Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Південно-східного Криму, Розташована на березі Феодосійської затоки,
за 116 км від обласного центру. З півдня й заходу місто оточує височина
Тепе-Оба; на північний схід від Феодосії простягається степ. Залізнична
станція. Порт на Чорному морі. Населення - 69 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковані 5 селищних Рад - Орджонікідзевська, Планерська, Приморська, Судацька, Щебетовська та 6 сільських Рад - Веселївська, Дачнівська, Міжріченська, Морська, Насипнівська, Сонячнодолинська (29 населених пунктів).
На території міста біля підніжжя Лисої гори виявлено поселення доби неоліту, а в горах на околиці міста - два поселення доби бронзи.
Засновано Феодосію (у перекладі з грецької - богом дана) в VI ст. до н. е. вихідцями з малоазійського міста Мілета на місці вже існуючого поселення. Спочатку вона являла собою невелику колонію-факторію, що невдовзі виросла у типовиц грецький поліс - місто-державу. Маючи чудову гавань, Феодосія вела жваву торгівлю з Малою Азією й Грецією, особливо з Афінами. Через Феодосію експортували зерно, шкіру, мед, рибу, м'ясо, сіль. Ввозили вино, тканини, зброю, прикраси. Місто карбувало власну монету. У V ст. до н. е. воно стало серйозним торговим конкурентом Пантікапея. На початку IV ст. до н. е. боспорський цар зробив спробу завою йти Феодосією. Однак її підтримала Гераклея Понтійська. Війна тривала дивго. 355 року до н. е. Феодосію було включено до складу Боспорської держави.
Антична Феодосія була містом гострих класових суперечностей. Зазнаючи нещадної експлуатації, тисячі рабів-скіфів і міська біднота не раз піднімалися
на боротьбу проти своїх поневолювачів. Одне з найбільших повстань у Боспорській державі відбулося в 107 році до н. е. під проводом Савмака. Спалахнувши в Пантікапеї, воно поширилося й на Феодосію.
Після придушення повстання територія Боспорської держави, в т. ч. і Феодосія, потрапила в залежність до понтійського царя. А у І ст. до н. е. владу понтійського царя замінило римське панування. Від цього часу місто поступово занепадає. Останнє документальне свідчення про нього як значний центр Боспорської и царства датується 306 роком.
Наприкінці IV ст. населений пункт зруйнували гунни. У V-VI ст. Феодосія - поселення аланів. З кінця VI ст. нею володіють хозари. У середні віки на руїнах давньогрецької Феодосії виникло нове поселення. У X ст. візантійський імператор Костянтин Багрянородний згадує про невелике поселення під назвою Кафа, розта шоване на місці Феодосії.
Із захопленням Криму на початку 40-х років XIII ст. монголо-татарами територія Феодосії увійшла до складу Кримського улусу (провінції) Золотої Орди. У 70-80-х роках XIII ст. генуезькі купці придбали в татарського хана частину узбережжя Феодосійської бухти й створили тут свою торгову факторію Кафа (ця назва зберігалася за Феодосією до 1783 року). Протягом двох століть Кафою володіли генуезці. Вона була опорним пунктом й адміністративним центром генуезьких колоній у Криму. Очолював генуезьку адміністрацію консул з радою провізорів (попечителів) та радою старійшин. Адміністративний центр міста містився у його внутрішній, добре укріпленій частині. За межами фортеці розташовувалися тісні, густо заселені квартали з майстернями, лавками, базарами, караван-сараями.
У XIV ст. Кафа стала основним портом, через який проходили торгові шляхи на Захід та Схід. На Захід експортувалися пшениця, східні прянощі, сіль, риба, ікра, віск, вовка, хутро, золото, самоцвіти та інші товари. Найбільше продонольчих товарів, головним чином хліб, вивозилося до Константинополя. Важливу статтю генуезької торгівлі становили невільники, захоплені татарами під час розбійницьких нападів,- українці, росіяни, лезгини, черкеси, абхазці. У другій половині XV ст.
зміцніли торговельні зв'язки міста з Москвою: московськи купці привозили хутро
та вироби з нього, шкіру, полотно, сідла, зброю. До Москви везли шовкові тканини, мило, цукор, прянощі. Московські гості й ремісники, що працювали тут і про давали свої товари, жили колонією.
Кафа була одним з найбільш багатолюдних міст Кримського півострова. У другій половині XV ст. у ній налічувалося до 8 тис. будинків та 70 тис. населення. Жили тут греки, вірмени, росіяни, українці, євреї, татари, волохи, поляки, грузини, черкеси. На початку XIV ст. у місті виникла вірменська колонія. Генуезьке населення було незначним - близько 1000 чоловік. У численних майстернях міста працювали кравці, чинбарі, миловари, кушніри та ін. Праця ковалів, теслярів, конопатників, прядильників, ткачів вітрил була пов'язана з будівництвом суден. Багато ремісників об'єднувалось у цехові організації.
З розвитком ремесла, торгівлі поглиблювався процес класового розшарування. Жорстока експлуатація місцевого населення генуезькою адміністрацією й багатого верхівкою супроводжувалася боротьбою між імущими та неімущими. 1454 року міські низи, «маленькі люди без імені»,
Феодосія
Сторінка 1 з 17
Феодосія - місто обласного підпорядкування, промисловий і курортний центрПівденно-східного Криму, Розташована на березі Феодосійської затоки,
за 116 км від обласного центру. З півдня й заходу місто оточує височина
Тепе-Оба; на північний схід від Феодосії простягається степ. Залізнична
На території міста біля підніжжя Лисої гори виявлено поселення доби неоліту, а в горах на околиці міста - два поселення доби бронзи.
Засновано Феодосію (у перекладі з грецької - богом дана) в VI ст. до н. е. вихідцями з малоазійського міста Мілета на місці вже існуючого поселення. Спочатку вона являла собою невелику колонію-факторію, що невдовзі виросла у типовиц грецький поліс - місто-державу. Маючи чудову гавань, Феодосія вела жваву торгівлю з Малою Азією й Грецією, особливо з Афінами. Через Феодосію експортували зерно, шкіру, мед, рибу, м'ясо, сіль. Ввозили вино, тканини, зброю, прикраси. Місто карбувало власну монету. У V ст. до н. е. воно стало серйозним торговим конкурентом Пантікапея. На початку IV ст. до н. е. боспорський цар зробив спробу завою йти Феодосією. Однак її підтримала Гераклея Понтійська. Війна тривала дивго. 355 року до н. е. Феодосію було включено до складу Боспорської держави.
Антична Феодосія була містом гострих класових суперечностей. Зазнаючи нещадної експлуатації, тисячі рабів-скіфів і міська біднота не раз піднімалися
на боротьбу проти своїх поневолювачів. Одне з найбільших повстань у Боспорській державі відбулося в 107 році до н. е. під проводом Савмака. Спалахнувши в Пантікапеї, воно поширилося й на Феодосію.
Після придушення повстання територія Боспорської держави, в т. ч. і Феодосія, потрапила в залежність до понтійського царя. А у І ст. до н. е. владу понтійського царя замінило римське панування. Від цього часу місто поступово занепадає. Останнє документальне свідчення про нього як значний центр Боспорської и царства датується 306 роком.
Наприкінці IV ст. населений пункт зруйнували гунни. У V-VI ст. Феодосія - поселення аланів. З кінця VI ст. нею володіють хозари. У середні віки на руїнах давньогрецької Феодосії виникло нове поселення. У X ст. візантійський імператор Костянтин Багрянородний згадує про невелике поселення під назвою Кафа, розта шоване на місці Феодосії.
Із захопленням Криму на початку 40-х років XIII ст. монголо-татарами територія Феодосії увійшла до складу Кримського улусу (провінції) Золотої Орди. У 70-80-х роках XIII ст. генуезькі купці придбали в татарського хана частину узбережжя Феодосійської бухти й створили тут свою торгову факторію Кафа (ця назва зберігалася за Феодосією до 1783 року). Протягом двох століть Кафою володіли генуезці. Вона була опорним пунктом й адміністративним центром генуезьких колоній у Криму. Очолював генуезьку адміністрацію консул з радою провізорів (попечителів) та радою старійшин. Адміністративний центр міста містився у його внутрішній, добре укріпленій частині. За межами фортеці розташовувалися тісні, густо заселені квартали з майстернями, лавками, базарами, караван-сараями.
У XIV ст. Кафа стала основним портом, через який проходили торгові шляхи на Захід та Схід. На Захід експортувалися пшениця, східні прянощі, сіль, риба, ікра, віск, вовка, хутро, золото, самоцвіти та інші товари. Найбільше продонольчих товарів, головним чином хліб, вивозилося до Константинополя. Важливу статтю генуезької торгівлі становили невільники, захоплені татарами під час розбійницьких нападів,- українці, росіяни, лезгини, черкеси, абхазці. У другій половині XV ст.
зміцніли торговельні зв'язки міста з Москвою: московськи купці привозили хутро
та вироби з нього, шкіру, полотно, сідла, зброю. До Москви везли шовкові тканини, мило, цукор, прянощі. Московські гості й ремісники, що працювали тут і про давали свої товари, жили колонією.
Кафа була одним з найбільш багатолюдних міст Кримського півострова. У другій половині XV ст. у ній налічувалося до 8 тис. будинків та 70 тис. населення. Жили тут греки, вірмени, росіяни, українці, євреї, татари, волохи, поляки, грузини, черкеси. На початку XIV ст. у місті виникла вірменська колонія. Генуезьке населення було незначним - близько 1000 чоловік. У численних майстернях міста працювали кравці, чинбарі, миловари, кушніри та ін. Праця ковалів, теслярів, конопатників, прядильників, ткачів вітрил була пов'язана з будівництвом суден. Багато ремісників об'єднувалось у цехові організації.
З розвитком ремесла, торгівлі поглиблювався процес класового розшарування. Жорстока експлуатація місцевого населення генуезькою адміністрацією й багатого верхівкою супроводжувалася боротьбою між імущими та неімущими. 1454 року міські низи, «маленькі люди без імені»,
Дивиться також інші населені пункти району: