Євпаторія - Кримська область у складі УРСР | Інформаційно-пізнавальний портал
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Євпаторія

Євпаторія - місто обласного підпорядкування, розташоване на березі Каламітської затоки, за 78 км від Сімферополя. Залізнична станція і порт на Чорному морі. Населення - 86 тис. чоловік.
Знахідки крем'яних знарядь праці на території міста та в його околицях, а також розкопки курганів в урочищі Мамай свідчать про заселення цих місць ще в добу міді, бронзи, в період ранніх скіфів. Понад 2,5 тис. років тому на місці нинішньої Євпаторії існувало поселення таврів. На західній околиці міста, не­подалік дитячого санаторію «Чайка», збереглися залишки городища, заснованого греками в V ст. до н. е. та зруйнованого наприкінці II ст. до н. е. На території городища виявлені унікальні вироби стародавніх майстрів - бронзова скульптура амазонки й барельєф Геракла, що свідчать про високий рівень культури його мешканців.
Наприкінці VI - на початку V ст. до н. е. під час грецької колонізації тут виникло античне місто Керкінітіда. Перші писемні відомості про нього належать Гекатею Мілетському, пізніше про нього згадують Геродот, Птоломей, Арріан.
Розташування міста на березі моря, навколишні родючі степи сприяли розвиткові землеробства, скотарства, рибальства. Особливо важливе значення для еко­номіки Керкінітіди мало хліборобство. Керкінітіда була також значним торговецьним центром. Вона підтримувала економічні й культурні зв'язки з Афінами, Сине­ною, Родосом, Гераклеєю, Херсонесом, Пантікапеєм.
У IV-III ст. до н. е. навколо міста зводяться міцні захисні мури. В самому місті з'являються багаті будівлі, карбується власна монета. Поблизу виникають
укріплені й неукріплені поселення та невеликі міста. В IV ст. до н. е. Керкінтіда ввійшла до складу сільськогосподарської округи (хо­ри) античного Херсонеса, для якого мала важливе торговельне й стратегічне значення.
У 110-109 рр. до н. е. Керкінтіду завоювали скіфи. Проте херсонеський напис свідчить, що полководцю понтійського царя Мітрідата VI Євпатора - Діофанту наприкінці II ст. до н. е. вдалося завдати поразки військам
скіфського царя Палака і відвоювати Керкінітіду. Але і в перших століттях нашої ери вона не раз зазнавала нападів скіфів. У періплах Арріана (30-і рр. II ст. н.е.) Керкінітіда вже зветься скіфською. В IV ст. її зруйнували гунни.
Археологічні знахідки дозволяють зробити припущення, що у VIII -X ст. тут існувало поселення. У X-XII ст. район Керкінітіди освоювали переселенці з Київської Русі. В останній третині XV ст. на місці давньої Керкінітіди турки заснували місто-фортецю Гезлев (у російських документах - Козлов). Турецький султан тримав тут великий гарнізон на чолі з військовим сановником. Фортечні мури Гезлева висотою 40 і завтовшки 4 аршини, викладені з тесаного каменю, налічували вподовж 3400 кроків і мали вигляд чотирикутника. З боку суші фортецю оточував глибокий рів, також облицьований тесаним каменем. Фортеця мала 5 брам, охоронялася бастіонами.
Гезлев був одним з великих турецько-татарських невільницьких ринків, звідки на кораблях і галерах невільників, захоплених під час грабіжницьких набігів на українські й російські землі, вивозили до Туреччини, Італії, Єгипту та інших країн. Це знайшло відображення в українському народному епосі - думах. Запо­різькі козаки, що вели збройну боротьбу з татарськими нападами, не раз здійсню­вали походи на Гезлев. 1588 року вони активно діяли на західному узбережжі Криму від Перекопу до Гезлева, а через рік визволили багатьох невільників, що перебу­вали в Гезлеві. Особливо вдалим був їхній похід на це місто в 1675 році.
В XVII ст. Гезлев став значним торговельним центром. Сюди прибували ко­раблі з Малої Азії, Константинополя, приїздили російські купці. У місті була пристань, митниця, яка давала ханам великі прибутки. Жваву торгівлю з Кримом через цей порт вело запорізьке козацтво. З Запоріжжя сюди привозили шкури, залізо, зброю, полотно, хліб, а вивозили сап'ян та сап'янове взуття, шовкові тка­нини й особливо у великій кількості сіль. У той же час у місті набуло розвитку іі ремісництво, пов'язане в основному з обробкою продуктів тваринництва - вовни, шкіри та ін. Займалося ним переважно вірменське й грецьке населення.
Гезлев XVII-XVIII ст. був одним з найзначніших міст Кримського ханства, Що за кількістю будинків (965) поступалося тільки Бахчисараю. У кінці 70-х років XVIII ст., коли Кримський півострів поділено на провінції (каймаканства), Гезлев став одним з 6 провінціальних центрів. Гезлевську провінцію, у свою чергу, поділили на 5 повітів, до яких входило 195 сіл. У місті було 670 крамниць, а також кав'ярні, пекарні, комора для солі, шинки, лазні, купецькі двори - хани. Діяло 7 басейнів з питною водою, частина якої по водогону відводилася до мечетей, ханів, лазень.
Однією з найзначніших архітектурних пам'яток тих часів, що збереглася до наших днів, є мечеть, збудована 1552 року відомим турецьким зодчим Сінаном.



.

Євпаторія - cучасна карта