Сторінка 1 з 9
Бахчисарай - місто районного підпорядкування, центр однойменного району.
Розташований у мальовничій долині річки Чурук-Су (притока Качі), за 32 км від обласного центру. Залізнична станція. Через Бахчисарай проходить авто-шлях Сімферополь-Севастополь. Населення - 18,9 тис. чоловік.
Територію Бахчисарая було заселено понад 40 тис. років тому. Це стверджують виявлені тут дві ранньопалеолітичні стоянки. На одній з них, що на південно-східній околиці Бахчисарая -Старосіллі, знайдено рештки скелету дворічної дитини.
На підставі цієї знахідки вчені зробили реконструкцію т. зв. старосільського хлопчика. Навколо міста височать кургани епохи ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.). На околиці Бахчисарая, в балці Ашлама-Дере, виявлені поселення - велике таврське з могильником (VIII-VII ст. до н. е.) і два пізньоскіфські перших століть н. е. У південно-східній частині міста в долині Майрам-Дере збереглися залишки середньовічного поселення, що виникло в IV-V ст. н. е. Жителями його були нащадки таврів, скіфів, сарматів, аланів і греків. Основним їх заняттям було землеробство і виноградарство. Пізніше біля поселення виник християнський монастир, який існував до початку XX ст. З середини XIX ст. він став називатися Успенським. Поруч, на високому обривистому плато, в X ст. побудовано фортецю, відому з XIII-XIV ст. під назвою Кирк-Єр (пізніше Чуфут-Кале).
1299 року Кирк-Єр захопили і пограбували війська темника (воєначальника) Золотої Орди Ногая. Землі долини загарбали татарські феодали. У XIV ст. тут виросло поселення Ески-Юрт (старе селище). Ще й досі на цьому місці збереглися мавзолеї золотоординських князів. Через Ески-Юрт у XIV-XV ст. проходив торговий шлях, що з'єднував Північне Причорномор'я з портами, розташованими на березі Чорного моря. Стягнення мита з купців, грабування населення, скотарство були джерелами прибутків татарської знаті.
У другій половині XV ст., після проголошення Кримського ханства, хан Хаджі-Гірей переніс свою резиденцію із Солхата (тепер Старий Крим) у Кирк-Єр. У долині, поблизу фортеці, було засновано нову столицю - Бахчисарай (палац у саду). Вперше це місто згадується 1502 року в грамоті кримського хана Менглі-Гірея. Бахчисарай зводили місцеві майстри, російські й українські полонені каменерізи, різб'ярі по дерезу, рисувальники. В будівництві ханського палацу брали участь також майстри з Ірану, Італії, Туреччини.
Основним джерелом збагачення феодальної верхівки Кримського ханства були систематичні грабіжницькі напади на українські, російські й польські землі. У Бахчисараї застосовувалася праця невільників - вони обробляли землі хазяїв, споруджували будинки, працювали в різних майстернях. їх нещадно визискували, продавали разом з худобою, пасовищами, орними землями. Полонених, у т. ч. жінок і дітей, вивозили до Ірану, Туреччини й інших країн.
Російський та український народи вели героїчну боротьбу проти спустошливих набігів татарських завойовників. Перші походи проти них було здійснено в другій половині XVI ст. (1555, 1558, 1559 та ін. роках). 1628 року гетьман Михайло Дорошенко, скориставшись міжусобною боротьбою татарських
феодалів, вирушив у похід на Крим. Під час цього походу
козаки пройшли з боями в глиб Криму, оволоділи рядом укріплених міст, розгромили під Бахчисараєм військо прихильника турецького султана хана Кан-Теміра, підійшли до Кафи і тримали її в облозі півтора місяці. Лише прибуття на допомогу Кан-Теміру значних турецьких сил змусило козаків зняти облогу і повернутися на Україну.
На початку 1648 року до Бахчисарая прибуло з України посольство на чолі з Богданом Хмельницьким. Готуючись до народно-визвольної війни, він, скориставшись ворожими відносинами між Кримом і Польщею, розпочав переговори з Кримським ханом. 3 ханом Іслам-Гіреєм III у лютому того ж року укладено угоду, на підставі якої гетьман
одержав необхідний загін татарської кінноти. Усувалася також небезпека можливого удару в тил українському війську з боку Кримського ханства. За цією угодою Хмельницький змушений був залишити в Бахчисараї заложників - свого сина Тимоша і кількох знатних козаків.
Але хан віроломно порушував будь-які угоди. І в ході визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетського гніту, і після неї кримські орди продовжували набіги на українські й російські землі. Героїчний опір татарській агресії чинили запорізькі й донські козаки. 1675 року вони на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком проникли в Крим через Сиваш і здійснили вдалий похід в околиці Євпаторії, Карасубазара, захопили Бахчисарай і, знищивши великі сили противника, визволили багатьох полонених.
У результаті перемог російського війська та українських козаків над турецько- татарськими ордами в січні 1681 року в Бахчисараї був
Дивиться також інші населені пункти району: