Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
науково-дослідну морську біологічну станцію, директором якої протягом 12 років був відомий російський вчений О. О. Ковалевський.
Розгортала роботу одна з найстаріших у країні Севастопольська морська обсерваторія.
у другій половині XIX ст. в Криму широко розгорнулися систематичні археологічні дослідження. У ці роки створюються Херсонеський археологічний музей, природничо-історичний музей у Сімферополі. Величезну увагу передової громадськості привертали пам'ятники оборони Севастополя 1854-1855 рр., створений у 1869 році Севастопольський військово-історичний музей і панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.», відкрита для відвідувачів у 1905 році.
На відпочинок і лікування до Криму приїздили видатні представники російської культури - письменники, художники, актори. Великий російський письменник Л. М. Толстой бував тут у 1885 та в 1901 - 1902 рр. В останній свій приїзд він зустрічався за. П. Чеховим, О. М. Горьким, О. І. Купріним, С. Г. Скитальцем та іншими письменниками. «Не можу я милуватися природою..,- писав Лев Миколайович з гіркотою. - Тут радісно, що не бачиш бідних і п'яних, але погано те, що багато шалених багатіїв... Пишнота незвичайна і розпуста цивілізації».
З Кримом пов'язано багато років літературної та громадської діяльності А. П. Чехова. В Ялті ним написані повісті «В яру», оповідання «Душенька», «Дама з собачкою», «Наречена», п'єси «Три сестри», «Вишневий сад» та інші. У березні 1889 року відбулася його перша зустріч з О. М. Горьким, який також тривалий час жив у Криму і написав тут оповідання «Коновалов», «У степу», «Мій супутник», «Два босяки», «Херсонес Таврійський».
Тривалий час жили і працювали в Криму видатні діячі української культури С. В. Руданський, Леся Українка, М. М. Коцюбинський.
Бували в Криму і присвятили йому свої твори С. Я. Надсон, В. Я. Брюсов, С. О. Найдьонов, М. Д. Телешов, Л. М. Андрєєв, Д. Н. Мамін-Сибіряк, В. Г. Короленко, В. В. Вересаєв, О. І. Купрін, М. Г. Гарін-Михайловський та інші.
До Криму приїздили відомі художники І. Ю. Рєпін, В. І. Суриков, І. І. Шишкін, В. В. Верещагін, В. М. Васнецов, В. О. Сєров, Г. Г. Мясоєдов, Ф. О. Васильєв, А. І. Куїнджі, І. І. Левітан. У Сімферополі і Ялті жив композитор О. О. Спендіаров. У кримських театрах виступали видатні російські та українські актори П. А. Стрепетова, Ф. І. Шаляпін, М. Л. Кропивницький, М. К. Заньковецька, Ф. П. Горєв, П. М. Орленєв та інші.
Перша світова війна принесла незліченні бідування трудящим. Із вступом у неї Туреччини, що була союзницею Німеччини, Крим перетворився на прифронтову зону. На світанку 29 жовтня 1914 року німецькі і турецькі кораблі здійснили рантовий напад на російські порти на Чорному морі, обстріляли гавань Севастополя і Феодосійський порт. У бойових діях, що розгорнулися на морі, активну участь брав Чорноморський флот, основні сили якого базувалися в Севастополі. І хоч кораблі ворога не раз з'являлися біля кримських берегів, мінували прибережні води, нападали на транспортні судна, але завдяки успішній протидії російського флоту вони не змогли завдати великої шкоди. Крим став найважливішою базою постачання армії, що діяла на турецькому фронті. Звідси на фронт морем перевозилися війська, військова техніка, спорядження. У містах і на курортах Криму було розміщено численні госпіталі. Тут знайшли притулок тисячі біженців із західних губерній Росії.
Коли почалася війна, значну частину дорослого чоловічого населення Криму було мобілізовано до армії і відправлено на фронт. Багато підприємств закрилося, чимало через нестачу сировини та палива скорочувало обсяг виробництва. На повну потужність працювали лише ті з них, що виконували воєнні замовлення. У Сімферополі і Карасубазарі було збудовано аеропланні заводи, на яких працювало понад 1,5 тис. чоловік.
Війна забрала з кримських сіл десятки тисяч годувальників і прирекла їх родини на голод і злидні. Набагато скоротилися посівні площі. 1915 року на одній губернських нарад повідомлялося, що землі «в багатьох випадках лишалися незораними, оскільки їх нема кому обробляти». У 1917 році поміщицьким та куркульським господарствам, що становили 15,6 проц. всіх дворів, належало 95 гіроц. земельних угідь, а середнякам і біднякам (84,4 проц. господарств) - лише 5 проц. землі.
Війна розоряла трудящих і збагачувала буржуазію, що наживалася на воєнних поставках, спекуляції хлібом та іншими продовольчими товарами. Все це викликало ненависть народних мас до прогнилого царського режиму. У лютому 1917 року начальник губернського жандармського управління доповідав губернатору, що «серед робітників Криму зростає велике
Кримська область
Сторінка 15 з 52
Помітний вплив на культурне життя Криму мали Таврійське медико-фармацевтичне товариство (1868 р.), Сімферопольське відділення Російського товариства садівництва, Таврійська учена архівна комісія (1887 р.), Кримське товариство природознавців і аматорів природи (1910 р.) та ін. У Севастополі в 1871 році з ініціативи М. М. Миклухо-Маклая створено Розгортала роботу одна з найстаріших у країні Севастопольська морська обсерваторія.
у другій половині XIX ст. в Криму широко розгорнулися систематичні археологічні дослідження. У ці роки створюються Херсонеський археологічний музей, природничо-історичний музей у Сімферополі. Величезну увагу передової громадськості привертали пам'ятники оборони Севастополя 1854-1855 рр., створений у 1869 році Севастопольський військово-історичний музей і панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.», відкрита для відвідувачів у 1905 році.
На відпочинок і лікування до Криму приїздили видатні представники російської культури - письменники, художники, актори. Великий російський письменник Л. М. Толстой бував тут у 1885 та в 1901 - 1902 рр. В останній свій приїзд він зустрічався за. П. Чеховим, О. М. Горьким, О. І. Купріним, С. Г. Скитальцем та іншими письменниками. «Не можу я милуватися природою..,- писав Лев Миколайович з гіркотою. - Тут радісно, що не бачиш бідних і п'яних, але погано те, що багато шалених багатіїв... Пишнота незвичайна і розпуста цивілізації».
З Кримом пов'язано багато років літературної та громадської діяльності А. П. Чехова. В Ялті ним написані повісті «В яру», оповідання «Душенька», «Дама з собачкою», «Наречена», п'єси «Три сестри», «Вишневий сад» та інші. У березні 1889 року відбулася його перша зустріч з О. М. Горьким, який також тривалий час жив у Криму і написав тут оповідання «Коновалов», «У степу», «Мій супутник», «Два босяки», «Херсонес Таврійський».
Тривалий час жили і працювали в Криму видатні діячі української культури С. В. Руданський, Леся Українка, М. М. Коцюбинський.
Бували в Криму і присвятили йому свої твори С. Я. Надсон, В. Я. Брюсов, С. О. Найдьонов, М. Д. Телешов, Л. М. Андрєєв, Д. Н. Мамін-Сибіряк, В. Г. Короленко, В. В. Вересаєв, О. І. Купрін, М. Г. Гарін-Михайловський та інші.
До Криму приїздили відомі художники І. Ю. Рєпін, В. І. Суриков, І. І. Шишкін, В. В. Верещагін, В. М. Васнецов, В. О. Сєров, Г. Г. Мясоєдов, Ф. О. Васильєв, А. І. Куїнджі, І. І. Левітан. У Сімферополі і Ялті жив композитор О. О. Спендіаров. У кримських театрах виступали видатні російські та українські актори П. А. Стрепетова, Ф. І. Шаляпін, М. Л. Кропивницький, М. К. Заньковецька, Ф. П. Горєв, П. М. Орленєв та інші.
Перша світова війна принесла незліченні бідування трудящим. Із вступом у неї Туреччини, що була союзницею Німеччини, Крим перетворився на прифронтову зону. На світанку 29 жовтня 1914 року німецькі і турецькі кораблі здійснили рантовий напад на російські порти на Чорному морі, обстріляли гавань Севастополя і Феодосійський порт. У бойових діях, що розгорнулися на морі, активну участь брав Чорноморський флот, основні сили якого базувалися в Севастополі. І хоч кораблі ворога не раз з'являлися біля кримських берегів, мінували прибережні води, нападали на транспортні судна, але завдяки успішній протидії російського флоту вони не змогли завдати великої шкоди. Крим став найважливішою базою постачання армії, що діяла на турецькому фронті. Звідси на фронт морем перевозилися війська, військова техніка, спорядження. У містах і на курортах Криму було розміщено численні госпіталі. Тут знайшли притулок тисячі біженців із західних губерній Росії.
Коли почалася війна, значну частину дорослого чоловічого населення Криму було мобілізовано до армії і відправлено на фронт. Багато підприємств закрилося, чимало через нестачу сировини та палива скорочувало обсяг виробництва. На повну потужність працювали лише ті з них, що виконували воєнні замовлення. У Сімферополі і Карасубазарі було збудовано аеропланні заводи, на яких працювало понад 1,5 тис. чоловік.
Війна забрала з кримських сіл десятки тисяч годувальників і прирекла їх родини на голод і злидні. Набагато скоротилися посівні площі. 1915 року на одній губернських нарад повідомлялося, що землі «в багатьох випадках лишалися незораними, оскільки їх нема кому обробляти». У 1917 році поміщицьким та куркульським господарствам, що становили 15,6 проц. всіх дворів, належало 95 гіроц. земельних угідь, а середнякам і біднякам (84,4 проц. господарств) - лише 5 проц. землі.
Війна розоряла трудящих і збагачувала буржуазію, що наживалася на воєнних поставках, спекуляції хлібом та іншими продовольчими товарами. Все це викликало ненависть народних мас до прогнилого царського режиму. У лютому 1917 року начальник губернського жандармського управління доповідав губернатору, що «серед робітників Криму зростає велике