Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Одним з перших заходів ревкому й організованої при ньому ради народного господарства стала націоналізація промисловості. 10 грудня 1920 року
націоналізовано млини, тютюнові фабрики. Все обладнання і майно млинів та фабрик оголошувалося власністю республіки й переходило у відання раднаргоспу. До того ж, радпаргосп ухвалив об'єднати тютюнові фабрики на базі фабрики Стамболі, де були запаси сировини. 31 березня 1921 року на засіданні керівництва Феодосійського порту вирішено націоналізувати судна й портові підприємства.
Боротьбу з розрухою та голодом очолили партійна організація, в рядах якої на 1 лютого 1922 року налічувалося 367 комуністів, і обрана у липні 1921 року міська Рада (більшість у ній становили комуністи - 133 з 160 депутатів).
1921 року у Феодосії було 38 націоналізованих підприємств, 12 кооперативних і 256 приватних (кустарі-одинаки). Та більшість з цих підприємств через брак сировини й палива не діяло. Пожвавленню економіки сприяло втілення в життя рішень 10 з'їзду РКП(б) про нову економічну політику, яка передбачала використання ринкових зв'язків між державною промисловістю та дрібнотоварним селянським господарством і тимчасове допущення приватного капіталу при збереженні в руках держави командних висот в економіці. Але й в умовах непу промислове піднесення стримувалося через відсутність сировини й палива. Багато підприємств простоювало.
Відбудова народного господарства проходила в умовах страшного голоду 1921-1922 рр. У повіті голодувало 49 тис. чоловік. У зв'язку з цим значно зменшилося населення міста. Якщо в 1921 році у Феодосії налічувалося 35 392 жителі, то в 1923 році їх число скоротилося до 22 737. Партійна організація приділяла особливу увагу боротьбі з жорстоким опором контрреволюції - меншовиків та есерів, татарських буржуазних націоналістів, церковників і банд, що орудували в повіті. На повітовій партійній конференції, що відбулася у лютому 1921 року, в питаннях про профспілки комуністи висловились за ленінську платформу.
Заздяки новій економічній політиці в той період вдалося трохи пожвавити торгівлю й поліпшити постачання населення продуктами харчування. Для голодуючих у 1921 році відкрили 29 громадських їдалень. За час з січня по листопад допомогу продовольством одержали 105 500 чоловік.
Великий трудовий подвиг здійснили у перші післявоєнні роки робітники Феодосійського морського порту. Щоб врятувати від голоду населення Центру, Поволжя й Криму, Радянський уряд закупив хліб за кордоном. У Причорномор'ї головними пунктами хлібного імпорту були Феодосія та Новоросійськ. Удень і вночі, за будь-якої погоди, докери Феодосійського порту розвантажували судна, яких інколи збиралося до 15-20, тоді як порт міг прийняти лише 8. Кримська профрада в своїй доповідній записці до ВЦВК повідомляла, що роботи виконувалися з революційною «відданістю, свідомістю й дисциплінованістю». Трудовий героїзм колективу вантажників був відзначений високою урядовою нагородою: у травні 1923 року на IV Всеросійському з'їзді спілки робітників транспорту в Москві кримській делегації вручили орден Трудового Червоного Прапора.
Порівняно з іншими підприємствами міста порт розвивався більш швидкими темпами. 7 листопада 1924 року тут відкрили радіостанцію, електростанцію, майстерні, зерноочисну станцію, почали працювати три механічні перевантажники. Відбудовувалися й інші підприємства міста, ставали до ладу діючих нові об'єкти соціалістичної промисловості.
Партійна організація міста поповнювала й зміцнювала свої ряди. За ленінським призовом комуністами стали 113 передових робітників міських підприємств. Свою вірність заповітам В. І. Леніна комуністи й комсомольці Феодосії продемонстрували на спільних зборах 20 червня 1924 року, на яких обговорювалися рішення ХШ з'їзду РКП(б). Учасники зборів заявили в резолюції: «Наш ленінський ЦК повинен знати, що Феодосійська організація у будь-якому ідейному бою була, є й залишиться ленінською».
Невдовзі після розгрому Врангеля розпочалася велика робота, спрямована на створення феодосійського курорту. На підставі підписаного В. І. Леніним 21 грудня 1920 року декрету «Про використання Криму для лікування трудящих» й наказу Кримського ревкому від 25 грудня 1920 року, підписаного Головуповноваженим Наркомздоров'я РРФСР Д. І. Ульяновим, у Феодосії було організовано курортне управління, а Феодосійський повіт оголошено курортною місцевістю державного значення. Курортному управлінню передали 15 палаців і дач, що належали раніше місцевій буржуазії. Уже в травні 1921 року 3 санаторії прийняли
першу партію робітників з півночі, на кінець серпня функціонувало в санаторіїв на 625 місць.
192З року у Феодосії відкрилося «дитяче містечко» - установа напівсанаторного типу із школою, клубом, лікувальними і процедурними
Феодосія
Сторінка 8 з 17
нарткоми. 16 листопада 1920 року утворено Феодосійський повітовий ревком.Одним з перших заходів ревкому й організованої при ньому ради народного господарства стала націоналізація промисловості. 10 грудня 1920 року
Боротьбу з розрухою та голодом очолили партійна організація, в рядах якої на 1 лютого 1922 року налічувалося 367 комуністів, і обрана у липні 1921 року міська Рада (більшість у ній становили комуністи - 133 з 160 депутатів).
1921 року у Феодосії було 38 націоналізованих підприємств, 12 кооперативних і 256 приватних (кустарі-одинаки). Та більшість з цих підприємств через брак сировини й палива не діяло. Пожвавленню економіки сприяло втілення в життя рішень 10 з'їзду РКП(б) про нову економічну політику, яка передбачала використання ринкових зв'язків між державною промисловістю та дрібнотоварним селянським господарством і тимчасове допущення приватного капіталу при збереженні в руках держави командних висот в економіці. Але й в умовах непу промислове піднесення стримувалося через відсутність сировини й палива. Багато підприємств простоювало.
Відбудова народного господарства проходила в умовах страшного голоду 1921-1922 рр. У повіті голодувало 49 тис. чоловік. У зв'язку з цим значно зменшилося населення міста. Якщо в 1921 році у Феодосії налічувалося 35 392 жителі, то в 1923 році їх число скоротилося до 22 737. Партійна організація приділяла особливу увагу боротьбі з жорстоким опором контрреволюції - меншовиків та есерів, татарських буржуазних націоналістів, церковників і банд, що орудували в повіті. На повітовій партійній конференції, що відбулася у лютому 1921 року, в питаннях про профспілки комуністи висловились за ленінську платформу.
Заздяки новій економічній політиці в той період вдалося трохи пожвавити торгівлю й поліпшити постачання населення продуктами харчування. Для голодуючих у 1921 році відкрили 29 громадських їдалень. За час з січня по листопад допомогу продовольством одержали 105 500 чоловік.
Великий трудовий подвиг здійснили у перші післявоєнні роки робітники Феодосійського морського порту. Щоб врятувати від голоду населення Центру, Поволжя й Криму, Радянський уряд закупив хліб за кордоном. У Причорномор'ї головними пунктами хлібного імпорту були Феодосія та Новоросійськ. Удень і вночі, за будь-якої погоди, докери Феодосійського порту розвантажували судна, яких інколи збиралося до 15-20, тоді як порт міг прийняти лише 8. Кримська профрада в своїй доповідній записці до ВЦВК повідомляла, що роботи виконувалися з революційною «відданістю, свідомістю й дисциплінованістю». Трудовий героїзм колективу вантажників був відзначений високою урядовою нагородою: у травні 1923 року на IV Всеросійському з'їзді спілки робітників транспорту в Москві кримській делегації вручили орден Трудового Червоного Прапора.
Порівняно з іншими підприємствами міста порт розвивався більш швидкими темпами. 7 листопада 1924 року тут відкрили радіостанцію, електростанцію, майстерні, зерноочисну станцію, почали працювати три механічні перевантажники. Відбудовувалися й інші підприємства міста, ставали до ладу діючих нові об'єкти соціалістичної промисловості.
Партійна організація міста поповнювала й зміцнювала свої ряди. За ленінським призовом комуністами стали 113 передових робітників міських підприємств. Свою вірність заповітам В. І. Леніна комуністи й комсомольці Феодосії продемонстрували на спільних зборах 20 червня 1924 року, на яких обговорювалися рішення ХШ з'їзду РКП(б). Учасники зборів заявили в резолюції: «Наш ленінський ЦК повинен знати, що Феодосійська організація у будь-якому ідейному бою була, є й залишиться ленінською».
Невдовзі після розгрому Врангеля розпочалася велика робота, спрямована на створення феодосійського курорту. На підставі підписаного В. І. Леніним 21 грудня 1920 року декрету «Про використання Криму для лікування трудящих» й наказу Кримського ревкому від 25 грудня 1920 року, підписаного Головуповноваженим Наркомздоров'я РРФСР Д. І. Ульяновим, у Феодосії було організовано курортне управління, а Феодосійський повіт оголошено курортною місцевістю державного значення. Курортному управлінню передали 15 палаців і дач, що належали раніше місцевій буржуазії. Уже в травні 1921 року 3 санаторії прийняли
першу партію робітників з півночі, на кінець серпня функціонувало в санаторіїв на 625 місць.
192З року у Феодосії відкрилося «дитяче містечко» - установа напівсанаторного типу із школою, клубом, лікувальними і процедурними
Дивиться також інші населені пункти району: