Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За ініціативою М. П. Лазарєва 1835 року складено перший загальний план
міста, а через 2 роки - план його перебудови. Поступово центральний пагорб, т. зв. «хребет беззаконня» перетворювався в найупорядкованішу, аристократичну частину міста, прикрашену гарними будинками вищих офіцерських чинів, великих чиновників, іменитих купців. Водночас на Корабельній стороні збудували казарми на 6 тис. матросів.
За 1815-1853 рр. населення міста зросло з З0 до 47,4 тис. чоловік, у т. ч. цивільне з 11,2 - до 20 тис. Кількість будинків протягом тих же років збільшилася з 1105 до 2810. Місто мало 43 вулиці та 4 площі. 1828 року відкрито першу комерційну пароплавну пасажирську лінію Одеса - Севастополь - Ялта, на початку 40-х років прокладено дорогу від Севастополя до Ялти.
Переважна більшість населення міста, за винятком привілейованих верств, вживала Прко-солону воду з колодязів. За даними 1846 року, в місті їх було 43, на околицях - 21. Прокладені наприкінці 20-х років 2 водопроводи живилися маловодними джерелами з навколишніх балок і не забезпечували потреб населення. Один з них обслуговував лише адміралтейство й флот. Тільки наприкінці XIX ст. споруджено повий водопровід, але й він не досяг робітничих окраїн. Нерідко, особливо влітку, залишалися без води всі нагірні частини міста.
1824 року на березі Артилерійської бухти було закладено «громадський сад морського відомства» - нинішній Приморський бульвар. Згодом з'явилися Мічманський (нині Матроський) бульвар на центральному пагорбі й третій - в кінці Південної бухти, названий Бульварною висотою (з 1875 року - Історичний бульвар).
Першим лікувальним закладом у Севастополі став морський госпіталь, спершу тимчасовий, барачного типу. В 1790-1791 рр. для нього збудовано двоповерхові приміщення. Але вже через рік у госпіталі, розрахованому на 200 місць, перебувало 400 чоловік. Як правило, госпіталь обслуговував тільки військових, сім'ї офіцерів і почасти міську знать. Решту населення тривалий час, обслуговував міський лікар, який відповідав і за санітарний стан базарів, хлібопекарень, торговельних закладів.
На початку 1787 року в Севастополі передбачалося відкрити «штурманський корпус і слов'яноросійську школу при ньому», але на перешкоді стала війна з Туреччиною. 1792 року Ф. Ф. Ушаков заснував «клас флагманів, капітанів, офіцерів», де вивчали тактику, навігацію, корабельну справу та інші морські науки, проте через воєнні дії проіснував цей клас недовго. В 1826 році прийняла 100 учнів школа юнг. Через 2 роки відкрилося цивільне повітове училище на 40 місць. У наступні 8 років з'явилися школи для дочок матросів, парафіяльна, приватні пансіони шляхетних дівчат. 1846 року налічувалося 13 учителів та 404 учні, в т. ч. 74 дівчини. Діти трудящих, як правило, залишалися поза школою.
В той же час Севастополь стає другим, після Петербурга, центром морських наук у Росії. 1842 року видано першу лоцію Чорного й Азовського морів, створену лейтенантами Г. І. Бутаковим та І. О. Шестаковим. 1849 року штурман М. А. Акімов запропонував новий метод точного визначення місцезнаходження корабля у відкритому морі.
Цінний вклад в історичну науку внесли розкопки стародавнього Херсонеса, що велися з 1827 року за активною участю офіцерів флоту. Згодом за дорученням адмірала Лазарєва капітан 1-го рангу 3. А. Аркас склав і видав «Опис Іраклійського півострова та старожитностей його» з картами ї схемами. 1822 року в Севастополі відкрито одну з найперших у країні морську бібліотеку. Для неї було збудоване спеціальне приміщення. 1844 року воно згоріло, але через п'ять років було споруджено нове. Раду бібліотеки очолили М. П. Лазарєв, В. О. Корнілов та П. С. Нахімов. Протягом 10 років (1844-1853) її фонди зросли до 16 тис. примірників, тоді як у єдиній цивільній бібліотеці при повітовому училищі (почала працювати з 1829 року) навіть через 40 років було тільки 409 книг.
На площі, біля підніжжя Бульварної висоти, було споруджено муроване приміщення театру відкритого 1843 року. Щоправда, постійної трупи він не мав, але тут часто виступали приїжджі актори, в т. ч. італійські та іспанські.
1850 року відкрилося Морське зібрання (офіцерський клуб), що стало не тільки місцем відпочинку та розваг для офіцерів флоту, але й значним культурним центром міста. Тут читалися лекції на військово-морські та загальнонаукові теми, ставилися спектаклі, організовувалися концерти, обговорювалися статті із «Морського збірника».
На кошти моряків та жителів міста, за проектом відомого архітектора, професора Академії мистецтв О. П. Брюллова 1834 року споруджено перший пам'ятник - на честь героїчного подвигу екіпажа брига «Меркурий».
Севастополь
Сторінка 5 з 42
Серед ремісників, за даними 1846 року, налічувалося 88 кравців, 38 столярів, 16 шевців, 7 ковалів, 50 чоловік працювали на переправах через бухти.За ініціативою М. П. Лазарєва 1835 року складено перший загальний план
За 1815-1853 рр. населення міста зросло з З0 до 47,4 тис. чоловік, у т. ч. цивільне з 11,2 - до 20 тис. Кількість будинків протягом тих же років збільшилася з 1105 до 2810. Місто мало 43 вулиці та 4 площі. 1828 року відкрито першу комерційну пароплавну пасажирську лінію Одеса - Севастополь - Ялта, на початку 40-х років прокладено дорогу від Севастополя до Ялти.
Переважна більшість населення міста, за винятком привілейованих верств, вживала Прко-солону воду з колодязів. За даними 1846 року, в місті їх було 43, на околицях - 21. Прокладені наприкінці 20-х років 2 водопроводи живилися маловодними джерелами з навколишніх балок і не забезпечували потреб населення. Один з них обслуговував лише адміралтейство й флот. Тільки наприкінці XIX ст. споруджено повий водопровід, але й він не досяг робітничих окраїн. Нерідко, особливо влітку, залишалися без води всі нагірні частини міста.
1824 року на березі Артилерійської бухти було закладено «громадський сад морського відомства» - нинішній Приморський бульвар. Згодом з'явилися Мічманський (нині Матроський) бульвар на центральному пагорбі й третій - в кінці Південної бухти, названий Бульварною висотою (з 1875 року - Історичний бульвар).
Першим лікувальним закладом у Севастополі став морський госпіталь, спершу тимчасовий, барачного типу. В 1790-1791 рр. для нього збудовано двоповерхові приміщення. Але вже через рік у госпіталі, розрахованому на 200 місць, перебувало 400 чоловік. Як правило, госпіталь обслуговував тільки військових, сім'ї офіцерів і почасти міську знать. Решту населення тривалий час, обслуговував міський лікар, який відповідав і за санітарний стан базарів, хлібопекарень, торговельних закладів.
На початку 1787 року в Севастополі передбачалося відкрити «штурманський корпус і слов'яноросійську школу при ньому», але на перешкоді стала війна з Туреччиною. 1792 року Ф. Ф. Ушаков заснував «клас флагманів, капітанів, офіцерів», де вивчали тактику, навігацію, корабельну справу та інші морські науки, проте через воєнні дії проіснував цей клас недовго. В 1826 році прийняла 100 учнів школа юнг. Через 2 роки відкрилося цивільне повітове училище на 40 місць. У наступні 8 років з'явилися школи для дочок матросів, парафіяльна, приватні пансіони шляхетних дівчат. 1846 року налічувалося 13 учителів та 404 учні, в т. ч. 74 дівчини. Діти трудящих, як правило, залишалися поза школою.
В той же час Севастополь стає другим, після Петербурга, центром морських наук у Росії. 1842 року видано першу лоцію Чорного й Азовського морів, створену лейтенантами Г. І. Бутаковим та І. О. Шестаковим. 1849 року штурман М. А. Акімов запропонував новий метод точного визначення місцезнаходження корабля у відкритому морі.
Цінний вклад в історичну науку внесли розкопки стародавнього Херсонеса, що велися з 1827 року за активною участю офіцерів флоту. Згодом за дорученням адмірала Лазарєва капітан 1-го рангу 3. А. Аркас склав і видав «Опис Іраклійського півострова та старожитностей його» з картами ї схемами. 1822 року в Севастополі відкрито одну з найперших у країні морську бібліотеку. Для неї було збудоване спеціальне приміщення. 1844 року воно згоріло, але через п'ять років було споруджено нове. Раду бібліотеки очолили М. П. Лазарєв, В. О. Корнілов та П. С. Нахімов. Протягом 10 років (1844-1853) її фонди зросли до 16 тис. примірників, тоді як у єдиній цивільній бібліотеці при повітовому училищі (почала працювати з 1829 року) навіть через 40 років було тільки 409 книг.
На площі, біля підніжжя Бульварної висоти, було споруджено муроване приміщення театру відкритого 1843 року. Щоправда, постійної трупи він не мав, але тут часто виступали приїжджі актори, в т. ч. італійські та іспанські.
1850 року відкрилося Морське зібрання (офіцерський клуб), що стало не тільки місцем відпочинку та розваг для офіцерів флоту, але й значним культурним центром міста. Тут читалися лекції на військово-морські та загальнонаукові теми, ставилися спектаклі, організовувалися концерти, обговорювалися статті із «Морського збірника».
На кошти моряків та жителів міста, за проектом відомого архітектора, професора Академії мистецтв О. П. Брюллова 1834 року споруджено перший пам'ятник - на честь героїчного подвигу екіпажа брига «Меркурий».