Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
шанувальники поставили скромний пам'ятник, а також уперше видали сім книжок його віршів і гуморесок.
Під час свого перебування в Ялті 1876 року великий російський поет-демократ М. О. Некрасов написав четверту частину поеми «Кому на Русі жити добре» і вірш «Вгамуйся, моя музо завзята».
Видатна українська поетеса Леся Українка вперше відвідала Ялту 1890 року.
У 1897-1898 рр. вона прожила в місті понад рік. Вірші, написані в Криму і на
кримські теми, поетеса об'єднала у два цикли - «Кримські спогади» та «Кримські відгуки». У 1907-1908 рр. Леся Українка жила у Балаклаві та Ялті. Тоді вона написала ряд віршів, працювала над драматичними творами, закінчила поему «Кассандра».
Тричі в різний час бував у Ялті Л. М. Толстой. У 1895-1896 рр. приїздив сюди М. М. Коцюбинський.
Влітку 1879 року в міському театрі і в залі готелю «Росія» виконував свої твори М. П. Мусоргський. У 1874, 1881 і 1893 рр. бував у Ялті М. А. Римський-Корсаков. З літа 1871 року й до останніх днів життя (1873 року) тут жив російський художник-пейзажист, учень І. І. Шишкіна - Ф. О. Васильєв, який проникливо змалював красу кримської природи, написавши у Ялті картини «Дорога в Криму», «У Кримських горах», «Пейзаж з двома постатями біля джерела», «Прибій хвиль». У місті відбулася зустріч Ф. О. Васильєва з основоположником вітчизняного мариністичного живопису І. К. Айвазовським.
З Ялтою пов'язані важливі етапи життя й діяльності О. М. Горького та А. П. Чехова. О. М. Горький уперше відвідав Ялту 1891 року під час мандрування по Росії, потім - у 1897, 1899, 1900-1902, 1903-1905 і 1916 рр. 1903 року на зустрічі з ялтинськими революціонерами він читав «Пісню про Буревісника». Тут письменник працював над багатьма творами: писав повість «Фома Гордєєв», оповідання, статті, спогади, доопрацьовував п'єси «Діти сонця», «Дачники» та ін. За дорученням В. І. Леніна у Ялті в квітні 1905 року О. М. Горький і В. Д. Бонч-Бруєвич радилися з приводу створення за кордоном партійного видавництва. О. М. Горький звернув увагу на учня ялтинської гімназії С. Я. Маршака, який почав писати вірші у ранньому віці. У 1904-1906 рр. С. Я. Маршак жив у родині письменника в Ялті. У Ялтинський період О. М. Горький зблизився з А. П. Чеховим, який уперше приїхав сюди 1888 року, а з 1898 року Ялта стала його постійним місцем проживання. На околиці міста, у селі Аутці, А. П. Чехов придбав невелику ділянку землі й 1899 року поставив будинок. Тут він написав оповідання й повісті «Нудна історія», «Студент», «Душенька», «В яру», «Дама з собачкою», п'єси «Три сестри», «Дядя Баня», «Вишневий сад» та інші.
Весною 1900 року трупа Московського Художнього театру приїздила до Ялти, щоб показати А. П. Чехову постановку його п'єс. Театр дав вісім спектаклів, у т. ч. «Чайку» й «Дядю Ваню». Після смерті А. П. Чехова на чеховську «Білу дачу», як і раніше, приїздили друзі. Кожного літа бувала його дружина, російська актриса О. Л. Кніппер-Чехова (згодом народна артистка СРСР). Оселилася у чеховському будинку разом з матір'ю сестра письменника М. П. Чехова. Вона займалася літературною діяльністю, пов'язаною з вивченням творчості брата, підготувала шеститомне
видання його листів, першого ж року після смерті письменника відкрила для відвідувань будинок Чехова. Але до Великої Жовтневої соціалістичної революції він не був офіційно визнаний музеєм. Царський уряд не вважав за потрібне хоч би частково фінансувати його утримання.
У місті жили й працювали російський композитор В. С. Калінніков, який створив тут свої кращі твори (у т. ч. лірико-епічну 1-у симфонію), білоруський Поет М. А. Богданович, поет А. М. Майков, скульптор С. Д. Меркуров, згодом народний художник СРСР, письменники М. Г. Гарін-Михайловський, К. М. Станюкович, С. О. Найдьонов, театральний діяч Л. А. Сулержицький, актриса М. М. Єрмодова. Композитор О. О. Спендіаров жив і творив у Ялті з 1901 до 1914 рр. Він провадив велику музично-громадську діяльність, диригував симфонічним оркестром, створив у Ялті баладу «Рибалка й фея» (на слова поеми О. М. Горького), дві серії сюїти «Кримські ескізи», пісню «Могила Агасі» тощо. О. О. Спендіарова часто відвідували композитор М. М. Амані та вірменський художник В. Я. Суренянц. Останні одинадцять років свого життя в Ялті прожила відома оперна актриса Є. К. Мравіна (Мравінська). У неї гостювала молодша сестра О. М. Коллонтай, пізніше професіональна революціонерка, радянський дипломат.
Тут жив і працював О. Л. Бертьє-Делагард - відомий російський учений, спеціаліст у галузі археології та історії, нумізматики й епіграфіки Криму, а також військовий інженер-будівельник. Під його керівництвом протягом 1880 - 1892 рр. в Ялтинському порту збудовано, а пізніше значно
Ялта
Сторінка 4 з 18
З Ялтою тісно пов'язані життя та діяльність талановитого українського поета-демократа С. В. Руданського, який з червня 1861 року, працюючи тут повітовим земським лікарем, безкоштовно лікував бідняків, допомагав їм продуктами. Землю своєї садиби він передав під міський фонтан. На старому Масандрівському кладовищі, де похований поет, через 20 років його Під час свого перебування в Ялті 1876 року великий російський поет-демократ М. О. Некрасов написав четверту частину поеми «Кому на Русі жити добре» і вірш «Вгамуйся, моя музо завзята».
Видатна українська поетеса Леся Українка вперше відвідала Ялту 1890 року.
У 1897-1898 рр. вона прожила в місті понад рік. Вірші, написані в Криму і на
кримські теми, поетеса об'єднала у два цикли - «Кримські спогади» та «Кримські відгуки». У 1907-1908 рр. Леся Українка жила у Балаклаві та Ялті. Тоді вона написала ряд віршів, працювала над драматичними творами, закінчила поему «Кассандра».
Тричі в різний час бував у Ялті Л. М. Толстой. У 1895-1896 рр. приїздив сюди М. М. Коцюбинський.
Влітку 1879 року в міському театрі і в залі готелю «Росія» виконував свої твори М. П. Мусоргський. У 1874, 1881 і 1893 рр. бував у Ялті М. А. Римський-Корсаков. З літа 1871 року й до останніх днів життя (1873 року) тут жив російський художник-пейзажист, учень І. І. Шишкіна - Ф. О. Васильєв, який проникливо змалював красу кримської природи, написавши у Ялті картини «Дорога в Криму», «У Кримських горах», «Пейзаж з двома постатями біля джерела», «Прибій хвиль». У місті відбулася зустріч Ф. О. Васильєва з основоположником вітчизняного мариністичного живопису І. К. Айвазовським.
З Ялтою пов'язані важливі етапи життя й діяльності О. М. Горького та А. П. Чехова. О. М. Горький уперше відвідав Ялту 1891 року під час мандрування по Росії, потім - у 1897, 1899, 1900-1902, 1903-1905 і 1916 рр. 1903 року на зустрічі з ялтинськими революціонерами він читав «Пісню про Буревісника». Тут письменник працював над багатьма творами: писав повість «Фома Гордєєв», оповідання, статті, спогади, доопрацьовував п'єси «Діти сонця», «Дачники» та ін. За дорученням В. І. Леніна у Ялті в квітні 1905 року О. М. Горький і В. Д. Бонч-Бруєвич радилися з приводу створення за кордоном партійного видавництва. О. М. Горький звернув увагу на учня ялтинської гімназії С. Я. Маршака, який почав писати вірші у ранньому віці. У 1904-1906 рр. С. Я. Маршак жив у родині письменника в Ялті. У Ялтинський період О. М. Горький зблизився з А. П. Чеховим, який уперше приїхав сюди 1888 року, а з 1898 року Ялта стала його постійним місцем проживання. На околиці міста, у селі Аутці, А. П. Чехов придбав невелику ділянку землі й 1899 року поставив будинок. Тут він написав оповідання й повісті «Нудна історія», «Студент», «Душенька», «В яру», «Дама з собачкою», п'єси «Три сестри», «Дядя Баня», «Вишневий сад» та інші.
Весною 1900 року трупа Московського Художнього театру приїздила до Ялти, щоб показати А. П. Чехову постановку його п'єс. Театр дав вісім спектаклів, у т. ч. «Чайку» й «Дядю Ваню». Після смерті А. П. Чехова на чеховську «Білу дачу», як і раніше, приїздили друзі. Кожного літа бувала його дружина, російська актриса О. Л. Кніппер-Чехова (згодом народна артистка СРСР). Оселилася у чеховському будинку разом з матір'ю сестра письменника М. П. Чехова. Вона займалася літературною діяльністю, пов'язаною з вивченням творчості брата, підготувала шеститомне
видання його листів, першого ж року після смерті письменника відкрила для відвідувань будинок Чехова. Але до Великої Жовтневої соціалістичної революції він не був офіційно визнаний музеєм. Царський уряд не вважав за потрібне хоч би частково фінансувати його утримання.
У місті жили й працювали російський композитор В. С. Калінніков, який створив тут свої кращі твори (у т. ч. лірико-епічну 1-у симфонію), білоруський Поет М. А. Богданович, поет А. М. Майков, скульптор С. Д. Меркуров, згодом народний художник СРСР, письменники М. Г. Гарін-Михайловський, К. М. Станюкович, С. О. Найдьонов, театральний діяч Л. А. Сулержицький, актриса М. М. Єрмодова. Композитор О. О. Спендіаров жив і творив у Ялті з 1901 до 1914 рр. Він провадив велику музично-громадську діяльність, диригував симфонічним оркестром, створив у Ялті баладу «Рибалка й фея» (на слова поеми О. М. Горького), дві серії сюїти «Кримські ескізи», пісню «Могила Агасі» тощо. О. О. Спендіарова часто відвідували композитор М. М. Амані та вірменський художник В. Я. Суренянц. Останні одинадцять років свого життя в Ялті прожила відома оперна актриса Є. К. Мравіна (Мравінська). У неї гостювала молодша сестра О. М. Коллонтай, пізніше професіональна революціонерка, радянський дипломат.
Тут жив і працював О. Л. Бертьє-Делагард - відомий російський учений, спеціаліст у галузі археології та історії, нумізматики й епіграфіки Криму, а також військовий інженер-будівельник. Під його керівництвом протягом 1880 - 1892 рр. в Ялтинському порту збудовано, а пізніше значно