Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Особливу увагу ревком приділяв втіленню в життя ленінського декрету від грудня 1920 року «Про використання Криму для лікування трудящих».
Особняки, з яких були виселені їх колишні власники, надавалися трудящим і червоноармійцям, що приїздили сюди для лікування. Наказом Кримревкому від 25 грудня 1921 року створено Євпаторійсько-Сакський курорт. Уже до літнього сезону 1921 року тут відкрився санаторій «Таласса», трохи пізніше - «Примор'я», у серпні
відновила роботу Мойнакська грязелікарня. 1922 року став до ладу санаторій «Гелїос».
У листопаді 1921 року повітово-міський ревком передав свої повноваження повітовому виконавчому комітету Ради робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів. Для боротьби з голодом було створено окружний комітет допомоги голодуючим, якому надавалися надзвичайні повноваження. В місті відкрилося 8 пунктів харчування. Особливою турботою Радянська влада оточила дітей, для яких у школах та інших закладах наросвіти відпускалося щодня до 2 тис. сніданків.
На основі нової економічної політики розпочалося неухильне піднесення народного господарства. Збільшувався випуск товарів народного споживання. Налагодив роботу ряд націоналізованих підприємств - чавуноливарний завод, де ремонтувалося сільськогосподарське знаряддя і виготовлялися дрібні запасні частини до них, макаронний, маслоробний, шкіряний заводи. 1922 року зроблено перші успіхи у відбудові соляних промислів. З початку серпня до середини жовтня у двох найбільших озерах, Сасик-Сиваському й Сакському, видобули понад 1,6 млн. пудів солі. Але для того, щоб її вивезти, необхідно було організувати й провести роботи щодо відродження торговельного флоту. На рейді стояло всього З придатних для перевезень суден, загальний тоннаж яких не перевищував тисячі пудів. Євпаторійські робітники за п'ять місяців 1922 року відбудували ще 12 кораблів вантажопідйомністю від 300 до 4 тис. пудів кожний, вкаслідок чого через Євпаторійський порт з січня до вересня 1922 року тільки солі відправлено близько 600 тис. пудів.
1923 року стала до ладу електростанція. Через рік у Євпаторії створено кустарно-промислову кооперацію. Кустарі-одинаки об'єдналися в артілі, яких у у 1925 році налічувалося 164. Вживалися заходи щодо розширення рибних промислів та забезпечення їх обладнанням.
Євпаторійська партійна організація, радянські органи велику увагу приділяли й розвитку курорту. Весь дачний район від Мойнакської лікарні по Мойнакському проспекту й вул. Гоголя було перетворено на курортну зону. Для зручності відпочиваючих на 4 км продовжено залізничну вітку, а до вокзалу проведено трамвайну колію.
За п'ятирічним планом розвитку курорту на будівельні роботи, починаючи від 1924 року, було відпущено 542 тис. крб., на гідротехнічні - 48 тис., на будівництво водогону, каналізації, а також електрифікацію - 216 тис. крб. 1924 року при управлінні курорту створено наукову курортну раду, а трохи пізніше відкрито біофізичний кабінет, реорганізований у 1926 році на біокліматичну станцію.
Рік у рік зростали ряди міської партійної організації. Якщо на початку 1921 року в ній налічувалося 124 члени і кандидати в члени РКП(б), то у червні 1924 року - 218 членів і 111 кандидатів у члени РКП(б). За ленінським призовом з січня до травня 1924 року в Євпаторії вступило до лав партії 137 чоловік. У комсомольській організації 1924 року налічувалося 358 юнаків і дівчат.
1927 року у місті працювали ремонтний, рибний, маслоробний, шкіряний заводи, вовнопрядильна фабрика, близько 20 кустарних майстерень. Відкрився
новий корпус Мойпакської грязелікарні. Кількість санаторіїв і будинків відпочинку зросла до 18, число ліжок в них - до 3639.
Ще 1923 року припинилося зростання безробіття, почало помітно збільшуватися міське населення. 1924 року його чисельність досягла 17 290 чоловік. На центральних вулицях з'явилося електричне освітлення, підновився трамвайний рух, приведено в порядок тротуари. Силами населення досаджено сад ім. Караєва.
Уже в перші роки існування Радянської влади багато уваги приділялося розвиткові охорони здоров'я, народної освіти і культури. Було розширено міську
амбулаторію, створено 3 дитячі амбулаторії очних і зубних захворювань, збільшено штат лікарів. З 1921 року працювали дитячі ясла. Вже до грудня 1920 року органами народної освіти відкриті 22 школи 1-го ступеня і 7 шкіл 2-го ступеня. У зв'язку з тим, що кількість неписьменних складала 21 500 чоловік, розгорнулася велика робота щодо ліквідації неписьменності. 1926 року в Євпаторії діяло 12 пунктів ліквідації неписьменності, в 14 школах навчалося 2243 учні, кількість учителів зросла до 60. При Євпаторійському
Євпаторія
Сторінка 10 з 18
відновив роботу морський порт6, на соляних промислах розпочалося добування солі, виробництво якої до кінця року досягло 40 тис. пудів.Особливу увагу ревком приділяв втіленню в життя ленінського декрету від грудня 1920 року «Про використання Криму для лікування трудящих».
відновила роботу Мойнакська грязелікарня. 1922 року став до ладу санаторій «Гелїос».
У листопаді 1921 року повітово-міський ревком передав свої повноваження повітовому виконавчому комітету Ради робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів. Для боротьби з голодом було створено окружний комітет допомоги голодуючим, якому надавалися надзвичайні повноваження. В місті відкрилося 8 пунктів харчування. Особливою турботою Радянська влада оточила дітей, для яких у школах та інших закладах наросвіти відпускалося щодня до 2 тис. сніданків.
На основі нової економічної політики розпочалося неухильне піднесення народного господарства. Збільшувався випуск товарів народного споживання. Налагодив роботу ряд націоналізованих підприємств - чавуноливарний завод, де ремонтувалося сільськогосподарське знаряддя і виготовлялися дрібні запасні частини до них, макаронний, маслоробний, шкіряний заводи. 1922 року зроблено перші успіхи у відбудові соляних промислів. З початку серпня до середини жовтня у двох найбільших озерах, Сасик-Сиваському й Сакському, видобули понад 1,6 млн. пудів солі. Але для того, щоб її вивезти, необхідно було організувати й провести роботи щодо відродження торговельного флоту. На рейді стояло всього З придатних для перевезень суден, загальний тоннаж яких не перевищував тисячі пудів. Євпаторійські робітники за п'ять місяців 1922 року відбудували ще 12 кораблів вантажопідйомністю від 300 до 4 тис. пудів кожний, вкаслідок чого через Євпаторійський порт з січня до вересня 1922 року тільки солі відправлено близько 600 тис. пудів.
1923 року стала до ладу електростанція. Через рік у Євпаторії створено кустарно-промислову кооперацію. Кустарі-одинаки об'єдналися в артілі, яких у у 1925 році налічувалося 164. Вживалися заходи щодо розширення рибних промислів та забезпечення їх обладнанням.
Євпаторійська партійна організація, радянські органи велику увагу приділяли й розвитку курорту. Весь дачний район від Мойнакської лікарні по Мойнакському проспекту й вул. Гоголя було перетворено на курортну зону. Для зручності відпочиваючих на 4 км продовжено залізничну вітку, а до вокзалу проведено трамвайну колію.
За п'ятирічним планом розвитку курорту на будівельні роботи, починаючи від 1924 року, було відпущено 542 тис. крб., на гідротехнічні - 48 тис., на будівництво водогону, каналізації, а також електрифікацію - 216 тис. крб. 1924 року при управлінні курорту створено наукову курортну раду, а трохи пізніше відкрито біофізичний кабінет, реорганізований у 1926 році на біокліматичну станцію.
Рік у рік зростали ряди міської партійної організації. Якщо на початку 1921 року в ній налічувалося 124 члени і кандидати в члени РКП(б), то у червні 1924 року - 218 членів і 111 кандидатів у члени РКП(б). За ленінським призовом з січня до травня 1924 року в Євпаторії вступило до лав партії 137 чоловік. У комсомольській організації 1924 року налічувалося 358 юнаків і дівчат.
1927 року у місті працювали ремонтний, рибний, маслоробний, шкіряний заводи, вовнопрядильна фабрика, близько 20 кустарних майстерень. Відкрився
новий корпус Мойпакської грязелікарні. Кількість санаторіїв і будинків відпочинку зросла до 18, число ліжок в них - до 3639.
Ще 1923 року припинилося зростання безробіття, почало помітно збільшуватися міське населення. 1924 року його чисельність досягла 17 290 чоловік. На центральних вулицях з'явилося електричне освітлення, підновився трамвайний рух, приведено в порядок тротуари. Силами населення досаджено сад ім. Караєва.
Уже в перші роки існування Радянської влади багато уваги приділялося розвиткові охорони здоров'я, народної освіти і культури. Було розширено міську
амбулаторію, створено 3 дитячі амбулаторії очних і зубних захворювань, збільшено штат лікарів. З 1921 року працювали дитячі ясла. Вже до грудня 1920 року органами народної освіти відкриті 22 школи 1-го ступеня і 7 шкіл 2-го ступеня. У зв'язку з тим, що кількість неписьменних складала 21 500 чоловік, розгорнулася велика робота щодо ліквідації неписьменності. 1926 року в Євпаторії діяло 12 пунктів ліквідації неписьменності, в 14 школах навчалося 2243 учні, кількість учителів зросла до 60. При Євпаторійському