Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
мотострілецька бригада 19-го танкового корпусу зі складу військ 4-го Українського фронту, які завдали удару фашистам з півночі через Ангарський перевал. У бою за Алушту відзначився також 15-й гвардійський стрілецьким полк Таманської дивізії (командир Г. С. Кравцов). Артилеристи Таганрозького полку потопили дві баржі, що вивозили ворожі війська. Полк румунів здався в полон.
Велику роботу щодо відбудови Алушти розгорнули міська Рада, райком партії і ранком комсомолу, які відновили свою діяльність у перші ж дні після її визволення. Фашистські загарбники завдали величезних збитків місту. Вони спалили і зруйнували 18 здравниць. Із 168 будинків курортного фонду Алуштинського району в руїнах лежали 134. Гітлерівці зруйнували також будинки райкому партії, райвиконкому, міськради, Держбанку, кінотеатру, Будинок культури ім. Чкалова, середню школу, міську водолікарню, будинок зв'язку, музей заповідника, краєзнавчий музей з усіма експонатами. Вони пограбували бібліотеки письменника С. М. Сергєєва-Ценського і будинків відпочинку, обладнання клубів, кінотеатрів і культурно-освітніх закладів усіх здравниць курорту. Фашисти розстріляли і закатували понад 500 алуштинців, 231 жителя вивезли до Німеччини.
В першій половині липня 1944 року в Алушту і район прибуло 50 комуністів. У місті було створено 5 первинних парторгапізацій, під керівництвом яких алуштинці дружно взялися за відбудову зруйнованого ворогом господарства. Влітку стали до ладу електростанція, телефонна станція, почав діяти радіовузол. У жовтні дали першу продукцію промкомбінат, швейна артіль ім. ІХ з'їзду ВЛКСМ. 38 бригад відбудовували підприємства, школи, лікувальні заклади тощо. В 1944/1945 навчальному році вже працювали неповна середня, початкова школи, відкрито дитячий будинок.
За роки четвертої п'ятирічки відбудовано промкомбінат, хлібокомбінат, контору зв'язку, друкарню, чотири промартілі. Відновили свою роботу Алуштинська МТС, колгосп «Пам'ять Ілліча» (з 1957 року приєднаний до винорадгоспу «Алушта»), Алуштинський винорадгосп, радгосп «Лаванда», який згодом перетворено на ефірноолійний радгосп-завод, риболовецький колгосп. Директором радгоспу «Алушта» тривалий час працював колишній командир Алуштинського партизанського загону С. Ю. Іванов, нагороджений орденом Червоного Прапора і двома орденами Трудового Червоного Прапора.
Влітку 1946 року курортний сезон розпочали 7 санаторіїв і будинків відпочинку. З 1946 по 1950 рік стали до ладу великі санаторії «Червоне Криворіжжя», «Метро», ім. 9-го Травня, «Лісу і сплаву», «Кучук-Ламбат», два нові корпуси санаторію «Робітничий куточок», будинки відпочинку «Харчопром» і Московської академії протитанкових військ. Якщо 1946 року в здравницях налічувалося 978 ліжок, то 1947 року кількість їх зросла до 1263. 1949 року в алуштинських санаторіях і будинках відпочинку лікувалося й відпочивало близько 15 тис. робітників, службовців, учених, воїнів Радянської Армії.
На 1950 рік лікувальну і профілактичну роботу в Алушті проводили поліклініка, міська й інфекційна лікарні, протитуберкульозний диспансер. Діяли середня і неповна середня школи, будинок культури, зимовий і літній кінотеатри. Почали працювати Кримський державний заповідник, метеорологічна станція. У відбудові зруйнованого війною народного господарства міста брали участь трудящі всієї країни. Тут, разом з росіянами та українцями, трудилися білоруси, молдавани, грузини, вірмени та ін. На кінець п'ятирічки відбудову міста-курорту було успішно завершено.
Після включення Криму до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки ЦК Комуністичної партії України і Рада Міністрів республіки вжили конкретних заходів щодо дальшого розвитку сільського господарства, міст і курортів Кримської області. На кінець 1955 року на Алуштинському курорті працювало 8 загальнотерапевтичних санаторіїв і 4 будинки відпочинку. Закінчено будівництво корпусу на 120 місць у пансіонаті «Скеля» (з 1971 року - «Алушта» на 800 місць), 1959 року почали працювати будинок відпочинку «Укоопспілки» на 150 чоловік і новий корпус у санаторії «Робітничий куточок», у роки семирічки - будинок відпочинку «Колгоспник» - перша в Криму велика здравниця, збудована за рахунок кооперування коштів колгоспів Кримської і Запорізької областей. Санаторій «Червоне Криворіжжя» ввійшов до складу курортної поліклініки. З 1959 по 1965 рік у місті споруджено 76 об'єктів санаторно-курортного призначення й понад 21 тис. кв. метрів житлової площі. Капітальні вкладення в будівництво міських об'єктів становили 52 841 тис. крб., у т. ч. на санаторно-курортні - 17032 тис. карбованців.
Дальшого розвитку набувала місцева промисловість. У минулому невелика деревообробна артіль «Лісова праця» в 60-і роки перетворилася на меблеву фабрику. Міський комбінат побутового обслуговування, що об'єднав у свій
Алушта
Сторінка 10 з 14
Г. Т. Василенко, згодом генерал-лейтенант, Герой Радяпського Союзу), в Алушту вступили мобільний загін 2-ї гвардійської стрілецької дивізії (командир дивізії - полковник Н. С. Самохвалов) тієї ж армії і 20-а Велику роботу щодо відбудови Алушти розгорнули міська Рада, райком партії і ранком комсомолу, які відновили свою діяльність у перші ж дні після її визволення. Фашистські загарбники завдали величезних збитків місту. Вони спалили і зруйнували 18 здравниць. Із 168 будинків курортного фонду Алуштинського району в руїнах лежали 134. Гітлерівці зруйнували також будинки райкому партії, райвиконкому, міськради, Держбанку, кінотеатру, Будинок культури ім. Чкалова, середню школу, міську водолікарню, будинок зв'язку, музей заповідника, краєзнавчий музей з усіма експонатами. Вони пограбували бібліотеки письменника С. М. Сергєєва-Ценського і будинків відпочинку, обладнання клубів, кінотеатрів і культурно-освітніх закладів усіх здравниць курорту. Фашисти розстріляли і закатували понад 500 алуштинців, 231 жителя вивезли до Німеччини.
В першій половині липня 1944 року в Алушту і район прибуло 50 комуністів. У місті було створено 5 первинних парторгапізацій, під керівництвом яких алуштинці дружно взялися за відбудову зруйнованого ворогом господарства. Влітку стали до ладу електростанція, телефонна станція, почав діяти радіовузол. У жовтні дали першу продукцію промкомбінат, швейна артіль ім. ІХ з'їзду ВЛКСМ. 38 бригад відбудовували підприємства, школи, лікувальні заклади тощо. В 1944/1945 навчальному році вже працювали неповна середня, початкова школи, відкрито дитячий будинок.
За роки четвертої п'ятирічки відбудовано промкомбінат, хлібокомбінат, контору зв'язку, друкарню, чотири промартілі. Відновили свою роботу Алуштинська МТС, колгосп «Пам'ять Ілліча» (з 1957 року приєднаний до винорадгоспу «Алушта»), Алуштинський винорадгосп, радгосп «Лаванда», який згодом перетворено на ефірноолійний радгосп-завод, риболовецький колгосп. Директором радгоспу «Алушта» тривалий час працював колишній командир Алуштинського партизанського загону С. Ю. Іванов, нагороджений орденом Червоного Прапора і двома орденами Трудового Червоного Прапора.
Влітку 1946 року курортний сезон розпочали 7 санаторіїв і будинків відпочинку. З 1946 по 1950 рік стали до ладу великі санаторії «Червоне Криворіжжя», «Метро», ім. 9-го Травня, «Лісу і сплаву», «Кучук-Ламбат», два нові корпуси санаторію «Робітничий куточок», будинки відпочинку «Харчопром» і Московської академії протитанкових військ. Якщо 1946 року в здравницях налічувалося 978 ліжок, то 1947 року кількість їх зросла до 1263. 1949 року в алуштинських санаторіях і будинках відпочинку лікувалося й відпочивало близько 15 тис. робітників, службовців, учених, воїнів Радянської Армії.
На 1950 рік лікувальну і профілактичну роботу в Алушті проводили поліклініка, міська й інфекційна лікарні, протитуберкульозний диспансер. Діяли середня і неповна середня школи, будинок культури, зимовий і літній кінотеатри. Почали працювати Кримський державний заповідник, метеорологічна станція. У відбудові зруйнованого війною народного господарства міста брали участь трудящі всієї країни. Тут, разом з росіянами та українцями, трудилися білоруси, молдавани, грузини, вірмени та ін. На кінець п'ятирічки відбудову міста-курорту було успішно завершено.
Після включення Криму до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки ЦК Комуністичної партії України і Рада Міністрів республіки вжили конкретних заходів щодо дальшого розвитку сільського господарства, міст і курортів Кримської області. На кінець 1955 року на Алуштинському курорті працювало 8 загальнотерапевтичних санаторіїв і 4 будинки відпочинку. Закінчено будівництво корпусу на 120 місць у пансіонаті «Скеля» (з 1971 року - «Алушта» на 800 місць), 1959 року почали працювати будинок відпочинку «Укоопспілки» на 150 чоловік і новий корпус у санаторії «Робітничий куточок», у роки семирічки - будинок відпочинку «Колгоспник» - перша в Криму велика здравниця, збудована за рахунок кооперування коштів колгоспів Кримської і Запорізької областей. Санаторій «Червоне Криворіжжя» ввійшов до складу курортної поліклініки. З 1959 по 1965 рік у місті споруджено 76 об'єктів санаторно-курортного призначення й понад 21 тис. кв. метрів житлової площі. Капітальні вкладення в будівництво міських об'єктів становили 52 841 тис. крб., у т. ч. на санаторно-курортні - 17032 тис. карбованців.
Дальшого розвитку набувала місцева промисловість. У минулому невелика деревообробна артіль «Лісова праця» в 60-і роки перетворилася на меблеву фабрику. Міський комбінат побутового обслуговування, що об'єднав у свій
Дивиться також інші населені пункти району: