Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
H. І. Андрусова, І. Б. Шпіндлера, за участю наукових працівників біологічної станції. Під час експедиції визначено глибини Чорного моря (найбільша - 2200 м), складено першу карту рельефу дна моря тощо.
Систематичні Пдрометеорологічні спостереження допомагали передбачати погодні умови на морі. У листопаді 1909 року з ініціативи відомого вченого-океанографа та географа, згодом почесного академіка і почесного президента Всесоюзного географічного товариства генерал-лейтенанта Ю. М. Шокальського створено морську обсерваторію - одну з перших у країні. Її наукові дослідження та зібрані матеріали стали новим великим вкладом у вивчення загального режиму Чорного моря.В результаті багаторічних магнітних спостережень, здійснених офіцером, згодом адміралом
I. М. Диковим, 1801 року видано першу, а 1886 - другу карту ізогонічних (магнітних) ліній Чорномор'я.
Важливо значення для судноплавства мали також Пдрографічні дослідження Чорного моря, що здійснювалися під керівництвом відомого дослідника Аральського та Каспійського морів контр-адмірала Н. А. Івашинцева і А. Т. Зарудного. 1892 року видано нову, повнішу й точнішу лоцію Чорного моря.
На бойових кораблях у Севастополі використовувалися такі чудові винаходи, як електрична «свічка» П. М. Яблочкова (1879-1880), корабельна телефонна система і телефонний зв'язок для водолазів, розроблені офіцером Є. В. Колбасьевим (1896), регулярний радіозв'язок між кораблями (1899-1900). Сюди приїздив винахідник радіо О. С. Попов для встановлення радіостанцій на броненосцях «Георгий Победоносец», «Три святителя», на крейсері «Капитан Сакен». Влітку 1901 року О. С. Понов знову прибув до Севастополя, щоб встановити постійні радіостанції на 5 кораблях. З його допомогою обладнано також дві берегові радіостанції, підготовлено інструкторів для школи радистів.
Севастополь став одним із значних осередків археологічної науки в Росії. Протягом 20 років розкопками на руїнах Херсонеса керував учений К. К. Косцюшко- Валюжинич. За його участю виявлено та розкопано фортечні стіни в південно-східній частині міста, міські ворота, кілька храмів, громадських приміщень та кварталів житлових будинків, понад 2400 могил, склепів, саркофагів, знайдено відому присягу громадян Херсонеської республіки III ст. до н. е.
Широко відомими у країні і за рубежем стали «севастопольські скарби» - численні знахідки золотих прикрас, посуду, самоцвітів, поховання знатних херсогесців. Значна частина цих коштовностей зберігається тепер у знаменитій золотій кладовій Державного Ермітажу в Ленінграді.
В 1892 році К. К. Косцюшко-Валюжинич заснував Херсонеський археологічний музей, що тривалий час називався «Складом місцевих старожитностей Імператорської археологічної комісії». У міру надходження нових знахідок до основного приміщення добудовувалися кладові, сараї чи просто накриття. Таким побачив музеіі весною 1897 року О. М. Горький, який пішки мандрував по південній Росії. У газеті «Нижнегородский листок» він надрукував нарис «Херсонес Таврійський», що свідчить про жвавий інтерес пролетарського письменника до історії Криму. Горький писав, що «Крим для історичної науки - золоте дно».
У 1910-1913 рр. у місті створюються цирк та 4 ілюзіони (кінотеатри).
Нерідко приміщення місцевого театру на цілий сезон здавалося приїжджим артистам. Тут виступали українські трупи М. П. Старицького, М. Л. Кропивницького. М. К. Садовського, такі відомі артисти, як Ф. І. Шаляпін, В. М. Пашенна, М. К. Заньковецька та ін. 1900 року Московський художній театр на чолі з К. С. Станіславським, поставив у Севастополі спектаклі «Чайка» та «Дядя Ваня», на яких був присутній їх автор А. П. Чехов.
За кількістю бібліотек (14) Севастополь перевершував усі міста Криму. Найбільшою з них була морська офіцерська, для якої наприкінці 80-х років збудували норум з будинком морського зібрання спеціальне приміщення. Порівняно значні книжкові, фонди налічувала і бібліотека міського зібрання. Мав свою бібліотеку також «артистичний гурток». Що ж до 5 «громадських» бібліотек та читалень, то їх нагальний книжковий фонд ледь перевищував 3700 примірників. У чотирьох з них книги видавалися під грошовий заклад чи за штату, ідо вкрай звужувало коло читачів. Наприклад 1896 року їх було тільки 150. Незначну кількість книжок мали й 6 шкільних бібліотек.
31 жовтня 1882 року почала виходити (спершу два, а згодом три рази на тиждень) перша в Криму газета «Севастопольский справочный листок» (з 1886 року - «Севастопольський листок», з 1888 - «Крым», згодом «Крымский вестник»). Типова буржуазна газета, ласа до сенсацій, вона наполовину складалася з реклам та об'яв.
З великим запізненням і тільки під тиском передової громадськості країни вживалися заходи для увічнення героїчної оборони Севастополя 1854-1855
Севастополь
Сторінка 14 з 42
Важливою віхою у вивченні Чорного моря, розвитку океанографії та морської біології стала перша глибоководна експедиція, організована в 1890-1891 рр. Російським географічним товариством під керівництвом відомих учених Ф. Ф. Врангеля, H. І. Андрусова, І. Б. Шпіндлера, за участю наукових працівників біологічної станції. Під час експедиції визначено глибини Чорного моря (найбільша - 2200 м), складено першу карту рельефу дна моря тощо.
Систематичні Пдрометеорологічні спостереження допомагали передбачати погодні умови на морі. У листопаді 1909 року з ініціативи відомого вченого-океанографа та географа, згодом почесного академіка і почесного президента Всесоюзного географічного товариства генерал-лейтенанта Ю. М. Шокальського створено морську обсерваторію - одну з перших у країні. Її наукові дослідження та зібрані матеріали стали новим великим вкладом у вивчення загального режиму Чорного моря.В результаті багаторічних магнітних спостережень, здійснених офіцером, згодом адміралом
I. М. Диковим, 1801 року видано першу, а 1886 - другу карту ізогонічних (магнітних) ліній Чорномор'я.
Важливо значення для судноплавства мали також Пдрографічні дослідження Чорного моря, що здійснювалися під керівництвом відомого дослідника Аральського та Каспійського морів контр-адмірала Н. А. Івашинцева і А. Т. Зарудного. 1892 року видано нову, повнішу й точнішу лоцію Чорного моря.
На бойових кораблях у Севастополі використовувалися такі чудові винаходи, як електрична «свічка» П. М. Яблочкова (1879-1880), корабельна телефонна система і телефонний зв'язок для водолазів, розроблені офіцером Є. В. Колбасьевим (1896), регулярний радіозв'язок між кораблями (1899-1900). Сюди приїздив винахідник радіо О. С. Попов для встановлення радіостанцій на броненосцях «Георгий Победоносец», «Три святителя», на крейсері «Капитан Сакен». Влітку 1901 року О. С. Понов знову прибув до Севастополя, щоб встановити постійні радіостанції на 5 кораблях. З його допомогою обладнано також дві берегові радіостанції, підготовлено інструкторів для школи радистів.
Севастополь став одним із значних осередків археологічної науки в Росії. Протягом 20 років розкопками на руїнах Херсонеса керував учений К. К. Косцюшко- Валюжинич. За його участю виявлено та розкопано фортечні стіни в південно-східній частині міста, міські ворота, кілька храмів, громадських приміщень та кварталів житлових будинків, понад 2400 могил, склепів, саркофагів, знайдено відому присягу громадян Херсонеської республіки III ст. до н. е.
Широко відомими у країні і за рубежем стали «севастопольські скарби» - численні знахідки золотих прикрас, посуду, самоцвітів, поховання знатних херсогесців. Значна частина цих коштовностей зберігається тепер у знаменитій золотій кладовій Державного Ермітажу в Ленінграді.
В 1892 році К. К. Косцюшко-Валюжинич заснував Херсонеський археологічний музей, що тривалий час називався «Складом місцевих старожитностей Імператорської археологічної комісії». У міру надходження нових знахідок до основного приміщення добудовувалися кладові, сараї чи просто накриття. Таким побачив музеіі весною 1897 року О. М. Горький, який пішки мандрував по південній Росії. У газеті «Нижнегородский листок» він надрукував нарис «Херсонес Таврійський», що свідчить про жвавий інтерес пролетарського письменника до історії Криму. Горький писав, що «Крим для історичної науки - золоте дно».
У 1910-1913 рр. у місті створюються цирк та 4 ілюзіони (кінотеатри).
Нерідко приміщення місцевого театру на цілий сезон здавалося приїжджим артистам. Тут виступали українські трупи М. П. Старицького, М. Л. Кропивницького. М. К. Садовського, такі відомі артисти, як Ф. І. Шаляпін, В. М. Пашенна, М. К. Заньковецька та ін. 1900 року Московський художній театр на чолі з К. С. Станіславським, поставив у Севастополі спектаклі «Чайка» та «Дядя Ваня», на яких був присутній їх автор А. П. Чехов.
За кількістю бібліотек (14) Севастополь перевершував усі міста Криму. Найбільшою з них була морська офіцерська, для якої наприкінці 80-х років збудували норум з будинком морського зібрання спеціальне приміщення. Порівняно значні книжкові, фонди налічувала і бібліотека міського зібрання. Мав свою бібліотеку також «артистичний гурток». Що ж до 5 «громадських» бібліотек та читалень, то їх нагальний книжковий фонд ледь перевищував 3700 примірників. У чотирьох з них книги видавалися під грошовий заклад чи за штату, ідо вкрай звужувало коло читачів. Наприклад 1896 року їх було тільки 150. Незначну кількість книжок мали й 6 шкільних бібліотек.
31 жовтня 1882 року почала виходити (спершу два, а згодом три рази на тиждень) перша в Криму газета «Севастопольский справочный листок» (з 1886 року - «Севастопольський листок», з 1888 - «Крым», згодом «Крымский вестник»). Типова буржуазна газета, ласа до сенсацій, вона наполовину складалася з реклам та об'яв.
З великим запізненням і тільки під тиском передової громадськості країни вживалися заходи для увічнення героїчної оборони Севастополя 1854-1855