Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
прапор з написом: «Хай живе політична свобода!».
В 1901 році робітники порту провели першу маївку, на якій обговорювалися питання поліпшення життя, підвищення заробітної плати. Поліція затримала всіх учасників маївки.
Весною 1902 року «Севастопольська робітнича організація» мала 5 гуртків
у порту, - 3 на флоті та один у фортечній артилерії. Вони знайомили робітників,
матросів га солдатів з ученням марксизму, друкували й розповсюджували листівки. закликаючи «об'єднатися для повалення царя». Підпільні гуртки та групи діяли в 28, 29, 31, 32, 35 і 36-му флотських епіпажах.
Підіславши в «Севастопольську робітничу організацію» провокатора, поліція незабаром заарештувала кількох робітників. Проте 20 березня у місті знову з'явилися прокламації. 16 червня кинуто до в'язниці ще понад 20 активних членів організації. в т. ч. О. Г. Щепотєва, але діяльність її не припинилася. «Кожний новий випадок урядового свавілля,- говорилося в прокламації, розповсюдженій 24 червня,- повинен примусити нас ще дружніше боротися за щастя і визволення робітничого класу».
На початку 1903 року створюється комітет для керівництва революційним рухом на Чорноморському флоті. У липні 1903 року під керівництвом матроса І. Яхновського відбулося заворушення матросів на учбовому кораблі «Березань». Великий переполох командування, міських та губернських властей викликала листівка, розповсюджена влітку 1903 року в зв'язку з прибуттям до Севастополя з Лівадії царя Миколи ІІ. Закінчувалася вона словами: «Не вигуком «Ура!», а вигуком: «Це злодій і кровопивця!» зустрічає їх (царя та його міністрів.- Ред.) російський народ, де б вони по з'явилися. «Геть самодержавство! Доволі самоуправства!». Цю листівку матрос П. М. Матюшенко підкинув навіть на царську яхту.
1903 року в Севастополі створено комітет РСДРП, до складу якого увійшли і революційні моряки. Серед організаторів нових підпільних гуртків та комітетів оулн О. Петров, Г. Вакуленчук, Ф. Мартиненко, П. Зімін, І. Кривокінь та інші матроси-більшовики. Севастопольський комітет РСДРП об'єднував три районні організації - міську, портову та військову, які проводили революційні сходки робітників, матросів та солдатів.
На початку грудня 1903 року головний командир флоту та портів Чорного моря контр-адмірал Скридлов скликав «особливо важливу» нараду для обговорення за
ходів боротьби проти революціонерів. Найбільш «ураженими» революційною пропагандою було визнано військовий порт, крейсер «Очаков», броненосець «Екатерина II», фортечних артилеристів, саперів, морський госпіталь. Нарада вирішила посилити нагляд за матросами, солдатами та робітниками, до мінімуму скоротити увільнення в місто. Надсилаючи її протокол до Петербурга, Скридлов просив зміцнити флот офіцерами, а всіх неблагонадійтшх піднаглядних матросів відправити на Тихий океан чи на Каспій.
Ще ширшого розмаху набрав революційний рух у місті і на флоті 1904 року, коли почалася російсько-японська війна. З листопада відбулися заворушення у флотській дивізії, матроси якої не хотіли служити на Далекому Сході. З 35 заарештованих учасників виступу 28 засуджено до різних строків каторжних робіт та тюремного ув'язнення. на знак протесту Севастопольський комітет РСДРП організував одноденний страйк робітників порту та кількох підприємств.
Про активну революційну діяльність комітету свідчать такі дані: тільки з листопада 1904 до березня 1905 року він провів 11 нелегальних масовок, на яких були присутніми по 200-400 чоловік і поширив близько 12 тис. листівок. Більшовики за кликали робітників, матросів і солдатів готуватися до збройного повстання.
Всупереч меншовикам комітет висловився за скликання III з'їзду партії, а незабаром після нього провів у Інкермані першотравневу масовку. Поліція і козаки розігнали понад 2 тис. її учасників, заарештували 81 чоловіка, 9 з них кинули до тюрми.
Першим кораблем революції став броненосець «Потемкин». Дванадцять днів, з 14 по 25 червня, майорів на ньому червоний прапор. До потьомкінців примкнули команди міноносця № 207 та Пдрографічного судна «Веха». 17 червня почалося повстання на броненосці «Георгий Победоносец», який приєднався до «Потемкина», але в Одесі офіцери посадили його на мілину. Через день почали повстання матроси учбового корабля «Прут», проте об'єднатися з потьомкінцями їм по вдалося. У ті дні Севастопольський комітет РСДРП у листівці «До всіх» закликав підтримати повсталих матросів. Матросам та солдатам комітет пропонував відмовлятися від участі в «утихомиренні» революційних моряків, бо «їхня боротьба - ваша боротьба, боротьба всього народу за краще життя». 10 червня 6 тис. севастопольців
Севастополь
Сторінка 9 з 42
складалася з кількох гуртків (не більше 10 чоловік у кожному), мала свій статут, бібліотеку, гектограф, конспіративні квартири, касу та червоний В 1901 році робітники порту провели першу маївку, на якій обговорювалися питання поліпшення життя, підвищення заробітної плати. Поліція затримала всіх учасників маївки.
Весною 1902 року «Севастопольська робітнича організація» мала 5 гуртків
у порту, - 3 на флоті та один у фортечній артилерії. Вони знайомили робітників,
матросів га солдатів з ученням марксизму, друкували й розповсюджували листівки. закликаючи «об'єднатися для повалення царя». Підпільні гуртки та групи діяли в 28, 29, 31, 32, 35 і 36-му флотських епіпажах.
Підіславши в «Севастопольську робітничу організацію» провокатора, поліція незабаром заарештувала кількох робітників. Проте 20 березня у місті знову з'явилися прокламації. 16 червня кинуто до в'язниці ще понад 20 активних членів організації. в т. ч. О. Г. Щепотєва, але діяльність її не припинилася. «Кожний новий випадок урядового свавілля,- говорилося в прокламації, розповсюдженій 24 червня,- повинен примусити нас ще дружніше боротися за щастя і визволення робітничого класу».
На початку 1903 року створюється комітет для керівництва революційним рухом на Чорноморському флоті. У липні 1903 року під керівництвом матроса І. Яхновського відбулося заворушення матросів на учбовому кораблі «Березань». Великий переполох командування, міських та губернських властей викликала листівка, розповсюджена влітку 1903 року в зв'язку з прибуттям до Севастополя з Лівадії царя Миколи ІІ. Закінчувалася вона словами: «Не вигуком «Ура!», а вигуком: «Це злодій і кровопивця!» зустрічає їх (царя та його міністрів.- Ред.) російський народ, де б вони по з'явилися. «Геть самодержавство! Доволі самоуправства!». Цю листівку матрос П. М. Матюшенко підкинув навіть на царську яхту.
1903 року в Севастополі створено комітет РСДРП, до складу якого увійшли і революційні моряки. Серед організаторів нових підпільних гуртків та комітетів оулн О. Петров, Г. Вакуленчук, Ф. Мартиненко, П. Зімін, І. Кривокінь та інші матроси-більшовики. Севастопольський комітет РСДРП об'єднував три районні організації - міську, портову та військову, які проводили революційні сходки робітників, матросів та солдатів.
На початку грудня 1903 року головний командир флоту та портів Чорного моря контр-адмірал Скридлов скликав «особливо важливу» нараду для обговорення за
ходів боротьби проти революціонерів. Найбільш «ураженими» революційною пропагандою було визнано військовий порт, крейсер «Очаков», броненосець «Екатерина II», фортечних артилеристів, саперів, морський госпіталь. Нарада вирішила посилити нагляд за матросами, солдатами та робітниками, до мінімуму скоротити увільнення в місто. Надсилаючи її протокол до Петербурга, Скридлов просив зміцнити флот офіцерами, а всіх неблагонадійтшх піднаглядних матросів відправити на Тихий океан чи на Каспій.
Ще ширшого розмаху набрав революційний рух у місті і на флоті 1904 року, коли почалася російсько-японська війна. З листопада відбулися заворушення у флотській дивізії, матроси якої не хотіли служити на Далекому Сході. З 35 заарештованих учасників виступу 28 засуджено до різних строків каторжних робіт та тюремного ув'язнення. на знак протесту Севастопольський комітет РСДРП організував одноденний страйк робітників порту та кількох підприємств.
Про активну революційну діяльність комітету свідчать такі дані: тільки з листопада 1904 до березня 1905 року він провів 11 нелегальних масовок, на яких були присутніми по 200-400 чоловік і поширив близько 12 тис. листівок. Більшовики за кликали робітників, матросів і солдатів готуватися до збройного повстання.
Всупереч меншовикам комітет висловився за скликання III з'їзду партії, а незабаром після нього провів у Інкермані першотравневу масовку. Поліція і козаки розігнали понад 2 тис. її учасників, заарештували 81 чоловіка, 9 з них кинули до тюрми.
Першим кораблем революції став броненосець «Потемкин». Дванадцять днів, з 14 по 25 червня, майорів на ньому червоний прапор. До потьомкінців примкнули команди міноносця № 207 та Пдрографічного судна «Веха». 17 червня почалося повстання на броненосці «Георгий Победоносец», який приєднався до «Потемкина», але в Одесі офіцери посадили його на мілину. Через день почали повстання матроси учбового корабля «Прут», проте об'єднатися з потьомкінцями їм по вдалося. У ті дні Севастопольський комітет РСДРП у листівці «До всіх» закликав підтримати повсталих матросів. Матросам та солдатам комітет пропонував відмовлятися від участі в «утихомиренні» революційних моряків, бо «їхня боротьба - ваша боротьба, боротьба всього народу за краще життя». 10 червня 6 тис. севастопольців