Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Вкрай тяжкими були житлові умови. Робітники Керченського заводу, наприклад, тулилися в бараках, землянках; робітники сімферопольських хлібопекарень у темних, брудних, задушливих комірках; зайшлі робітники в багатьох містах Криму в теплий час ночували просто неба, на землі, а восени і взимку - в нічліжках.
Дедалі більше посилюється невдоволення трудящих жорстокою експлуатацією і політичним безправ'ям. У 70-х роках XIX ст. серед деякої частини інтелігенції набули поширення народницькі ідеї. З Кримом пов'язане життя видатних діячів «Народної волі» С. Л. Перовської, М. М. Тригоні, А. І. Желябова. «Південноросійський союз робітників» (Одеса), заснований у 1875 році, мав зв'язки з пролетарями Керчі та Севастополя.
З середини 90-х років головною силою визвольного революційного руху в Росії стає пролетаріат. Створений під керівництвом В. І. Леніна петербурзький «Союз боротьби за визволення робітничого класу» почав здійснювати поєднання наукового соціалізму з робітничим рухом. У Криму організації соціал-демократії створюються на початку XX ст.: у 1900 році - Сімферопольський комітет РСДРП, у 1901 році - «Севастопольська робітнича організація», у 1903 році - військова соціал-демократична організація Чорноморського флоту. Соціал- демократичні організації було створено також у Керчі, Феодосії, Ялті. В цих організаціях вивчалися твори К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І . Леніна. Проект програми РСДРП, підготовлений редакцією «Искры» та «Зари», вивчали в Ялтинській, Феодосійській соціал- демократичних організаціях і матроси Чорноморського флоту. Поступово соціал-демократи нагромаджували досвід керівництва революційною боротьбою пролетаріату.
З Таврійської губернії надходили кореспонденції до ленінської «Искры». Починаючи від 7 номера, в газеті надруковано 36 таких кореспонденцій,
В. І. Ленін листувався з іскрівцем В. Г. Шкляревичем, що з 1901 року оселився в Ялті. 28 липня 1902 року Ленін писав йому про необхідність налагодити зв'язок «Искры» з робітничими організаціями Півдня. Це завдання було виконано. Безпосередні зв'язки з «Искрой» встановили Севастопольська та Ялтинська соціал-демократичні організації.
11 жовтня 1902 року в листі до В. Г. Шкляревича Н. К. Крупська запропонувала надіслати в Крим працю В. І. Леніна «Лист до товариша про наші організаційні завдання». У відповідь на це соціал-демократи Ялти направили до редакції «Искры» великий список потрібної їм нелегальної літератури. У цьому списку - праці К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна, Г. В. Плеханова, майже всі номери «Искры». Редакція «Искры» зробила все можливе, щоб виконати прохання кримських товаришів. Поворотним пунктом у російському і міжнародному робітничому русі став II з'їзд РСДРП. Заснована на з'їзді пролетарська партія нового тяну виступила як бойовий авангард робітничого класу, його керівна і спрямовуюча сила, історичним покликанням якої стало повалення капіталізму і встановлення диктатури пролетаріату.
Після II з'їзду РСДРП у місцевих соціал-демократичних організаціях Криму, як і всієї країни, розгорнулась гостра боротьба між більшовиками та меншовиками. Меншовикам вдалося пробратися до керівництва Кримським союзом РСДРП, створеним у вересні 1902 року на з'їзді кримських організацій. Їх розкольницька політика гальмувала розвиток революційного руху в Криму.
Проте в ході революційних подій у місцевих об'єднаних організаціях неухильно посилювався вплив більшовиків. Найбільш виразно виявлялося зростання
революційних настроїв серед матросів і робітників Севастополя. Влітку 1904 року більшовики переважали в Севастопольському комітеті РСДРП і у військовій соціал-демократичній організації Чорноморського флоту - Центральному флотському комітеті, або «Централці». Значним впливом користувалися вони в Керченській соціал-демократичній організації, якою з 1902 року керував колишній пітерський робітник, більшовик Є. О. Климанов (Афанасьєв).
Напередодні революції 1905 року кримські соціал-демократичні організації провадили велику агітаційну роботу серед робітників, селян, матросів і солдатів. У містах і селах, на кораблях Чорноморського флоту широко розповсюджувалися прокламації більшовиків Одеси та Катеринослава, з якими підтримували тісний зв'язок соціал-демократи Севастополя, Феодосії, Керчі.
1901 року робітники Сімферополя вперше в Криму провели першотравневу демонстрацію. У серпні 1903 року робітники Керчі і Феодосії взяли участь у загальному страйку робітників півдня Росії. У листопаді 1904 року в Дазарівських казармах Севастополя повстало кілька тисяч матросів.
Кримська область
Сторінка 12 з 52
Злиденна заробітна плата, часті надурочні та нічні роботи, непомірні штрафи - таким було становище робітників. На дрібних підприємствах робочий день тривав нерідко 14-16 годин. Дедалі більше посилюється невдоволення трудящих жорстокою експлуатацією і політичним безправ'ям. У 70-х роках XIX ст. серед деякої частини інтелігенції набули поширення народницькі ідеї. З Кримом пов'язане життя видатних діячів «Народної волі» С. Л. Перовської, М. М. Тригоні, А. І. Желябова. «Південноросійський союз робітників» (Одеса), заснований у 1875 році, мав зв'язки з пролетарями Керчі та Севастополя.
З середини 90-х років головною силою визвольного революційного руху в Росії стає пролетаріат. Створений під керівництвом В. І. Леніна петербурзький «Союз боротьби за визволення робітничого класу» почав здійснювати поєднання наукового соціалізму з робітничим рухом. У Криму організації соціал-демократії створюються на початку XX ст.: у 1900 році - Сімферопольський комітет РСДРП, у 1901 році - «Севастопольська робітнича організація», у 1903 році - військова соціал-демократична організація Чорноморського флоту. Соціал- демократичні організації було створено також у Керчі, Феодосії, Ялті. В цих організаціях вивчалися твори К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І . Леніна. Проект програми РСДРП, підготовлений редакцією «Искры» та «Зари», вивчали в Ялтинській, Феодосійській соціал- демократичних організаціях і матроси Чорноморського флоту. Поступово соціал-демократи нагромаджували досвід керівництва революційною боротьбою пролетаріату.
З Таврійської губернії надходили кореспонденції до ленінської «Искры». Починаючи від 7 номера, в газеті надруковано 36 таких кореспонденцій,
В. І. Ленін листувався з іскрівцем В. Г. Шкляревичем, що з 1901 року оселився в Ялті. 28 липня 1902 року Ленін писав йому про необхідність налагодити зв'язок «Искры» з робітничими організаціями Півдня. Це завдання було виконано. Безпосередні зв'язки з «Искрой» встановили Севастопольська та Ялтинська соціал-демократичні організації.
11 жовтня 1902 року в листі до В. Г. Шкляревича Н. К. Крупська запропонувала надіслати в Крим працю В. І. Леніна «Лист до товариша про наші організаційні завдання». У відповідь на це соціал-демократи Ялти направили до редакції «Искры» великий список потрібної їм нелегальної літератури. У цьому списку - праці К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна, Г. В. Плеханова, майже всі номери «Искры». Редакція «Искры» зробила все можливе, щоб виконати прохання кримських товаришів. Поворотним пунктом у російському і міжнародному робітничому русі став II з'їзд РСДРП. Заснована на з'їзді пролетарська партія нового тяну виступила як бойовий авангард робітничого класу, його керівна і спрямовуюча сила, історичним покликанням якої стало повалення капіталізму і встановлення диктатури пролетаріату.
Після II з'їзду РСДРП у місцевих соціал-демократичних організаціях Криму, як і всієї країни, розгорнулась гостра боротьба між більшовиками та меншовиками. Меншовикам вдалося пробратися до керівництва Кримським союзом РСДРП, створеним у вересні 1902 року на з'їзді кримських організацій. Їх розкольницька політика гальмувала розвиток революційного руху в Криму.
Проте в ході революційних подій у місцевих об'єднаних організаціях неухильно посилювався вплив більшовиків. Найбільш виразно виявлялося зростання
революційних настроїв серед матросів і робітників Севастополя. Влітку 1904 року більшовики переважали в Севастопольському комітеті РСДРП і у військовій соціал-демократичній організації Чорноморського флоту - Центральному флотському комітеті, або «Централці». Значним впливом користувалися вони в Керченській соціал-демократичній організації, якою з 1902 року керував колишній пітерський робітник, більшовик Є. О. Климанов (Афанасьєв).
Напередодні революції 1905 року кримські соціал-демократичні організації провадили велику агітаційну роботу серед робітників, селян, матросів і солдатів. У містах і селах, на кораблях Чорноморського флоту широко розповсюджувалися прокламації більшовиків Одеси та Катеринослава, з якими підтримували тісний зв'язок соціал-демократи Севастополя, Феодосії, Керчі.
1901 року робітники Сімферополя вперше в Криму провели першотравневу демонстрацію. У серпні 1903 року робітники Керчі і Феодосії взяли участь у загальному страйку робітників півдня Росії. У листопаді 1904 року в Дазарівських казармах Севастополя повстало кілька тисяч матросів.