Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
закінчилися 16 січня 1918 року цілковитою перемогою моряків і червоногвардійських загонів. Влада перейшла до рук військово-революційного штабу у складі 17 чоловік - представників від севастопольських моряків, ялтинських червоногвардійців, лазаретних солдатів і Севастопольського ревкому.
Ялтинський ревком, створений 24 січня, очолив моряк, комуніст з 1912 року Б. А. Ігнатенко, згодом голова Ялтинської Ради. Незабаром відбулися вибори до Ялтинської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. У березні обрано повітову Раду селянських і поселянських депутатів. Їй підпорядковувалося шість волостей. Міська дума була ліквідована. Ради енергійно приступили до налагодження господарського, фінансового й продовольчого становища: було зібрано накладену на буржуазію контрибуцію у сумі 20 млн. крб., введено нормовану видачу продуктів харчування, націоналізовано палаци й дачі аристократів, будинки буржуазії. Краще житло надавалося трудящим. Сімферопольський ревком організував продовольчу допомогу населенню Ялти. У другій половині січня 16 тис. пудів борошна, через деякий час - ще два вагони було надіслано з Керчі.
Більшовики Ялти (на початку 1918 року їх налічувалося понад 100) велику увагу приділяли зміцненню радянського апарату, очищенню його від антирадянських елементів, боротьбі з контрреволюцією. Відкрилися вечірні класи і школи грамоти при них, політехнікум, в яких навчалися солдати й робітники. Особливу турботу виявлено про пам'ятники культури, мистецтва, музеї, бібліотеки, зокрема організовано охорону бібліотеки й колекції вченого і краєзнавця О. Л. Бертьє-Делагарда.
У зв'язку з загрозою окупації півострова німецькими загарбниками Ялтинська партійна організація готувалася до оборони. В місті за постановою повіткому партії було створено численний, добре озброєний червоний загін. Командиром його було призначено комісара у продовольчих справах, керівника повстання саперів у Києві 1905 року Б. П. Жаданівського. 27 квітня 1918 року в бою з німецькими окупантами він загинув.
З0 квітня 1918 року Ялту захопили кайзерівські війська. Під захистом німецьних багнетів сюди знову посунула буржуазія, колишні царські генерали, реакційний набрід. З перших же днів окупанти встановили режим терору, спрямований проти всіх, хто співчував більшовикам. Одночасно з іноземними окупантами до міста вступив загін татарських націоналістів, який вчинив криваву різанину. Кайзерівці захопили призначені для міст Криму запаси хліба, вивозили до Німеччини фрукти, вина, тютюн, коштовності, твори мистецтва, дорогоцінні прикраси.
Боротьбу трудящих проти іноземних загарбників і контрреволюції очолили більшовицька підпільна організація, а також молодіжна група.
Після відступу з Криму німецьких окупантів у листопаді-грудні 1918 року до Ялти вдерся великий загін білогвардійського «добровольчого» полку. Через деякий час до порту підійшли два французькі крейсери, військові кораблі Англії, США, Греції, Італії та інших капіталістичних країн. Економічне життя міста було паралізоване. Зростало безробіття. За найменший опір окупанти та їх поплічники розстрілювали. Було розгромлено Ялтинську партійну організацію. Але боротьба трудящих не припинялася. 29 березня 1919 року на англійському есмінці розповсюджувалися анти воєнні листівки англійською мовою.
12 квітня 1919 року частини Червоної Армії визволили місто. Ялтинський повз товий військово-революційний комітет, створений 13 квітня, ухвалив узяти владу до своїх рук у всьому Ялтинському повіті. 26 квітня сформувалася Ялтинська партійна організація, у травні - міська комсомольська, Ревком здійснив націоналізацію банків і наклав на буржуазію міста й повіту контрибуцію у розмірі 5 млн. крб. Усі національні (колишні удільні) й націоналізовані маєтки перейшли до відання комісаріату національних маєтків при Ялтинському ревкомі. На підприємствах діяло 32 профспілки. Ревком взяв на облік усі вільні будинки, квартири, зменшив квартирну плату трудящим на 20-30 проц., націоналізував готелі, власники яких втекли.
До червня 1919 року вдалося відкрити лазарет-санаторій. Було взято під охорону приватні бібліотеки й твори мистецтва. Книжки звозилися до центральної бібліотеки для розподілу між бібліотеками при робітничих клубах. Почали виходити дві газети. 4 травня 1919 року Сімферопольський ревком оголосив будинок А. П. Чехова національним надбанням. М. П. Чехову призначили довічною хранителькою будинку.
Ялта
Сторінка 6 з 18
Андрющенко, комісар В. А. Ігнатенко, помічник комісара флотилії матрос К. Вагул, член Центрального комітету Чорноморського флоту С. І. Фролов. На «Счастливом» невеликим загоном моряків командував А. І. Толстой, комендант Севастопольської фортеці. З Севастополя до Ялти прилетів бойовий гідроплан під командуванням льотчика І. Ремезюка. Бої за Ялту Ялтинський ревком, створений 24 січня, очолив моряк, комуніст з 1912 року Б. А. Ігнатенко, згодом голова Ялтинської Ради. Незабаром відбулися вибори до Ялтинської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. У березні обрано повітову Раду селянських і поселянських депутатів. Їй підпорядковувалося шість волостей. Міська дума була ліквідована. Ради енергійно приступили до налагодження господарського, фінансового й продовольчого становища: було зібрано накладену на буржуазію контрибуцію у сумі 20 млн. крб., введено нормовану видачу продуктів харчування, націоналізовано палаци й дачі аристократів, будинки буржуазії. Краще житло надавалося трудящим. Сімферопольський ревком організував продовольчу допомогу населенню Ялти. У другій половині січня 16 тис. пудів борошна, через деякий час - ще два вагони було надіслано з Керчі.
Більшовики Ялти (на початку 1918 року їх налічувалося понад 100) велику увагу приділяли зміцненню радянського апарату, очищенню його від антирадянських елементів, боротьбі з контрреволюцією. Відкрилися вечірні класи і школи грамоти при них, політехнікум, в яких навчалися солдати й робітники. Особливу турботу виявлено про пам'ятники культури, мистецтва, музеї, бібліотеки, зокрема організовано охорону бібліотеки й колекції вченого і краєзнавця О. Л. Бертьє-Делагарда.
У зв'язку з загрозою окупації півострова німецькими загарбниками Ялтинська партійна організація готувалася до оборони. В місті за постановою повіткому партії було створено численний, добре озброєний червоний загін. Командиром його було призначено комісара у продовольчих справах, керівника повстання саперів у Києві 1905 року Б. П. Жаданівського. 27 квітня 1918 року в бою з німецькими окупантами він загинув.
З0 квітня 1918 року Ялту захопили кайзерівські війська. Під захистом німецьних багнетів сюди знову посунула буржуазія, колишні царські генерали, реакційний набрід. З перших же днів окупанти встановили режим терору, спрямований проти всіх, хто співчував більшовикам. Одночасно з іноземними окупантами до міста вступив загін татарських націоналістів, який вчинив криваву різанину. Кайзерівці захопили призначені для міст Криму запаси хліба, вивозили до Німеччини фрукти, вина, тютюн, коштовності, твори мистецтва, дорогоцінні прикраси.
Боротьбу трудящих проти іноземних загарбників і контрреволюції очолили більшовицька підпільна організація, а також молодіжна група.
Після відступу з Криму німецьких окупантів у листопаді-грудні 1918 року до Ялти вдерся великий загін білогвардійського «добровольчого» полку. Через деякий час до порту підійшли два французькі крейсери, військові кораблі Англії, США, Греції, Італії та інших капіталістичних країн. Економічне життя міста було паралізоване. Зростало безробіття. За найменший опір окупанти та їх поплічники розстрілювали. Було розгромлено Ялтинську партійну організацію. Але боротьба трудящих не припинялася. 29 березня 1919 року на англійському есмінці розповсюджувалися анти воєнні листівки англійською мовою.
12 квітня 1919 року частини Червоної Армії визволили місто. Ялтинський повз товий військово-революційний комітет, створений 13 квітня, ухвалив узяти владу до своїх рук у всьому Ялтинському повіті. 26 квітня сформувалася Ялтинська партійна організація, у травні - міська комсомольська, Ревком здійснив націоналізацію банків і наклав на буржуазію міста й повіту контрибуцію у розмірі 5 млн. крб. Усі національні (колишні удільні) й націоналізовані маєтки перейшли до відання комісаріату національних маєтків при Ялтинському ревкомі. На підприємствах діяло 32 профспілки. Ревком взяв на облік усі вільні будинки, квартири, зменшив квартирну плату трудящим на 20-30 проц., націоналізував готелі, власники яких втекли.
До червня 1919 року вдалося відкрити лазарет-санаторій. Було взято під охорону приватні бібліотеки й твори мистецтва. Книжки звозилися до центральної бібліотеки для розподілу між бібліотеками при робітничих клубах. Почали виходити дві газети. 4 травня 1919 року Сімферопольський ревком оголосив будинок А. П. Чехова національним надбанням. М. П. Чехову призначили довічною хранителькою будинку.