Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Населення - 1942,4 тис. чоловік. Середня густота населення - 71 чоловік на 1 кв. км. У містах і селищах міського типу проживає 1263,6 тис. (65 проц.), у селах - 678,8 тис. (35 проц.) жителів.
У складі області - одне місто республіканського, 7 - обласного, 6 - районного підпорядкування, 50 селищ міського типу, 14 районів, 192 сільські Ради, а всього - 1175 населених пунктів, у т. ч. 64 міських, 1111 сільських.
Рельєф Кримського півострова різноманітний. Північна та центральна частини його - рівнина, яка на заході (Тарханкутський півострів) та на сході (Керченський півострів) поступово переходить у пагорби й височини. У південній частині трьома паралельними пасмами піднімаються гори, розділені неширокими долинами. Вздовж Південного берега - від Севастополя до Феодосії - близько 150 км довжиною і до 50 км шириною тягнеться Головне пасмо Кримських гір. Найвища їх точка Роман-Кош (1545 м).
Область багата на корисні копалини. Велике народногосподарське значення мають залізні руди Керченського півострова, різні вапняки, що залягають майже скрізь, мергелі, глини, піски та піщаники, гравій, галька, діорити і мінеральні солі численних соляних озер степового Криму і Сиваша. У Джанкойському районі й на Тарханкутському півострові є запаси природного газу. На Керченському і Тарханкутському півостровах виявлено родовища нафти. Багато мінеральних джерел, відомих своїми лікувальними властивостями.
На Південному березі Кримського півострова клімат середземноморський, безморозний період триває тут близько 250 днів; у степовому Криму - помірно
жаркий, посушливий; на Керченському півострові - сухий, з м'якою зимою і жарким літом.
Річки Криму порівняно невеликі і маловодні. Головні з них - Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир, Кучук-Карасу, Біюк-Карасу, Індол беруть початок на Головному пасмі Кримських гір і течуть на захід і північ. Влітку багато їх пересихає. На Керченському і Тарханкутському півостровах та в переважній частині Північного Криму річок немає. Тут створено багато штучних водоймищ. Водосховища споруджено також на ріках Біюк-Карасу (поблизу Білогірська), Альмі (село Новопавлівка), Качі (біля Бахчисарая), Бельбеку (біля с. Щасливого), Чорній (у Байдарській долині). 1956 року збудовано Сімферопольське, в 1966 - Партизанське водосховища.
Винятково важливе значення для рівнинного Криму має Північно-Кримський канал, спорудження якого розпочато 1961 року. Його трасу прокладено по Перекопському перешийку до Джанкоя, потім - до залізничної станції Владиславівка і далі на Керч.
Рівнинній частині Криму і Керченському півострову властива трав'яниста степова рослинність, передгір'ям - лісостепова, схили гір вкриті лісами. Нагір'я безлісі: це високогірні луки, що чергуються з оголеними вапняками. На Південному березі півострова ростуть кипариси, кедри, магнолії, пальми, лавр, пробковий дуб та інші субтропічні рослини.
Небагатий, але своєрідний тваринний світ Криму. Тут водяться кримський олень, кримська козуля, кримська гірська лисиця та інші ендемічні тварини.
Територія Кримського півострова, як і Західно-Кавказьке узбережжя, була одним з найважливіших центрів розселення людини в найдавніші часи. У передгірській та гірській частинах Криму (нинішні Бахчисарайський, Білогірський, Сімферопольський райони), в печерах, під навісами скель і в гротах досліджено близько 20 стоянок людей епохи раннього палеоліту (100-З0 тисяч років тому), що займалися облавним мисливством. Серед них найдавніша - широко відома стоянка в гроті Кіїк-Коба (біля села Курортного Білогірського району). Тут знайдено найдавніші поховання людини, що дають змогу антропологам уточнити реконструкцію загального вигляду неандертальців, які населяли територію Криму 100 тисяч років тому. Влітку 1973 року поблизу Білогірська, в урочищі Ак-Кая, виявлено ще
одне неандертальське поховання. Значний інтерес становить також зроблена на основі знахідки в селі Старосіллі, біля Бахчисарая, реконструкція «старосільського хлопчика», якому, як вважають вчені, притаманні неандертальські та кроманьйонські риси. Кроманьйонці, які заселяли Кримський півострів в епоху пізнього палеоліту (30-13 тисяч років тому), займалися, крім мисливства, ще й рибальством. Про це свідчать кістки лосося та вирезуба, знайдені в пізньопалеолітичній стоянці (Сюрень І) біля села Танкового Бахчисарайського району.
Найвідоміші мезолітичні стоянки (12-8 тис. років тому) досліджено неподалік Севастополя (грот Мурзак-Коба) та біля села Широкого в Севастопольській зоні (грот Фатьма-Коба). Тут виявлено також 2 поховання кроманьйонців. У
Кримська область
Сторінка 1 з 52
Кримська область розташована на півдні Європейської частини СРСР, займає Кримський півострів. На заході та півдні вона омивається Чорним, на сході - Азовським морями, на півночі межує з Херсонською областю. Утворена область З0 червня 1945 року. В складі Української РСР - з 19 лютого 1954 року. Площа - 27 тис. кв. км. У складі області - одне місто республіканського, 7 - обласного, 6 - районного підпорядкування, 50 селищ міського типу, 14 районів, 192 сільські Ради, а всього - 1175 населених пунктів, у т. ч. 64 міських, 1111 сільських.
Рельєф Кримського півострова різноманітний. Північна та центральна частини його - рівнина, яка на заході (Тарханкутський півострів) та на сході (Керченський півострів) поступово переходить у пагорби й височини. У південній частині трьома паралельними пасмами піднімаються гори, розділені неширокими долинами. Вздовж Південного берега - від Севастополя до Феодосії - близько 150 км довжиною і до 50 км шириною тягнеться Головне пасмо Кримських гір. Найвища їх точка Роман-Кош (1545 м).
Область багата на корисні копалини. Велике народногосподарське значення мають залізні руди Керченського півострова, різні вапняки, що залягають майже скрізь, мергелі, глини, піски та піщаники, гравій, галька, діорити і мінеральні солі численних соляних озер степового Криму і Сиваша. У Джанкойському районі й на Тарханкутському півострові є запаси природного газу. На Керченському і Тарханкутському півостровах виявлено родовища нафти. Багато мінеральних джерел, відомих своїми лікувальними властивостями.
На Південному березі Кримського півострова клімат середземноморський, безморозний період триває тут близько 250 днів; у степовому Криму - помірно
жаркий, посушливий; на Керченському півострові - сухий, з м'якою зимою і жарким літом.
Річки Криму порівняно невеликі і маловодні. Головні з них - Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир, Кучук-Карасу, Біюк-Карасу, Індол беруть початок на Головному пасмі Кримських гір і течуть на захід і північ. Влітку багато їх пересихає. На Керченському і Тарханкутському півостровах та в переважній частині Північного Криму річок немає. Тут створено багато штучних водоймищ. Водосховища споруджено також на ріках Біюк-Карасу (поблизу Білогірська), Альмі (село Новопавлівка), Качі (біля Бахчисарая), Бельбеку (біля с. Щасливого), Чорній (у Байдарській долині). 1956 року збудовано Сімферопольське, в 1966 - Партизанське водосховища.
Винятково важливе значення для рівнинного Криму має Північно-Кримський канал, спорудження якого розпочато 1961 року. Його трасу прокладено по Перекопському перешийку до Джанкоя, потім - до залізничної станції Владиславівка і далі на Керч.
Рівнинній частині Криму і Керченському півострову властива трав'яниста степова рослинність, передгір'ям - лісостепова, схили гір вкриті лісами. Нагір'я безлісі: це високогірні луки, що чергуються з оголеними вапняками. На Південному березі півострова ростуть кипариси, кедри, магнолії, пальми, лавр, пробковий дуб та інші субтропічні рослини.
Небагатий, але своєрідний тваринний світ Криму. Тут водяться кримський олень, кримська козуля, кримська гірська лисиця та інші ендемічні тварини.
Територія Кримського півострова, як і Західно-Кавказьке узбережжя, була одним з найважливіших центрів розселення людини в найдавніші часи. У передгірській та гірській частинах Криму (нинішні Бахчисарайський, Білогірський, Сімферопольський райони), в печерах, під навісами скель і в гротах досліджено близько 20 стоянок людей епохи раннього палеоліту (100-З0 тисяч років тому), що займалися облавним мисливством. Серед них найдавніша - широко відома стоянка в гроті Кіїк-Коба (біля села Курортного Білогірського району). Тут знайдено найдавніші поховання людини, що дають змогу антропологам уточнити реконструкцію загального вигляду неандертальців, які населяли територію Криму 100 тисяч років тому. Влітку 1973 року поблизу Білогірська, в урочищі Ак-Кая, виявлено ще
одне неандертальське поховання. Значний інтерес становить також зроблена на основі знахідки в селі Старосіллі, біля Бахчисарая, реконструкція «старосільського хлопчика», якому, як вважають вчені, притаманні неандертальські та кроманьйонські риси. Кроманьйонці, які заселяли Кримський півострів в епоху пізнього палеоліту (30-13 тисяч років тому), займалися, крім мисливства, ще й рибальством. Про це свідчать кістки лосося та вирезуба, знайдені в пізньопалеолітичній стоянці (Сюрень І) біля села Танкового Бахчисарайського району.
Найвідоміші мезолітичні стоянки (12-8 тис. років тому) досліджено неподалік Севастополя (грот Мурзак-Коба) та біля села Широкого в Севастопольській зоні (грот Фатьма-Коба). Тут виявлено також 2 поховання кроманьйонців. У