Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Сотні тисяч туристів та екскурсантів відвідували стародавній Херсонес, оголошений з 1931 року державним історико-культурним заповідником.
Місто збагатилося новими історичними пам'ятниками. Поблизу 5-го бастіону часів оборони 1854- 1855 рр. було обладнано кладовище Комунарів - своєрідний пантеон слави революціонерам. Першими меморіальними спорудами тут стали пам'ятники на могилі лейтенанта П. П. Шмідта і його товаришів із крейсера «Очаків» на братській могилі 49 учасників більшовицького підпілля, які загинули від
іноземних інтервентів та білогвардійських катів. 1932 року, в день 15-річчя Великого Жовтня, на центральній площі міста урочисто відкрито пам'ятник за проектом скульптора В. В. Козлова.
На початок 1941 року населення міста зросло до 112 тис. чоловік. Місто поділялося на З адміністративні райони: Центральний, Корабельний та Північний. 1936 року севастопольці взяли активну участь у всенародному обговоренні проекту нової Конституції СРСР. На перших виборах до Верховної Ради СРСР вони обрали депутатами токаря-стахановця з Морського заводу В. П. Єфремова та червонофлотця П. Я. Замятіна. Непорушну згуртованість навколо Комуністичної партії та Радянського уряду трудящі міста й моряки Чорноморського флоту продемонстрували також під час виборів до місцевих Рад депутатів трудящих у грудні 1939 року. За кандидатів блоку комуністів і безпартійних голосувало 99,5 проц. виборців. Головою міськвиконкому тоді обрано робітника Морського заводу депутата Верховної Ради СРСР В. П. Єфремова.
Протягом 1938-1940 рр. міська партійна організація зросла на 1000 чоловік і налічувала 3,5 тис. комуністів. Комсомольська організація об'єднувала понад 5,6 тис. хлопців та дівчат.
Партійна і комсомольська робота в місті, діяльність Рад та більшості профспілок відбувалися в тісному співробітництві з організаціями Чорноморського флоту. Його представники входили до складу міської Ради, бюро міськкомів партії та комсомолу, партійного й комсомольського комітетів військового порту. Командування та політоргани флоту подавали велику допомогу міським громадським організаціям у військово-патріотичному вихованні молоді.
Віроломно розв'язана фашистською Німеччиною війна проти Радянського Союзу перервала мирний розвиток Севастополя. У загарбницьких планах Птлерівського командування він займав особливе місце не тільки як головна база Чорноморського флоту, але і як плацдарм для дальшого просування на Кавказ. На світанку 22 червня 1941 року, завдаючи раптові бомбові та мінні удари, ворог мав на меті вивести з ладу головну базу Чорноморського флоту, потопити бойові кораблі. Завдяки пильній, чіткій службі і самовідданості моряків, більш як за дві години до нападу ворожої авіації на місто вахта сигнальників, радистів-акустиків та зенітників доповіла в штаб Чорноморського флоту, що понад морем до Севастополя йдуть невідомі літаки.
Згідно з одержаною о 1 год. 50 хв. 22 червня від народного комісара Військово- Морського Флоту адмірала М. Г. Кузнецова шифровкою по головній базі Чорноморського флоту було оголошено великий збір особового складу, а також загрозливе становище у місті. О третій годині ночі відбулося екстрене засідання бюро міського комітету партії. Згодом на засіданнях бюро райкомів накреслено заходи щодо приведення до бойової готовності місцевої протиповітряної оборони, забезпечення посиленім охорони військових та промислових об'єктів, організації роз'яснювальної роіюмі серед населення.
О четвертій годині ранку пости спостереження доповіли про наближення понад 20 ворожих літаків. Але ще на морських кордонах їх зустріли вогнем зенітна артилерія берегової оборони й кораблів Чорноморського флоту, а також винищувальна авіація. Лише окремі з них на великій висоті наблизилися до міста і скинули на парашутах кілька мін.
Як і всіх радянських людей, жителів міста і моряків Чорноморського флоту сповнювала рішимість відстояти великі завоювання соціалізму. Вони виявляли залізну витримку, організованість, високе почуття радянського патріотизму. Понад 3 тис. заяв надійшло в перші ж дні війни від севастопольців про добровільний вступ до Червоної Армії та Військово-Морського флоту. Ті, кому відмовляли в призові на військову службу, вступали до народного ополчення. Понад 15 тис. городян стали народними ополченцями, утворивши цілу дівізію. До її бойових підрозділів влилися псі здатні володіти зброєю комуністи та комсомольці, що не підлягали мобілізації. На підприємствах створювалися загони самооборони. Боротьбу з ворожими парашутистами та диверсантами вів винищувальний батальйон.
Розгорнувся масовий рух за створення фонду оборони, до якого севастопольці іпіесли близько 9,5 млн. крб. грішми, більше як на 8 млн. крб. облігацій, а також 280 різних коштовних речей.
Севастополь
Сторінка 25 з 42
1854-1855 рр.», два музеї, будинок культури, будинок учителів, Палац піонерів, кілька робітничих клубів, чотири кінотеатри.Сотні тисяч туристів та екскурсантів відвідували стародавній Херсонес, оголошений з 1931 року державним історико-культурним заповідником.
Місто збагатилося новими історичними пам'ятниками. Поблизу 5-го бастіону часів оборони 1854- 1855 рр. було обладнано кладовище Комунарів - своєрідний пантеон слави революціонерам. Першими меморіальними спорудами тут стали пам'ятники на могилі лейтенанта П. П. Шмідта і його товаришів із крейсера «Очаків» на братській могилі 49 учасників більшовицького підпілля, які загинули від
іноземних інтервентів та білогвардійських катів. 1932 року, в день 15-річчя Великого Жовтня, на центральній площі міста урочисто відкрито пам'ятник за проектом скульптора В. В. Козлова.
На початок 1941 року населення міста зросло до 112 тис. чоловік. Місто поділялося на З адміністративні райони: Центральний, Корабельний та Північний. 1936 року севастопольці взяли активну участь у всенародному обговоренні проекту нової Конституції СРСР. На перших виборах до Верховної Ради СРСР вони обрали депутатами токаря-стахановця з Морського заводу В. П. Єфремова та червонофлотця П. Я. Замятіна. Непорушну згуртованість навколо Комуністичної партії та Радянського уряду трудящі міста й моряки Чорноморського флоту продемонстрували також під час виборів до місцевих Рад депутатів трудящих у грудні 1939 року. За кандидатів блоку комуністів і безпартійних голосувало 99,5 проц. виборців. Головою міськвиконкому тоді обрано робітника Морського заводу депутата Верховної Ради СРСР В. П. Єфремова.
Протягом 1938-1940 рр. міська партійна організація зросла на 1000 чоловік і налічувала 3,5 тис. комуністів. Комсомольська організація об'єднувала понад 5,6 тис. хлопців та дівчат.
Партійна і комсомольська робота в місті, діяльність Рад та більшості профспілок відбувалися в тісному співробітництві з організаціями Чорноморського флоту. Його представники входили до складу міської Ради, бюро міськкомів партії та комсомолу, партійного й комсомольського комітетів військового порту. Командування та політоргани флоту подавали велику допомогу міським громадським організаціям у військово-патріотичному вихованні молоді.
Віроломно розв'язана фашистською Німеччиною війна проти Радянського Союзу перервала мирний розвиток Севастополя. У загарбницьких планах Птлерівського командування він займав особливе місце не тільки як головна база Чорноморського флоту, але і як плацдарм для дальшого просування на Кавказ. На світанку 22 червня 1941 року, завдаючи раптові бомбові та мінні удари, ворог мав на меті вивести з ладу головну базу Чорноморського флоту, потопити бойові кораблі. Завдяки пильній, чіткій службі і самовідданості моряків, більш як за дві години до нападу ворожої авіації на місто вахта сигнальників, радистів-акустиків та зенітників доповіла в штаб Чорноморського флоту, що понад морем до Севастополя йдуть невідомі літаки.
Згідно з одержаною о 1 год. 50 хв. 22 червня від народного комісара Військово- Морського Флоту адмірала М. Г. Кузнецова шифровкою по головній базі Чорноморського флоту було оголошено великий збір особового складу, а також загрозливе становище у місті. О третій годині ночі відбулося екстрене засідання бюро міського комітету партії. Згодом на засіданнях бюро райкомів накреслено заходи щодо приведення до бойової готовності місцевої протиповітряної оборони, забезпечення посиленім охорони військових та промислових об'єктів, організації роз'яснювальної роіюмі серед населення.
О четвертій годині ранку пости спостереження доповіли про наближення понад 20 ворожих літаків. Але ще на морських кордонах їх зустріли вогнем зенітна артилерія берегової оборони й кораблів Чорноморського флоту, а також винищувальна авіація. Лише окремі з них на великій висоті наблизилися до міста і скинули на парашутах кілька мін.
Як і всіх радянських людей, жителів міста і моряків Чорноморського флоту сповнювала рішимість відстояти великі завоювання соціалізму. Вони виявляли залізну витримку, організованість, високе почуття радянського патріотизму. Понад 3 тис. заяв надійшло в перші ж дні війни від севастопольців про добровільний вступ до Червоної Армії та Військово-Морського флоту. Ті, кому відмовляли в призові на військову службу, вступали до народного ополчення. Понад 15 тис. городян стали народними ополченцями, утворивши цілу дівізію. До її бойових підрозділів влилися псі здатні володіти зброєю комуністи та комсомольці, що не підлягали мобілізації. На підприємствах створювалися загони самооборони. Боротьбу з ворожими парашутистами та диверсантами вів винищувальний батальйон.
Розгорнувся масовий рух за створення фонду оборони, до якого севастопольці іпіесли близько 9,5 млн. крб. грішми, більше як на 8 млн. крб. облігацій, а також 280 різних коштовних речей.