Армянськ - Кримська область у складі УРСР | Інформаційно-пізнавальний портал
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Армянськ

Армянськ - селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на Перекопському перешийку. Відстань до районного центру - 20 км. Залізнична станція на лінії Херсон-Джанкой. Через селище пролягає автошлях Каховка-Сімферополь. Населення 12,4 тис. чоловік. Армянській селищній Раді підпорядковане село Ісходне.
Поблизу Армянська виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту. На околи­цях селища і берегах солоних озер до наших днів збереглася велика кількість курга­нів з почованням доби бронзи і скіфосарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселень. Неподалік Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40-45 метрів, висотою близько 20 метрів, споруджені, ймовірно, в далекі скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який з'єднував Чорне й Азовське моря.
Виникнення Армянська зв'язане з історією заснування міста Перекопа, яке мало важливе стратегічне й торговельне значення як єдиний пункт сухопутного зв'язку між Кримським півостровом і материком. Точна дата заснування міста невідома. Згадки про місто Тафгрос (Перекоп), що було розташоване в найвужчому місті перешийка, зустрічаються в письмових документах І ст. Місто було укріплене великим ровом (звідси й назва його) і високим оборонним валом. Ще римський учений Пліній Старший (23 або 24-79 рр.) згадував про існування тут корабельної пристані.
Ведучи тривалу і запеклу боротьбу проти турецько-татарської агресії, біля стін Перекопа не раз бували запорізькі козаки. Про один з таких походів розповідав у Москві 1620 року посланець гетьмана Сагайдачного: «Було їх близько 5000 чоловік, була їм з кримськими людьми справа по цей бік Перекопа під самою стіною... татар було в Перекопі 7000 чоловік, а на заставі 11 000... Татар вони багато побили і багато християнського люду з рук татарських визволили». У травні 1736 року російські війська кзяли штурмом Перекопський вал і зруйнували фортецю. У 1754 році хан Крим-Гірей знову відбудував її. Після приєднання Криму до Росії Перекоп став пові­товим містом Таврійської губернії.
За 5 верст на південь від Перекопа ще в XVII ст. існував перевалочний торговельний пункт, де чумаки міняли різні товари на сіль. Цей пункт містився на т. зв. Чумацькому шляху. Сюди й переселилася в 30-х роках XVIII ст. значна частина жителів Перекопа, переважно вірмени й греки, які терпіли від утисків татарських беїв. 1736 року це поселення назвали Армянським Базаром. Згодом воно стало значним центром збуту овечих шкур і вовни, перепродажу солі, яку добували в навколишніх озерах.
У 1789 році в Перекопі разом з Армянським Базаром налічувалося 1190 жите­лів. більшість яких займалася торгівлею, а також добуванням і транспортуван­ням солі. Продукти харчування, насамперед хліб і овочі, довозили сюди з сіл Перекопського і Дніпровського повітів. Невелике салотопне підприємство виникло в Армянському Базарі лише на початку 40-х років XIX ст. Місто набувало все більшою значення і як пункт заготівлі зерна для кримських портів. Разом з тим значного розвитку дістало і скотарство. Щоб забезпечити кормами худобу (а її
в середині XIX ст. в Перекопі й Армійському Базарі налічувалося близько 2 тис. голів), жителі орендували земельні угіддя в поміщиків - власників навколишніх маєтків.
На 1842 рік у Перекопі разом з Армянським Базаром налічувалося 8 дерев'яних і 675 кам'яних та саманних будинків. Тут було 5 казарм, діяв готель. Кращі будинки належали купцям, дворянам і духівництву. Більшість жителів тіснилися в саманних чи із земляної цегли хатинах, вкритих черепицею, а здебільшого морською травою і землею. Важким тягарем лягали на їхні плечі державні повинності - квартирна, підводна, шляхова та інші.
Керував усіма справами в місті магістрат, що складався з багатіїв. Злидні, антісанітарія призводили до частих епідемічних захворювань, високої смертності серед населення, насамперед дітей. Лише за один 1841 рік у Перекопі й Армянському Базарі померло 200 чоловік. Початковий навчальний заклад було відкрито 1837 року - фактично тут вчилися лише діти чиновників, торговців, духівництва.
У післяреформений час, 1860 року в Армянському Базарі й Перекопі прожинало понад 530 державних і 70 тимчасовозобов'язаних селян, що прибули сюди на заро­бітки, а також 418 дворян, які служили в установах і війську, 70 чоловік духівни­цтва. Певного розвитку набуло дрібне виробництво - працювало 8 миловарних і свічкових майстерень, маслоробня, а також салотопний, вапняний та два цегельні заводи. Ремісники, які жили в Армянському Базарі, займалися вичинкою овечих шкур, виготовляли упряж, взуття й одяг. Наприкінці XIX ст. посилився процес розшарування ремісників, багато з них, розорившись, ставали ноденни калій.



.

Армянськ - cучасна карта