Сторінка 18 з 18
В Ялті живуть і трудяться 14 Героїв Радянського Союзу. Один з них - генерал-полковник І. М. Манагаров - у роки Великої Вітчизняної війни командував 53-ю армією, що воювала на багатьох фронтах, брала участь у визволенні Румунії, Угорщини, Чехословаччини, а потім билася на Далекому Сході проти японських мілітаристів.
Серед тих, хто удостоєний високого звання почесного громадянина Ялти, заслужені будівельники УРСР П. І. Єрмаков та В. О. Мордвинов, заслужений шляховик УРСР Ю. І. Друзенок, маляр К. К. Пархоменко, начальник морського портуа. В. Степанов, персональний пенсіонер Д. І. Погорєлий, заслужений лікар УРСР 3. М. Бєлітченко, заслужена вчителька УРСР 3. Г. Любченко та інші. Це звання присвоєно також колишньому командиру 323-го гвардійського стрілецького полку підполковнику Д. Б. Наджабову, колишньому командиру 896-го окремого саперного батальйону майору В. В. Сергєєву, які брали участь у визволенні Ялти від німецько-фашистських загарбників у 1944 році.
На центральній площі 1954 року урочисто відкрито пам'ятник В. І. Леніну. У Приморському парку 1953 року встановлено пам'ятник А. П. Чехову, а 1956 року біля входу у той же парк - пам'ятник О. М. Горькому. Влітку 1972 року по вулиці ім. Літкенса, поруч будинку № 8, де в 1897 році жила Леся Українка, споруджено пам'ятник поетесі. 28 грудня 1971 року біля будинку, де жив і працював О. О. Спендіаров (тепер будинок культури медпрацівників), у зв'язку з 100-річчям від дня його народження встановлено пам'ятник композиторові.
Напередодні 50-річчя Великого Жовтня, 5 листопада 1967 року, в Ялті на пагорбі Дарсан відкрито меморіальний комплекс і запалено вічний вогонь на честь борців за Радянську владу. На стелі викарбувало 14 прізвищ, у т. ч. М. В. Фрунзе, Д. І. Ульянова, В. К. Блюхера.
До 30-річчя ленінського Декрету «Про використання Криму для лікувашія трудящих» у Ялті, у Приморському парку, встановлено обеліск, на якому камічиїр І. Є. Третьяков вирізьбив текст Декрету.
Група вчених і архітекторів Київського науково-дослідного й проектного інституту містобудування розробила генеральний план розвитку Великої Ялти. Якщо нині постійне населення курорту проживає в розкиданих вздовж узбережжя селищах, то проектом передбачено створення 8 укрупнених мікрорайонів з магазинами, кінотеатрами, службами побуту. Весь Південний берег поділено на 3 зони - прибережну, середньогірську і гірську. В останніх двох, розташованих понад автомагістраллю Сімферополь-Ялта-Севастополь, виростуть житлові будинки, а також турбази, кемпінги, мотелі, різні підприємства. На північних схилах Кримських гір також буде створено єдину промислову і господарську зону. Семикілометровий автошляховий тунель зв'яже селище з узбережжям. Нижню частину відведено тілльки під санаторно-курортні заклади. Ялта поступово звільниться від комунально-господарських служб, промислових підприємств, які займають ще значну частину цінної території.
Протягом цілого року до Ялти приїздять сотні тисяч трудящих з усіх союзних республік СРСР, щоб відпочити, полікуватися. Їдуть вони звідси з новими силами, зарядом бадьорості й надовго зберігають пам'ять про чудовий куточок, перетворений працею народу, волею партії у край здоров'я і відпочинку радянських людей.
Дивиться також інші населені пункти району: