Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
маєтках були розповсюджені соціал-демократичні прокламації, звернені до ялтинських робітників. Як писала «Искра», прокламації спричинили в Ялті величезне збудження. Поліція й жандармерія, провівши в місті обшуки, заарештували 60 робітників. У Ялтинському повіті поширювалися газета «Искра», брошура В. І. Леніна «До сільської бідноти» та стаття «Революційний авантюризм», а також інші революційні брошури й прокламації. Весною 1904 року царська охранка вистежила місце зберігання заборонених друкованих видань і вилучила 136 примірників «Искры», номер марксистського науково-політичного журналу «Заря», чотири брошури відомого революціонера-народника С. М. Степняка-Кравчинського.
Незабаром після початку першої російської буржуазно-демократичної революції, 13 березня 1905 року, в Ялті відбулася політична демонстрація. Демонстранти розгромили поліцейський участок, випустили ув'язнених з тюрми, а її приміщення спалили. 16-17 жовтня 1905 року було проведено загальний страйк трудящих міста під лозунгом солідарності з страйкуючим пролетаріатом Росії.
У дні Грудневого збройного повстання в Москві Ялтинський комітет РСДРП випустив прокламацію «До громадян міста Ялти», яка закінчувалася закликом: «Хай живе збройне повстання!», і розповсюдив її серед ялтинських портових робітників. Відбулося кілька сходок сільськогосподарських робітників. 1 травня 1906 року в Ялті знову відбулися демонстрації та маївки, влаштовувалися мітинги, під час
яких трудящі співали «Марсельєзу», несли червоні прапори. У ці роки Ялта майже весь час перебувала на становищі надзвичайної охорони. «Підозрілих» заарештовували й висилали за межі губернії. Погромники з «Союзу російського народу»
та поліцій створили в місті обстановку жорстокого
терору. Соціал-демократична організація пішла в підпілля.
У другій половині XIX ст. досить швидко зростає населення міста. Якщо 1861 року тут жило лише 364 чоловіка, то наприкінці століття - вже 13 155 чоловік. За соціальним складом воно було досить строкатим: селян - 5328, міщан - 4277, дворян - 1156, іноземних підданих 1620, купців - 261, духовенства - 89, інших станів - 424 чоловіка. 1913 року населення вже перевищувало 31 тис. чоловік. Але на виборах до міської думи мали право голосу тільки 554 найбагатші жителі, до думи обиралося близько 40 гласних (переважно великі домовласники й дачовласники). 1914 року утворено Ялтинське градоначальство.
1910 року площа міста досягла 465 десятин, у т. ч. заселена - 763,2 тис. кн. сажнів. Вздовж морського берега будувалися готелі, приватні пансіонати, дачі, модні крамниці, ресторани, кафе. У низині, під горою, ліпилися житла трудового люду з земляними долівками. Східними і західними межами міста стали царські удільні маєтки «Масандра» й «Лівадія». 1910 року в Ялті було 1842 житлові будинки (у т. ч. 1430 мурованих). Протяжність вулиць становила 32 версти, з них забрукованих тільки 0,4. Центр міста освітлювався ліхтарями. Лише три вулиці були обсаджені деревами. У 1888-1898 рр. збудовано новий водогін, але він полегшив становище не надовго. Будівництво каналізації розпочалося 1886 року.
Хоч Ялта була містом-курортом, медичне обслуговування населення залишалося на дуже низькому рівні. Земська приймальна палата на 10 ліжок, міська амбулаторія і земська міська лікарня на 30 ліжок (число місць у ній 1914 року збільшилося до 50), крім міста, обслуговували 7 найближчих селищ. 1914 року тут працювали 6 лікарів, 4 фельдшери та 2 акушери. Але тисячі жителів, особливо трудовий люд, не мали змоги її одержати через дорожнечу.
Наприкінці XIX ст. 48,3 проц. жителів Ялти не знали грамоти. 1914 року в місті працювали дві гімназії (засновані 1876 року), комерційне училище (при ньому курси бухгалтерії) та дев'ять нижчих навчальних закладів, у т. ч. Аутська реміснича школа (відкрита 1880 року). Працювали дворічні вищі курси садівництва й виноградарства. На всю Ялту було дві читальні й чотири платні бібліотеки, два клуби й народний будинок, чотири кінематографи. Театр із залом на 450 глядачів відкрився у липні 1896 року.
Відділення Кримсько-Кавказького гірничого клубу, утворене на початку 90-х років у Ялті, організувало 1893 року виставку, що перетворилася згодом у природничо-історичний музей (тепер краєзнавчий). У Ялті також працювали Південноберєжие лісництво, Ай-Петринська метеорологічна станція, медичне товариство, товариство сільського господарства.
Друга половина XIX. початок XX ст. пов'язані з перебуванням у Ялті багатьох видатних представників російської та української літератури, мистецтва, науки, передової громадської думки.
Ялта
Сторінка 3 з 18
комітету РСДРП М. Д. Нагловський організував при Нікітському училищі садівництва й виноробства гурток, який прийняв іскрівську програму. 1 травня 1902 року в місті, робітничих слобідках і в навколишніх царських Незабаром після початку першої російської буржуазно-демократичної революції, 13 березня 1905 року, в Ялті відбулася політична демонстрація. Демонстранти розгромили поліцейський участок, випустили ув'язнених з тюрми, а її приміщення спалили. 16-17 жовтня 1905 року було проведено загальний страйк трудящих міста під лозунгом солідарності з страйкуючим пролетаріатом Росії.
У дні Грудневого збройного повстання в Москві Ялтинський комітет РСДРП випустив прокламацію «До громадян міста Ялти», яка закінчувалася закликом: «Хай живе збройне повстання!», і розповсюдив її серед ялтинських портових робітників. Відбулося кілька сходок сільськогосподарських робітників. 1 травня 1906 року в Ялті знову відбулися демонстрації та маївки, влаштовувалися мітинги, під час
яких трудящі співали «Марсельєзу», несли червоні прапори. У ці роки Ялта майже весь час перебувала на становищі надзвичайної охорони. «Підозрілих» заарештовували й висилали за межі губернії. Погромники з «Союзу російського народу»
та поліцій створили в місті обстановку жорстокого
терору. Соціал-демократична організація пішла в підпілля.
У другій половині XIX ст. досить швидко зростає населення міста. Якщо 1861 року тут жило лише 364 чоловіка, то наприкінці століття - вже 13 155 чоловік. За соціальним складом воно було досить строкатим: селян - 5328, міщан - 4277, дворян - 1156, іноземних підданих 1620, купців - 261, духовенства - 89, інших станів - 424 чоловіка. 1913 року населення вже перевищувало 31 тис. чоловік. Але на виборах до міської думи мали право голосу тільки 554 найбагатші жителі, до думи обиралося близько 40 гласних (переважно великі домовласники й дачовласники). 1914 року утворено Ялтинське градоначальство.
1910 року площа міста досягла 465 десятин, у т. ч. заселена - 763,2 тис. кн. сажнів. Вздовж морського берега будувалися готелі, приватні пансіонати, дачі, модні крамниці, ресторани, кафе. У низині, під горою, ліпилися житла трудового люду з земляними долівками. Східними і західними межами міста стали царські удільні маєтки «Масандра» й «Лівадія». 1910 року в Ялті було 1842 житлові будинки (у т. ч. 1430 мурованих). Протяжність вулиць становила 32 версти, з них забрукованих тільки 0,4. Центр міста освітлювався ліхтарями. Лише три вулиці були обсаджені деревами. У 1888-1898 рр. збудовано новий водогін, але він полегшив становище не надовго. Будівництво каналізації розпочалося 1886 року.
Хоч Ялта була містом-курортом, медичне обслуговування населення залишалося на дуже низькому рівні. Земська приймальна палата на 10 ліжок, міська амбулаторія і земська міська лікарня на 30 ліжок (число місць у ній 1914 року збільшилося до 50), крім міста, обслуговували 7 найближчих селищ. 1914 року тут працювали 6 лікарів, 4 фельдшери та 2 акушери. Але тисячі жителів, особливо трудовий люд, не мали змоги її одержати через дорожнечу.
Наприкінці XIX ст. 48,3 проц. жителів Ялти не знали грамоти. 1914 року в місті працювали дві гімназії (засновані 1876 року), комерційне училище (при ньому курси бухгалтерії) та дев'ять нижчих навчальних закладів, у т. ч. Аутська реміснича школа (відкрита 1880 року). Працювали дворічні вищі курси садівництва й виноградарства. На всю Ялту було дві читальні й чотири платні бібліотеки, два клуби й народний будинок, чотири кінематографи. Театр із залом на 450 глядачів відкрився у липні 1896 року.
Відділення Кримсько-Кавказького гірничого клубу, утворене на початку 90-х років у Ялті, організувало 1893 року виставку, що перетворилася згодом у природничо-історичний музей (тепер краєзнавчий). У Ялті також працювали Південноберєжие лісництво, Ай-Петринська метеорологічна станція, медичне товариство, товариство сільського господарства.
Друга половина XIX. початок XX ст. пов'язані з перебуванням у Ялті багатьох видатних представників російської та української літератури, мистецтва, науки, передової громадської думки.