Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
залишилися без роботи.
У важкому становищі перебувало сільське господарство. З 1913 по 1921 рік посівна площа скоротилася з 655,2 тис. до 548,7 тис. десятин. Різко знизилися врожаї, зменшилося поголів'я худоби. Зовсім занедбані були сади й виноградники. Зменшилася і кількість населення. У голодні 1921-1922 рр. багато людей померло, багато виїхало до інших районів країни.
Складною була в Криму і політична обстановка. За роки громадянської війни тут зібралася значна кількість білогвардійських офіцерів, колишніх поміщиків, капіталістів, царських урядовців та інших ворожих Радянській владі осіб. Після визволення Криму в ряді районів діяли значні бандитські зграї. Ліквідовано їх навесні 1921 року.
Великої шкоди соціалістичному будівництву завдавали татарські буржуазні націоналісти. Визнаючи на словах Радянську владу, вони зберегли в підпіллі контрреволюційну націоналістичну партію «Міллі-фірка» і продовжували контрреволюційну діяльність, чинили впертий опір всім заходам, спрямованим на будівництво нового життя. Підступні дії буржуазних націоналістів йшли врозріз з інтересами татарських трудових мас.
На початок 1921 року Кримська партійна організація об'єднувала трохи більше 1 тис. комуністів, а на листопад того року - понад 5370. В її рядах були представники близько 20 національностей. Спираючись у своїй діяльності на широкі верстви трудящих, партійні організації вели велику роботу по відбудові народного господарства. Систематично проводилися міські, повітові й волосні наради та конференції, на яких обговорювалися питання радянського і господарського будівництва.
Велику допомогу комуністам подавала Кримська комсомольська організація, яка в березні 1921 року налічувала 1627 юнаків і дівчат, і профспілки, що об'єднували в 1922 році 58 381 чоловіка.
Одним з важливих завдань, що постали перед комуністами Криму, було створення постійних органів Радянської влади. У липні 1921 року відбулися вибори до міських, у серпні і вересні - до сільських Рад. У переважній більшості трудящі обрали до них комуністів. Наприкінці жовтня - на початку листопада на повітових з'їздах Рад було обрано делегатів на перший Всекримський з'їзд Рад, який відкрився 7 листопада 1921 року. На з'їзді сформовано Центральний Виконавчий Комітет, створено наркомати Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки, постанову про утворення якої підписали В. І. Ленін і М. І. Калінін 18 жовтня 1921 року. Багатонаціональну Кримську АРСР - понад 50 проц. її населення становили росіяни, 25 проц.-татари, решту - українці, євреї, греки, болгари та інші - створено як територіальну автономну республіку у складі РРФСР. Кримська АРСР складалася з 7 округів: Сімферопольського, Севастопольського, Ялтинського, Феодосійського, Керченського, Джанкойського та Євпаторійського. Округи поділялися на 20 районів. У 1923 році, після ліквідації округів, у складі Кримської АРСР створено 15 районів.
Робітничий клас і трудове селянство Криму палко вітали об'єднання радянських республік у Союз РСР у грудні 1922 року. На своїх зборах і конференціях вони одностайно схвалили рішення 1 з'їзду Рад СРСР про створення Радянської багатонаціональної держави.
Всі свої успіхи в будівництві нового життя трудящі міст і сіл Криму пов'язували з ім'ям великого Леніна - творця першої в світі держави робітників і селян. Народна любов до Володимира Ілліча особливо яскраво проявилася в дні його тяжкої хвороби. У своєму привітанні В. І. Леніну загальні збори комуністів Сімферополя, які відбулися 10 жовтня 1922 року, висловили радість з нагоди видужання вождя трудящих і просили його берегти свої сили «в інтересах світової революції».
Велике горе народу і водночас його політична зрілість, революційна мужність знайшли свій вияв у листах, резолюціях, постановах, які приходили з усіх куточків країни після смерті В. І. Леніна. Так, комуністи, комсомольці і робітники Євпаторії в резолюції, ухваленій на міських зборах, заявили, що «комуністичне суспільство, яке ми побудуємо, буде найкращим пам'ятником нашому дорогому вчителю, вождю і товаришу Володимиру Іллічу Леніну...». Під час ленінського призову до рядів партії в Криму вступило 1007 передових робітників і селян. Членами ВЛКСМ стали понад 900 юнаків та дівчат. Кримська партійна організація на кінець 1924 року об'єднувала понад 5 тисяч чоловік. Ряди комсомольської організації налічували 10 374 чоловіка.
Комуністична партія і Радянський уряд подавали величезну допомогу Криму у відбудові народного господарства. З 1923 по 1925 рік для цього асигновано понад 4,6 млн. карбованців. Відбудова промисловості почалася з тих галузей, які виявилися найменш зруйнованими,-тютюнової, шкіряної й
Кримська область
Сторінка 24 з 52
чимало з них повністю зруйновано. Значна кількість заводів не працювала через відсутність сировини і палива. У 1920/21 господарському році валова продукція промисловості скоротилась порівняно з 1913 роком більш як у два рази. Більш як у 7 разів зменшилася кількість робітників, особливо в гірничо-заводській і консервній промисловості. Десятки тисяч людей У важкому становищі перебувало сільське господарство. З 1913 по 1921 рік посівна площа скоротилася з 655,2 тис. до 548,7 тис. десятин. Різко знизилися врожаї, зменшилося поголів'я худоби. Зовсім занедбані були сади й виноградники. Зменшилася і кількість населення. У голодні 1921-1922 рр. багато людей померло, багато виїхало до інших районів країни.
Складною була в Криму і політична обстановка. За роки громадянської війни тут зібралася значна кількість білогвардійських офіцерів, колишніх поміщиків, капіталістів, царських урядовців та інших ворожих Радянській владі осіб. Після визволення Криму в ряді районів діяли значні бандитські зграї. Ліквідовано їх навесні 1921 року.
Великої шкоди соціалістичному будівництву завдавали татарські буржуазні націоналісти. Визнаючи на словах Радянську владу, вони зберегли в підпіллі контрреволюційну націоналістичну партію «Міллі-фірка» і продовжували контрреволюційну діяльність, чинили впертий опір всім заходам, спрямованим на будівництво нового життя. Підступні дії буржуазних націоналістів йшли врозріз з інтересами татарських трудових мас.
На початок 1921 року Кримська партійна організація об'єднувала трохи більше 1 тис. комуністів, а на листопад того року - понад 5370. В її рядах були представники близько 20 національностей. Спираючись у своїй діяльності на широкі верстви трудящих, партійні організації вели велику роботу по відбудові народного господарства. Систематично проводилися міські, повітові й волосні наради та конференції, на яких обговорювалися питання радянського і господарського будівництва.
Велику допомогу комуністам подавала Кримська комсомольська організація, яка в березні 1921 року налічувала 1627 юнаків і дівчат, і профспілки, що об'єднували в 1922 році 58 381 чоловіка.
Одним з важливих завдань, що постали перед комуністами Криму, було створення постійних органів Радянської влади. У липні 1921 року відбулися вибори до міських, у серпні і вересні - до сільських Рад. У переважній більшості трудящі обрали до них комуністів. Наприкінці жовтня - на початку листопада на повітових з'їздах Рад було обрано делегатів на перший Всекримський з'їзд Рад, який відкрився 7 листопада 1921 року. На з'їзді сформовано Центральний Виконавчий Комітет, створено наркомати Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки, постанову про утворення якої підписали В. І. Ленін і М. І. Калінін 18 жовтня 1921 року. Багатонаціональну Кримську АРСР - понад 50 проц. її населення становили росіяни, 25 проц.-татари, решту - українці, євреї, греки, болгари та інші - створено як територіальну автономну республіку у складі РРФСР. Кримська АРСР складалася з 7 округів: Сімферопольського, Севастопольського, Ялтинського, Феодосійського, Керченського, Джанкойського та Євпаторійського. Округи поділялися на 20 районів. У 1923 році, після ліквідації округів, у складі Кримської АРСР створено 15 районів.
Робітничий клас і трудове селянство Криму палко вітали об'єднання радянських республік у Союз РСР у грудні 1922 року. На своїх зборах і конференціях вони одностайно схвалили рішення 1 з'їзду Рад СРСР про створення Радянської багатонаціональної держави.
Всі свої успіхи в будівництві нового життя трудящі міст і сіл Криму пов'язували з ім'ям великого Леніна - творця першої в світі держави робітників і селян. Народна любов до Володимира Ілліча особливо яскраво проявилася в дні його тяжкої хвороби. У своєму привітанні В. І. Леніну загальні збори комуністів Сімферополя, які відбулися 10 жовтня 1922 року, висловили радість з нагоди видужання вождя трудящих і просили його берегти свої сили «в інтересах світової революції».
Велике горе народу і водночас його політична зрілість, революційна мужність знайшли свій вияв у листах, резолюціях, постановах, які приходили з усіх куточків країни після смерті В. І. Леніна. Так, комуністи, комсомольці і робітники Євпаторії в резолюції, ухваленій на міських зборах, заявили, що «комуністичне суспільство, яке ми побудуємо, буде найкращим пам'ятником нашому дорогому вчителю, вождю і товаришу Володимиру Іллічу Леніну...». Під час ленінського призову до рядів партії в Криму вступило 1007 передових робітників і селян. Членами ВЛКСМ стали понад 900 юнаків та дівчат. Кримська партійна організація на кінець 1924 року об'єднувала понад 5 тисяч чоловік. Ряди комсомольської організації налічували 10 374 чоловіка.
Комуністична партія і Радянський уряд подавали величезну допомогу Криму у відбудові народного господарства. З 1923 по 1925 рік для цього асигновано понад 4,6 млн. карбованців. Відбудова промисловості почалася з тих галузей, які виявилися найменш зруйнованими,-тютюнової, шкіряної й