Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поблизу Гвардійського виявлено кілька курганів доби бронзи. У т. Зв.
Золотому кургані розкопано багате поховання воїна V ст. до н. е. в панцирі з залізним
мечем, бронзовими стрілами в дерев'яному сагайдаку, золотою гривною і різними прикрасами (в т. ч. бляха у вигляді левиці); виявлено пізньоскіфське поселення.
У документах післяжовтневого часу місцевість, де тепер розташоване Гвардійська чисто узагальнено називали Сарабузом. Ще до приєднання Криму до Росії тут виникли села Спат і Шунук. Відомо, що в 1718 році при селі Спаті був маєток з млином. Є згадка про Спат 1798 року в «Опису міста Ак-Мечеті та його повіту». В 1805-1806 рр. в селі налічувалося 20 дворів з 176 жителями, у Шунуку в 22 господарствах - 103 чоловіка.
На початку 40-х рр. XIX ст. землі села Спата стали власністю поміщика Сомова, який переселив сюди з свого маєтку в Катеринославській губернії 57 селян-кріпаків. Після реформи 1861 року дворові відмовилися одержувати «дарчі наділи», з допомогою яких пан намагався дістати дешеві робочі руки для обробітку своїх земель. Плинність селян і еміграція татар до Туреччини призвели до скорочення населення. 1865 року у Спаті було 18 дворів з 46 мешканцями, а на 1880 рік кількість дйорів зменшилася до 105. Поміщик намагався вести господарство руками найманих робітників, але їх не вистачало. Тому він змушений був розпродати частину своїх земель.
1881 року в селі оселилося 37 сімей німецьких колоністів, що придбали у Сомова 3870 десятин землі (3 з них - по 36 десятин, а решта - від 72 до 290 кожна). 18 господарств користувалися найманою працею. 34 господарства мали робочої худоби більш як по 4 голови кожне, два - по 2 і 3 голови, одне господарство було безтягловим. Всього в селі жило 242 чоловіка. Приблизно в цей же час 10 родин колоністів осіло в Шунуку. При цьому 2 господарства придбали у власність 596 десятин землі. Частину куплених угідь вони здавали в оренду односельцям за третину врожаю. Три сім'ї Шунука були безземельними і наймитували.
Після спорудження Лозово-Севастопольеької залізниці, 1873 року, поблизу сіл Спата й Шунука збудовано залізничну станцію Сарабуз, що стала важливим пунктом вивезення хлібних вантажів. Тут же виникло селище Спат. 1876 року звідси відправлено 4 тис. пудів хліба, в 1886 році - вже 100 тис. пудів.
1895 року підприємці Химцов та Лангеман заснували в селі Спаті чавуноливарний завод, який випускав найпростіші молотарки, косарки та інше сільськогосподарське знаряддя. На 1907 рік тут було зайнято 38 чоловік. Через два роки Химцов відкрий другий такий же завод з 35 робітниками, а Лангеман побудував великий млин «Тавріда». Решта збагатілих колоністів спорудила ще два млини і шпагатно-канатну фабрику.
Наприкінці XIX ст. населення села Спата становило 305 чоловік, в Шунуку прожинало 64 чоловіка. З розвитком капіталізму посилилася його класова диференціація. На початок XX ст. в селі Шунуку налічувалося 6 великих куркульських господарств. Їм належало 62 коней, 22 голови робочого молодняка, 47 корів та багато іншої худоби. У кожного з них був повний набір сільськогосподарського реманенту, в т. ч. жниварки. 5 господарств, які орендували землі куркулів на умовах кабальної скіпщини, зовсім не мали інвентаря. Члени 3 селянських родин наймитували. Куркулі-колоністи все більше використовували найману робочу силу - місцевих наймитів і прийшле населення. 1915 року в Спаті з 340 жителів 160 були тимчасовими найманими робітниками. Багато колоністів використовували дитячу працю - дітям платили менше, а часом наймали тільки за харч. Працюючи майже всю добу, наймити тулилися там, де утримували худобу.
Не кращим було й становище трудящих, зайнятих на місцевих підприємствах. Робочий день на заводі Лангемана тривав 10 годин, а заробітна плата підсобного робітника не перевищувала 30 коп. Зате наживалися хазяї. 1917 року на цьому
заводі було 300 робітників, у Химцова - 100, на шпагатно-канатній фабриці 50,
на млинах - 80.
Медичної допомоги населенню, власне, не існувало. До найближчої лікарської дільниці від села Спата треба було подолати 33 версти, а від Щунука - 18. На медобслуговування одного сільського жителя повітове земство асигновувало на рік 64 копійки. У селі Спаті 1881 року відкрилося перше, а 1900 - друге училища, де навчалося близько 70 дітей багатих колоністів. У Шунуку лише в 1905 році почало працювати земське училище. В ньому здобували початкову грамоту 50 дітей.
Гвардійське
Сторінка 1 з 8
Гвардійське - селище міського типу, центр селищної Ради. Розташоване на річці Салгиру, за 18 км на північ від обласного центру, з яким -в'язане шосейною дорогою та залізницею. Вузлова залізнична станція Острякове. Селищній Раді підпорядковані села Журавлівка, Красна Зорька, Маленьке, Олександрівка, Розсвіт, Софіївка, Сторожове. Населення - 11,3 тис. чоловік.Поблизу Гвардійського виявлено кілька курганів доби бронзи. У т. Зв.
мечем, бронзовими стрілами в дерев'яному сагайдаку, золотою гривною і різними прикрасами (в т. ч. бляха у вигляді левиці); виявлено пізньоскіфське поселення.
У документах післяжовтневого часу місцевість, де тепер розташоване Гвардійська чисто узагальнено називали Сарабузом. Ще до приєднання Криму до Росії тут виникли села Спат і Шунук. Відомо, що в 1718 році при селі Спаті був маєток з млином. Є згадка про Спат 1798 року в «Опису міста Ак-Мечеті та його повіту». В 1805-1806 рр. в селі налічувалося 20 дворів з 176 жителями, у Шунуку в 22 господарствах - 103 чоловіка.
На початку 40-х рр. XIX ст. землі села Спата стали власністю поміщика Сомова, який переселив сюди з свого маєтку в Катеринославській губернії 57 селян-кріпаків. Після реформи 1861 року дворові відмовилися одержувати «дарчі наділи», з допомогою яких пан намагався дістати дешеві робочі руки для обробітку своїх земель. Плинність селян і еміграція татар до Туреччини призвели до скорочення населення. 1865 року у Спаті було 18 дворів з 46 мешканцями, а на 1880 рік кількість дйорів зменшилася до 105. Поміщик намагався вести господарство руками найманих робітників, але їх не вистачало. Тому він змушений був розпродати частину своїх земель.
1881 року в селі оселилося 37 сімей німецьких колоністів, що придбали у Сомова 3870 десятин землі (3 з них - по 36 десятин, а решта - від 72 до 290 кожна). 18 господарств користувалися найманою працею. 34 господарства мали робочої худоби більш як по 4 голови кожне, два - по 2 і 3 голови, одне господарство було безтягловим. Всього в селі жило 242 чоловіка. Приблизно в цей же час 10 родин колоністів осіло в Шунуку. При цьому 2 господарства придбали у власність 596 десятин землі. Частину куплених угідь вони здавали в оренду односельцям за третину врожаю. Три сім'ї Шунука були безземельними і наймитували.
Після спорудження Лозово-Севастопольеької залізниці, 1873 року, поблизу сіл Спата й Шунука збудовано залізничну станцію Сарабуз, що стала важливим пунктом вивезення хлібних вантажів. Тут же виникло селище Спат. 1876 року звідси відправлено 4 тис. пудів хліба, в 1886 році - вже 100 тис. пудів.
1895 року підприємці Химцов та Лангеман заснували в селі Спаті чавуноливарний завод, який випускав найпростіші молотарки, косарки та інше сільськогосподарське знаряддя. На 1907 рік тут було зайнято 38 чоловік. Через два роки Химцов відкрий другий такий же завод з 35 робітниками, а Лангеман побудував великий млин «Тавріда». Решта збагатілих колоністів спорудила ще два млини і шпагатно-канатну фабрику.
Наприкінці XIX ст. населення села Спата становило 305 чоловік, в Шунуку прожинало 64 чоловіка. З розвитком капіталізму посилилася його класова диференціація. На початок XX ст. в селі Шунуку налічувалося 6 великих куркульських господарств. Їм належало 62 коней, 22 голови робочого молодняка, 47 корів та багато іншої худоби. У кожного з них був повний набір сільськогосподарського реманенту, в т. ч. жниварки. 5 господарств, які орендували землі куркулів на умовах кабальної скіпщини, зовсім не мали інвентаря. Члени 3 селянських родин наймитували. Куркулі-колоністи все більше використовували найману робочу силу - місцевих наймитів і прийшле населення. 1915 року в Спаті з 340 жителів 160 були тимчасовими найманими робітниками. Багато колоністів використовували дитячу працю - дітям платили менше, а часом наймали тільки за харч. Працюючи майже всю добу, наймити тулилися там, де утримували худобу.
Не кращим було й становище трудящих, зайнятих на місцевих підприємствах. Робочий день на заводі Лангемана тривав 10 годин, а заробітна плата підсобного робітника не перевищувала 30 коп. Зате наживалися хазяї. 1917 року на цьому
заводі було 300 робітників, у Химцова - 100, на шпагатно-канатній фабриці 50,
на млинах - 80.
Медичної допомоги населенню, власне, не існувало. До найближчої лікарської дільниці від села Спата треба було подолати 33 версти, а від Щунука - 18. На медобслуговування одного сільського жителя повітове земство асигновувало на рік 64 копійки. У селі Спаті 1881 року відкрилося перше, а 1900 - друге училища, де навчалося близько 70 дітей багатих колоністів. У Шунуку лише в 1905 році почало працювати земське училище. В ньому здобували початкову грамоту 50 дітей.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистеньке
- Урожайне
- Укромне
- Скворцове
- Родникове
- Первомайське
- Перове
- Новоандріївка
- Миколаївка
- Молодіжне
- Мирне
- Мазанка
- Кальчугине
- Кам’янка
- Донське
- Добре
- Денисівка
- Водне