Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
ДРЕС в Сімферополь йшла високовольтна лінія електропередачі. Розширився автобусний парк, у місті з'явилися таксі, зникли візники. Було споруджено 2 стадіони, кілька спортивних майданчиків, стрілецький клуб (при товаристві «Спартак»). 1939 року відкрито банно-пральний комбінат. Налічувалося 186 магазинів, 5 готелів на 1006 місць.
За роки п'ятирічок значно розширилася мережа охорони здоров'я. На початок 1941 року в Сімферополі працювало 10 лікарень на 1770 місць,
онкологічний інститут (на 105 місць), тубдиспансер (на 68 місць), пологовий будинок, 4 поліклініки і 5 консультацій, будинок санітарної освіти, станції санітарно-епідоміологічна та швидкої допомоги. Медичну допомогу подавали 448 лікарів. Відкрито також 23 постійних дитячих ясел, молочну кухню, два будинки дитини.
Неухильно зростала мережа шкіл, підвищувався рівень навчальної та виховної роботи в них. Уже 1931 року Сімферополь, як рапортувала міськрада Кримському обкомові партії, став «містом суцільної письменності». У 1940/41 навчальному році тут працювало 37 загальноосвітніх шкіл, у т. ч.- 22 середні та 10 початкових, у яких навчалося понад 20 тис. учнів. 260 чоловік училося на трьох робітфаках. Були створені навчальні професійно-технічні заклади: залізничне училище та дві школи ФЗУ - будівельної справи і зв'язку. В 11 технікумах та середніх спеціальних навчальних закладах навчалося 2676 чоловік, у т. ч. 976 заочників. У квітні 1931 року в місті відкрилася перша в СРСР школа льотчиків цивільної авіації. Багато сімферопольських комсомольців закінчило аероклуб Тсоавіахіму. 1931 року працювали інститути - медичний та спеціальних і технічних культур (з 1936 року - Кримський сільськогосподарський інститут ім. М. І. Калініна), Вища сільськогосподарська комуністична школа. Перед війною в усіх сімферопольських вузах навчалося понад 3 тис. студентів. За успіхи у навчанні та вихованні підростаючого покоління учительці математики Є. Р. Багатур'янц присвоєно звання заслуженого учителя РРФСР.
На підприємствах, в установах та науково-дослідних закладах працювало понад 3,5 тис. спеціалістів. 1932 року фізико-технічне відділення Кримського педагогічного інституту закінчив К. І. Щолкін - один з творців радянської школи досліджень у галузі фізики горіння та вибухів, член-кореспондент АН СРСР, тричі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, чотири рази лауреат Державної премії СРСР. Серед вихованців педінституту тих років - відомий учений-біолог С. Л. Делямуре.
Рік у рік поліпшувалося культурне обслуговування трудящих. Працювали 4 театри, 4 кінотеатри, 58 клубів на підприємствах, 21 кіноустановка, будинок самодіяльного мистецтва, картинна галерея, три музеї (краєзнавчий, сільськогосподарський та антирелігійний), 6 державних (з фондом 637,7 тис. книг) та 172 відомчі бібліотеки.
Великим успіхом у глядачів користувалися спектаклі одного з найстаріших театріи Криму - обласного драматичного ім. М. Горького (колишній перший Радянський театр). Значну роботу щодо ідейного та естетичного виховання школярів вели колективи театру юного глядача, театру робітничої молоді (працював до 1938 року). Кілька років у Сімферополі діяв Кримський оперний театр, на сцені якого
у 1930-1931 рр. співав народний артист УРСР Ю. Д. Сабінін (Сабін-Гус). ГІропаганду музичного мистецтва вів також ансамбль пісні і танцю заводу «Трудовий
Жовтень».
Артисти кримських театрів А. І. Добкевич, Я. Б. Смоленський, Л. М. Ріттер та художник М. А. Баришев були удостоєні звання заслужених артистів та заслужених діячів мистецтв РРФСР і Кримської Автономної Радянської Соціалістичної
Республіки.
У Сімферополі створював свої чудові полотна заслужений діяч мистецтв РРФСР. художник-баталіст М. С. Самокиш. Ним написано тут понад 50 картин,
у т. ч. «Бій за прапор», «Атака», «Атака будьоннівської кінноти», «У розвідці», «Штурм Перекопського валу», «Перехід через Сиваш» та інші.
Кримські поети й письменники (1934 року створено Спілку радянських письменників Криму) виступали в літературно-художніх альманахах та збірниках: «Крим у сучасній поезії», «Літературний Крим», що видавалися в Сімферополі. Тривалий час у місті жив і працював письменник та педагог К. А. Треньов. Події громадянської війни, що відбувалися в Криму, покладені в основу його п'єси «Любов Ярова». Наприкінці 20-х років перед трудящими міста не раз читав свої твори В. В. Маяковський.
За роки Радянської влади Сімферополь став значним центром книгодрукування. Кримське державне видавництво випускало близько 200 назв книг нарік. Виходило кілька обласних газет - «Красный Крым», «Крымский комсомолец» та ін. Пвсля спорудження у Сімферополі
Сімферополь
Сторінка 16 з 30
більше проти 1913 року). Три трамвайні колії з'єднали околиці міста з його центром та залізничним вокзалом. Від СевастопольськоїДРЕС в Сімферополь йшла високовольтна лінія електропередачі. Розширився автобусний парк, у місті з'явилися таксі, зникли візники. Було споруджено 2 стадіони, кілька спортивних майданчиків, стрілецький клуб (при товаристві «Спартак»). 1939 року відкрито банно-пральний комбінат. Налічувалося 186 магазинів, 5 готелів на 1006 місць.
За роки п'ятирічок значно розширилася мережа охорони здоров'я. На початок 1941 року в Сімферополі працювало 10 лікарень на 1770 місць,
Неухильно зростала мережа шкіл, підвищувався рівень навчальної та виховної роботи в них. Уже 1931 року Сімферополь, як рапортувала міськрада Кримському обкомові партії, став «містом суцільної письменності». У 1940/41 навчальному році тут працювало 37 загальноосвітніх шкіл, у т. ч.- 22 середні та 10 початкових, у яких навчалося понад 20 тис. учнів. 260 чоловік училося на трьох робітфаках. Були створені навчальні професійно-технічні заклади: залізничне училище та дві школи ФЗУ - будівельної справи і зв'язку. В 11 технікумах та середніх спеціальних навчальних закладах навчалося 2676 чоловік, у т. ч. 976 заочників. У квітні 1931 року в місті відкрилася перша в СРСР школа льотчиків цивільної авіації. Багато сімферопольських комсомольців закінчило аероклуб Тсоавіахіму. 1931 року працювали інститути - медичний та спеціальних і технічних культур (з 1936 року - Кримський сільськогосподарський інститут ім. М. І. Калініна), Вища сільськогосподарська комуністична школа. Перед війною в усіх сімферопольських вузах навчалося понад 3 тис. студентів. За успіхи у навчанні та вихованні підростаючого покоління учительці математики Є. Р. Багатур'янц присвоєно звання заслуженого учителя РРФСР.
На підприємствах, в установах та науково-дослідних закладах працювало понад 3,5 тис. спеціалістів. 1932 року фізико-технічне відділення Кримського педагогічного інституту закінчив К. І. Щолкін - один з творців радянської школи досліджень у галузі фізики горіння та вибухів, член-кореспондент АН СРСР, тричі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, чотири рази лауреат Державної премії СРСР. Серед вихованців педінституту тих років - відомий учений-біолог С. Л. Делямуре.
Рік у рік поліпшувалося культурне обслуговування трудящих. Працювали 4 театри, 4 кінотеатри, 58 клубів на підприємствах, 21 кіноустановка, будинок самодіяльного мистецтва, картинна галерея, три музеї (краєзнавчий, сільськогосподарський та антирелігійний), 6 державних (з фондом 637,7 тис. книг) та 172 відомчі бібліотеки.
Великим успіхом у глядачів користувалися спектаклі одного з найстаріших театріи Криму - обласного драматичного ім. М. Горького (колишній перший Радянський театр). Значну роботу щодо ідейного та естетичного виховання школярів вели колективи театру юного глядача, театру робітничої молоді (працював до 1938 року). Кілька років у Сімферополі діяв Кримський оперний театр, на сцені якого
у 1930-1931 рр. співав народний артист УРСР Ю. Д. Сабінін (Сабін-Гус). ГІропаганду музичного мистецтва вів також ансамбль пісні і танцю заводу «Трудовий
Жовтень».
Артисти кримських театрів А. І. Добкевич, Я. Б. Смоленський, Л. М. Ріттер та художник М. А. Баришев були удостоєні звання заслужених артистів та заслужених діячів мистецтв РРФСР і Кримської Автономної Радянської Соціалістичної
Республіки.
У Сімферополі створював свої чудові полотна заслужений діяч мистецтв РРФСР. художник-баталіст М. С. Самокиш. Ним написано тут понад 50 картин,
у т. ч. «Бій за прапор», «Атака», «Атака будьоннівської кінноти», «У розвідці», «Штурм Перекопського валу», «Перехід через Сиваш» та інші.
Кримські поети й письменники (1934 року створено Спілку радянських письменників Криму) виступали в літературно-художніх альманахах та збірниках: «Крим у сучасній поезії», «Літературний Крим», що видавалися в Сімферополі. Тривалий час у місті жив і працював письменник та педагог К. А. Треньов. Події громадянської війни, що відбувалися в Криму, покладені в основу його п'єси «Любов Ярова». Наприкінці 20-х років перед трудящими міста не раз читав свої твори В. В. Маяковський.
За роки Радянської влади Сімферополь став значним центром книгодрукування. Кримське державне видавництво випускало близько 200 назв книг нарік. Виходило кілька обласних газет - «Красный Крым», «Крымский комсомолец» та ін. Пвсля спорудження у Сімферополі