Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Середня врожайність зернових на той час становила 14 цнт. з га, фруктів - 50,6 цнт, винограду - 55 центнерів.
У цілому за роки довоєнних п'ятирічок валовий збір зернових культур збільшився в 3 рази, тютюну - в 5 разів, фруктів - більш як у два рази. На 1940 рік було значно перевершено також рівень 1913 року по поголів'ю великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней. Зміцнення колгоспів сприяло зростанню їх грошових доходів. У 1939 році вони становили 276 млн. крб., 22 колгоспи стали мільйонерами.
За досягнення в розвитку сільськогосподарського виробництва 1940 року передові господарства Криму відзначено урядовими нагородами: орденом Трудового Червоного Прапора - радгосп «Червоний» Сімферопольського району, орденом «Знак Пошани» - МТС ім. В. П. Чкалова, колгосп «Колос» Джанкойського району та колгосп ім. Тельмана Колайського району. 287 колгоспів, 26 радгоспів, 7 МТС, 6 районів, 235 колгоспних тваринницьких ферм, 4508 передовиків сільського господарства здобули право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1940 року.
За даними перепису 1939 року, в Криму жило 1 123 806 чоловік, у т. ч. в містах - 585 581 і в сільській місцевості - 538 225. 1940 року тут налічувалося 278 тис. робітників і службовців. Набагато зріс загін радянської Інтелігенції. Працювали 7650 вчителів - у 4,4 раза більше, ніж до Жовтневої революції, 4655 фельдшерів і акушерів - у 46 разів, 1975 лікарів - у 49 разів більше, ніж у 1913 році4, 4700 інженерів і техніків.
Успіхи соціалістичного будівництва створили передумови для зростання й розширення населених пунктів області. Виникли великі селища міського типу в районі Комиш-Бурунського залізорудного комбінату, Керченського металургійного заводу ім. Войкова, при Перекопському хімічному заводі (нині Красноперекопськ). Було почато роботи щодо розширення, благоустрою і реконструкції курортних міст і селищ на Південному березі - Ялти, Алуніти, Алупки, Гурзуфа, Сімеїза, Кореїза, Місхора та ін. Швидко розвивалися Севастополь, Сімферополь, Керч, Феодосія, Євпаторія. Лише протягом другої п'ятирічки житлова площа в містах Криму зросла більш як на 96 тис. кв. метрів.
Поліпшувалося матеріальне становище трудящих. Реальна середньорічна заробітна плата робітника за роки довоєнних п'ятирічок збільшилася в 4 рази. Приблизно так само зросли в середньому доходи однієї колгоспної сім'ї з 1931 по 1939 рік.
За роки Радянської влади Крим перетворився на всесоюзну здравницю. 1940 року тут працювали 164 санаторії та будинки відпочинку на 35,5 тис. місць.
З 1921 по 1940 рік у них лікувалося й відпочивало 3,5 млн. чоловік. 1928 року став до ладу великий санаторій «Долосси», пізніше санаторії «Золотий пляж» і «Курпати» на Південному березі Криму, Мойнакська грязелікарня в Євпаторії, санаторій у Старому Криму та ін. Широкого розвитку набув туризм. Лише в Ялті 1940 року туристські організації обслужили 52 тис. туристів та 67 тис. екскурсантів.
Значних успіхів було досягнуто і в галузі культури. На 1941 рік завершився процес ліквідації неписьменності по всьому Криму. Було здійснено загальне початкове, запроваджено загальне семирічне навчання. У Криму працювало 1255 шкіл, в яких навчалося 197 349 дітей - у 4 рази більше, ніж у дореволюційні часи. Близько 9 тис. чоловік навчалися на 9 робітфаках, у 41 технікумі. Понад 3 тис. студентів училися в педагогічному, медичному, сільськогосподарському і двох учительських інститутах.
Корінні зміни в економічному й культурному житті Криму знайшли яскраве відображення в творах багатьох кримських письменників. Великий внесок у розвиток радянської літератури в Криму зробили О. М. Горький, В. В. Маяковський, С. М. Сергєєв-Ценський, К. А. Треньов. На дачі Тесселі поблизу Фороса О. М. Горький завершив епопею «Життя Клима Самгіна» і написав другий варіант п'єси «Васса Желєзнова». Цікавлячись місцевим життям, великий пролетарський письменник часто зустрічався з літераторами Криму. Під час однієї з таких зустрічей у 1935 році він гаряче схвалив їхні плани щодо створення історії кримських колгоспів, рекомендував зайнятися народною творчістю. Глибоко ввійшов Крим у творчість В. В. Маяковського, що часто виступав перед робітниками краю, матросами, червоноармійцями. З Кримом зв'язане також творче життя відомих радянських письменників Б.а. Лавреньова, В. В. Вишневського, С. П. Щипачова, М. О. Островського, А. П. Гайдара, В. О. Луговського, К. Г. Паустовського, О. О. Жарова, П. Й. Панча, Остапа Вишні.
Видатні майстри живопису - художник-баталіст, академік М. С. Самокиш і заслужений діяч мистецтв РРФСР художник К. Ф. Богаєвський створили в Криму чудові полотна, присвячені героїчній боротьбі Червоної Армії проти ворогів у роки громадянської війни та самовідданій праці радянських людей у створенні соціалістичного суспільства.
Кримська область
Сторінка 29 з 52
тис. га було зайнято під садами, 11 600 га - під виноградниками, 8300 га - під тютюновими плантаціями.Середня врожайність зернових на той час становила 14 цнт. з га, фруктів - 50,6 цнт, винограду - 55 центнерів.
За досягнення в розвитку сільськогосподарського виробництва 1940 року передові господарства Криму відзначено урядовими нагородами: орденом Трудового Червоного Прапора - радгосп «Червоний» Сімферопольського району, орденом «Знак Пошани» - МТС ім. В. П. Чкалова, колгосп «Колос» Джанкойського району та колгосп ім. Тельмана Колайського району. 287 колгоспів, 26 радгоспів, 7 МТС, 6 районів, 235 колгоспних тваринницьких ферм, 4508 передовиків сільського господарства здобули право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1940 року.
За даними перепису 1939 року, в Криму жило 1 123 806 чоловік, у т. ч. в містах - 585 581 і в сільській місцевості - 538 225. 1940 року тут налічувалося 278 тис. робітників і службовців. Набагато зріс загін радянської Інтелігенції. Працювали 7650 вчителів - у 4,4 раза більше, ніж до Жовтневої революції, 4655 фельдшерів і акушерів - у 46 разів, 1975 лікарів - у 49 разів більше, ніж у 1913 році4, 4700 інженерів і техніків.
Успіхи соціалістичного будівництва створили передумови для зростання й розширення населених пунктів області. Виникли великі селища міського типу в районі Комиш-Бурунського залізорудного комбінату, Керченського металургійного заводу ім. Войкова, при Перекопському хімічному заводі (нині Красноперекопськ). Було почато роботи щодо розширення, благоустрою і реконструкції курортних міст і селищ на Південному березі - Ялти, Алуніти, Алупки, Гурзуфа, Сімеїза, Кореїза, Місхора та ін. Швидко розвивалися Севастополь, Сімферополь, Керч, Феодосія, Євпаторія. Лише протягом другої п'ятирічки житлова площа в містах Криму зросла більш як на 96 тис. кв. метрів.
Поліпшувалося матеріальне становище трудящих. Реальна середньорічна заробітна плата робітника за роки довоєнних п'ятирічок збільшилася в 4 рази. Приблизно так само зросли в середньому доходи однієї колгоспної сім'ї з 1931 по 1939 рік.
За роки Радянської влади Крим перетворився на всесоюзну здравницю. 1940 року тут працювали 164 санаторії та будинки відпочинку на 35,5 тис. місць.
З 1921 по 1940 рік у них лікувалося й відпочивало 3,5 млн. чоловік. 1928 року став до ладу великий санаторій «Долосси», пізніше санаторії «Золотий пляж» і «Курпати» на Південному березі Криму, Мойнакська грязелікарня в Євпаторії, санаторій у Старому Криму та ін. Широкого розвитку набув туризм. Лише в Ялті 1940 року туристські організації обслужили 52 тис. туристів та 67 тис. екскурсантів.
Значних успіхів було досягнуто і в галузі культури. На 1941 рік завершився процес ліквідації неписьменності по всьому Криму. Було здійснено загальне початкове, запроваджено загальне семирічне навчання. У Криму працювало 1255 шкіл, в яких навчалося 197 349 дітей - у 4 рази більше, ніж у дореволюційні часи. Близько 9 тис. чоловік навчалися на 9 робітфаках, у 41 технікумі. Понад 3 тис. студентів училися в педагогічному, медичному, сільськогосподарському і двох учительських інститутах.
Корінні зміни в економічному й культурному житті Криму знайшли яскраве відображення в творах багатьох кримських письменників. Великий внесок у розвиток радянської літератури в Криму зробили О. М. Горький, В. В. Маяковський, С. М. Сергєєв-Ценський, К. А. Треньов. На дачі Тесселі поблизу Фороса О. М. Горький завершив епопею «Життя Клима Самгіна» і написав другий варіант п'єси «Васса Желєзнова». Цікавлячись місцевим життям, великий пролетарський письменник часто зустрічався з літераторами Криму. Під час однієї з таких зустрічей у 1935 році він гаряче схвалив їхні плани щодо створення історії кримських колгоспів, рекомендував зайнятися народною творчістю. Глибоко ввійшов Крим у творчість В. В. Маяковського, що часто виступав перед робітниками краю, матросами, червоноармійцями. З Кримом зв'язане також творче життя відомих радянських письменників Б.а. Лавреньова, В. В. Вишневського, С. П. Щипачова, М. О. Островського, А. П. Гайдара, В. О. Луговського, К. Г. Паустовського, О. О. Жарова, П. Й. Панча, Остапа Вишні.
Видатні майстри живопису - художник-баталіст, академік М. С. Самокиш і заслужений діяч мистецтв РРФСР художник К. Ф. Богаєвський створили в Криму чудові полотна, присвячені героїчній боротьбі Червоної Армії проти ворогів у роки громадянської війни та самовідданій праці радянських людей у створенні соціалістичного суспільства.