Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
робітничому клубі ім. В. І. Леніна, у робітничих клубах ім. К. Лібкнехта й Р. Люксембург читалися лекції на різноманітні теми. Працювали перший Радянський показовий театр, 6 районних бібліотек, кілька кінематографів, цирк. У Ялті виходили газети «Известия Ялтинского ревкома», «Красноармейская правда», «Красная Ялта» (1922 рік), з 1924 року «Маяк Коммуны» - орган Севастопольського й Ялтинського райкомів партії і виконкомів Рад.
Ялтинська кінофабрика після визволення Криму від врангелівців була націоналізована й передана Кримнаркомосом в оренду Всеукраїнському фотокіноуправлінню. У 1922-1924 рр. вона випустила чимало відомих кінокартин: «Остання ставка містера Енніока» за оповіданням О. С. Гріна, «Поєдинок» (режисер В. Р. Гардін), «Трипільська трагедія» (режисера. Д. Онощенко) тощо. У фільмі «Остап Бандура» знімалася у невеликій ролі народна артистка УРСР М. К. Заньковецька. Режисерами на фабриці працювали В. Р. Гардін (з 1947 року - народний артист СРСР і П. І. Чардинін (Красавчиков). Змонтований В. Р. Гардіним за матеріалами кіно хроніки фільм «Великий Жовтень» вийшов до 5-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Реввійськрада РРФСР високо оцінила фільм і винесли подяку ВУФКУ.
Винятково важливе значення для розвитку міста мав підписаний В. І. Леніним декрет Ради Народних Комісарів РРФСР «Про використання Криму для лікування трудящих». Наказами від 14 і 25 грудня Кримревком накреслив заходи щодо перетворення Криму на всеросійську здравницю, а Ялтинський район оголосив курортною (лікувальною) місцевістю загальнодержавного значення. Наприкінці грудня 1920 року до Ялти прибули нарком охорони здоров'я РРФСР М. О. Семашко та повноважна комісія Раднаркому РРФСР для організації охорони палаців, готелів, колишніх приватновласницьких дач, придатних для лікувальних закладів-санаторіїв ча будинків відпочинку. Курортне управління взяло на облік у Ялті 65 будівель, у т. ч. під санаторії і 41- під будинки відпочинку. Перша група хворих і відпочиваючих -колишні політкаторжани, поранені учасники штурму Перекопу - прибула в січні 1921 року, тобто через два місяці після визволення Криму від врангелівців. 20 лютого в місті відбулося урочисте засідання, присвячене відкриттю всеросійської здравниці. 1925 року тут працювало 8 санаторіїв (близько 600 ліжок), 4 пансіонати і курортна поліклініка (близько 400 ліжок). 9 будинків відпочинку (близько 150 ліжок). За рішенням Радянського уряду створено наукові курортно-медичні установи: протитуберкульозний інститут (січень 1922 року) і клімато-фтизіатричний інститут ім. М. О. Семашка.
Великі й складні завдання постали перед трудівниками Ялти в період соціалістичної індустріалізації. Ще на початку 30-х років переважну кількість підприємств тут становили дрібноремісничі та кустарні. 1932 року було 7 промартілей, механічний і льодоробний заводи, столярно-оббивна, панчішно-трикотажна майстерні тощо. До кінця 30-х років у промкомбінаті діяло п'ять цехів: швацький, механічний та ін. В економіці Ялти значну роль відігравали підприємства, що працювали на місцевій сировині. 1930 року став до ладу ферментаційний завод (для штучного бродіння тютюну), 1934 року - морзвіррибозавод, що випускав медичний риб'ячий ясир, копчену й солону рибу різних сортів, 1936 року - комбінат будівельних матеріалів, 1939 року - молокозавод, механізований хлібозавод потужністю 22 тонни хліба на добу й завод безалкогольних напоїв. Збільшилася потужність електростанції, було прокладено високовольтну лінію електропередачі Севастополь-Ялта. Якщо в і 927 1928 рр. на великих промислових підприємствах міста було зайнято тільки 92 робітники, то 1940 року - понад 1100. 1929 року на базі товариства «Ялтрибалка» організонано риболовецький колгосп «Пролетарський промінь».
Згідно з рішенням ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 26 липня 1936 року «Про виробництво радянського шампанського. десертних і столових вин «Масандра» створено вино- комбінат «Масандра», до якого увійшло 8 виноградарських радіоспів, 5 винозаводів, завод виноградних соків, 17 підприємств первинного виноробства. 1939 року ними вироблено понад 824 тис. декалітрів вина, у той час як 1913 року виноробські підприємства Південного берега дали лише 110 тис. декалітрів. Підвищилася якість вина. Напередодні Великої Вітчизняної війни здано в експлуатацію першу чергу будівництва найбільшого в СРСР Масандрівського винозаводу потужністю мільйон декалітрів вина. Такі галузі промисловості Ялти, як виноробство, переробка тютюну та ефіро-олійних культур набули всесоюзного значення .
Ялта
Сторінка 8 з 18
школа для дорослих підвищеного типу (60 чоловік), школа селянської молоді (З0 учнів), 3 школи професійної освіти (209 учнів), 5 дитячих будинків. Працювали 2 технікуми: південних спецкультур та педагогічний. Відбудовувалися культурно-освітні заклади, 1921 року при повітовому ревкомі створено відділ політичної освіти, який відав клубами, бібліотеками, театрами тощо. Відкрився народний університет. У центральному Ялтинська кінофабрика після визволення Криму від врангелівців була націоналізована й передана Кримнаркомосом в оренду Всеукраїнському фотокіноуправлінню. У 1922-1924 рр. вона випустила чимало відомих кінокартин: «Остання ставка містера Енніока» за оповіданням О. С. Гріна, «Поєдинок» (режисер В. Р. Гардін), «Трипільська трагедія» (режисера. Д. Онощенко) тощо. У фільмі «Остап Бандура» знімалася у невеликій ролі народна артистка УРСР М. К. Заньковецька. Режисерами на фабриці працювали В. Р. Гардін (з 1947 року - народний артист СРСР і П. І. Чардинін (Красавчиков). Змонтований В. Р. Гардіним за матеріалами кіно хроніки фільм «Великий Жовтень» вийшов до 5-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Реввійськрада РРФСР високо оцінила фільм і винесли подяку ВУФКУ.
Винятково важливе значення для розвитку міста мав підписаний В. І. Леніним декрет Ради Народних Комісарів РРФСР «Про використання Криму для лікування трудящих». Наказами від 14 і 25 грудня Кримревком накреслив заходи щодо перетворення Криму на всеросійську здравницю, а Ялтинський район оголосив курортною (лікувальною) місцевістю загальнодержавного значення. Наприкінці грудня 1920 року до Ялти прибули нарком охорони здоров'я РРФСР М. О. Семашко та повноважна комісія Раднаркому РРФСР для організації охорони палаців, готелів, колишніх приватновласницьких дач, придатних для лікувальних закладів-санаторіїв ча будинків відпочинку. Курортне управління взяло на облік у Ялті 65 будівель, у т. ч. під санаторії і 41- під будинки відпочинку. Перша група хворих і відпочиваючих -колишні політкаторжани, поранені учасники штурму Перекопу - прибула в січні 1921 року, тобто через два місяці після визволення Криму від врангелівців. 20 лютого в місті відбулося урочисте засідання, присвячене відкриттю всеросійської здравниці. 1925 року тут працювало 8 санаторіїв (близько 600 ліжок), 4 пансіонати і курортна поліклініка (близько 400 ліжок). 9 будинків відпочинку (близько 150 ліжок). За рішенням Радянського уряду створено наукові курортно-медичні установи: протитуберкульозний інститут (січень 1922 року) і клімато-фтизіатричний інститут ім. М. О. Семашка.
Великі й складні завдання постали перед трудівниками Ялти в період соціалістичної індустріалізації. Ще на початку 30-х років переважну кількість підприємств тут становили дрібноремісничі та кустарні. 1932 року було 7 промартілей, механічний і льодоробний заводи, столярно-оббивна, панчішно-трикотажна майстерні тощо. До кінця 30-х років у промкомбінаті діяло п'ять цехів: швацький, механічний та ін. В економіці Ялти значну роль відігравали підприємства, що працювали на місцевій сировині. 1930 року став до ладу ферментаційний завод (для штучного бродіння тютюну), 1934 року - морзвіррибозавод, що випускав медичний риб'ячий ясир, копчену й солону рибу різних сортів, 1936 року - комбінат будівельних матеріалів, 1939 року - молокозавод, механізований хлібозавод потужністю 22 тонни хліба на добу й завод безалкогольних напоїв. Збільшилася потужність електростанції, було прокладено високовольтну лінію електропередачі Севастополь-Ялта. Якщо в і 927 1928 рр. на великих промислових підприємствах міста було зайнято тільки 92 робітники, то 1940 року - понад 1100. 1929 року на базі товариства «Ялтрибалка» організонано риболовецький колгосп «Пролетарський промінь».
Згідно з рішенням ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 26 липня 1936 року «Про виробництво радянського шампанського. десертних і столових вин «Масандра» створено вино- комбінат «Масандра», до якого увійшло 8 виноградарських радіоспів, 5 винозаводів, завод виноградних соків, 17 підприємств первинного виноробства. 1939 року ними вироблено понад 824 тис. декалітрів вина, у той час як 1913 року виноробські підприємства Південного берега дали лише 110 тис. декалітрів. Підвищилася якість вина. Напередодні Великої Вітчизняної війни здано в експлуатацію першу чергу будівництва найбільшого в СРСР Масандрівського винозаводу потужністю мільйон декалітрів вина. Такі галузі промисловості Ялти, як виноробство, переробка тютюну та ефіро-олійних культур набули всесоюзного значення .