Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Розвиткові Севастополя та Чорноморського флоту постійну увагу приділяли Комуністична партія й Радянський уряд. До міста не раз приїздили такі визначні діячі Комуністичної партії та Радянської держави, як К. Є. Ворошилов, М. І. Калінін, В. В. Куйбишев, Г. К. Орджонікідзе, Г. І. Петровський, Й. В. Сталін.
За роки другої і третьої п'ятирічок у місті збудовано швейну фабрику, заводи - шампанських вин та виноградних соків. Розширювалися підприємства місцевої промисловості. Так, завод артілі «Молот» виріс із невеликого
кустарного у потужне підприємство з річним оборотом 4 млн. крб. Артіль «Червоний швейник» протягом другої п'ятирічки збільшила випуск продукції в 45 разів.
Менш як три роки (1935-1937) споруджувалася нова електростанція, що давала енергії в 5 разів більше, ніж усі електростанції Криму до революції, і забезпечила електрострумом, крім Севастополя, Балаклаву, Сімферополь, Саки, Євпаторію, Бахчисарай, Ялту, майже весь Південний берег Криму.
Всенародне соціалістичне змагання було одним з найважливіших факторів, які зумовлювали успішне виконання виробничих планів. Першими стахановпями міста стали фрезерувальник механічного цеху І. Є. Савкін, бригадир деревообробного цеху М. Г. Жлубко, коваль А. Н. Тесля з Морзаводу, токар М. Н. Кустов та слюсара. В. Мамин з військового порту, залізничник Н. Г. Попков, які систематично виконували норми на 200-250 проц. А. Є. Прокопенко, С. Н. Задорожний, Є. Л. Письменчук, І. Ф. Барикін, А. К. Ширшунов та інші передовики виробництва удостоєні урядових нагород.
Успіхи соціалістичного народного господарства створили передумови для технічної реконструкції флоту. Розгорталося будівництво нових кораблів. Уже 1928 року флот поповнився військовими кораблями, що зійшли із стапелів суднобудівних заводів Миколаєва. За перші дві п'ятирічки суднобудівна промисловість країни дала флоту понад 500 бойових кораблів. Але особливо широко розгорнулося будівництво великого морського та океанського флоту в роки третьої п'ятирічки.
Напередодні Великої Вітчизняної війни Чорноморський флот складався з лінкора, 6 крейсерів, 3 лідерів, 13 ескадрених міноносців, 47 підводних човнів, 84 торпедних катерів, з'єднання тральщиків, кількох дивізіонів катерів-мисливців та
ряду допоміжних суден. Військово-повітряні сили Чорноморського флоту складалися з 2 бригад, що налічували 636 бойових літаків.
Велику увагу приділяли партійні та радянські органи дальшому впорядкуванню міста, підвищенню добробуту трудящих, культурному будівництву. 1931 року міський бюджет становив 4,8 млн., а через сім років - 25 млн. крб. Розширювалася мережа електро- та водопостачання. Швидкими темпами зводилися житлові будинки. 1934 року стала до ладу перша в Криму автоматична телефонна станція. Помітно зросли витрати на охорону здоров'я, зокрема, з 1934 по 1939 рік у 6 разів. У місті було
74 лікувальні заклади, в т. ч. 5 поліклінік, 4 амбулаторії, 4 лікарні. Кількість лікарняних ліжок збільшилася з 292 до 646,
лікарів з 145 до 241, працівників із середньою медичною освітою - з 215 до 409.
На 18 підприємствах діяли пункти охорони здоров'я. Не тільки у центрі міста, але й на Корабельній та Північній сторонах відкрилися пологові відділення, жіночі та дитячі консультації, молочні кухні.
Провідним науковим центром країни в галузі фізіотерапії став Севастопольський інститут фізичних методів лікування, де 1941 року трудилося 50 наукових співробітників. Інститут мав 20 амбулаторно-клінічних відділень, експериментальну науково- дослідну лабораторію. Цінні наукові досліди здійснювала Біологічна станція АН СРСР.
Щороку в Севастополі провадилися флотські та міські спартакіади. Особливого розмаху набув водний спорт. У т. зв. зоряних запливах через бухти брало участь по кілька тисяч чоловік. Було відкрито стадіон, десятки спортивних майданчиків, споруджено водну станцію, створено два яхт-клуби.
Загальна кількість школярів у місті напередодні Великої Вітчизняної війни досягла 14 тис. Протягом 1934-1939 рр. збудовано 8 шкіл та 4 дитячих ясел, наступного року - два ремісничі училища та школу фабрично-заводського учнівства на 400 чоловік. Діяли також фабрично-заводське училище на Морзаводі, 4 технікуми, робітфак. вечіріш школа робітничої молоді, філіал Московського інституту інженерів комунального будівництва, стоматологічна школа, два військово-морські, авіаційне та зенітно-артилерійське училища. У Севастополі вчилися або проходили літню практику багато уславлених льотчиків країни, серед них Герой Радянського Союзу В. Д. Осипепко.
Рік у рік зростала кількість культурно-освітніх закладів. Працювали 2 драматичні театри, картинна галерея, панорама «Оборона Севастополя
Севастополь
Сторінка 24 з 42
та двох парткомітетах. Міська комсомольська організація складалася з 4139 комсомольців, об'єднаних у 38 осередках.Розвиткові Севастополя та Чорноморського флоту постійну увагу приділяли Комуністична партія й Радянський уряд. До міста не раз приїздили такі визначні діячі Комуністичної партії та Радянської держави, як К. Є. Ворошилов, М. І. Калінін, В. В. Куйбишев, Г. К. Орджонікідзе, Г. І. Петровський, Й. В. Сталін.
За роки другої і третьої п'ятирічок у місті збудовано швейну фабрику, заводи - шампанських вин та виноградних соків. Розширювалися підприємства місцевої промисловості. Так, завод артілі «Молот» виріс із невеликого
Менш як три роки (1935-1937) споруджувалася нова електростанція, що давала енергії в 5 разів більше, ніж усі електростанції Криму до революції, і забезпечила електрострумом, крім Севастополя, Балаклаву, Сімферополь, Саки, Євпаторію, Бахчисарай, Ялту, майже весь Південний берег Криму.
Всенародне соціалістичне змагання було одним з найважливіших факторів, які зумовлювали успішне виконання виробничих планів. Першими стахановпями міста стали фрезерувальник механічного цеху І. Є. Савкін, бригадир деревообробного цеху М. Г. Жлубко, коваль А. Н. Тесля з Морзаводу, токар М. Н. Кустов та слюсара. В. Мамин з військового порту, залізничник Н. Г. Попков, які систематично виконували норми на 200-250 проц. А. Є. Прокопенко, С. Н. Задорожний, Є. Л. Письменчук, І. Ф. Барикін, А. К. Ширшунов та інші передовики виробництва удостоєні урядових нагород.
Успіхи соціалістичного народного господарства створили передумови для технічної реконструкції флоту. Розгорталося будівництво нових кораблів. Уже 1928 року флот поповнився військовими кораблями, що зійшли із стапелів суднобудівних заводів Миколаєва. За перші дві п'ятирічки суднобудівна промисловість країни дала флоту понад 500 бойових кораблів. Але особливо широко розгорнулося будівництво великого морського та океанського флоту в роки третьої п'ятирічки.
Напередодні Великої Вітчизняної війни Чорноморський флот складався з лінкора, 6 крейсерів, 3 лідерів, 13 ескадрених міноносців, 47 підводних човнів, 84 торпедних катерів, з'єднання тральщиків, кількох дивізіонів катерів-мисливців та
ряду допоміжних суден. Військово-повітряні сили Чорноморського флоту складалися з 2 бригад, що налічували 636 бойових літаків.
Велику увагу приділяли партійні та радянські органи дальшому впорядкуванню міста, підвищенню добробуту трудящих, культурному будівництву. 1931 року міський бюджет становив 4,8 млн., а через сім років - 25 млн. крб. Розширювалася мережа електро- та водопостачання. Швидкими темпами зводилися житлові будинки. 1934 року стала до ладу перша в Криму автоматична телефонна станція. Помітно зросли витрати на охорону здоров'я, зокрема, з 1934 по 1939 рік у 6 разів. У місті було
74 лікувальні заклади, в т. ч. 5 поліклінік, 4 амбулаторії, 4 лікарні. Кількість лікарняних ліжок збільшилася з 292 до 646,
лікарів з 145 до 241, працівників із середньою медичною освітою - з 215 до 409.
На 18 підприємствах діяли пункти охорони здоров'я. Не тільки у центрі міста, але й на Корабельній та Північній сторонах відкрилися пологові відділення, жіночі та дитячі консультації, молочні кухні.
Провідним науковим центром країни в галузі фізіотерапії став Севастопольський інститут фізичних методів лікування, де 1941 року трудилося 50 наукових співробітників. Інститут мав 20 амбулаторно-клінічних відділень, експериментальну науково- дослідну лабораторію. Цінні наукові досліди здійснювала Біологічна станція АН СРСР.
Щороку в Севастополі провадилися флотські та міські спартакіади. Особливого розмаху набув водний спорт. У т. зв. зоряних запливах через бухти брало участь по кілька тисяч чоловік. Було відкрито стадіон, десятки спортивних майданчиків, споруджено водну станцію, створено два яхт-клуби.
Загальна кількість школярів у місті напередодні Великої Вітчизняної війни досягла 14 тис. Протягом 1934-1939 рр. збудовано 8 шкіл та 4 дитячих ясел, наступного року - два ремісничі училища та школу фабрично-заводського учнівства на 400 чоловік. Діяли також фабрично-заводське училище на Морзаводі, 4 технікуми, робітфак. вечіріш школа робітничої молоді, філіал Московського інституту інженерів комунального будівництва, стоматологічна школа, два військово-морські, авіаційне та зенітно-артилерійське училища. У Севастополі вчилися або проходили літню практику багато уславлених льотчиків країни, серед них Герой Радянського Союзу В. Д. Осипепко.
Рік у рік зростала кількість культурно-освітніх закладів. Працювали 2 драматичні театри, картинна галерея, панорама «Оборона Севастополя