Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
пральню, реконструйовано молокозавод і харчокомбінат, збільшилася потужність ефіроолійного радгоспу-заводу. На околиці Алушти, в т. зв. Поповій балці, за межами курортної зони, з'явилася вулиця, забудована спорудами близько десяти підприємств і промислових баз.
Визначними трудовими досягненнями зустріли алуштинці 50-річчя Радянській влади. Промисловість міста випустила продукції на 16,5 млн. крб., перевиконавшії план 1967 року. Обсяг капіталовкладень у будівництво становив 9,4 млн. крб. Десяти
передовим колективам Алушти - санаторію Міністерства оборони СРСР, будинку відпочинку «Колгоспник», меблевій фабриці (в 1971 році її перетворено на цех Кримського меблевого об'єднання), Курортторгу, будівельному управлінню-37 та ін було вручено на вічне вберігання пам'ятні Червоні прапори міськкому КП України і міськвиконкому. За п'ять років, а 1966 по 1970, підприємства міста дали промислової продукції на 64,4 млн. карбованців.
Добре справилися в поставленим завданням трудівники винорадгоспу «Алушта». План восьмої п'ятирічки щодо врожайності винограду і фруктів вони викопали за чотири роки. В зв'язку з об'єднанням в грудні 1969 року радгоспу «Алушта» з радгоспом «Лучисте» площа виноградників тут зросла до 790 га. В машинному парку налічується понад 60 тракторів і 36 автомобілів. Середньорічна врожайність винограду збільшилася до 56,9 цнт з одного га у 1966-1970 рр.; середньорічна врожайність фруктів (кісточкових) становила 54,2 цнт. Прибуток господарства за цей час зріс з 525 тис. до 1,5 млн. крб. Понад 20 років трудяться тут бригадири В. В. Руднєва, нагороджена в 1966 році орденом Леніна і в 1971 - орденом Трудового Червоного Прапора, і Л. О. Білодон, удостоєна в 1971 році ордена Жовтневої Революції. 1965 року бригада В. В. Руднєвої зібрала по 136 цнт винограду з га, а бригада Л. О. Білодон у 1969 році - по 102 цнт. Алуштинський ефіроолійний радгосп-завод вирощує лаванду і троянду, він виробляє щороку понад 7 тонн лавандової та 200 кг трояндової олії, що використовується у парфюмерній промисловості країни, а також експортується в Японію, Францію, Англію, на Кубу.
Значно зросла оплата праці. Середньорічний заробіток робітника у 1970 році дорівнював 117 крб., виноградаря - 154, тракториста - 161, робітника винозаводу - 118 карбованців.
Повсякденне піклування партії й уряду про здоров'я трудящих наочно виявилося на прикладі дальшого розвитку Алуштинського курорту. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10 червня 1964 року Алушту віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Цим же указом Алуштинський район було ліквідовано. Утворилася т. зв. Велика Алушта, до складу якої ввійшли місто Алушта, селище міського типу, 5 сільських Рад з 34 населеними пунктами. Число місць у здравницях міста в період з 1966 по 1970 рік збільшилося на 9607. Споруджено 2 будинки відпочинку, 6 пансіонатів, турбазу, 7 піонерських таборів, 6 тимчасових баз відпочинку. В місті з'явилися такі великі здравниці, як будинки відпочинку «Північна Двіна», «Дубна», профілакторій «Політ», пансіонати «Дніпро», «Москва», «Обрій», «Нева», «Кристал», «Казка», турбаза «Схід», лікувальний корпус в Алуштинському санаторії Міністерства оборони СРСР на тисячу відвідувань на день та інші. З 1 жовтня 1971 року створено Алуштинську територіальну Раду для управління курортами профспілок. Їй підпорядковані здравниці Алушти і Феодосії.
Алушта по праву вважається центром туризму. В місті функціонують турбази «Чайка», «Схід», «Мир», «Карабах», «Ангарський перевал», туристський табір ЦК ЛКСМУ «Юність», 8 спортивно-оздоровчих таборів. Тут щорічно проводять свою відпустку понад 45 тис. радянських людей і зарубіжних туристів. Діють також 20 піонерських таборів.
В місті налічується 46, а на території Великої Алушти - 82 курортні заклади - санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, студентські та піонерські табори. Кількість відпочиваючих у здравницях міста за роки восьмої п'ятирічки становила
1075 тис. чоловік.
За успіхи, досягнуті у виконанні завдань восьмої п'ятирічки, ордена Жовтневої Революції удостоєно почесного громадянина Алушти бригадира комплексної бригади будівельного управління-37 І. Ф. Хайленка, орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено 7 чоловік, орденом «Знак Пошани»- 17, медалями «За трудову доблесть» і «За трудову відзнаку» - 22 чоловіка. 1660 алуштиіщів нагороджено ювілейною медаллю «За доблесну працю. на відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
Самовіддано трудиться алуштинці над виконанням планів дев'ятої п'ятирічки. 1972 року підприємства міста випустили промислової продукції
Алушта
Сторінка 11 з 14
час артілі «Схід» та ім. IX з'їзду ВЛКСМ, ще в 50-і роки став великим підприємством з добре устаткованими приймальними пунктами, численними філіалами, пунктами прокату. 1969 року механізовано хлібокомбінат і Визначними трудовими досягненнями зустріли алуштинці 50-річчя Радянській влади. Промисловість міста випустила продукції на 16,5 млн. крб., перевиконавшії план 1967 року. Обсяг капіталовкладень у будівництво становив 9,4 млн. крб. Десяти
передовим колективам Алушти - санаторію Міністерства оборони СРСР, будинку відпочинку «Колгоспник», меблевій фабриці (в 1971 році її перетворено на цех Кримського меблевого об'єднання), Курортторгу, будівельному управлінню-37 та ін було вручено на вічне вберігання пам'ятні Червоні прапори міськкому КП України і міськвиконкому. За п'ять років, а 1966 по 1970, підприємства міста дали промислової продукції на 64,4 млн. карбованців.
Добре справилися в поставленим завданням трудівники винорадгоспу «Алушта». План восьмої п'ятирічки щодо врожайності винограду і фруктів вони викопали за чотири роки. В зв'язку з об'єднанням в грудні 1969 року радгоспу «Алушта» з радгоспом «Лучисте» площа виноградників тут зросла до 790 га. В машинному парку налічується понад 60 тракторів і 36 автомобілів. Середньорічна врожайність винограду збільшилася до 56,9 цнт з одного га у 1966-1970 рр.; середньорічна врожайність фруктів (кісточкових) становила 54,2 цнт. Прибуток господарства за цей час зріс з 525 тис. до 1,5 млн. крб. Понад 20 років трудяться тут бригадири В. В. Руднєва, нагороджена в 1966 році орденом Леніна і в 1971 - орденом Трудового Червоного Прапора, і Л. О. Білодон, удостоєна в 1971 році ордена Жовтневої Революції. 1965 року бригада В. В. Руднєвої зібрала по 136 цнт винограду з га, а бригада Л. О. Білодон у 1969 році - по 102 цнт. Алуштинський ефіроолійний радгосп-завод вирощує лаванду і троянду, він виробляє щороку понад 7 тонн лавандової та 200 кг трояндової олії, що використовується у парфюмерній промисловості країни, а також експортується в Японію, Францію, Англію, на Кубу.
Значно зросла оплата праці. Середньорічний заробіток робітника у 1970 році дорівнював 117 крб., виноградаря - 154, тракториста - 161, робітника винозаводу - 118 карбованців.
Повсякденне піклування партії й уряду про здоров'я трудящих наочно виявилося на прикладі дальшого розвитку Алуштинського курорту. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10 червня 1964 року Алушту віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Цим же указом Алуштинський район було ліквідовано. Утворилася т. зв. Велика Алушта, до складу якої ввійшли місто Алушта, селище міського типу, 5 сільських Рад з 34 населеними пунктами. Число місць у здравницях міста в період з 1966 по 1970 рік збільшилося на 9607. Споруджено 2 будинки відпочинку, 6 пансіонатів, турбазу, 7 піонерських таборів, 6 тимчасових баз відпочинку. В місті з'явилися такі великі здравниці, як будинки відпочинку «Північна Двіна», «Дубна», профілакторій «Політ», пансіонати «Дніпро», «Москва», «Обрій», «Нева», «Кристал», «Казка», турбаза «Схід», лікувальний корпус в Алуштинському санаторії Міністерства оборони СРСР на тисячу відвідувань на день та інші. З 1 жовтня 1971 року створено Алуштинську територіальну Раду для управління курортами профспілок. Їй підпорядковані здравниці Алушти і Феодосії.
Алушта по праву вважається центром туризму. В місті функціонують турбази «Чайка», «Схід», «Мир», «Карабах», «Ангарський перевал», туристський табір ЦК ЛКСМУ «Юність», 8 спортивно-оздоровчих таборів. Тут щорічно проводять свою відпустку понад 45 тис. радянських людей і зарубіжних туристів. Діють також 20 піонерських таборів.
В місті налічується 46, а на території Великої Алушти - 82 курортні заклади - санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, студентські та піонерські табори. Кількість відпочиваючих у здравницях міста за роки восьмої п'ятирічки становила
1075 тис. чоловік.
За успіхи, досягнуті у виконанні завдань восьмої п'ятирічки, ордена Жовтневої Революції удостоєно почесного громадянина Алушти бригадира комплексної бригади будівельного управління-37 І. Ф. Хайленка, орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено 7 чоловік, орденом «Знак Пошани»- 17, медалями «За трудову доблесть» і «За трудову відзнаку» - 22 чоловіка. 1660 алуштиіщів нагороджено ювілейною медаллю «За доблесну працю. на відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
Самовіддано трудиться алуштинці над виконанням планів дев'ятої п'ятирічки. 1972 року підприємства міста випустили промислової продукції
Дивиться також інші населені пункти району: