Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
До Великої Жовтневої соціалістичної революції територія сучасного села належала великому землевласникові Карашайському і використовувалася як пасовища. Після встановлення Радянської влади посилюється приплив переселенців до Криму. 1923 року переселенці, переважно євреї з Вітебської, Могильовської, Гомельської. Волинської та інших губерній Білорусії й України прибули до села Колая, Щоб оселитися на сусідніх незайманих землях.
Місце для поселення виявилося вдалим. Неподалік майбутнього села була залізнична станція Колай, а також джерело питної води. Жити спочатку довелось
у пристанційних складах Колая, землянках. Протягом 1923-1924 рр. на нівчепі, від залізничної колії виникла вулиця, було закладено перші виноградники й сади. Так утворилося село Хаклай (з староєврейської - земельне угіддя). У ньому налічувалося тоді 54 господарства й 289 жителів. Кожна переселенська сім'я залежно від числа її членів, одержала від 18 до 36 десятин землі. Основним за плітям населення стало хліборобство.
Радянський уряд надавав переселенцям кредити, що призначалися для різних потреб. На одну селянську сім'ю держава витрачала близько 500 крб. Подбав про переселенців і Джанкойський відділ охорони здоров'я: з 1925 року жителів обслуговувала Колайська лікарня. Джанкойський райком партії і райвиконком приділили багато уваги питанням побуту населення, всім партійним осередкам району було розіслано план роботи серед переселенців, у якому особлива увага звертайся на бідноту.
1929 року Хаклай перейменовано в Майфєльд (травневе поле). У 1929-1930 рр. ліворуч залізничного шляху виникла ще одна вулиця - тут оселилися новоприбулі з Херсонської області та інших місць України.
На початку 1929 року утворилася Майфельдська сільська Рада (до цього село було підпорядковане Ак-Шеїхській, а потім Колайській сільським Радам). Рада стала керівним центром усього життя села. Багато робили група бідноти та осередок ВЛКСМ із загоном «легкої кавалерії». Організація червоних валок з хлібом державі, проведення передплати державних позик, заготівля сортового насінництва, постачання палива школі та лікарні, створення в селі червового кутка, робота кінопересувки - всім цим та багатьма іншими справами займалася сільська Рада, що спиралася на місцевих активістів.
Велику роль відіграли члени сільради в колективізації сільського господарства. В липні 1930 року в південній частині села створюється товариство спільного обробітку землі. У січні наступного року з ініціативи групи бідноти в ТСОЗ об'єдналися 17 селянських господарств північної частини села. У товариствах налічувалося 70 проц. жителів. Невдовзі ТСОЗи реорганізовано в артілі.
Сільська Рада подавала велику допомогу молодим господарствам. Вона організувала збирання першого колективного врожаю влітку 1931 року, разом з колгоспниками встановлювала куркулям тверді завдання продажу хліба держані, приділяла чимало уваги роз'яснювальній роботі серед середняків, які ще не вступили до колгоспів.
У січні 1932 року обидва колгоспи об'єдналися в одне господарство «Майфельд». яке налічувало 63 працездатні члени й 239 їдців. Навесні 1932 року всі трудові землеробські господарства (а їх було 68) вступили до колгоспу. В об'єднаному колгоспі збільшилася площа під зерновими. Озиминою в 1932 році було засіяно 540 га, а загальна площа посівів через рік становила 925 га. У ті роки значно зросло поголів'я коней; було створено молочнотоварну ферму. З осені 1932 року на ланах колгоспу працювала тракторна бригада Колайської МТС. На площі 40 га заклали
виноградник.
На початку 30-х років у колгоспі було два члени партії. Вони входили
партосередку при Майфельдській сільраді. Безпосередню допомогу колгоспові по цінили комуністи-вчителі, члени партосередку майфельдської та колайської шкіл. Члени партії організували в колгоспі соціалістичне змагання між бригадами та ланками. Це сприяло зміцненню трудової дисципліни: люди дружно виходили на роботу, щодня виконували й
Майське
Сторінка 1 з 5
Майське - село, центр сільської Ради. Розташоване за 20 км від районного центру й за півкілометра від залізничної станції Азовська. Населення - 1813 чоловік. Сільській Раді підпорядковано населені пункти: Ближнє, Защитне, Ларине, Новосільцеве, Октябр, Польове, Табачне, Федорівка й Хлібне. Місце для поселення виявилося вдалим. Неподалік майбутнього села була залізнична станція Колай, а також джерело питної води. Жити спочатку довелось
у пристанційних складах Колая, землянках. Протягом 1923-1924 рр. на нівчепі, від залізничної колії виникла вулиця, було закладено перші виноградники й сади. Так утворилося село Хаклай (з староєврейської - земельне угіддя). У ньому налічувалося тоді 54 господарства й 289 жителів. Кожна переселенська сім'я залежно від числа її членів, одержала від 18 до 36 десятин землі. Основним за плітям населення стало хліборобство.
Радянський уряд надавав переселенцям кредити, що призначалися для різних потреб. На одну селянську сім'ю держава витрачала близько 500 крб. Подбав про переселенців і Джанкойський відділ охорони здоров'я: з 1925 року жителів обслуговувала Колайська лікарня. Джанкойський райком партії і райвиконком приділили багато уваги питанням побуту населення, всім партійним осередкам району було розіслано план роботи серед переселенців, у якому особлива увага звертайся на бідноту.
1929 року Хаклай перейменовано в Майфєльд (травневе поле). У 1929-1930 рр. ліворуч залізничного шляху виникла ще одна вулиця - тут оселилися новоприбулі з Херсонської області та інших місць України.
На початку 1929 року утворилася Майфельдська сільська Рада (до цього село було підпорядковане Ак-Шеїхській, а потім Колайській сільським Радам). Рада стала керівним центром усього життя села. Багато робили група бідноти та осередок ВЛКСМ із загоном «легкої кавалерії». Організація червоних валок з хлібом державі, проведення передплати державних позик, заготівля сортового насінництва, постачання палива школі та лікарні, створення в селі червового кутка, робота кінопересувки - всім цим та багатьма іншими справами займалася сільська Рада, що спиралася на місцевих активістів.
Велику роль відіграли члени сільради в колективізації сільського господарства. В липні 1930 року в південній частині села створюється товариство спільного обробітку землі. У січні наступного року з ініціативи групи бідноти в ТСОЗ об'єдналися 17 селянських господарств північної частини села. У товариствах налічувалося 70 проц. жителів. Невдовзі ТСОЗи реорганізовано в артілі.
Сільська Рада подавала велику допомогу молодим господарствам. Вона організувала збирання першого колективного врожаю влітку 1931 року, разом з колгоспниками встановлювала куркулям тверді завдання продажу хліба держані, приділяла чимало уваги роз'яснювальній роботі серед середняків, які ще не вступили до колгоспів.
У січні 1932 року обидва колгоспи об'єдналися в одне господарство «Майфельд». яке налічувало 63 працездатні члени й 239 їдців. Навесні 1932 року всі трудові землеробські господарства (а їх було 68) вступили до колгоспу. В об'єднаному колгоспі збільшилася площа під зерновими. Озиминою в 1932 році було засіяно 540 га, а загальна площа посівів через рік становила 925 га. У ті роки значно зросло поголів'я коней; було створено молочнотоварну ферму. З осені 1932 року на ланах колгоспу працювала тракторна бригада Колайської МТС. На площі 40 га заклали
виноградник.
На початку 30-х років у колгоспі було два члени партії. Вони входили
партосередку при Майфельдській сільраді. Безпосередню допомогу колгоспові по цінили комуністи-вчителі, члени партосередку майфельдської та колайської шкіл. Члени партії організували в колгоспі соціалістичне змагання між бригадами та ланками. Це сприяло зміцненню трудової дисципліни: люди дружно виходили на роботу, щодня виконували й
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ярке Поле
- Цілинне
- Стальне
- Рощине
- Розкішне
- Просторне
- Новокримське
- Медведівка
- Маслове
- Лобанове
- Зарічне
- Завіт-Ленінське
- Дніпровка