Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В линпі 1941 року за вказівкою Радянського уряду почалася евакуація із Севастополя населення, заводів, установ, навчальних закладів, культурних
та історичних цінностей. До початку облоги міста за межі Криму евакуювалося 14 тис. чоловік, а до 1 грудня різними видами транспорту з міста вивезено 65 882 жителі.
Потрібні були справді героїчні зусилля та напружена праця тисяч людей, велика організаторська робота, щоб у стислі строки створити надійні рубежі оборони.
3 липня до З0 жовтня споруджувати їх щодня виходило 1200 червонофлотців, червоноарміців, військових будівельників та близько 3 тис. цивільних жителів.
До 1 листопада було закінчено спорудження 75 артилерійських дотів, 232 кулемет них дотів та дзотів, 374 стрілецьких окопів, протитанкового рову довжиною 31,5 км, протитанкових надовбнів на лінії 1,7 км, 9 командно-спостережних пунктів тощо. Цією роботою керував інженерний відділ флоту на чолі з військовим інженером 1-го рангу В. Г. Парамоновим. Колективи бетонного та механічно-будівельного заводів безперебійно, вдень і вночі, виготовляли залізобетонні, металічні й дерев'яні конструкції для вогневих точок. Шлях ворогові до міста перетнули три лінії сухопутної оборони: передовий, головний і тиловий рубежі, а також проміжні рубежі протитанкові рови. Начальник інженерних військ Південного фронту генерал А. Ф. Хрєнов, що у вересні об'їхав рубежі сухопутної оборони, забезпечивши виконання всіх невідкладних робіт.
26 жовтня у Севастополі рішенням бюро Кримського обкому партії створено надзвичайний орган влади - міський комітет оборони у складі секретаря міськкому партії Б. О. Борисова (голова), голови міськвиконкому В. П. Єфремова, начальника гарнізону контр-адмірала Г. В. Жукова (незабаром його змінив генерал -майор П. О. Моргунов) і начальника міського відділу НКВС К. П. Нефедова. Він негайно розгорнув роботу щодо мобілізації трудящих на відсіч ворогові.
29 жовтня в зв'язку з наближенням Птлерівців у місті введено стан облоги. А наступного дня на дальніх підступах до Севастополя зав'язалися бої із сухопутними військами противника. Першого удару ворогу завдала одна з берегових батарей, якою командував лейтенант І. І. Заїка. Три дні вели артилерист нерівний бій з фашистами, що залишили на полі бою З0 розбитих танків, близько 300 автомашин, сотні вбитих та поранених солдатів та офіцерів. Водночас на іншій ділянці фронту німецько-фашистських загарбників зустріли своїм вогнем батареї капітана Г. О. Александера та капітана М. В. Матушенка.
На передові рубожі оборони прибули батальйони моряків, загони ополченці, комуністичний та винищувальний батальйони. Інших сухопутних сил до підходу Приморської армії у захисників Севастополя не було. Ті, хто залишалися в місті - люди похилого віку, жінки, навіть діти,- в підземних штольнях виготовляли зброю.
2 листопада основні сили ворога наблизились до північної та північно-східної ділянок передового рубежу оборони Севастополя. Почалися запеклі бої. Фашистське командування розраховувало оволодіти містом з ходу. Атаки Птлерівської пілоти супроводжувалися нищівним вогнем артилерії, танками та масованими ударами авіації. Тільки 12 листопада бомби повністю зруйнували 37 та пошкодили 29 будинків. Битва не стихала ні вдень, ні вночі. Нелегко було захисникам та жителям міста. У перші дні оборони, заступаючи шлях ворогові, героїчно загинули майже всі бійці комуністичного батальйону. Але ті, хто залишалися в строю, стояли за рідне місто на смерть, безстрашно вступаючи в рукопашні бої, з гранатами в руках кидались під ворожі танки. Обрушували смертоносний вогонь на фашистські бойові порядки й тили важка корабельна артилерія та далекобійні гармати берегової оборони. Мужньо билися з фашистами в повітрі радянські льотчики. Авіацією Чорноморського флоту командував учасник боїв в Іспанії депутат Верховної Ради СРСР генерал-майор авіації М. О. Остряков.
Основною силою сухопутних військ, які боронили Севастополь, стала Приморська армія, перекинута в Крим кораблями Чорноморського флоту з Одеси, яку вона захищала майже 2,5 місяця разом з моряками-чорноморцями. Згодом вона брала участь у боях на півночі Криму і відійшла до Севастополя Прськими дорогами. Тим часом було створено Севастопольський оборонний район, командування яким 7 листопада Ставка Верховного Головнокомандування доручила віце-адміралу П. С. Октябрському. Його заступниками були: по сухопутній обороні - командую
Севастополь
Сторінка 26 з 42
Все життя міста перебудовувалося на воєнний лад. Міський комітет партії та міськвийконком розробили і неухильно здійснювали заходи щодо військового навчання населення. Створювалися необхідні засоби місцевої протиповітряної оборони, споруджувалися бомбосховища й інші укриття. Велика увага приділялася безперебійному постачанню електроенергії для гарнізону та підприємств міста. Колектив Морського заводу забезпечував ремонт бойових кораблів.В линпі 1941 року за вказівкою Радянського уряду почалася евакуація із Севастополя населення, заводів, установ, навчальних закладів, культурних
Потрібні були справді героїчні зусилля та напружена праця тисяч людей, велика організаторська робота, щоб у стислі строки створити надійні рубежі оборони.
3 липня до З0 жовтня споруджувати їх щодня виходило 1200 червонофлотців, червоноарміців, військових будівельників та близько 3 тис. цивільних жителів.
До 1 листопада було закінчено спорудження 75 артилерійських дотів, 232 кулемет них дотів та дзотів, 374 стрілецьких окопів, протитанкового рову довжиною 31,5 км, протитанкових надовбнів на лінії 1,7 км, 9 командно-спостережних пунктів тощо. Цією роботою керував інженерний відділ флоту на чолі з військовим інженером 1-го рангу В. Г. Парамоновим. Колективи бетонного та механічно-будівельного заводів безперебійно, вдень і вночі, виготовляли залізобетонні, металічні й дерев'яні конструкції для вогневих точок. Шлях ворогові до міста перетнули три лінії сухопутної оборони: передовий, головний і тиловий рубежі, а також проміжні рубежі протитанкові рови. Начальник інженерних військ Південного фронту генерал А. Ф. Хрєнов, що у вересні об'їхав рубежі сухопутної оборони, забезпечивши виконання всіх невідкладних робіт.
26 жовтня у Севастополі рішенням бюро Кримського обкому партії створено надзвичайний орган влади - міський комітет оборони у складі секретаря міськкому партії Б. О. Борисова (голова), голови міськвиконкому В. П. Єфремова, начальника гарнізону контр-адмірала Г. В. Жукова (незабаром його змінив генерал -майор П. О. Моргунов) і начальника міського відділу НКВС К. П. Нефедова. Він негайно розгорнув роботу щодо мобілізації трудящих на відсіч ворогові.
29 жовтня в зв'язку з наближенням Птлерівців у місті введено стан облоги. А наступного дня на дальніх підступах до Севастополя зав'язалися бої із сухопутними військами противника. Першого удару ворогу завдала одна з берегових батарей, якою командував лейтенант І. І. Заїка. Три дні вели артилерист нерівний бій з фашистами, що залишили на полі бою З0 розбитих танків, близько 300 автомашин, сотні вбитих та поранених солдатів та офіцерів. Водночас на іншій ділянці фронту німецько-фашистських загарбників зустріли своїм вогнем батареї капітана Г. О. Александера та капітана М. В. Матушенка.
На передові рубожі оборони прибули батальйони моряків, загони ополченці, комуністичний та винищувальний батальйони. Інших сухопутних сил до підходу Приморської армії у захисників Севастополя не було. Ті, хто залишалися в місті - люди похилого віку, жінки, навіть діти,- в підземних штольнях виготовляли зброю.
2 листопада основні сили ворога наблизились до північної та північно-східної ділянок передового рубежу оборони Севастополя. Почалися запеклі бої. Фашистське командування розраховувало оволодіти містом з ходу. Атаки Птлерівської пілоти супроводжувалися нищівним вогнем артилерії, танками та масованими ударами авіації. Тільки 12 листопада бомби повністю зруйнували 37 та пошкодили 29 будинків. Битва не стихала ні вдень, ні вночі. Нелегко було захисникам та жителям міста. У перші дні оборони, заступаючи шлях ворогові, героїчно загинули майже всі бійці комуністичного батальйону. Але ті, хто залишалися в строю, стояли за рідне місто на смерть, безстрашно вступаючи в рукопашні бої, з гранатами в руках кидались під ворожі танки. Обрушували смертоносний вогонь на фашистські бойові порядки й тили важка корабельна артилерія та далекобійні гармати берегової оборони. Мужньо билися з фашистами в повітрі радянські льотчики. Авіацією Чорноморського флоту командував учасник боїв в Іспанії депутат Верховної Ради СРСР генерал-майор авіації М. О. Остряков.
Основною силою сухопутних військ, які боронили Севастополь, стала Приморська армія, перекинута в Крим кораблями Чорноморського флоту з Одеси, яку вона захищала майже 2,5 місяця разом з моряками-чорноморцями. Згодом вона брала участь у боях на півночі Криму і відійшла до Севастополя Прськими дорогами. Тим часом було створено Севастопольський оборонний район, командування яким 7 листопада Ставка Верховного Головнокомандування доручила віце-адміралу П. С. Октябрському. Його заступниками були: по сухопутній обороні - командую