Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значні кошти асигнував Радянський уряд на ліквідацію наслідків землетрусу, що його зазнав Крим у вересні 1927 року. Особливо постраждали від нього південні райони: були зруйновані курорти, лікарні, школи, тисячі людей залишилися без притулку. Раднарком РРФСР створив спеціальну комісію для подання термінової допомоги Криму. Селянам надавалися довгострокові позички для відновлення їх господарств. На заклик ВЦРПС всі профспілки країни надіслали кошти Кримрадпрофу. Значною була допомога потерпілим населеним пунктам з боку працівників науки й техніки - геологів, геофізиків, інженерів.
З кожним роком уряд РРФСР збільшував асигнування на освіту. Розгорнулася робота по створенню курсів неписьменності. Лише в сільській місцевості року їх відвідувало близько 16 тис. чоловік. У 1925 році ліквідували
неписьменність 18 783 чоловіка. Число учнів у школах з 1922 по 1924 рік зросло з 36 490
до 43 360 чоловік. У Сімферополі, Севастополі, Керчі відкрилися робітфаки, що готували трудящих до вступу у вузи. Багато дітей робітників і селян дістали можливість навчатися в Таврійському університеті. Серед його викладачів було чимало видатних учених: В. П. Обручев, В. І. Вернадський, Б. Д. Греков та ін. З 1921 по 1925 рік університет випустив 523 лікарі, 1098 учителів і агрономів. Тут навчалися й виховувалися майбутні академіки тричі Герої Соціалістичної Праці І. В. Курчатов та К. І. Щолкін. Плідно працювали кримські наукові заклади: Сімеїзька обсерваторія, Севастопольська біологічна станція, Нікітський ботанічний сад та інші.
Розгортали діяльність культурно-освітні заклади, в т. ч. 12 музеїв, панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.», Феодосійська картинна галерея ім. І. К. Айвазовського. Могутнім знаряддям Комуністичної партії і Радянської влади в комуністичному вихованні трудящих була преса. Виходили п'ять щоденних газет: обласні «Красний Крьім», «Новий мир», та «Юная сила» в Сімферополі, «Маяк Коммуны» - в Севастополі, «Красная Керчь» - в Керчі. 1921 року створено обласне відділення Державного видавництва - Кримдержвидав. У 1925 році тут вийшли друком 73 книги і брошури загальним тиражем понад 1 млн. примірників.
Після відбудови народного господарства трудящі Криму, як і всього Радянського Союзу, керуючись рішеннями XIV з'їзду ВКП(б), широким фронтом розгорнули боротьбу за соціалістичну Індустріалізацію країни. 20 квітня 1929 року стала до ладу перша домна Керченського металургійного заводу, 15 травня 1930 року друга, згодом - агломераційна фабрика, прокатний цех, нова електростанція, коксохімічний завод. У 1931 році почала діяти третя, найпотужніша домна на цьому заводі.
У листопаді 1930 року на південь від Керчі почалося будівництво Комиш- Бурунського залізорудного комбінату - нової рудної бази радянської металургії. Вже 1940 року він дав 2,5 млн. тонн руди.
Значний вклад у розвиток соціалістичної промисловості Криму внесли трудящі багатьох областей нашої країни. З усіх кінців Радянського Союзу прибували кадри для спорудження Керченського металургійного заводу - кваліфіковані металурги з Кривого Рога, дніпропетровські доменщики, гірники з Донбасу, інженери-будівельники. У вивченні керченських руд подавали допомогу науково-дослідні заклади багатьох міст.
За роки перших п'ятирічок у Криму споруджено кілька великих електростанцій, у т. ч. Севастопольську та Керченську. Виробництво електроенергії в 1940 році порівняно з 1913 роком збільшилося в 72 рази, досягши 309 млн. квт.-годин.
Протягом другої п'ятирічки в Криму збудовано і повністю реконструйовано понад 30 промислових підприємств. А за два з половиною роки третьої п'ятирічки створено або реконструйовано автотрактороремонтний завод, підприємства харчового машинобудування, автомобільного обладнання і заводи металовиробів. Якщо до революції підприємства, що переробляли сільськогосподарську сировину, давали
92 проц. вартості всієї продукції кримської промисловості, а підприємства для переробки корисних копалин - лише 3 проц., то на 1940 рік провідне місце посіла промисловість видобутку й переробки корисних копалин (40 проц. усієї продукції). Питома вага підприємств, що переробляли сільськогосподарську сировину скоротилася до 34 прод. Підприємства харчової промисловості 1940 року випустили продукції на 338 млн. крб., тобто у 8,5 раза більше довоєнної і в 26 разів більше, ніж у 1920 році.
До 1930 року в Криму ліквідовано безробіття. А в 1940 році кількість робітників, зайнятих у великій промисловості, на транспорті та будівництві, досягла 90 тис. чоловік і проти 1913 року зросла в 5 разів. Докорінно
Кримська область
Сторінка 26 з 52
1913 роком збільшилася в три рази. У 1925 році в містах працювало 34 амбулаторії й 24 лікарні, в селах - 90 медичних закладів, у т. ч. 26 лікарень і 10 фельдшерських пунктів. На потреби охорони здоров'я в тому році було витрачено близько 3 млн карбованців. З кожним роком уряд РРФСР збільшував асигнування на освіту. Розгорнулася робота по створенню курсів неписьменності. Лише в сільській місцевості року їх відвідувало близько 16 тис. чоловік. У 1925 році ліквідували
неписьменність 18 783 чоловіка. Число учнів у школах з 1922 по 1924 рік зросло з 36 490
до 43 360 чоловік. У Сімферополі, Севастополі, Керчі відкрилися робітфаки, що готували трудящих до вступу у вузи. Багато дітей робітників і селян дістали можливість навчатися в Таврійському університеті. Серед його викладачів було чимало видатних учених: В. П. Обручев, В. І. Вернадський, Б. Д. Греков та ін. З 1921 по 1925 рік університет випустив 523 лікарі, 1098 учителів і агрономів. Тут навчалися й виховувалися майбутні академіки тричі Герої Соціалістичної Праці І. В. Курчатов та К. І. Щолкін. Плідно працювали кримські наукові заклади: Сімеїзька обсерваторія, Севастопольська біологічна станція, Нікітський ботанічний сад та інші.
Розгортали діяльність культурно-освітні заклади, в т. ч. 12 музеїв, панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.», Феодосійська картинна галерея ім. І. К. Айвазовського. Могутнім знаряддям Комуністичної партії і Радянської влади в комуністичному вихованні трудящих була преса. Виходили п'ять щоденних газет: обласні «Красний Крьім», «Новий мир», та «Юная сила» в Сімферополі, «Маяк Коммуны» - в Севастополі, «Красная Керчь» - в Керчі. 1921 року створено обласне відділення Державного видавництва - Кримдержвидав. У 1925 році тут вийшли друком 73 книги і брошури загальним тиражем понад 1 млн. примірників.
Після відбудови народного господарства трудящі Криму, як і всього Радянського Союзу, керуючись рішеннями XIV з'їзду ВКП(б), широким фронтом розгорнули боротьбу за соціалістичну Індустріалізацію країни. 20 квітня 1929 року стала до ладу перша домна Керченського металургійного заводу, 15 травня 1930 року друга, згодом - агломераційна фабрика, прокатний цех, нова електростанція, коксохімічний завод. У 1931 році почала діяти третя, найпотужніша домна на цьому заводі.
У листопаді 1930 року на південь від Керчі почалося будівництво Комиш- Бурунського залізорудного комбінату - нової рудної бази радянської металургії. Вже 1940 року він дав 2,5 млн. тонн руди.
Значний вклад у розвиток соціалістичної промисловості Криму внесли трудящі багатьох областей нашої країни. З усіх кінців Радянського Союзу прибували кадри для спорудження Керченського металургійного заводу - кваліфіковані металурги з Кривого Рога, дніпропетровські доменщики, гірники з Донбасу, інженери-будівельники. У вивченні керченських руд подавали допомогу науково-дослідні заклади багатьох міст.
За роки перших п'ятирічок у Криму споруджено кілька великих електростанцій, у т. ч. Севастопольську та Керченську. Виробництво електроенергії в 1940 році порівняно з 1913 роком збільшилося в 72 рази, досягши 309 млн. квт.-годин.
Протягом другої п'ятирічки в Криму збудовано і повністю реконструйовано понад 30 промислових підприємств. А за два з половиною роки третьої п'ятирічки створено або реконструйовано автотрактороремонтний завод, підприємства харчового машинобудування, автомобільного обладнання і заводи металовиробів. Якщо до революції підприємства, що переробляли сільськогосподарську сировину, давали
92 проц. вартості всієї продукції кримської промисловості, а підприємства для переробки корисних копалин - лише 3 проц., то на 1940 рік провідне місце посіла промисловість видобутку й переробки корисних копалин (40 проц. усієї продукції). Питома вага підприємств, що переробляли сільськогосподарську сировину скоротилася до 34 прод. Підприємства харчової промисловості 1940 року випустили продукції на 338 млн. крб., тобто у 8,5 раза більше довоєнної і в 26 разів більше, ніж у 1920 році.
До 1930 року в Криму ліквідовано безробіття. А в 1940 році кількість робітників, зайнятих у великій промисловості, на транспорті та будівництві, досягла 90 тис. чоловік і проти 1913 року зросла в 5 разів. Докорінно