Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Населений пункт (початкова назва Фрайдорф) виник у 1928 році. На той час у ньому прогнивало 47 сімей. В жовтні 1930 року створено Фрайдорфський район. Того ж року в селі організувався колгосп, в якому налічувалось 296 чоловік. За господарством було закріплено 1434 га землі. Об'єднання селян у колгосп супроводжувалось гострою класовою боротьбою. Куркулі й торговці чинили опір соціалістичній перебудові села, намагалися підірвати віру селян у колективне господарство.
Волику допомогу в зміцненні колгоспу подала Радянська держава. Господарство одержало сільськогосподарський інвентар, насіння, племінну худобу, а в 1932 році - позику для закупівлі 47 голів великої рогатої худоби.
У зміцненні колгоспу значну роль відіграла Фрайдорфська машинно-тракторна станція, організована 1930 року. Це була найбільша в районі МТС. Її машинний парк налічував 63 трактори, 40 комбайнів, 18 автомашин. МТС обробляла поля З0 господарств. Уже в перший рік існування колгоспу селяни переконались у перевагах колективного господарювання. На кожен трудодень вони одержали по 3 кг хліба і по 1 крб. 50 копійок.
Організаторами й керівниками трудящого селянства Фрайдорфа були комуністи. В 1930 році дві нарторганізації села - при МТС і колгоспна - об'єднували 20 чоловік. Дійовим помічником їх стала комсомольська організація, що виникли того ж року. Комуністи й комсомольці йшли в авангарді стахановського руху. 1935 року бригадир тракторної бригади член партії І. Н. Чорний добився виробітку на трактор 628 га, зекономивши при цьому 1600 кг пального. В 1939 році кожен тракторист цієї бригади зорав по 1260 га. З великим ентузіазмом працювали трудівники сільського господарства. І. Н. Чорний і тракторист В. М. Кулешов, які домоглися високих показників під час збирання врожаю, стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року. Знатна трактористка Криму комсомолка Є. Челенко 24-рядною сівалкою на тракторі ХТЗ засівала за зміну понад 27 га при нормі 18. Самовіддано трудилися й інші працівники МТС. Серед них слюсар А. Кан, токар П. Л. Любомирський, які виконували норму відповідно на 450 і 305 проц. Завідуючий майстернею В. Ївженко вніс 12 раціоналізаторських пропозицій, реалізація яких дала економічний ефект у 40 тис. карбованців.
За рішенням районної Ради депутатів трудящих і районного комітету партії тут організували курси для підготовки спеціалістів сільського господарства- агрономів, зоотехніків та ін. На базі Фрайдорфської МТС працювала районна школа механізаторів, у якій лише в 1931-1935 рр. підготовлено 645 трактористів. 126 комбайнерів, 112 бригадирів тракторних бригад.
Збільшилась урожайність сільськогосподарських культур в колгоспі. Якщо до 1935 року тут одержували зернових по 5,6 цнт, то в 1940 році зібрали по 13 цнт з гектара.
Поряд із сільським господарством розвивалась місцева промисловість. Було споруджено цегельно-черепичний і вапняний заводи, промкомбінат по видобутку будівельного каменю, м'ясо-молочний комбінат, заводи по виробництву вин і газованих вод. Всього діяло 8 промислових підприємств, де працювало 111 чоловік.
За роки довоєнних п'ятирічок Фрайдорф перетворився на добре впорядкований населений пункт, адміністративний центр великого району. До 1940 року в селі було споруджено понад сто індивідуальних житлових будинків, дві електростанції. Райцентр повністю радіофікували - трансляційний вузол забезпечував роооту 400 радіоточок. У 1940 році закінчилось будівництво дороги Фрайдорф-Євпаторія. В центрі села заклали парк, який став улюбленим місцем відпочинку трудящих.
Багато уваги приділялось розвитку охорони здоров'я, освіти й культури. У 1937 році в селі відкрито лікарню, кількість ліжок в якій на 1940 рік зросла до 50. Населення обслуговували 9 лікарів і 15 медичних сестер. Функціонували пологовий будинок, дитячі ясла на 65 місць. 1935 року на базі початкової школи почала працювати неповна середня школа, через чотири роки перетворена на середню, де 15 учителів навчали й виховували 439 учнів. З 1932 року у Фрайдорфі діяла школа робітничої молоді, яку відвідували 37 чоловік. До 1940 року в районному центрі повністю ліквідовано неписьменність. Велику культурно-масову роботу провадили працівники будинку культури. При ньому працювали гуртки художньої самодіяльності, районна бібліотека, діяв кінозал на 200 місць.
Коли мочалась Велика Вітчизняна війна, жителі Фрайдорфа, як і всі радянські люди, втали на захист соціалістичної Батьківщини. Десятки комуністів, комсомольців і безпартійних пішли до Червоної Армії. Ті, що залишилися в
Новоселівське
Сторінка 1 з 4
Новоселівське -селище міського типу, центр селищної Ради. Розташоване за 40 км від районного центру, за 35 км від залізничної станції і морського порту Євпаторії. З Євкаторією з'єднане також автошляхом. Населення - 3,3 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Сєверне. Волику допомогу в зміцненні колгоспу подала Радянська держава. Господарство одержало сільськогосподарський інвентар, насіння, племінну худобу, а в 1932 році - позику для закупівлі 47 голів великої рогатої худоби.
У зміцненні колгоспу значну роль відіграла Фрайдорфська машинно-тракторна станція, організована 1930 року. Це була найбільша в районі МТС. Її машинний парк налічував 63 трактори, 40 комбайнів, 18 автомашин. МТС обробляла поля З0 господарств. Уже в перший рік існування колгоспу селяни переконались у перевагах колективного господарювання. На кожен трудодень вони одержали по 3 кг хліба і по 1 крб. 50 копійок.
Організаторами й керівниками трудящого селянства Фрайдорфа були комуністи. В 1930 році дві нарторганізації села - при МТС і колгоспна - об'єднували 20 чоловік. Дійовим помічником їх стала комсомольська організація, що виникли того ж року. Комуністи й комсомольці йшли в авангарді стахановського руху. 1935 року бригадир тракторної бригади член партії І. Н. Чорний добився виробітку на трактор 628 га, зекономивши при цьому 1600 кг пального. В 1939 році кожен тракторист цієї бригади зорав по 1260 га. З великим ентузіазмом працювали трудівники сільського господарства. І. Н. Чорний і тракторист В. М. Кулешов, які домоглися високих показників під час збирання врожаю, стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року. Знатна трактористка Криму комсомолка Є. Челенко 24-рядною сівалкою на тракторі ХТЗ засівала за зміну понад 27 га при нормі 18. Самовіддано трудилися й інші працівники МТС. Серед них слюсар А. Кан, токар П. Л. Любомирський, які виконували норму відповідно на 450 і 305 проц. Завідуючий майстернею В. Ївженко вніс 12 раціоналізаторських пропозицій, реалізація яких дала економічний ефект у 40 тис. карбованців.
За рішенням районної Ради депутатів трудящих і районного комітету партії тут організували курси для підготовки спеціалістів сільського господарства- агрономів, зоотехніків та ін. На базі Фрайдорфської МТС працювала районна школа механізаторів, у якій лише в 1931-1935 рр. підготовлено 645 трактористів. 126 комбайнерів, 112 бригадирів тракторних бригад.
Збільшилась урожайність сільськогосподарських культур в колгоспі. Якщо до 1935 року тут одержували зернових по 5,6 цнт, то в 1940 році зібрали по 13 цнт з гектара.
Поряд із сільським господарством розвивалась місцева промисловість. Було споруджено цегельно-черепичний і вапняний заводи, промкомбінат по видобутку будівельного каменю, м'ясо-молочний комбінат, заводи по виробництву вин і газованих вод. Всього діяло 8 промислових підприємств, де працювало 111 чоловік.
За роки довоєнних п'ятирічок Фрайдорф перетворився на добре впорядкований населений пункт, адміністративний центр великого району. До 1940 року в селі було споруджено понад сто індивідуальних житлових будинків, дві електростанції. Райцентр повністю радіофікували - трансляційний вузол забезпечував роооту 400 радіоточок. У 1940 році закінчилось будівництво дороги Фрайдорф-Євпаторія. В центрі села заклали парк, який став улюбленим місцем відпочинку трудящих.
Багато уваги приділялось розвитку охорони здоров'я, освіти й культури. У 1937 році в селі відкрито лікарню, кількість ліжок в якій на 1940 рік зросла до 50. Населення обслуговували 9 лікарів і 15 медичних сестер. Функціонували пологовий будинок, дитячі ясла на 65 місць. 1935 року на базі початкової школи почала працювати неповна середня школа, через чотири роки перетворена на середню, де 15 учителів навчали й виховували 439 учнів. З 1932 року у Фрайдорфі діяла школа робітничої молоді, яку відвідували 37 чоловік. До 1940 року в районному центрі повністю ліквідовано неписьменність. Велику культурно-масову роботу провадили працівники будинку культури. При ньому працювали гуртки художньої самодіяльності, районна бібліотека, діяв кінозал на 200 місць.
Коли мочалась Велика Вітчизняна війна, жителі Фрайдорфа, як і всі радянські люди, втали на захист соціалістичної Батьківщини. Десятки комуністів, комсомольців і безпартійних пішли до Червоної Армії. Ті, що залишилися в
Дивиться також інші населені пункти району: