Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Неухильно зростала мережа культурно-освітніх закладів. 1940 року в містах і селах Криму працювали 22 районні будинки культури, 793 клуби, 452 хати- читальлі, 758 масових бібліотек, 637 кіноустановок, 25 музеїв та картинних галерей. Величезною популярністю користувалася Феодосійська картинна галерея ім. І. К. Айвазовського, що поповнилася за роки Радянської влади багатьма новими полотнами як І. К. Айвазовського, так і його учнів. Цінні твори мистецтва демонструвалися в Сімферопольській та Севастопольській картинних галереях.
У містах і селах Криму було 167 радіовузлів, 70 тис. радіоточок.
Різноманітну політичну, художню літературу й підручники випускало Кримське державне видавництво. Лише 1940 року тут видано 218 книг загальним тиражем близької млн. примірників.
Успіхи в господарському й культурному будівництві краю були наслідком великої політичної й організаторської діяльності партійної організації, зростання її авторитету серед трудящих республіки. На початок 1941 року Кримська партійна організація налічувала в своїх рядах 28 014 комуністів. 64,7 тис. чоловік об'єднувала комсомольська організація.
У своїй повсякденній діяльності партійні організації спиралися на творчу енергію широких трудящих мас, зв'язки з якими вони всемірно зміцнювали. До активної участі в будівництві соціалізму широкі маси трудящих залучалися через місцеві Ради депутатів трудящих, що приділяли значну увагу роботі підприємств, благоустрою міст і сіл, питанням соціального забезпечення, поліпшенню охорони здоров'я й культурного обслуговування трудящих. Перемога соціалізму в нашій країні, законодавчо закріплена в Конституції СРСР, ще більше згуртувала робітників, колгоспників та інтелігенцію навколо свого авангарду і керівника - Комуністичної партії. Під час виборів до Верховної Ради СРСР у 1937 році в голосуванні по Криму взяли участь 96,2 проц. виборців. З них 99,3 проц. віддали голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних.
До вищого законодавчого органу СРСР від Криму було обрано 16 депутатів: 4 - до Ради Союзу і 12 - до Ради Національностей. Серед них: робітники - новатори виробництва А. С. Осипчук (Керченський металургійний завод) та В. П. Єфремов (Севастопольський морський завод), військові льотчики В. К. Коккінакі й С. П. Супрун, перший секретар Кримського обкому партії М. І. Щучкін та інші.
У грудні 1939 року в Криму відбулися вибори до місцевих Рад депутатів трудящих. До міських, районних, селищних та сільських Рад було обрано 8516 депутатів - кращих представників робітничого класу і колгоспного селянства, радянської інтелігенції. Тільки 1940 року місцеві Ради витратили на розвиток народного господарства і культури 263,7 млн. крб., або в 5 разів більше, ніж за роки першої п'ятирічки.
Постійне піклування про безперервне піднесення промисловості, сільського господарства і культури краю, про розвиток кримських курортів виявляли ЦК ВКП(б) і Радянський уряд. За роки довоєнних п'ятирічок бюджет Криму збільшився в п'ять разів і становив у 1940 році 263,7 млн. крб. 88 проц. цих коштів витрачалося на фінансування народного господарства й культури. Особливі заходи вживалися до зміцнення державних морських кордонів СРСР в районі Криму, нарощування могутності Чорноморського флоту. В єдиній сім'ї народів нашої країни трудящі кримських міст і сіл під керівництвом Комуністичної партії перетворили Крим на індустріально-аграрний край. Відбулися докорінні зміни в його культурі і суспільно-політичному житті. В процесі соціалістичного будівництва міцніли морально-політична єдність радянського народу, дружба радянських людей.
Віроломний напад гітлерівської Німеччини перервав мирну творчу працю
ліпного народу. На світанку 22 червня 1941 року фашистські літаки завдали бомбоних ударів по багатьох радянських містах, у т. ч. по головній базі Чорноморського флоту - Севастополю. Вже 22-23 червня в містах і селах Криму, на заводах, фабриках, будовах, у навчальних закладах, колгоспах і радгоспах відбулися мітинги, на яких трудящі гнівно таврували фашистських агресорів і одностайно заявляли про свою рішимість відстояти соціалістичну Батьківщину. Після мітингів сотні робітників йшли на призовні пункти з проханням відправити їх на фронт. У перші дні війни понад 8,1 тис. комуністів Криму - майже 1/3 складу обласної партійної організації - пішли до лав Червоної Армії та Військово-Морського Флоту.
Партійні і радянські організації спрямували свої зусилля на перебудову всієї роботи на воєнний лад. Заводи й фабрики Севастополя, Сімферополя, Керчі, Феодосії та інших міст переключилися на випуск мінометів, гранат, авіабомб, ремонт бойової техніки і кораблів. Трудівники сільського господарства на півмісяця раніше, ніж у 1940 році, зібрали врожай, достроково виконавши план продажу хліба державі.
Кримська область
Сторінка 30 з 52
Напередодні Великої Вітчизняної війни в Криму працювали театри, а також філармонії - в Сімферополі та Ялті. Близько 15 тис. чоловік брали участь у роботі колективів художньої самодіяльності. У містах і селах Криму було 167 радіовузлів, 70 тис. радіоточок.
Різноманітну політичну, художню літературу й підручники випускало Кримське державне видавництво. Лише 1940 року тут видано 218 книг загальним тиражем близької млн. примірників.
Успіхи в господарському й культурному будівництві краю були наслідком великої політичної й організаторської діяльності партійної організації, зростання її авторитету серед трудящих республіки. На початок 1941 року Кримська партійна організація налічувала в своїх рядах 28 014 комуністів. 64,7 тис. чоловік об'єднувала комсомольська організація.
У своїй повсякденній діяльності партійні організації спиралися на творчу енергію широких трудящих мас, зв'язки з якими вони всемірно зміцнювали. До активної участі в будівництві соціалізму широкі маси трудящих залучалися через місцеві Ради депутатів трудящих, що приділяли значну увагу роботі підприємств, благоустрою міст і сіл, питанням соціального забезпечення, поліпшенню охорони здоров'я й культурного обслуговування трудящих. Перемога соціалізму в нашій країні, законодавчо закріплена в Конституції СРСР, ще більше згуртувала робітників, колгоспників та інтелігенцію навколо свого авангарду і керівника - Комуністичної партії. Під час виборів до Верховної Ради СРСР у 1937 році в голосуванні по Криму взяли участь 96,2 проц. виборців. З них 99,3 проц. віддали голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних.
До вищого законодавчого органу СРСР від Криму було обрано 16 депутатів: 4 - до Ради Союзу і 12 - до Ради Національностей. Серед них: робітники - новатори виробництва А. С. Осипчук (Керченський металургійний завод) та В. П. Єфремов (Севастопольський морський завод), військові льотчики В. К. Коккінакі й С. П. Супрун, перший секретар Кримського обкому партії М. І. Щучкін та інші.
У грудні 1939 року в Криму відбулися вибори до місцевих Рад депутатів трудящих. До міських, районних, селищних та сільських Рад було обрано 8516 депутатів - кращих представників робітничого класу і колгоспного селянства, радянської інтелігенції. Тільки 1940 року місцеві Ради витратили на розвиток народного господарства і культури 263,7 млн. крб., або в 5 разів більше, ніж за роки першої п'ятирічки.
Постійне піклування про безперервне піднесення промисловості, сільського господарства і культури краю, про розвиток кримських курортів виявляли ЦК ВКП(б) і Радянський уряд. За роки довоєнних п'ятирічок бюджет Криму збільшився в п'ять разів і становив у 1940 році 263,7 млн. крб. 88 проц. цих коштів витрачалося на фінансування народного господарства й культури. Особливі заходи вживалися до зміцнення державних морських кордонів СРСР в районі Криму, нарощування могутності Чорноморського флоту. В єдиній сім'ї народів нашої країни трудящі кримських міст і сіл під керівництвом Комуністичної партії перетворили Крим на індустріально-аграрний край. Відбулися докорінні зміни в його культурі і суспільно-політичному житті. В процесі соціалістичного будівництва міцніли морально-політична єдність радянського народу, дружба радянських людей.
Віроломний напад гітлерівської Німеччини перервав мирну творчу працю
ліпного народу. На світанку 22 червня 1941 року фашистські літаки завдали бомбоних ударів по багатьох радянських містах, у т. ч. по головній базі Чорноморського флоту - Севастополю. Вже 22-23 червня в містах і селах Криму, на заводах, фабриках, будовах, у навчальних закладах, колгоспах і радгоспах відбулися мітинги, на яких трудящі гнівно таврували фашистських агресорів і одностайно заявляли про свою рішимість відстояти соціалістичну Батьківщину. Після мітингів сотні робітників йшли на призовні пункти з проханням відправити їх на фронт. У перші дні війни понад 8,1 тис. комуністів Криму - майже 1/3 складу обласної партійної організації - пішли до лав Червоної Армії та Військово-Морського Флоту.
Партійні і радянські організації спрямували свої зусилля на перебудову всієї роботи на воєнний лад. Заводи й фабрики Севастополя, Сімферополя, Керчі, Феодосії та інших міст переключилися на випуск мінометів, гранат, авіабомб, ремонт бойової техніки і кораблів. Трудівники сільського господарства на півмісяця раніше, ніж у 1940 році, зібрали врожай, достроково виконавши план продажу хліба державі.