Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Форос
Форос - селище міського типу (з 1962 року), центр селищної Ради, курорт. Розташований за 40 км від Ялти, біля підніжжя Байдарського перевалу. Є пристань. Населення - 1400 чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Санаторний і Олива.
У Форосі розміщується санаторій «Форос» кліматотерапевтичного профілю на 400 місць, піонерський табір на 150 місць. Щорічно у Форосі відпочивають близько 6,5 тис. чоловік. За високі трудові показники у соціалістичному змаганні 67 чоловік обслуговуючого персоналу са наторію відзначено орденами й медалями СССР.
Працюють восьмирічна школа, у якій 15 учителів навчають 250 дітей, клуб з кінозалом, кінотеатр, дитячий комбінат, павільйон побутового обслуговування, плавальний басейн.
Форос виник на місці генуезької колонії Форії, зазначеної вже на мореплавних картах XIII ст. Гадають, що ще раніше тут існувало грецьке поселення («форос» - у перекладі з давньогрецької означає «дань», «подать»). Радянську владу встановлено у січні 1918 року. В перші ж дні після визволення Криму від білогвардійців у Форосі був відкритий госпіталь для воїнів Червоної Армії. 183 жителі селища билися з ворогом у роки Великої Вітчизняної війни, 75 чоловік з них загинуло у боротьбі з гітлерівцями, 56 - нагороджено орденами й медалями.
1889 року у Форосі збудовано палац (тепер корпус санаторію «Форос»). Навколо палацу закладено парк, який за комплексністю рослин, оригінальністю їх компонування та умілим використанням ландшафтних елементів є видатним садово-парковим витвором. Пам'ятником архітектури є фороська церква, споруджена 1892 року за проектом М. М. Чагіна, її стіни розписували видатні художники К. Є. Маковський та А. І. Корзухін.
У 1932-1936 рр. періодично у Форосі на дачі «Теселі» жив О. М. Горький. Тут він написал останню частину роману «Життя Клима Сангіна».
Територія сучасної Ялти заселялася з найдавніших часів. Поблизу міста, зокрема на Ай-Петринській яйлі, виявлено більше 10 поселень доби неоліту й міді. Найвідоміші з них - в урочищі Балин-Коші та біля греблі Сікорського. На території міста знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, поселення і могильник та святилище корінного населення півострова - таврів, які жили в цій місцевості протягом останнього тисячоліття до нашої ери.
Працюють восьмирічна школа, у якій 15 учителів навчають 250 дітей, клуб з кінозалом, кінотеатр, дитячий комбінат, павільйон побутового обслуговування, плавальний басейн.
Форос виник на місці генуезької колонії Форії, зазначеної вже на мореплавних картах XIII ст. Гадають, що ще раніше тут існувало грецьке поселення («форос» - у перекладі з давньогрецької означає «дань», «подать»). Радянську владу встановлено у січні 1918 року. В перші ж дні після визволення Криму від білогвардійців у Форосі був відкритий госпіталь для воїнів Червоної Армії. 183 жителі селища билися з ворогом у роки Великої Вітчизняної війни, 75 чоловік з них загинуло у боротьбі з гітлерівцями, 56 - нагороджено орденами й медалями.
1889 року у Форосі збудовано палац (тепер корпус санаторію «Форос»). Навколо палацу закладено парк, який за комплексністю рослин, оригінальністю їх компонування та умілим використанням ландшафтних елементів є видатним садово-парковим витвором. Пам'ятником архітектури є фороська церква, споруджена 1892 року за проектом М. М. Чагіна, її стіни розписували видатні художники К. Є. Маковський та А. І. Корзухін.
У 1932-1936 рр. періодично у Форосі на дачі «Теселі» жив О. М. Горький. Тут він написал останню частину роману «Життя Клима Сангіна».
Територія сучасної Ялти заселялася з найдавніших часів. Поблизу міста, зокрема на Ай-Петринській яйлі, виявлено більше 10 поселень доби неоліту й міді. Найвідоміші з них - в урочищі Балин-Коші та біля греблі Сікорського. На території міста знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, поселення і могильник та святилище корінного населення півострова - таврів, які жили в цій місцевості протягом останнього тисячоліття до нашої ери.