Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
частині Кримського півострова. Відстань до районного центру і найближчої залізничної станції Кіровська - 3 км. Населення - 4215 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також села Краспосільське і Трудолюбівка.
Ярке Поле - село молоде. 1923 року в степу поблизу Іслам-Терека (нині Кіровське) з'явилися ходаки від селян-бідняків з Арабатської Стрілки П. Т. Семеняк і С. Г. Петров, які шукали землю для переселення. Радянські органи дозволили їм вибрати місце для майбутнього села. Перші поселенці нового населеного пункту в лютому 1924 року поставили тут саманні хати. Так виникло село Красний Терчок. Було в ньому тоді 11 дворів, проживало 46 чоловік.
У перші роки жителям села довелося переборювати багато труднощів. Цілинні землі важко було обробляти. Нерідко за весь вегетаційний період не випадало жодного дощу. У травні 1924 року селяни, підтримані феодосійськими комуністами, організували артіль «Перша трудова», головою якої став С. Г. Петров. Вона мала 860 га землі, 9 коней, 9 корів і трактор «Фордзон». Сільгоспартілі всіляко допомагало Фоодосійське кредитне товариство. Долаючи опір куркульства сусідніх сіл, члени артілі поступово налагоджували господарство. 1925 року в селі засновано ще одне колективне господарство - «Добра згода», яке теж мало трактор і кілька лобогрійок.
З того ж року Красний Торчок підпорядковувався Іслам-Терецькій сільраді. З 1928 року Красний Терчок - центр сільради. На цей час тут уже налічувалося 45 дворів, 179 жителів. Медичну допомогу мешканцям села подавали тоді в Іслам-Тереку, де був лікарняний пункт. Початкова школа відкрилася 1928 року. Наступного року збудували хату-читальню. Проводити масово-політичну роботу серед населення активістам села допомагали феодосійські та іслам-терецькі комуністи. За активною участю Іслам-Терецького партосередку 1928 року в Красному Терчеку створено комсомольську організацію.
1929 року артілі «Перша трудова» і «Добра згода» об'єдналися в колгосп «Трудова згода», який очолив Р. К. Бідний. У новій артілі в 1930 році було 80 членів (разом з сім'ями 337 чоловік). Колгоспники засіяли 747 га землі. На фермі налічувалося 72 голови великої рогатої худоби. До весни 1931 року площа засіву в артілі збільшилася на 20 проц., план здачі колгоспом зерна державі хлібороби перевиконали. Правління артілі було занесено до червоного списку передовиків загальнокримського змагання. У лютому 1936 року договір про змагання передовиків і стахановців укладений між учасниками загальнокримської наради, разом з передовиками інших господарств, підписав і колгоспник «Трудової згоди» Т. А. Мачух.
Комуністи колгоспу «Трудова згода», що 1935 року об'єдналися в кандидатську групу, яка складалася з 4 чоловік, активно включились у боротьбу за дальше піднесення господарства. На 1937 рік артіль стала передовим господарством району. У тому році колгоспники на площі 1108 га зібрали по 15,9 цнт пшениці з га. Артіль обслуговувала Іслам-Терецька МТС.
У колгоспі, крім зернових культур, вирощували овочі, бавовну. Вживалися заходи до підвищення родючості грунтів. Жителі Красного Терчека в 1934 році провели значну роботу щодо насадження лісосмуг. На пропозицію жителя Красного Терчека О. А. Герасименка, що раніше вчився в школі відомого вченого-садівника Л. П. Симиренка і працював у його розсаднику під Городищем (тепер Черкаської області), в селі створено розсадник на площі 0,25 га, де вирощували саджанці плодових і лісних порід дерев. Через чотири роки після закладення розсадника О. А. Герасименко з допомогою любителів-садівників, посадив саджанці на п'ятигектариій ділянці. Так в артілі з'явився справжній сад. Площа його в 1939-1940 рр. сягала 13 га. У досягненнях садівників була й заслуга вчених Шиїтського ботанічного саду, які заклали тут ще 1937 року сортовипробувальну ділянку на 3 га, де вирощувалися сливи, абрикоси, персики. У колгоспі розвивалося тваринництво і птахівництво. На молочнотоварній фермі в 1939 році налічувалося 152 голови великої рогатої худоби, на свинофермі - 222 голови свиней, а птиці - 7 тис. штук. На 1939 рік артіль «Трудова згода» об'єднувала 166 дворів.
З 1935 року Красний Терчек увійшов до новоутвореного Кіровського району. 1939 року в селі проживало 774 чоловіка. З 1928 року почала працювати неповка середня школа. За роки довоєнних п'ятирічок було покінчено з неписьменністю. 1938 року побудовано клуб, де розмістилася колгоспна бібліотека. Село радіофікували й електрифікували.
Мирну творчу працю радянських людей перервав віроломний напад фашистської Німеччини на нашу Батьківщину. Чоловіків, що пішли на фронт, на полях замінили жінки, підлітки, старики. Німецько-фашистські загарбники окупували Красний Терчек 2 листопада 1941 року. Багато горя зазнали жителі села під час гітлерівської навали. Фашисти заарештували і розстріляли мешканців села Г. С. Броницьку (Зиміну), І. Огарьова, А. П.
Ярке Поле
Сторінка 1 з 5
Ярке Поле - село, центр сільської Ради. Розташоване в східній степовійчастині Кримського півострова. Відстань до районного центру і найближчої залізничної станції Кіровська - 3 км. Населення - 4215 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також села Краспосільське і Трудолюбівка.
У перші роки жителям села довелося переборювати багато труднощів. Цілинні землі важко було обробляти. Нерідко за весь вегетаційний період не випадало жодного дощу. У травні 1924 року селяни, підтримані феодосійськими комуністами, організували артіль «Перша трудова», головою якої став С. Г. Петров. Вона мала 860 га землі, 9 коней, 9 корів і трактор «Фордзон». Сільгоспартілі всіляко допомагало Фоодосійське кредитне товариство. Долаючи опір куркульства сусідніх сіл, члени артілі поступово налагоджували господарство. 1925 року в селі засновано ще одне колективне господарство - «Добра згода», яке теж мало трактор і кілька лобогрійок.
З того ж року Красний Торчок підпорядковувався Іслам-Терецькій сільраді. З 1928 року Красний Терчок - центр сільради. На цей час тут уже налічувалося 45 дворів, 179 жителів. Медичну допомогу мешканцям села подавали тоді в Іслам-Тереку, де був лікарняний пункт. Початкова школа відкрилася 1928 року. Наступного року збудували хату-читальню. Проводити масово-політичну роботу серед населення активістам села допомагали феодосійські та іслам-терецькі комуністи. За активною участю Іслам-Терецького партосередку 1928 року в Красному Терчеку створено комсомольську організацію.
1929 року артілі «Перша трудова» і «Добра згода» об'єдналися в колгосп «Трудова згода», який очолив Р. К. Бідний. У новій артілі в 1930 році було 80 членів (разом з сім'ями 337 чоловік). Колгоспники засіяли 747 га землі. На фермі налічувалося 72 голови великої рогатої худоби. До весни 1931 року площа засіву в артілі збільшилася на 20 проц., план здачі колгоспом зерна державі хлібороби перевиконали. Правління артілі було занесено до червоного списку передовиків загальнокримського змагання. У лютому 1936 року договір про змагання передовиків і стахановців укладений між учасниками загальнокримської наради, разом з передовиками інших господарств, підписав і колгоспник «Трудової згоди» Т. А. Мачух.
Комуністи колгоспу «Трудова згода», що 1935 року об'єдналися в кандидатську групу, яка складалася з 4 чоловік, активно включились у боротьбу за дальше піднесення господарства. На 1937 рік артіль стала передовим господарством району. У тому році колгоспники на площі 1108 га зібрали по 15,9 цнт пшениці з га. Артіль обслуговувала Іслам-Терецька МТС.
У колгоспі, крім зернових культур, вирощували овочі, бавовну. Вживалися заходи до підвищення родючості грунтів. Жителі Красного Терчека в 1934 році провели значну роботу щодо насадження лісосмуг. На пропозицію жителя Красного Терчека О. А. Герасименка, що раніше вчився в школі відомого вченого-садівника Л. П. Симиренка і працював у його розсаднику під Городищем (тепер Черкаської області), в селі створено розсадник на площі 0,25 га, де вирощували саджанці плодових і лісних порід дерев. Через чотири роки після закладення розсадника О. А. Герасименко з допомогою любителів-садівників, посадив саджанці на п'ятигектариій ділянці. Так в артілі з'явився справжній сад. Площа його в 1939-1940 рр. сягала 13 га. У досягненнях садівників була й заслуга вчених Шиїтського ботанічного саду, які заклали тут ще 1937 року сортовипробувальну ділянку на 3 га, де вирощувалися сливи, абрикоси, персики. У колгоспі розвивалося тваринництво і птахівництво. На молочнотоварній фермі в 1939 році налічувалося 152 голови великої рогатої худоби, на свинофермі - 222 голови свиней, а птиці - 7 тис. штук. На 1939 рік артіль «Трудова згода» об'єднувала 166 дворів.
З 1935 року Красний Терчек увійшов до новоутвореного Кіровського району. 1939 року в селі проживало 774 чоловіка. З 1928 року почала працювати неповка середня школа. За роки довоєнних п'ятирічок було покінчено з неписьменністю. 1938 року побудовано клуб, де розмістилася колгоспна бібліотека. Село радіофікували й електрифікували.
Мирну творчу працю радянських людей перервав віроломний напад фашистської Німеччини на нашу Батьківщину. Чоловіків, що пішли на фронт, на полях замінили жінки, підлітки, старики. Німецько-фашистські загарбники окупували Красний Терчек 2 листопада 1941 року. Багато горя зазнали жителі села під час гітлерівської навали. Фашисти заарештували і розстріляли мешканців села Г. С. Броницьку (Зиміну), І. Огарьова, А. П.
Дивиться також інші населені пункти району: