Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
будівництво великого морського вокзалу. 1936 року морем та сушею перевезено майже 2 млн. пасажирів. Між Севаєтополем та Ялтою щогодини курсували автобуси. У Ялті діяли радіовузол, телефонна станція, пошта.
Значна робота щодо реконструкції міського господарства та поліпшення благоустрою міста розгорнулися у другій половині 20-х років. Лише у 1926-1927 рр. в цю справу вкладено 4 млн. крб. Наприкінці 1925 року всі комунальні підприємства об'єднано у трест «Електровод». Ремонтувалися будинки, водогін, тротуари вкривалися асфальтом і озеленювалися вулиці, гасові ліхтарі замінювалися електричними. Створено розсадник декоративних рослин, споруджено нові, широкі мости через гірські річки Учан-Су й Дерекойку, укріплено їх береги, а також морську набережну. До середини 30-х років у Ялті забруковано й заасфальтовано 65 км шляхів та вулиць.
1930 року XVII Ялтинська районна партійна конференція затвердила п'ятирічний план розвитку курортного району. З 1932 по 1940 рік на це витрачено 110 млн. крб. 1931 року у місті та його найближчих околицях налічувалося 15 санаторіїв (3526 ліжок), 18 будинків відпочинку (2570 ліжок) і 2 пансіонати (605 ліжок).
З травня 1934 року Ялта стала самостійною адміністративною одиницею, міськрада підпорядковувалася безпосередньо ЦВК Крим АРСР. 23 лютого 1935 року ЦВК та РНК СРСР прийняли постанову про зміцнення міського господарства й бюджету міста Ялти, а також курортно-селищних Рад Алупки й Сімеїза як курортних центрів всесоюзного значення. За генеральним планом соціалістичної реконструкції Південного берега Криму, розробленим на основі постанови XVI Всеросійського з'їзду Рад (23 січня 1935 року) про реконструкцію кримських курортів, передбачався розвиток курортних і населених комплексів. Ще 1928 року прийняв хворих перший збудований за роки Радянської влади туберкульозний санаторій ім. Цюрупи. У двох його просторих корпусах влітку розміщувалося близько 400 чоловік, до послуг яких були дві реіптенотераиевтичні клініки та численні лабораторії. У довоєнні роки поблизу Ялти відкрилися санаторії «Курпати», «Золотий пляж» і «Сосняк».
У 1935-1936 рр. стали до ладу 6 санаторіїв та будинків відпочинку різних відомств. Перед Великою Вітчизняною війною у Ялті діяло 42 санаторії й будинки відпочинку на 5560 ліжок і центральна курортна поліклініка, де протягом року лікувалося й відпочивало 45 тис. чоловік. Понад З0 тис. чоловік оселялися щороку у міських готелях та будинку туриста. У санаторіях зводилися нові корпуси, клуби, будувалися спортивні майданчики. З 1921 до 1940 р. на Південному березі Криму лікувалося й відпочивало 3,5 млн. чоловік, тоді як до революції за 25 років - близько 360 тис. чоловік. Працювали дитячі санаторії, піонерські табори.
Ялта стала значним науковим центром Криму. У найбільшому науково-лікувальному закладі - Державному інституті медичної кліматології та кліматотерапії туберкульозу (пізніше інститут кліматотерапії туберкульозу) - 55 наукових співробітників і 415 чоловік медичного персоналу лікували 1700 хворих щороку. 36 наукових співробітників працювало на Всесоюзній станції виноробної промисловості у Магарачі. Значну роботу проводила Кримська зональна станція Всесоюзного інституту тютюнової та махоркової промисловості. У червні 1930 року Всесоюзний геологічний інститут організував першу в СРСР Кримську науково-дослідну наукову станцію (припинила роботу 1936 року і відновила її 1944 року). З 1928 року до середини 30-х років працювала Ялтинська сейсмологічна станція.
1934 року у трьох лікарнях і трьох поліклініках міста трудився 61 лікар. Через два роки збудовано нову обласну протитуберкульозну лікарню «Гастрія», капітально
відремонтовано й переобладнано міську та інфекційну лікарні, туберкульозний диспансер, поліклініку, відкрито хірургічну й терапевтичну лікарні, містечко охорони материнства й дитинства, водолікарню, обладнано нові лікувальні кабінети. Працювали аптека, міська лабораторія, а також станції санітарно-епідеміологічна та швидкої допомоги. Напередодні Великої Вітчизняної війни медичне обслуговування трудящих здійснювали 83 лікарі й близько 200 чоловік середнього медичного персоналу.
1930 року в місті завершився перехід до загального початкового навчання. Будувалися нові школи. У 1940/41 навчальному році в Ялті було 3 початкові і 5 середніх шкіл, а також школа підлітків, у яких 156 вчителів навчали 4083 учні. Успішно шчася боротьба з неписьменністю. 1931 року пункти ліквідації неписьменності, відкрий при школах міста, відвідувало 993 чоловіка, 1936 року - 3412. З неписьменністю було покінчено напередодні війни.
Ялта
Сторінка 9 з 18
У торговельній мережі міста 1940 року налічувалося 70 крамниць і 3 їдальні. Поліпшувалося транспортне обслуговування населення. Ялтинський морський порт поповнився новими пасажирськими суднами. Перевезення пасажирів збільшилось до мільйона чоловік на рік. 1936 року завершилося Значна робота щодо реконструкції міського господарства та поліпшення благоустрою міста розгорнулися у другій половині 20-х років. Лише у 1926-1927 рр. в цю справу вкладено 4 млн. крб. Наприкінці 1925 року всі комунальні підприємства об'єднано у трест «Електровод». Ремонтувалися будинки, водогін, тротуари вкривалися асфальтом і озеленювалися вулиці, гасові ліхтарі замінювалися електричними. Створено розсадник декоративних рослин, споруджено нові, широкі мости через гірські річки Учан-Су й Дерекойку, укріплено їх береги, а також морську набережну. До середини 30-х років у Ялті забруковано й заасфальтовано 65 км шляхів та вулиць.
1930 року XVII Ялтинська районна партійна конференція затвердила п'ятирічний план розвитку курортного району. З 1932 по 1940 рік на це витрачено 110 млн. крб. 1931 року у місті та його найближчих околицях налічувалося 15 санаторіїв (3526 ліжок), 18 будинків відпочинку (2570 ліжок) і 2 пансіонати (605 ліжок).
З травня 1934 року Ялта стала самостійною адміністративною одиницею, міськрада підпорядковувалася безпосередньо ЦВК Крим АРСР. 23 лютого 1935 року ЦВК та РНК СРСР прийняли постанову про зміцнення міського господарства й бюджету міста Ялти, а також курортно-селищних Рад Алупки й Сімеїза як курортних центрів всесоюзного значення. За генеральним планом соціалістичної реконструкції Південного берега Криму, розробленим на основі постанови XVI Всеросійського з'їзду Рад (23 січня 1935 року) про реконструкцію кримських курортів, передбачався розвиток курортних і населених комплексів. Ще 1928 року прийняв хворих перший збудований за роки Радянської влади туберкульозний санаторій ім. Цюрупи. У двох його просторих корпусах влітку розміщувалося близько 400 чоловік, до послуг яких були дві реіптенотераиевтичні клініки та численні лабораторії. У довоєнні роки поблизу Ялти відкрилися санаторії «Курпати», «Золотий пляж» і «Сосняк».
У 1935-1936 рр. стали до ладу 6 санаторіїв та будинків відпочинку різних відомств. Перед Великою Вітчизняною війною у Ялті діяло 42 санаторії й будинки відпочинку на 5560 ліжок і центральна курортна поліклініка, де протягом року лікувалося й відпочивало 45 тис. чоловік. Понад З0 тис. чоловік оселялися щороку у міських готелях та будинку туриста. У санаторіях зводилися нові корпуси, клуби, будувалися спортивні майданчики. З 1921 до 1940 р. на Південному березі Криму лікувалося й відпочивало 3,5 млн. чоловік, тоді як до революції за 25 років - близько 360 тис. чоловік. Працювали дитячі санаторії, піонерські табори.
Ялта стала значним науковим центром Криму. У найбільшому науково-лікувальному закладі - Державному інституті медичної кліматології та кліматотерапії туберкульозу (пізніше інститут кліматотерапії туберкульозу) - 55 наукових співробітників і 415 чоловік медичного персоналу лікували 1700 хворих щороку. 36 наукових співробітників працювало на Всесоюзній станції виноробної промисловості у Магарачі. Значну роботу проводила Кримська зональна станція Всесоюзного інституту тютюнової та махоркової промисловості. У червні 1930 року Всесоюзний геологічний інститут організував першу в СРСР Кримську науково-дослідну наукову станцію (припинила роботу 1936 року і відновила її 1944 року). З 1928 року до середини 30-х років працювала Ялтинська сейсмологічна станція.
1934 року у трьох лікарнях і трьох поліклініках міста трудився 61 лікар. Через два роки збудовано нову обласну протитуберкульозну лікарню «Гастрія», капітально
відремонтовано й переобладнано міську та інфекційну лікарні, туберкульозний диспансер, поліклініку, відкрито хірургічну й терапевтичну лікарні, містечко охорони материнства й дитинства, водолікарню, обладнано нові лікувальні кабінети. Працювали аптека, міська лабораторія, а також станції санітарно-епідеміологічна та швидкої допомоги. Напередодні Великої Вітчизняної війни медичне обслуговування трудящих здійснювали 83 лікарі й близько 200 чоловік середнього медичного персоналу.
1930 року в місті завершився перехід до загального початкового навчання. Будувалися нові школи. У 1940/41 навчальному році в Ялті було 3 початкові і 5 середніх шкіл, а також школа підлітків, у яких 156 вчителів навчали 4083 учні. Успішно шчася боротьба з неписьменністю. 1931 року пункти ліквідації неписьменності, відкрий при школах міста, відвідувало 993 чоловіка, 1936 року - 3412. З неписьменністю було покінчено напередодні війни.