Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У липні 1923 року дві партійні організації міста об'єднували 27 членів і 7 кандидатів у члени РКП(б). Чотири комсомольські осередки налічували 46 членів РКСМ. З ініціативи райкому партії створено єдиний партійний і міжспілковий клуб для роботи з комуністами і членами профспілки. Тут працювали гуртки - робкорівський, бібліотечний, драматичний, спортивний, крою та шиття; діяли бібліотека, читальня, ленінський куток. Партійний і комсомольський осередки випускали щотижневу загальноміську стінну газету «Червоний маяк», яка викривала ворожі дії татарських буржуазних націоналістів, куркулів.
Протягом вересня - жовтня 1924 року, в зв'язку з ліквідацією Алуштинського району, створено містечкову Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, підпорядковану Ялтинському райвиконкому. Наприкінці грудня 1925 року обрано першу Алуштинську міськраду. Населення міста того року становило 4541 чоловік.
З 1925 року в Алушті запроваджувалася в життя постанова Кримського ЦВК про норми землекористування в спецкультурних районах, прийнята під тиском татарських буржуазних націоналістів, що проникли в апарат ЦВК. За цією постановою ті господарства, які до встановлення Радянської влади в Криму мали свої ділянки спеціальних культур, наділялися землею за підвищеною нормою - за т. зв. нормою залишення. Це робилося нібито, щоб запобігти подрібненню ділянок. Насправді ж порушення директив ЦК ВКП(б) і радянського законодавства сприяло зміцненню куркульства.
В умовах жорстокого опору з боку куркулів і татарських буржуазних націоналістів, колишніх мілліфірківців, відбувалася й колективізація сільського господарства. На початок 1929 року в Алушті було три сільськогосподарські товариства: кредитне, тютюнове і плодоовочеве. В листопаді того ж року в передмісті Попівці, яке перейменували в село Іллічівку, виникла сільгоспартіль «Пам'ять Ілліча». В лютому - березні 1930 року з Алушти вислано 25 куркульських сімей, які займалися контрреволюційною агітацією проти колгоспів. У 1932-1933 рр. викрито і ліквідовано нелегальне антирадянське буржуазно-націоналістичне угруповання «Таємне товариство», що мало свій центр в Алушті. Ця організація розпалювала антагонізм між російським і татарським населенням, підбурювала проти Радянської влади учителів і учнів татарських шкіл.
2 жовтня 1930 року Алушту і навколишні села виділено в національний (з переважною більшістю татарського населення) район, що об'єднував 10 сільрад (13 сіл) з населенням 20 тис. чоловік. У місті тоді проживало 4800 чоловік. Район було віднесено до числа сиецкультурних: під виноградники відведено 1300 га, під тютюн - 1 тис. га, під сади - 800 га землі. Тут було 2 комуни і 10 сільгоспартілей, що об'єднували 1600 господарств. Радгоспи «Алушта» і «Лаванда» (організований 1930 року) мали 1100 га землі. Держава допомагала новим колгоспам. На 1 квітня 1930 року в Алуштинському кущі працювало три трактори. У місті було створено перший рибальський радгосп «Шлях соціалізму», який мав три моторних баркаси (організатор і голова - В. І. Хромих). Діяло кредитне кустарно-промислове товариство. Незабаром ремісники міста об'єдналися в промислові артілі «Своя праця», «Лісова праця», «Джерело», візники і вантажники - в артіль «Гужтранспорт».
В організаційно-господарському зміцненні колективних господарств багато допомогла Алуштинська МТС, утворена 1933 року. На 1 липня 1939 року в її парку налічувалося 15 тракторів і 4 автомашини. 11 колгоспів району об'єднували 2998 господарств. У місті були розташовані центральні контори виноградарсько-виноробного радгоспу «Алушта», який мав 175 га виноградників, близько 50 га садів, і ефіроолійного радгоспу-заводу «Лаванда». У радгоспі «Алушта» працювало 486 робітники; було 6 тракторів і 9 автомашин, електростанція, що обслуговувала і частину будників міста. В радгоспі-заводі «Лаванда» трудилося 250 робітників і було 8 автомашин.
У соціалістичному змаганні, що розгорнулося між Алуштинським районом Кримської АРСР і Великим Білозерським районом Запорізької області, радгосп «Алушта» в 1940 році добився врожаю винограду по 36 цнт з га. Значних виробничих успіхів добилися 133 стахановці і 66 ударників, серед них - комуністи, бригадири виноградарських бригад П. П. Шкода, М. А. Меджитова, робітник-виноградар Н. Д. Мороз.
1938 року в районі працювало 20 державних підприємств, більшість яких містилася в Алушті: взуттєві і кравецькі майстерні, завод безалкогольних напоїв, хлібопекарня, ремонтна контора, металообробні майстерні, друкарня, електростанція, водонапірна станція тощо. На підприємствах міста трудилося 316 робітників. 308 чоловік було зайнято в 7 промислових
Алушта
Сторінка 7 з 14
році в місті працювали три школи першого ступеня, дитячий будинок, клуб юних піонерів, міська бібліотека, а на кінець 1925 року - п'ять шкіл, три школи першого ступеня і 2 - другого, в них навчалося 692 дітей. У липні 1923 року дві партійні організації міста об'єднували 27 членів і 7 кандидатів у члени РКП(б). Чотири комсомольські осередки налічували 46 членів РКСМ. З ініціативи райкому партії створено єдиний партійний і міжспілковий клуб для роботи з комуністами і членами профспілки. Тут працювали гуртки - робкорівський, бібліотечний, драматичний, спортивний, крою та шиття; діяли бібліотека, читальня, ленінський куток. Партійний і комсомольський осередки випускали щотижневу загальноміську стінну газету «Червоний маяк», яка викривала ворожі дії татарських буржуазних націоналістів, куркулів.
Протягом вересня - жовтня 1924 року, в зв'язку з ліквідацією Алуштинського району, створено містечкову Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, підпорядковану Ялтинському райвиконкому. Наприкінці грудня 1925 року обрано першу Алуштинську міськраду. Населення міста того року становило 4541 чоловік.
З 1925 року в Алушті запроваджувалася в життя постанова Кримського ЦВК про норми землекористування в спецкультурних районах, прийнята під тиском татарських буржуазних націоналістів, що проникли в апарат ЦВК. За цією постановою ті господарства, які до встановлення Радянської влади в Криму мали свої ділянки спеціальних культур, наділялися землею за підвищеною нормою - за т. зв. нормою залишення. Це робилося нібито, щоб запобігти подрібненню ділянок. Насправді ж порушення директив ЦК ВКП(б) і радянського законодавства сприяло зміцненню куркульства.
В умовах жорстокого опору з боку куркулів і татарських буржуазних націоналістів, колишніх мілліфірківців, відбувалася й колективізація сільського господарства. На початок 1929 року в Алушті було три сільськогосподарські товариства: кредитне, тютюнове і плодоовочеве. В листопаді того ж року в передмісті Попівці, яке перейменували в село Іллічівку, виникла сільгоспартіль «Пам'ять Ілліча». В лютому - березні 1930 року з Алушти вислано 25 куркульських сімей, які займалися контрреволюційною агітацією проти колгоспів. У 1932-1933 рр. викрито і ліквідовано нелегальне антирадянське буржуазно-націоналістичне угруповання «Таємне товариство», що мало свій центр в Алушті. Ця організація розпалювала антагонізм між російським і татарським населенням, підбурювала проти Радянської влади учителів і учнів татарських шкіл.
2 жовтня 1930 року Алушту і навколишні села виділено в національний (з переважною більшістю татарського населення) район, що об'єднував 10 сільрад (13 сіл) з населенням 20 тис. чоловік. У місті тоді проживало 4800 чоловік. Район було віднесено до числа сиецкультурних: під виноградники відведено 1300 га, під тютюн - 1 тис. га, під сади - 800 га землі. Тут було 2 комуни і 10 сільгоспартілей, що об'єднували 1600 господарств. Радгоспи «Алушта» і «Лаванда» (організований 1930 року) мали 1100 га землі. Держава допомагала новим колгоспам. На 1 квітня 1930 року в Алуштинському кущі працювало три трактори. У місті було створено перший рибальський радгосп «Шлях соціалізму», який мав три моторних баркаси (організатор і голова - В. І. Хромих). Діяло кредитне кустарно-промислове товариство. Незабаром ремісники міста об'єдналися в промислові артілі «Своя праця», «Лісова праця», «Джерело», візники і вантажники - в артіль «Гужтранспорт».
В організаційно-господарському зміцненні колективних господарств багато допомогла Алуштинська МТС, утворена 1933 року. На 1 липня 1939 року в її парку налічувалося 15 тракторів і 4 автомашини. 11 колгоспів району об'єднували 2998 господарств. У місті були розташовані центральні контори виноградарсько-виноробного радгоспу «Алушта», який мав 175 га виноградників, близько 50 га садів, і ефіроолійного радгоспу-заводу «Лаванда». У радгоспі «Алушта» працювало 486 робітники; було 6 тракторів і 9 автомашин, електростанція, що обслуговувала і частину будників міста. В радгоспі-заводі «Лаванда» трудилося 250 робітників і було 8 автомашин.
У соціалістичному змаганні, що розгорнулося між Алуштинським районом Кримської АРСР і Великим Білозерським районом Запорізької області, радгосп «Алушта» в 1940 році добився врожаю винограду по 36 цнт з га. Значних виробничих успіхів добилися 133 стахановці і 66 ударників, серед них - комуністи, бригадири виноградарських бригад П. П. Шкода, М. А. Меджитова, робітник-виноградар Н. Д. Мороз.
1938 року в районі працювало 20 державних підприємств, більшість яких містилася в Алушті: взуттєві і кравецькі майстерні, завод безалкогольних напоїв, хлібопекарня, ремонтна контора, металообробні майстерні, друкарня, електростанція, водонапірна станція тощо. На підприємствах міста трудилося 316 робітників. 308 чоловік було зайнято в 7 промислових
Дивиться також інші населені пункти району: