Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Водночас багато робилося в справі дальшого розвитку і реконструкції
курортного господарства. За даними на 1 червня 1934 року в Алуштинському районі налічувалося 17 курортних закладів - санаторіїв, пансіонатів і будинків відпочинку, з загальною кількістю 4518 ліжок, у т. ч. 1150 ліжок у загальнопрофілактичних санаторіях, 850 - у туберкульозних, 1065 - у пансіонатах, 1453 - у будинках відпочинку.
В наступні роки було побудовано нові здравниці: санаторії «Комуніст» (працівників преси України), «Червоне Криворіжжя», ім. М. Горького, санаторій мятері й дитини «Медсантруд», будинки відпочинку «Метро», вчителів України, командного складу Харківського військового округу, Народного комісаріату харчової промисловості РРФСР. 1940 року в усіх двадцяти здравницях Алуштинського району відпочивало й лікувалося понад 38 тис. трудящих і їх дітей (1913 року в Алушту приїздило на відпочинок близько 3500 чоловік). У здравницях, розташованих у місті, працювало 26 лікарів.
Щорічно Алушту відвідувало понад 5 тис. туристів. Тут схрещувалися майже всі кримські маршрути. 1934 року відкрито одну з найбільших у Криму туристських баз товариства пролетарського туризму й екскурсій, перетворену згодом на Будинок туриста ВЦРПС. Улюбленим місцем походів і захоплюючих екскурсій став заснований 30 липня 1923 року Кримський державний заповідник ім. В. В. Куйбишева (тепер заповідно-мисливське господарство). Директором його працював О. В. Мокроусов, уславлений герой громадянської війни, колишній командир кримських партизанів 1920 року.
Рік у рік впорядковувалося місто. Якщо у 1926 році лише набережна Алушти освітлювалася електрикою, то 1928-1932 рр. електроенергію одержали санаторії і будинки відпочинку, підприємства місцевої промисловості, житлові будинки. Було заасфальтовано дорогу в Робітничий куточок, набережну, забруковано деякі вулиці. Успішно розв'язувалася проблема водопостачання міста - 1928 року закінчено будівництво першої черги водопроводу. В другій п'ятирічці поліпшено і гудроновано шосе Алушта-Сімферополь, заасфальтовано вулицю Леніна, на набережній споруджено автобусну станцію. Влітку між Алуштою і Ялтою курсували невеликі пасажирські пароплави.
1939 року населення Алушти становило вже 9817 чоловік. У роздрібній торговельній мережі налічувалося 50 крамниць, ларків і кіосків, упорядковано ринок. У місті діяла контора зв'язку, телефонна станція, радіотрансляційний вузол на 77 точок. 1940 року було 2 лікарні, тубдиспансер на 118 ліжок, поліклініка, 2 амбулаторії, жіноча й дитяча консультації, санітарно-бактеріологічна лабораторія, аптека. В цих закладах трудилося 22 лікарі, 12 фельдшерів та акушерок. 8 дошкільних закладів охоплювали 240 дітей. Діяли 2 загальноміські фізкультурні майданчики, 21 майданчик у будинках відпочинку і санаторіях, 5 шкільних та ін. В Алушті жив і працював доктор медичних наук М. М. Конопльов, який багато зробив для розвитку оборони здоров'я жителів міста.
У вересні 1939 року в місті було 2 середні й одна початкова школи, в 1940 році відкрилася ще й семирічна. У всіх навчальних закладах 67 учителів навчали 1676 дітей. На медичному робітфаці 1933 року навчалося 273 чоловіка.
Культурно-освітню роботу серед населення провадили міський Будинок культури їм. Чкалова, 3 профспілкові клуби, краєзнавчий музей, будинок піонерів. У місті діяли 2 кінотеатри, а в санаторіях, будинках відпочинку і при клубах - 13 звукових кіноустановок. У міській, дитячій і 17 бібліотеках здравниць налічувалося 40.3 тис. книг і журналів. З 1931 року видавалася районна і міська газета «Ленін єли» («Ленінський шлях»).
8 серпня 1927 року Алушту відвідав В. В. Маяковський. Влітку наступного року Маяковський знову прибув до міста. У середині липня 1928 року тут побував О. М. Горький. На пам'ять про перебування Горького в Алушті мешканці міста назвали його іменем одну з здравниць та вулицю. 1937 року до 100-річчя від дня смерті О. С. Пушкіна поблизу причалу по вулиці Леніна встановлено пам'ятник поету.
В усіх трудових і культурних досягненнях народу авангардна роль належала партійним організаціям, які скеровували сили алуштинців на ударну працю, дострокове виконання завдань п'ятирічних планів. Алуштинська районна партійна організація швидко зростала: якщо в січні 1938 року в ній налічувалося 198 членів і 95 кандидатів у члени ВКП(б), то на 1 лютого 1940 року - вже 345 членів і 268 кандидатів, об'єднаних у 50 первинних організаціях, трьох кандидатських групах та одній на партійно-комсомольській групі. В місті було 32 первинні партійні організації і 3 кандидатські групи, в які входило 214 членів і 138 кандидатів у члени партії. Велику допомогу комуністам подавали 48 комсомольських організацій у
Алушта
Сторінка 8 з 14
артілях. Діяло 7 підприємств громадського харчування. 1940 року утворено промкомбінат.Водночас багато робилося в справі дальшого розвитку і реконструкції
В наступні роки було побудовано нові здравниці: санаторії «Комуніст» (працівників преси України), «Червоне Криворіжжя», ім. М. Горького, санаторій мятері й дитини «Медсантруд», будинки відпочинку «Метро», вчителів України, командного складу Харківського військового округу, Народного комісаріату харчової промисловості РРФСР. 1940 року в усіх двадцяти здравницях Алуштинського району відпочивало й лікувалося понад 38 тис. трудящих і їх дітей (1913 року в Алушту приїздило на відпочинок близько 3500 чоловік). У здравницях, розташованих у місті, працювало 26 лікарів.
Щорічно Алушту відвідувало понад 5 тис. туристів. Тут схрещувалися майже всі кримські маршрути. 1934 року відкрито одну з найбільших у Криму туристських баз товариства пролетарського туризму й екскурсій, перетворену згодом на Будинок туриста ВЦРПС. Улюбленим місцем походів і захоплюючих екскурсій став заснований 30 липня 1923 року Кримський державний заповідник ім. В. В. Куйбишева (тепер заповідно-мисливське господарство). Директором його працював О. В. Мокроусов, уславлений герой громадянської війни, колишній командир кримських партизанів 1920 року.
Рік у рік впорядковувалося місто. Якщо у 1926 році лише набережна Алушти освітлювалася електрикою, то 1928-1932 рр. електроенергію одержали санаторії і будинки відпочинку, підприємства місцевої промисловості, житлові будинки. Було заасфальтовано дорогу в Робітничий куточок, набережну, забруковано деякі вулиці. Успішно розв'язувалася проблема водопостачання міста - 1928 року закінчено будівництво першої черги водопроводу. В другій п'ятирічці поліпшено і гудроновано шосе Алушта-Сімферополь, заасфальтовано вулицю Леніна, на набережній споруджено автобусну станцію. Влітку між Алуштою і Ялтою курсували невеликі пасажирські пароплави.
1939 року населення Алушти становило вже 9817 чоловік. У роздрібній торговельній мережі налічувалося 50 крамниць, ларків і кіосків, упорядковано ринок. У місті діяла контора зв'язку, телефонна станція, радіотрансляційний вузол на 77 точок. 1940 року було 2 лікарні, тубдиспансер на 118 ліжок, поліклініка, 2 амбулаторії, жіноча й дитяча консультації, санітарно-бактеріологічна лабораторія, аптека. В цих закладах трудилося 22 лікарі, 12 фельдшерів та акушерок. 8 дошкільних закладів охоплювали 240 дітей. Діяли 2 загальноміські фізкультурні майданчики, 21 майданчик у будинках відпочинку і санаторіях, 5 шкільних та ін. В Алушті жив і працював доктор медичних наук М. М. Конопльов, який багато зробив для розвитку оборони здоров'я жителів міста.
У вересні 1939 року в місті було 2 середні й одна початкова школи, в 1940 році відкрилася ще й семирічна. У всіх навчальних закладах 67 учителів навчали 1676 дітей. На медичному робітфаці 1933 року навчалося 273 чоловіка.
Культурно-освітню роботу серед населення провадили міський Будинок культури їм. Чкалова, 3 профспілкові клуби, краєзнавчий музей, будинок піонерів. У місті діяли 2 кінотеатри, а в санаторіях, будинках відпочинку і при клубах - 13 звукових кіноустановок. У міській, дитячій і 17 бібліотеках здравниць налічувалося 40.3 тис. книг і журналів. З 1931 року видавалася районна і міська газета «Ленін єли» («Ленінський шлях»).
8 серпня 1927 року Алушту відвідав В. В. Маяковський. Влітку наступного року Маяковський знову прибув до міста. У середині липня 1928 року тут побував О. М. Горький. На пам'ять про перебування Горького в Алушті мешканці міста назвали його іменем одну з здравниць та вулицю. 1937 року до 100-річчя від дня смерті О. С. Пушкіна поблизу причалу по вулиці Леніна встановлено пам'ятник поету.
В усіх трудових і культурних досягненнях народу авангардна роль належала партійним організаціям, які скеровували сили алуштинців на ударну працю, дострокове виконання завдань п'ятирічних планів. Алуштинська районна партійна організація швидко зростала: якщо в січні 1938 року в ній налічувалося 198 членів і 95 кандидатів у члени ВКП(б), то на 1 лютого 1940 року - вже 345 членів і 268 кандидатів, об'єднаних у 50 первинних організаціях, трьох кандидатських групах та одній на партійно-комсомольській групі. В місті було 32 первинні партійні організації і 3 кандидатські групи, в які входило 214 членів і 138 кандидатів у члени партії. Велику допомогу комуністам подавали 48 комсомольських організацій у
Дивиться також інші населені пункти району: