Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
великі й дрібні підприємства, запаси сировини, палива. Металургійний завод почав ремонтувати мотори, котли. Дали першу продукцію три миловарні, п'ять консервних, лісопильний заводи, два млини, олійня, макаронна й тютюнова фабрики, хлібопекарні. Відбудовувалися порт, залізничний вузол, механічні майстерні. На осінь 1921 року в Керчі уже діяла судноверф, де будували й ремонтували невеликі судна. У той же час відкрито першу в країні науково-промислову іхтіологічну лабораторію, згодом перетворену на рибогосподарську станцію.
Велику роль у підвищенні трудової активності населення відігравала повсякденна масово-політична робота Керченської парторганізації та ревкому серед трудящих. Помічником ревкому й міських комуністів була комсомольська організація, створена в листопаді 1920 року, що налічувала 40 чоловік. Комсомольці займалися політичним вихованням молоді, її трудовлаштуванням та професійним навчанням, організацією культурно-масової роботи. Вже на початку 1921 року члени ВЛКСМ металургійного заводу створили в себе школу ФЗУ, переобладнали один з бараків під кінотеатр, а особняк одного багатія - під клуб. Комсомольці становили кістяк загону ЧОП і брали участь у ліквідації білогвардійських банд, у реквізиції в буржуазії складів з матеріалами й продовольством. Значну допомогу й сприяння міському керівництву у відбудовчих роботах подавали профорганізації. На всіх підприємствах міста були створені завкоми й фабкоми, на тютюновій фабриці жінвідділ, організований з передових робітниць.
Незважаючи на всі післявоєнні труднощі, значно поліпшилося медичне обслуговування трудящих міста. На вересень 1921 року в Керчі функціонувало 2 лікарні, поліклініка, 10 фельдшерських пунктів, 9 медичних дільниць та 7 аптек. Працювало
медиків, у т. ч. 40 лікарів й 25 фармацевтів.
відбудованих школах 1921 року навчалося понад 6 тис. дітей трудящих (до революції в усьому повіті налічувалося 3 тис. учнів). На підприємствах були створені 76 груп ліквідації неписьменності серед дорослих.
Велику увагу приділяли радянські, партійні та профспілкові організації культурному будівництву. Вже в грудні 1920 року відкрилися 4 міські й 14 пересувних бібліотек, 5 клубів, 10 дитячих садків на 486 місць. Підвищенню культурного рівня трудящих служили бібліотеки міста, клуби, червоні кутки, хати-читальні, кіно, театри. Наприкінці 1920 року почала виходити міська газета «Победа», що регулярно висвітлювала хід радянського й культурного будівництва в Керчі, пропагувала ідеї партії та уряду. Підвищувалася громадсько-політична активність жителів міста.
Але створення соціалістичної економіки відбувалося у надзвичайно складних умовах. Так, 1921 року з 197 промислових підприємств Керчі ще стояло 60, а на решті було зайнято лише 2735 робітників. Вантажообіг порту становив 16,7 тис. тонн проти 301,8 тис. тонн у 1913 році. А сума валової продукції гірничої та гірничозаводської промисловості, що становила до першої світової війни 8,4 млн. крб., у 1920-1921 рр. зменшилася до 218 тис. карбованців.
Відбудова народного господарства ускладнилася в зв'язку з неврожаєм 1921 року. На початку 1922 року в Керчі голодувало близько 18 тис. чоловік. Скоротилася кількість населення. На 1923 рік воно становило 26 063 чоловіка.
У червні 1922 року з поїздом «Жовтнева революція» до Керчі прибули голова ВЦВК М. І. Калінін та голова ВУЦВКу Г. І. Петровський. 22 червня відбулися багатолюдні мітинги трудящих міста на території Керченського металургійної о заводу й на Приморському бульварі. Місцевим товариствам допомоги голодуючим й лікарням було передано велику кількість продовольства та одягу. Українське відділення Червоного Хреста забезпечувало харчуванням 10 тис. дітей. Для подання матеріальної допомоги дитячим будинкам та школам, а також дітям безробітній у грудні 1922 року в Керчі проведено «тиждень дитини», протягом якого зібрано
Поступово нормалізувалося господарське та культурне життя міста. Став до ладу капітально відремонтований консервний завод «Воля праці». Вилов риб» 1925 року становив 43,5 тис. центнерів. На 1924-1925 рр. значна частина керченських підприємств була відбудована й працювала на повну потужність. Високу оцінку здобула продукція консервного заводу «Воля праці» на виставці у Копенгагені 1925 року, а на виставці 1927 року в Парижі - одержала головний приз. Тю тюнова фабрика на кінець 1925 року виробляла понад 40 прон. продукції усієї тютюнової промисловості Криму. Була відроджена значна частина комунального житлового фонду. Насе лення міста на 1926 рік перевищувало 35,5 тис. чоловік. Міськрада мала в своєму розпорядженні житловий фонд, що становив 1555 будинків загальною площею 343 тис. кв. аршин. Діяло 12 шкіл першого ступеня й 5
Керч
Сторінка 7 з 20
Згідно з наказом Кримревкому від 7 грудня 1920 року у Керчі було націоналізовано: металургійний завод, залізні рудники, консервну й тютюнову фабрики та інші підприємства. На січень 1921 року взято на облік Велику роль у підвищенні трудової активності населення відігравала повсякденна масово-політична робота Керченської парторганізації та ревкому серед трудящих. Помічником ревкому й міських комуністів була комсомольська організація, створена в листопаді 1920 року, що налічувала 40 чоловік. Комсомольці займалися політичним вихованням молоді, її трудовлаштуванням та професійним навчанням, організацією культурно-масової роботи. Вже на початку 1921 року члени ВЛКСМ металургійного заводу створили в себе школу ФЗУ, переобладнали один з бараків під кінотеатр, а особняк одного багатія - під клуб. Комсомольці становили кістяк загону ЧОП і брали участь у ліквідації білогвардійських банд, у реквізиції в буржуазії складів з матеріалами й продовольством. Значну допомогу й сприяння міському керівництву у відбудовчих роботах подавали профорганізації. На всіх підприємствах міста були створені завкоми й фабкоми, на тютюновій фабриці жінвідділ, організований з передових робітниць.
Незважаючи на всі післявоєнні труднощі, значно поліпшилося медичне обслуговування трудящих міста. На вересень 1921 року в Керчі функціонувало 2 лікарні, поліклініка, 10 фельдшерських пунктів, 9 медичних дільниць та 7 аптек. Працювало
медиків, у т. ч. 40 лікарів й 25 фармацевтів.
відбудованих школах 1921 року навчалося понад 6 тис. дітей трудящих (до революції в усьому повіті налічувалося 3 тис. учнів). На підприємствах були створені 76 груп ліквідації неписьменності серед дорослих.
Велику увагу приділяли радянські, партійні та профспілкові організації культурному будівництву. Вже в грудні 1920 року відкрилися 4 міські й 14 пересувних бібліотек, 5 клубів, 10 дитячих садків на 486 місць. Підвищенню культурного рівня трудящих служили бібліотеки міста, клуби, червоні кутки, хати-читальні, кіно, театри. Наприкінці 1920 року почала виходити міська газета «Победа», що регулярно висвітлювала хід радянського й культурного будівництва в Керчі, пропагувала ідеї партії та уряду. Підвищувалася громадсько-політична активність жителів міста.
Але створення соціалістичної економіки відбувалося у надзвичайно складних умовах. Так, 1921 року з 197 промислових підприємств Керчі ще стояло 60, а на решті було зайнято лише 2735 робітників. Вантажообіг порту становив 16,7 тис. тонн проти 301,8 тис. тонн у 1913 році. А сума валової продукції гірничої та гірничозаводської промисловості, що становила до першої світової війни 8,4 млн. крб., у 1920-1921 рр. зменшилася до 218 тис. карбованців.
Відбудова народного господарства ускладнилася в зв'язку з неврожаєм 1921 року. На початку 1922 року в Керчі голодувало близько 18 тис. чоловік. Скоротилася кількість населення. На 1923 рік воно становило 26 063 чоловіка.
У червні 1922 року з поїздом «Жовтнева революція» до Керчі прибули голова ВЦВК М. І. Калінін та голова ВУЦВКу Г. І. Петровський. 22 червня відбулися багатолюдні мітинги трудящих міста на території Керченського металургійної о заводу й на Приморському бульварі. Місцевим товариствам допомоги голодуючим й лікарням було передано велику кількість продовольства та одягу. Українське відділення Червоного Хреста забезпечувало харчуванням 10 тис. дітей. Для подання матеріальної допомоги дитячим будинкам та школам, а також дітям безробітній у грудні 1922 року в Керчі проведено «тиждень дитини», протягом якого зібрано
Поступово нормалізувалося господарське та культурне життя міста. Став до ладу капітально відремонтований консервний завод «Воля праці». Вилов риб» 1925 року становив 43,5 тис. центнерів. На 1924-1925 рр. значна частина керченських підприємств була відбудована й працювала на повну потужність. Високу оцінку здобула продукція консервного заводу «Воля праці» на виставці у Копенгагені 1925 року, а на виставці 1927 року в Парижі - одержала головний приз. Тю тюнова фабрика на кінець 1925 року виробляла понад 40 прон. продукції усієї тютюнової промисловості Криму. Була відроджена значна частина комунального житлового фонду. Насе лення міста на 1926 рік перевищувало 35,5 тис. чоловік. Міськрада мала в своєму розпорядженні житловий фонд, що становив 1555 будинків загальною площею 343 тис. кв. аршин. Діяло 12 шкіл першого ступеня й 5