Оріхове - село, центр сільської Ради. Розташоване за 2 км від районного центру і залізничної станції Саки. Через село проходить автошлях Сімферополь-Євпаторія. Дворів - 516. Населення - 2312 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Геройське, Михайлівка, Федорівка, Чоботарка, Червоне і Ярке.
У Оріховому міститься центральна садиба радгоспу «Саки», за яким закріплено 6809 га сільськоїосиодарських угідь, у т. ч. 4688 га орної землі. Господарство - багатогалузеве. Спеціалізується на виробництві овочів, винограду і молока. У 1965 році став до ладу консервний завод потужністю 5 млн. умовних банок на рік. За успіхи в праці 45 працівників радгоспу відзначено орденами і медалями СРСР, серед них бригадира радгоспу С. Д. Корпуса та овочівника А. П. Щеглову нагороджено орденом Жовтневої Революції. У радгоспі працюють Герой Соціалістичної Праці Є. Д. Новікова, кавалери ордена Леніна І. А. Суряднева і делегат XXIV з'їзду КП України, бригадир Є. А. Богатирьова, а також знатний овочівник області депутат Верховної Ради УРСР 6 і 7 скликань (1967, 1971 рр.) К. М. Гуржій.
У селі є палац культури із залом на 600 місць, бібліотека з книжковим фондом 10 тис. примірників. фельдшерський пункт, дитячі ясла і садок, їдальня, 2 магазини, комбінат побутового обслуговування. Діти навчаються у восьмирічній школі сусіднього села Михайлівки. Працює комсомольсько-молодіжний клуб «Жайворонок». При палаці культури є колектив художньої самодіяльності; видається газета «Овочівник».
Партійна організація об'єднує 216 комуністів, комсомольська - 302 члени ВЛКСМ.
Виникло село 1927 року як центр овочівницького радгоспу, створеного на землі держфонду Всесоюзним об'єднанням курортів (ВОК). На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з фашистськими загарбниками 163 жителі села, 15 з них загинуло в боротьбі з ворогом, орденами і медалями нагороджено З0 чоловік. На честь воїнів-односельців, які полягли за визволення Батьківщини, встановлено обеліск.
На території Геройського у квітні 1944 року екіпаж радянського танка у складі 9 розвідників-танкістів вступив у нерівний бій з німецько-фашистськими загарбниками. Вороги підбили танк і оточили розвідників, які відбивали атаки цілої роти гітлерівців до останнього патрона. Поранені і знесилені, вони були схоплені гітлерівцями, 8 з них по-звірячому знищені на околиці села. Місцевим жителям вдалося врятувати лише кулеметника В. А. Єршова, у якого було 10 кулевих та 7 штикових ран, зламані нога і обидві руки. Усім танкістам (М. М. Абдулманапову, П. В. Велігіну, В. А. Єршову, М. А. Задорожному, Г, Н. Захарченку, П. А. Іванову, Н. І. Піддубному, А. Ф. Симоненку, І. Т. Тимошенку) присвоєно звання Героя Радянського Союзу, у т. ч. восьми з них - посмертно. На братській могилі полеглих установлено обеліск.
Дивиться також інші населені пункти району: