Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Кримській АРСР». Згідно з цим положенням скасовувалися підвищені норми землеволодіння, вилучалися в куркулів і передавалися бідноті та наймитам надлишки землі.
Наприкінці 1929 року, внаслідок проведення земельної реформи, малоземельне і безземельне селянство одержало 510 тис. га надлишків землі, вилучених у куркульства. До рук трудящого селянства перейшло також 2 тис. га т. зв. спецкультурних ділянок. Центральною фігурою і в кримському селі ставав середняк. У загальній структурі села середняцька група зросла з 25 до 40 процентів.
Під час здійснення земельної реформи створювалися необхідні умови для соціалістичних перетворень в сільському господарстві. В основу цих перетворень лягли рішення XV з'їзду ВКП(б). Масова колективізація в Криму, як і в усій країні, почалася 1929 року. Переконавшись у перевагах колективного господарювання, все ширші маси селянства вступали до колгоспів. На початок наступного року було колективізовано 41,1 проц. селянських господарств.
Невід'ємною частиною соціалістичного перетворення сільського господарства була ліквідація в селі капіталістичних елементів, які чинили запеклий опір колгоспному руху.
Лише в 1929 році куркулі здійснили 37 терористичних актів, вчинили 9 антирадянських виступів, зірвали 147 зборів.
Наймити, бідняки й середняки вимагали експропріювати куркулів, вигнати їх із сіл. На основі постанови ЦВК і РИК СРСР від 1 лютого 1930 року «Про заходи по зміцненню соціалістичної перебудови сільського господарсева в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством» найбільш злісну частину куркульства було виселено за межі Криму.
Навесні 1931 року колективізацію в Криму було в основному закінчено. На кінець цього року колгоспи об'єднували 85 проц. селянських господарств і займали 94 проц. площ зернових культур, 98 проц. площ тютюну, 95,5 проц. садів, 98 проц. городів і 86 проц. виноградників. Порівняно з 1929 роком валова продукція колгоспів збільшилася в 11 разів. Це означало, що основне завдання - досягнення абсолютної переваги соціалістичного сектора в сільському господарстві було цілком розв'язано на початок 1932 року.
Велику допомогу селу подав робітничий клас. Близько 150 робітників - двадцятип'ятитисячників направила до кримських сіл Комуністична партія України. Серед них були вибійник В. Ф. Борисенков з Петровського рудника, прохідник К. Н. Єрмилін, кочегар М. П. Макогонов, слюсар К. Л. Кузьменко з Рутченківського рудника, слюсарі А. І. Калиниченко, Н. І. Набоков, коваль С. П. Руденко з Донецького металургійного заводу та інші. З підприємств Криму на село виїхало 215 кращих робітників, 62 проц. яких становили комуністи, 10 проц.- комсомольці. Багато з них очолили колгоспи, бригади, ферми.
Різноманітними були форми змички між містом і селом. Лише навесні 1930 року до районів Криму виїхало 362 бригади (близько 1500 чоловік), у т. ч. 38 - для ремонту сільськогосподарських знарядь. Розгорнувши шефство над колгоспами, робітничі колективи допомагали селянам у проведенні сільськогосподарських кампаній, організаційно-господарському зміцненні колгоспів.
Самовіданна праця колгоспного селянства і братерська допомога робітничого класу дали плідні наслідки. 1933 року валовий збір зернових у Криму становив 8490 тис. щгг і набагато перевищив рівень 1913 року. За досягнення в розвитку сільського господарства в 1934 році Кримську АРСР нагороджено орденом Леніна.
Комуністична партія і Радянська держава приділяли багато уваги дальшому розпитку продуктивних сил кримського села, посиленню технічної бази соціалістичного сільського господарства, широкій механізації сільськогосподарського виробництва. 1929 року в Криму виникли перші МТС. Через два роки їх налічувалося 14. У МТС і великих радгоспах 1933 року створено 52 політвідділи, на роботу в які послано понад 1,5 тис. комуністів. Разом з райкомами партії політвідділи розгорнули широку діяльність, спрямовану на зміцнення колгоспів. Сільське господарство Криму систематично забезпечувалося новою технікою. 1937 року на колгоспних ланах працювало 1218 тракторів - у 20 разів більше, ніж у 1924 році. У довоєнному, 1940 році, в колгоспах на збиранні врожаю працювало понад 2 тис. комбайнів (у 29 разів більше, ніж у 1930 році). Ними було зібрано 94 проц. зернових.
З 714,1 тис. га в 1913 році до 980,7 тис. га в 1940 році зросла посівна площа в краї, в т. ч. 10 574 га займали поливні землі. Значно перевищила довоєнний рівень площа садів і виноградників, тютюнових плантацій: 20
Кримська область
Сторінка 28 з 52
темпу господарського і культурного будівництва в Криму і сприяло посиленню впливу куркульства в кримському селі. У постанові ЦК ВКП(б) намічалися конкретні заходи щодо виправлення допущених помилок. Так, 11 лютого 1929 року Президія В ЦВК і РИК РРФСР затвердили «Положення про земельну реформу і суцільне обов'язкове землевпорядкування в Наприкінці 1929 року, внаслідок проведення земельної реформи, малоземельне і безземельне селянство одержало 510 тис. га надлишків землі, вилучених у куркульства. До рук трудящого селянства перейшло також 2 тис. га т. зв. спецкультурних ділянок. Центральною фігурою і в кримському селі ставав середняк. У загальній структурі села середняцька група зросла з 25 до 40 процентів.
Під час здійснення земельної реформи створювалися необхідні умови для соціалістичних перетворень в сільському господарстві. В основу цих перетворень лягли рішення XV з'їзду ВКП(б). Масова колективізація в Криму, як і в усій країні, почалася 1929 року. Переконавшись у перевагах колективного господарювання, все ширші маси селянства вступали до колгоспів. На початок наступного року було колективізовано 41,1 проц. селянських господарств.
Невід'ємною частиною соціалістичного перетворення сільського господарства була ліквідація в селі капіталістичних елементів, які чинили запеклий опір колгоспному руху.
Лише в 1929 році куркулі здійснили 37 терористичних актів, вчинили 9 антирадянських виступів, зірвали 147 зборів.
Наймити, бідняки й середняки вимагали експропріювати куркулів, вигнати їх із сіл. На основі постанови ЦВК і РИК СРСР від 1 лютого 1930 року «Про заходи по зміцненню соціалістичної перебудови сільського господарсева в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством» найбільш злісну частину куркульства було виселено за межі Криму.
Навесні 1931 року колективізацію в Криму було в основному закінчено. На кінець цього року колгоспи об'єднували 85 проц. селянських господарств і займали 94 проц. площ зернових культур, 98 проц. площ тютюну, 95,5 проц. садів, 98 проц. городів і 86 проц. виноградників. Порівняно з 1929 роком валова продукція колгоспів збільшилася в 11 разів. Це означало, що основне завдання - досягнення абсолютної переваги соціалістичного сектора в сільському господарстві було цілком розв'язано на початок 1932 року.
Велику допомогу селу подав робітничий клас. Близько 150 робітників - двадцятип'ятитисячників направила до кримських сіл Комуністична партія України. Серед них були вибійник В. Ф. Борисенков з Петровського рудника, прохідник К. Н. Єрмилін, кочегар М. П. Макогонов, слюсар К. Л. Кузьменко з Рутченківського рудника, слюсарі А. І. Калиниченко, Н. І. Набоков, коваль С. П. Руденко з Донецького металургійного заводу та інші. З підприємств Криму на село виїхало 215 кращих робітників, 62 проц. яких становили комуністи, 10 проц.- комсомольці. Багато з них очолили колгоспи, бригади, ферми.
Різноманітними були форми змички між містом і селом. Лише навесні 1930 року до районів Криму виїхало 362 бригади (близько 1500 чоловік), у т. ч. 38 - для ремонту сільськогосподарських знарядь. Розгорнувши шефство над колгоспами, робітничі колективи допомагали селянам у проведенні сільськогосподарських кампаній, організаційно-господарському зміцненні колгоспів.
Самовіданна праця колгоспного селянства і братерська допомога робітничого класу дали плідні наслідки. 1933 року валовий збір зернових у Криму становив 8490 тис. щгг і набагато перевищив рівень 1913 року. За досягнення в розвитку сільського господарства в 1934 році Кримську АРСР нагороджено орденом Леніна.
Комуністична партія і Радянська держава приділяли багато уваги дальшому розпитку продуктивних сил кримського села, посиленню технічної бази соціалістичного сільського господарства, широкій механізації сільськогосподарського виробництва. 1929 року в Криму виникли перші МТС. Через два роки їх налічувалося 14. У МТС і великих радгоспах 1933 року створено 52 політвідділи, на роботу в які послано понад 1,5 тис. комуністів. Разом з райкомами партії політвідділи розгорнули широку діяльність, спрямовану на зміцнення колгоспів. Сільське господарство Криму систематично забезпечувалося новою технікою. 1937 року на колгоспних ланах працювало 1218 тракторів - у 20 разів більше, ніж у 1924 році. У довоєнному, 1940 році, в колгоспах на збиранні врожаю працювало понад 2 тис. комбайнів (у 29 разів більше, ніж у 1930 році). Ними було зібрано 94 проц. зернових.
З 714,1 тис. га в 1913 році до 980,7 тис. га в 1940 році зросла посівна площа в краї, в т. ч. 10 574 га займали поливні землі. Значно перевищила довоєнний рівень площа садів і виноградників, тютюнових плантацій: 20