Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Місцевість, де лежить Кіровське, була заселена ще в II тис. до н. е. Про це свідчять знайдені на його околицях крем'яні знаряддя праці й розташовані довкола селища кургани доби бронзи.
Вперше Іслам-Терек (Іслам-Дірек), стара назва села, згадується в 1783 році. В «Известиях» Таврійської губернської ученої архівної комісії говориться, що до
приєднання Криму до Росії Іслам-Терек входив до складу Ескі-Кримського кадилику Кефінського (Феодосійського) каймаканства.
На кращих землях села Іслам-Терека в 60-х роках XIX ст. заснувалася німецька колонія, незабаром від неї відокремилися висілки, які дістали назву Нейдорф. За статистичними відомостями 1864 року в поселенні Іслам-Тереку (Нейдорфі) в 20 дворах проживало 128 чоловік. Наприкінці 80-х років XIX ст. тут налічувалося вже 209 мешканців. З 37 дворів 11 були безземельними; один засікаd до 5 десятин землі, 7 - по 25-50 десятин, 17 - більш як по 50 десятин, 1 - володів 107 десятинами, але не засівав їх. Крім того, 18 господарств орендували 1150 десятин. Вся земля належала німецьким колоністам, які користувалися найманою працею безземельних селян і наймитів, що прибували сюди на заробітки з України та південних губерній Росії. У господарствах колоністів вирощувалась озима пінени ця для продажу на ринку.
У 90-х роках почалося будівництво залізниці, яка мала проходити за кілометр від села. Тут було збудовано залізничну станцію, а коло неї в 1895 році виникло селище Іслам-Терек. Збільшувався вивіз товарного зерна та інших сільськогосподарських продуктів. 1915 року кількість дворів у селі Іслам-Тереку зменшилася до 29, а число мешканців зросло до 212; 122 з них були наймитами й сезонними робітниками. Земля, як і раніше, залишалася в руках великих німецьких колоністів і куркулів.
Ще в 1850 році на кошти сільської громади тут побудували школу з семирічним навчанням. 1911 року в ній навчалося 39 учнів, хоча населення села збільшилося за 50 років майже вдвоє. Діти бідняків і батраків до школи не ходили.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції безземельні селяни й батраки намагалися розорати куркульські землі, та «самовільців» проганяли з зайнятих ними ділянок, примушували платити хазяїнові великий штраф.
Звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції радісно зустріла біднота села. Селяни й наймити зібралися на мітинг, на якому обговорювалося питання про землю. У січні 1918 року в Феодосії (Іслам-Терек входив тоді /ю складу Феодосійського повіту) велися бої за владу Рад. Боротьбою керував штаб Червоної гвардії, очолюваний І. Ф. Федьком. 12 січня червоногвардійці поблизу залізничної станції Іслам-Терек розгромили ескадрон татарських націоналістів та білогвардійців і допомогли бідноті встановити Радянську владу в селі.
Згідно з інструкцією, затвердженою І з'їздом Раді війcьково-революцішіих комітетів Таврійської губернії, в березні 1918 року селяни й батраки Іслам-Терека одержали землю і засіяли її. Але здійснення революційних перетворень в квітні 1918 року перервали німецькі загарбники, а згодом білогвардійські банди та англо- французькі інтервенти, які відновлювали в селі дореволюційні порядки. Прямими нособниками окупантів і внутрішньої контрреволюції були татарські буржуазні націоналісти. Вони допомагали грабувати населення, жорстоко розправлялися з ним.
У листопаді 1920 року Червона Армія очистила Крим від білогвардійців. Радянську владу в Іслам-Тереку було відновлено. 30 листопада утворено сільський революційний комітет, який діяв на правах районного, йому було підпорядковано 7 сусідніх сіл. Оскільки до складу першого ревкому потрапили куркульські елементи. 4 грудня на загальних зборах жителів села було проведено його перевибори.
Новостворений ревком на чолі з більшовиком Я. Беккером відразу ж взявся за проведення в життя декретів Радянської влади. 1-й земельний з'їзд Феодосійського повіту, який відбувся в серпні 1921 року, визначив норми наділення землею селян
i батраків - по 22 десятини на родину з 6 осіб. У липні 1921 року на період польових робіт в Іслам-Тереку було створено першу і другу сільськогосподарські трудові артілі з земельною площею 600 і 700 десятин. У селі в цей час проживало 310 чоловік.
Трудящим Іслам-Терека довелося долати великі труднощі, відбудовуючи сільське господарство, яке за роки імперіалістичної й громадянської воєн занепало. До того ж неврожай 1921 року спричинив голод. Повітова комісія допомоги голодуючим иидавала населенню продукти, створювала пункти харчування; проявлялося особливе піклування про дітей. Через три роки завдяки зусиллям партійних і радянських органів, а також допомозі
Кіровське
Сторінка 1 з 6
Кіровське - селище міського типу, центр району. Розташоване в степовій східній частині Кримського півострова. Залізнична станція. Відстань 1 до Сімферополя 121 км. Населення - 6400 чоловік. Вперше Іслам-Терек (Іслам-Дірек), стара назва села, згадується в 1783 році. В «Известиях» Таврійської губернської ученої архівної комісії говориться, що до
приєднання Криму до Росії Іслам-Терек входив до складу Ескі-Кримського кадилику Кефінського (Феодосійського) каймаканства.
На кращих землях села Іслам-Терека в 60-х роках XIX ст. заснувалася німецька колонія, незабаром від неї відокремилися висілки, які дістали назву Нейдорф. За статистичними відомостями 1864 року в поселенні Іслам-Тереку (Нейдорфі) в 20 дворах проживало 128 чоловік. Наприкінці 80-х років XIX ст. тут налічувалося вже 209 мешканців. З 37 дворів 11 були безземельними; один засікаd до 5 десятин землі, 7 - по 25-50 десятин, 17 - більш як по 50 десятин, 1 - володів 107 десятинами, але не засівав їх. Крім того, 18 господарств орендували 1150 десятин. Вся земля належала німецьким колоністам, які користувалися найманою працею безземельних селян і наймитів, що прибували сюди на заробітки з України та південних губерній Росії. У господарствах колоністів вирощувалась озима пінени ця для продажу на ринку.
У 90-х роках почалося будівництво залізниці, яка мала проходити за кілометр від села. Тут було збудовано залізничну станцію, а коло неї в 1895 році виникло селище Іслам-Терек. Збільшувався вивіз товарного зерна та інших сільськогосподарських продуктів. 1915 року кількість дворів у селі Іслам-Тереку зменшилася до 29, а число мешканців зросло до 212; 122 з них були наймитами й сезонними робітниками. Земля, як і раніше, залишалася в руках великих німецьких колоністів і куркулів.
Ще в 1850 році на кошти сільської громади тут побудували школу з семирічним навчанням. 1911 року в ній навчалося 39 учнів, хоча населення села збільшилося за 50 років майже вдвоє. Діти бідняків і батраків до школи не ходили.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції безземельні селяни й батраки намагалися розорати куркульські землі, та «самовільців» проганяли з зайнятих ними ділянок, примушували платити хазяїнові великий штраф.
Звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції радісно зустріла біднота села. Селяни й наймити зібралися на мітинг, на якому обговорювалося питання про землю. У січні 1918 року в Феодосії (Іслам-Терек входив тоді /ю складу Феодосійського повіту) велися бої за владу Рад. Боротьбою керував штаб Червоної гвардії, очолюваний І. Ф. Федьком. 12 січня червоногвардійці поблизу залізничної станції Іслам-Терек розгромили ескадрон татарських націоналістів та білогвардійців і допомогли бідноті встановити Радянську владу в селі.
Згідно з інструкцією, затвердженою І з'їздом Раді війcьково-революцішіих комітетів Таврійської губернії, в березні 1918 року селяни й батраки Іслам-Терека одержали землю і засіяли її. Але здійснення революційних перетворень в квітні 1918 року перервали німецькі загарбники, а згодом білогвардійські банди та англо- французькі інтервенти, які відновлювали в селі дореволюційні порядки. Прямими нособниками окупантів і внутрішньої контрреволюції були татарські буржуазні націоналісти. Вони допомагали грабувати населення, жорстоко розправлялися з ним.
У листопаді 1920 року Червона Армія очистила Крим від білогвардійців. Радянську владу в Іслам-Тереку було відновлено. 30 листопада утворено сільський революційний комітет, який діяв на правах районного, йому було підпорядковано 7 сусідніх сіл. Оскільки до складу першого ревкому потрапили куркульські елементи. 4 грудня на загальних зборах жителів села було проведено його перевибори.
Новостворений ревком на чолі з більшовиком Я. Беккером відразу ж взявся за проведення в життя декретів Радянської влади. 1-й земельний з'їзд Феодосійського повіту, який відбувся в серпні 1921 року, визначив норми наділення землею селян
i батраків - по 22 десятини на родину з 6 осіб. У липні 1921 року на період польових робіт в Іслам-Тереку було створено першу і другу сільськогосподарські трудові артілі з земельною площею 600 і 700 десятин. У селі в цей час проживало 310 чоловік.
Трудящим Іслам-Терека довелося долати великі труднощі, відбудовуючи сільське господарство, яке за роки імперіалістичної й громадянської воєн занепало. До того ж неврожай 1921 року спричинив голод. Повітова комісія допомоги голодуючим иидавала населенню продукти, створювала пункти харчування; проявлялося особливе піклування про дітей. Через три роки завдяки зусиллям партійних і радянських органів, а також допомозі
Дивиться також інші населені пункти району:
- Токареве
- Синицине
- Привітне
- Первомайське
- Льговське
- Журавки
- Грушівка
- Владиславівка
- Берегове
- Ярке Поле
- Золоте Поле
- Старий Крим