Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узятиТУТ
Пошук від
Якимівка
Якимівка - село, центр сільської Ради. Розташована за 12 км від районного центру і залізничної станції Нижньогірська. Дворів 217. Населення - 737 чоловік. Сільраді підпорядковані села Дворіччя і Лужки.
У Якимівці міститься центральна садиба колгоспу «Дружба», за яким закріплено 5335 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4438 га орної землі (з них 1155 га зрошуваної). Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур. З 1967 року вирощується рис. Розвинуте також тваринництво. У селі працюють консервний завод, млин, пекарня. За трудові успіхи 36 передовиків відзначено орденами й медалями СРСР. Бригадиру комплексної бригади О. М. Японському й колишньому голові колгоспу В, Л. Опришку (нині начальник управління сільського господарства Нижньогірського райвиконкому) 1967 року присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Колгоспу за збільшення виробництва і заготівок зерна того ж року вручено на вічне зберігання пам'ятний Червоний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. У середній школі села навчаються 369 дітей і працюють 27 учителів; є будинок культури із стаціонарною кіноустановкою і залом на 560 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,2 тис. примірників. Працюють фельдшерсько акушерський пункт, дитячий комбінат, три магазини, їдальня, побутова майстерня, пошта, ощадна каса. На обліку в партійній та комсомольській організаціях села - 23 комуністи й 18 членів ВЛКСМ. Перша згадка про село належить до початку XIX ст. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час Великої Вітчизняної війни на фронтах билися з ворогом 98 жителів села, з них загинуло 36 чоловік, нагороджено 88 чоловік. У партизанських загонах Криму мужньо боровся з німецько-фашистськими загарбниками колишній голова сільської Ради Є. П. Кузякін, загинув смертю хоробрих у 1943 році. Одна з вулиць села названа його ім'ям. Встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, які віддали життя за Батьківщину.