Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Фашисти винищували радянську інтелігенцію, учених. Уже в перші місяці окупації були розстріляні актори Я. Б. Смоленський та А. І. Добкевич, директор будівельного технікуму В. П. Цапкін, доцент кафедри російської мови та літератури Кримського педагогічного інституту П. М. Михайлов. Від рук гітлерівців загинув разом із дружиною професор-психіатр М. І. Балабан,
відомий своїми науковими працями далеко за межами Криму. На табір смерті перетворили фашисти територію радгоспу «Червоний». Серед в'язнів табору були
мирні громадяни, у т. ч. діти, люди похилого віку, а також військовополонені. Восени та взимку 1941 року в концтаборі налічувалося понад 2 тис. в'язнів. 1912 року - близько 10 тис. Майже ніхто не виходив звідси живим. За два з половиною роки в таборі закатовано, розстріляно, померло від голоду та хвороб майже 8 тис. радянських людей. Нечувані звірства спільно з фашистами чинили в концтаборі радгоспу «Червоний» зрадники Батьківщини карателі з 152-го добровольчого татарського батальйону СД. Близько 6 тис. чоловік загинуло в концтаборі для військовополонених на території Картопляного містечка.
Та даремно силкувалися гітлерівські варвари і їхні поплічники зламати дух радянських людей, придушити їх волю до опору. Вже 3 листопада 1941 року запеклий бій з ворогом у лісах держзаповідника зав'язав перший сімферопольський партизанський загін. Тільки протягом листопада партизани здійснили 14 бойових операцій, знищивши понад 160 гітлерівців та підірвавши 36 автомашин.
Того ж місяця почали діяти перші підпільні організації, якими керували комуністи Ф. І. Пелепков та І. Г. Лексін. До організацій входило близько ста чоловік. Із листівки, складеної групою І. І. Носенка, еімферопольці дізналися про розгром фашистських військ під Москвою. У грудні 1941 року в місті ще кілька патріотичних комсомольсько-молодіжяих груп організували учні середніх шкіл В. І. Бабій, М. Г. Долетов. Д. М. Косухін, С. М. Кусакін, Л. М. Трохименко, Б. І. Хохлов та інші.
Не було меж свавіллю фашистських варварів. Тільки під час облав 26 та 27 листопада 1941 року вони заарештували 611 чоловік, а 12 січня 1942 року - 1550. втриманих допитували й катували, багатьох стратили. Та Сімферополь залишався нескореним.
Протягом 1912 року в місті створюється ряд нових підпільних організацій і груп. Під керівництвом учителів О. А. Волошинової, С. В. Урадова, Є. Л. Лазарєвої, робітника хлібозаводу П. П. Топалова, господарського працівника Я. П. Ходячого, колишнього секретаря Балаклавського райкому партії А. С. Дагджі та інших діяло 15 підпільних груп та організацій. Підпільники вели розвідувальну й диверсійну роботу, розповсюдь су вали листівки, з яких населення міста дізнавалося про події на фронтах Великої Вітчизняної війни. Навесні 1943 року для зміцнення зв'язку з сімферопольським підпіллям та подання йому практичної допомоги Кримський обком партії відрядив до міста свого уповноваженого І. Я. Бабичева. Через В. М. Сбойчакова та І. І. Безпалова підпільники здійснювали регулярний зв'язок з обласним підпільним центром. Для партизанів вони добували розвідувальні відомості, а від них одержували вибухівку, зброю, газети, листівки.
У травні 1943 року окремі підпільно-молодіжі групи міста об'єдналися в Сімферопольську підпільну організацію (СПО). Керівником її стяв С. М. Кусакін, а після його загибелі А. М. Косухін. У розпорядженні групи були радіоприймачі, портативна радіостанція. З липня 1943 року до квітня 1944 року підпільна комсомольська організація випустила 19 листівок «Вісті з Батьківщини» тиражем близько 10 тис. примірників. У Сімферополі були надруковані прокламації «До молоді Криму», «З Новим роком, товариші!» і листівка з приводу звірств німецько-фашистських загарбників у селах Криму.
У вересні-жовтні 1943 року до Сімферополя за завданням Кримського підпільного обкому прибули інструктори-підривпики для навчання членів СПО підривної справи. Обком налагодив також постачання підпільників мінами та іншими підривними засобами. Сімферопольські підпільники виводили з ладу залізничні вагони, знищили чимало пального та ворожої техніки.
До рішучої боротьби з фашизмом включалися нові й нові люди. У зв'язку із зростанням підпільних організацій та їх активізацією підпільний обком у листопаді 1943 року створив міський партійний комітет (І. А. Козлов, Є. Л. Лазарєва та А. М. Косухін), що очолив 42 підпільні організації і групи загальною кількістю близько 400 чоловік. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, секретарю підпільного міськкому І. А. Козлову минав 54 рік. Він був хворий - на одне око майже не бачив. Та випробуваний солдат більшовицької гвардії негайно включився у боротьбу. Свій великий досвід
Сімферополь
Сторінка 18 з 30
«душогубках». Постійними місцями масових грат радянських громадян стали протитанковий рів у Курцівській балці, за 2 км від міста, балка в Дубках поблизу шосе Сімферополь-Євпаторія, територія радгоспу «Червоний» і т. зв. Картопляне містечко поблизу залізничної вітки шкірзаводу.Фашисти винищували радянську інтелігенцію, учених. Уже в перші місяці окупації були розстріляні актори Я. Б. Смоленський та А. І. Добкевич, директор будівельного технікуму В. П. Цапкін, доцент кафедри російської мови та літератури Кримського педагогічного інституту П. М. Михайлов. Від рук гітлерівців загинув разом із дружиною професор-психіатр М. І. Балабан,
мирні громадяни, у т. ч. діти, люди похилого віку, а також військовополонені. Восени та взимку 1941 року в концтаборі налічувалося понад 2 тис. в'язнів. 1912 року - близько 10 тис. Майже ніхто не виходив звідси живим. За два з половиною роки в таборі закатовано, розстріляно, померло від голоду та хвороб майже 8 тис. радянських людей. Нечувані звірства спільно з фашистами чинили в концтаборі радгоспу «Червоний» зрадники Батьківщини карателі з 152-го добровольчого татарського батальйону СД. Близько 6 тис. чоловік загинуло в концтаборі для військовополонених на території Картопляного містечка.
Та даремно силкувалися гітлерівські варвари і їхні поплічники зламати дух радянських людей, придушити їх волю до опору. Вже 3 листопада 1941 року запеклий бій з ворогом у лісах держзаповідника зав'язав перший сімферопольський партизанський загін. Тільки протягом листопада партизани здійснили 14 бойових операцій, знищивши понад 160 гітлерівців та підірвавши 36 автомашин.
Того ж місяця почали діяти перші підпільні організації, якими керували комуністи Ф. І. Пелепков та І. Г. Лексін. До організацій входило близько ста чоловік. Із листівки, складеної групою І. І. Носенка, еімферопольці дізналися про розгром фашистських військ під Москвою. У грудні 1941 року в місті ще кілька патріотичних комсомольсько-молодіжяих груп організували учні середніх шкіл В. І. Бабій, М. Г. Долетов. Д. М. Косухін, С. М. Кусакін, Л. М. Трохименко, Б. І. Хохлов та інші.
Не було меж свавіллю фашистських варварів. Тільки під час облав 26 та 27 листопада 1941 року вони заарештували 611 чоловік, а 12 січня 1942 року - 1550. втриманих допитували й катували, багатьох стратили. Та Сімферополь залишався нескореним.
Протягом 1912 року в місті створюється ряд нових підпільних організацій і груп. Під керівництвом учителів О. А. Волошинової, С. В. Урадова, Є. Л. Лазарєвої, робітника хлібозаводу П. П. Топалова, господарського працівника Я. П. Ходячого, колишнього секретаря Балаклавського райкому партії А. С. Дагджі та інших діяло 15 підпільних груп та організацій. Підпільники вели розвідувальну й диверсійну роботу, розповсюдь су вали листівки, з яких населення міста дізнавалося про події на фронтах Великої Вітчизняної війни. Навесні 1943 року для зміцнення зв'язку з сімферопольським підпіллям та подання йому практичної допомоги Кримський обком партії відрядив до міста свого уповноваженого І. Я. Бабичева. Через В. М. Сбойчакова та І. І. Безпалова підпільники здійснювали регулярний зв'язок з обласним підпільним центром. Для партизанів вони добували розвідувальні відомості, а від них одержували вибухівку, зброю, газети, листівки.
У травні 1943 року окремі підпільно-молодіжі групи міста об'єдналися в Сімферопольську підпільну організацію (СПО). Керівником її стяв С. М. Кусакін, а після його загибелі А. М. Косухін. У розпорядженні групи були радіоприймачі, портативна радіостанція. З липня 1943 року до квітня 1944 року підпільна комсомольська організація випустила 19 листівок «Вісті з Батьківщини» тиражем близько 10 тис. примірників. У Сімферополі були надруковані прокламації «До молоді Криму», «З Новим роком, товариші!» і листівка з приводу звірств німецько-фашистських загарбників у селах Криму.
У вересні-жовтні 1943 року до Сімферополя за завданням Кримського підпільного обкому прибули інструктори-підривпики для навчання членів СПО підривної справи. Обком налагодив також постачання підпільників мінами та іншими підривними засобами. Сімферопольські підпільники виводили з ладу залізничні вагони, знищили чимало пального та ворожої техніки.
До рішучої боротьби з фашизмом включалися нові й нові люди. У зв'язку із зростанням підпільних організацій та їх активізацією підпільний обком у листопаді 1943 року створив міський партійний комітет (І. А. Козлов, Є. Л. Лазарєва та А. М. Косухін), що очолив 42 підпільні організації і групи загальною кількістю близько 400 чоловік. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, секретарю підпільного міськкому І. А. Козлову минав 54 рік. Він був хворий - на одне око майже не бачив. Та випробуваний солдат більшовицької гвардії негайно включився у боротьбу. Свій великий досвід