Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Севастополь

Севастополь - місто республіканського підпорядкування, великий мирський порт, важливий промисловий, науковий та культурний центр півдня України. Розташований у південно-західній частині Криму, на горбистій місцевості,
порізаній численними бухтами. Вузол морських, автомобільних та місцевих заліз­ничних шляхів. Відстань до Москви - 1550 км, до Києва - 1060 км. Населення - 251,5 тис. чоловік,
У місті - три райони: Ленінський, Нахімовський та Балаклавський. Севасто­польській міській: Раді депутатів трудящих підпорядковано також Качинську і а Комишево-Бухтинську селищні Ради, Верхньосадівську та Орлинівську сільскі Ради.
Територія Севастополя та його найближчих околиць була заселена вже на по­чатку 1 тисячоліття до н. е. Залишки укріплень таврського поселення IX ст. до н. є. виявлено на околиці Інкермана (підвищення Уч-баш), а в долині річки Чорної, що впадає у Північну бухту, крім поселень, відкрито також поховання. На місці ниніш­ньої Балаклави були таврські (VII-VI ст. до н. е.), а згодом - грецькі поселення. Її вузькогорла бухта, надійно захищена з моря високими стрімчаками, відповідає описові порту Лестригонів, куди нібито потрапив під час своїх далеких мандрів герой давньогрецького епосу Одіссей.
На півострові, між Карантинною та Піщаною бухтами, збереглися руїни давньогрецького міста-колонії Херсонеса Таврійського, заснованого на місці таврського поселення вихідцями з Гераклеї Понтійської наприкінці V ст. до н. е. Залишки кількох античних поселень і могильників збереглися на т. зв. Гераклейському півострові та Сапун-горі. Тут же були садиби громадян Херсонеса - широко відомі клерк. До підпорядкованого місту сільськогосподарського округу входила розташована на північний захід від нього велика територія, де були залежні від Херсонеса міста Керкінітіда (сучасна Євпаторія), Прекрасна Гавань, а також ряд приморських фортець та укріплених садиб.
Внутрішнії суперечності рабовласницького ладу, а також1 військовий натиск з боку  Боспорського царства та скіфів призвели наприкінці II ст. до н. е. до того, що Херсонес потрапляє у залежність від Понтійського царства, а згодом від Риму.
В 5-6 ст. н. е. Херсонес стає оплотом Візантійської імперії на північному березі
Чорного моря. На початку IX ст. територія, що оточувала його, входила до Херсонеської феми (свого роду військово-адміністративний округ у Візантії), а в XII- XIII ст. - до т. зв. феми кліматів (гірські укріплення візантійської частини Тавріки).
У IX- X ст Херсонес (в давньоруських літописах відомий під назвою Корсуня) відігравав значну роль в економічних та політичних зв'язках Криму з Київською Руссю. Судячи з відомостей, що їх містить «Житіє» Кирила - відомого провідника християнства серед слов'ян (60-і роки IX ст.), у місті було чимало жителів слов'ян­ського походження. У договорі між Київською Руссю та Візантією, укладеному 944 року, обмовлено безперешкодне для «корсунян» право ловити рибу в гирлі Дніпра. 988 року, в зв'язку з порушенням візантійським імператором Василієм II угоди про дружні взаємини з Руссю, Херсонес обложили і взяли дружини київського князя Володимира Святославича. Ця перемога змусила Візантію укласти з київ­ським князем рівноправний політичний і торговельний союз.
У XIII ст., коли з півночі на Крим посунули монголо-татарські орди, на його південно-західне узбережжя настійливо претендували два суперники - італійські торговельні міста республіки - Венеція та Генуя. У XIII-XIV ст. в багатьох міс­цях півострова виросли могутні генуезькі фортеці. Руїни однієї з них - Чембало - і нині підносяться над Балаклавою. Поруч Інкермана збереглися залишки єдиної стародавньої (спорудженої в VI ст.) фортеці Каламіти, яку генуезці не змогли взяти під свій контроль і в XV столітті.
Херсонес на той час зазнає цілковитого занепаду. 1229 року його пограбував і зруйнував Ногай, а на рубежі XIV-XV ст.- золотоординський хан Едигей.
В 70-х роках XVIII ст., зі вступом у Крим російських військ, зручна для укриття суден Балаклавська бухта стала базою частини кораблів Азовської вій­ськової флотилії. Звідси восени 1773 року за розпорядженням командуючого флоти лією віце-адмірала О. Н. Сенявіна з корабля «Модон», яким командував лейтенант Ф. Ф. Ушаков (згодом видатний флотоводець), була направлена команда штурмана Івана Патурина для обстеження Ахтіарської гавані. Так спершу, за назвою малень­кого татарського села Ахтіар (точніше Ак-Яр - Білий стрімчак), що складалося з дев'яти будиночків, іменувалась найбільша севастопольська бухта - Північна.
Високо оцінив чудові якості навколишніх бухт для базування флоту і споруджен­ня морської фортеці О. В. Суворов. Командуючи в 1778 році російськими військами в Криму, він ще за 5 років до заснування Севастополя звів тут перші військові укріплення. Згодом полководець



Дивиться також інші населені пункти району:

.

Севастополь - cучасна карта