно-промислові товариства та центральний робітничий споживчий кооператив «Товариш» (виник в серпні 1922 року) сприяли витісненню із економіки приватних підприємців та торговців. Складалася система робітничої освіти: організовувалися фабрично-заводські училища, школи бригадного учнівства при шкірзаводі, машинобудівному заводі, тютюновій фабриці, першій держдрукарні.
Великі кошти виділяла Радянська держава на відбудову житлового фонду. 1924 року житлова площа Сімферополя (включаючи приватний сектор) становила 459 тис. кв. м. в 1925 році розгорнулося будівництво Аянського водопроводу. Устаткування для каналізації випускав місцевий трубобетонний завод. На міській електростанції запрацював новий двигун потужністю 1 тис. к. с. З травня 1924 року відновилася робота трамваю.
На початок 1923 року в місті налічувалося 13 лікарень (у т. ч. 7 обласного значення), 9 амбулаторій, де працювало 70 лікарів, 43 медсестри, 5 акушерів, 21 фармацевт. На кінець відбудовного періоду мережа лікувальних закладів мала амбулаторію, туберкульозний диспансер, пастерівський інститут. Особливо багато робила Радянська влада для поліпшення охорони здоров'я дітей. 1921 року в місті відкрито центральну дитячу лікарню, створено будинок матері та дитини, 4 дитячих ясел, 4 пункти для роздавання молока дітям, 13 дитячих та шкільних їдалень, 9 дитбудинків, 3 дитячи консультації.
Широко розгорталася боротьба з неписьменністю. Ще у квітні 1921 року в Сімферополі налічувалося понад 29 тис. неписьменних. Протягом 1923-1924 рр. при бібліотеках, червоних кутках, школах організовано 23 пункти лікнепу, з них 3 татарською мовою, з тримісячним терміном навчання. Тисячі трудівників після напруженого робочого дня сідали за букварі, щоб оволодіти грамотою. Допомагали їм у цьому 1700 культармійців. Понад 500 ентузиастів утворили Перший Сімферопольський ударний батальйон культармійців ім. В. І. Леніна, який викликав на змагання керченських
культармійців.
До червня 1923 року 11 семирічних та З0 початкових шкіл міста охоплювали 61 проц. дітей шкільного віку. Діяли 4 профтехшколи, 10 технікумів. А на початок 1925 року працювало 26 шкіл першого ступеня, у яких 104 вчителі навчали 3380 учнів, і 12 шкіл другого ступеня, де 267 вчителів учили 5189 учнів. При Таврійському університеті відкрився підготовчий робітничий факультет ім. І. А. Назукіна з 3-річним строком навчання, де 39 викладачів навчало 512 чоловік, серед них 378 робітників, 122 селянини та 12 службовців. В університеті, який мав два факультети - педагогічний та медичний,- навчалося понад 900 студентів. В 1918-1924 рр. тут працювали видатні учені: геохімік В. І. Вернадський, геологи М. І. Андрусов та В. І. Лучицький, геолог і географ В. П. Обручев, хімік-металознавець О. О. Ванков, історик Б. Д. Греков, фізики А. Ф. Йоффе, І. Є. Тамм, математики М. М. Крилов та В. І. Смирнов, ботанік і фізіолог В. І. Палладій, біохімік О. В. Палладій, лісовод Г. Ф. Морозов, ботанік-географ Є. В. Вульф, зоолог Є. Н. Павловський. український радянський літературознавець М. К. Гудзій та інші.
Серед вихованців університету тих років - видатні радянські вчені: тричі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та Державної премій СРСР академік І. В. Курчатов, відомий радянський геолог і геохімік академік Д. І. Щербаков, лауреат Державних та Нобелівської премій професор І. М. Франк.
1925 року на базі педагогічного факультету ліквідованого Кримського університету в місті відкрито педагогічний інститут ім. М. В. Фрунзе.
Розгорталася наукова робота в краєзнавчому музеї, у створеному 1923 року на базі Таврійської ученої архівної комісії Таврійському товаристві історії, археології та етнографії, у відділенні Товариства вивчення пам'ятників історії і культури, в Кримському товаристві дослідників та любителів природи, в Кримському науково-дослідному інституті, організованому 1925 року для дослідження природи, продуктивних сил та економіки Криму.
Радянська влада прилучала до культури найширші маси трудящих. У 1921-1925 рр. працювали музичний технікум, а згодом - Кримська консерваторія. Серед її вихованців - радянський композитор Г. К. Фарді. У консерваторії викладав відомий педагог і диригент А. М. Сапожников.