Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Для подання медичної допомоги населенню, місто було поділено на райони, в кожному з яких відкрито амбулаторію й аптеку. До вересня 1921 року функціонувало 3 лікарні. Для поліпшення санітарного стану в місті проводилися тижні чистоти.
Партійна організація та міська Рада приділяли велику увагу культурному будівництву. В 1921 році було створено надзвичайну комісію боротьби з неписьменністю. Вже у січні того ж року при відкритому Палаці праці почав роботу народний університет. 1921 року організовано три бібліотеки, фонди яких становили книги, реквізовані в буржуазії. Працював драматичний театр.
Кращі будівлі міста відводили під школи. Крім початкових першого ступеня, в 1921 році налічувалося 15 шкіл вищого типу (другого ступеня). У них навчалося 450 чоловік. 1923 року на базі Феодосійського учительського інституту засновано педагогічне училище, що готувало педагогічні кадри середньої кваліфікації. Велику турботу було виявлено щодо відбудови картинної галереї ім. І. К. Айвазовського. 26 липня 1921 року повноважна комісія ВЦВК та РНК РРФСР ухвалила звільнити будинок Айвазовського від приватних пожильців та установ з тим, щоб використати будівлю «виключно для художньо-наукового призначення». Комісія доручила Феодосійському ревкому спільно з відділом народної освіти здійснити облік усіх оригіналів картин художника.
11 серпня 1921 року Кримревком оголосив будинок Айвазовського з картинною галереєю надбанням республіки й передав його у розпорядження Кримського відділу народної освіти, де був створений підвідділ у справах музеїв та охорони пам'яток старовини й мистецтв. Директором призначили художника Г. О. Магула. Нововідкрита галерея мала експозиційний зал, де були виставлені переважно картини І. К. Айвазовського останнього періоду життя. Другий директор галереї М. С. Карсамов (1923 року Г. О. Магула номер) завдяки копіткій праці відшукав у музеях країни, приватних осіб й за кордоном понад триста полотен пензля великого мариніста, що поповнили колекцію галереї. Феодосійська галерея стала найбільшим у країні зібранням мариністичного живопису. Крім полотен Айвазовського, тут були виставлені також картини інших художників, життя і творчість яких пов'язані з Феодосією: почесного академіка й професора Академії мистецтв Л. Ф. Лагоріо (1827 - 1905), А. І. Фесслера (1826-1885), М. П. Латрі (1875-1942), К. Ф. Богаєвського (1872-1943) і М. О. Волошина (Кирієнка, 1878-1932), а також картини західноєвропейських майстрів живопису.
При галереї працювали художня школа й студія, де викладали відомі художники. У будинку Айвазовського були створені майстерні малюнку й живопису, друнарсько-плакатна майстерня й художня секція для оформлення громадських будівель. Одночасно з галереєю відбудовано археологічний музей у приміщенні, зведеному на кошти К. І. Айвазовського на горі Мітрідат. 1925 року тут розмістилася сейсмічна станція, а музей був перенесений до будинку художника.
Культурне життя Феодосії перших пореволюційних років тісно пов'язане з життям багатьох відомих діячів літератури й мистецтва. Феодосійцям близьке й дороге ім'я російського радянського художника К. Ф. Богаєвського, уродженця Феодосії, який після закінчення петербурзької Академії мистецтв жив у рідному
місті. Загально визнання принесли йому історичні пейзажі країни Кіммерії. Згодом він створює серію полотен про великі будови соціалізму, пише картини на тему «Міста майбутнього». 1933 року за успіхи в галузі образотворчого мистецтва К. Ф. Богаєвському присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції до 1924 року в т. зв. приміщенні для гостей будинку Айвазовського жив родич художника, видатний вірменський радянський композитор О. О. Спендіаров (Спендіарян). Понад шість років провів у Феодосії російський радянський письменник О. С. Грін (Гріневський). створивши тут кілька романів і повістей, серед яких «Та, що біжить по хвилях». Під час роботи над повістю «З моря» й оповіданням «Дорогий подарунок» у Феодосії жив український радянський письменник Петро Панч. Часто бував тут російський радянський письменник К. Г. Паустовський. Влітку 1924 року до міста приїздив І. В. Курчатов, згодом видатний радянський фізик. Протягом кількох місяців він працював у Феодосійському гідрометеорологічному центрі.
За роки соціалістичного будівництва Феодосія перетворилася на великий промисловий і культурний центр південно-східного Криму. В ході здійснення рішень XIV з'їзду ВКП(б), що взяв курс на індустріалізацію країни, проведено технічно переозброєння морського порту. За вантажооборотом Феодосійський порт носів перше місце серед торгових портів Криму й сьоме - серед портів Азово-Чорноморського басейну.
Феодосія
Сторінка 9 з 17
кабінетами. У ньому вихонувалося й лікувалося понад 700 дітей, батьки яких загинули під час громадянської війни, 90 з них прислала диткомісія Московської Ради. Для подання медичної допомоги населенню, місто було поділено на райони, в кожному з яких відкрито амбулаторію й аптеку. До вересня 1921 року функціонувало 3 лікарні. Для поліпшення санітарного стану в місті проводилися тижні чистоти.
Партійна організація та міська Рада приділяли велику увагу культурному будівництву. В 1921 році було створено надзвичайну комісію боротьби з неписьменністю. Вже у січні того ж року при відкритому Палаці праці почав роботу народний університет. 1921 року організовано три бібліотеки, фонди яких становили книги, реквізовані в буржуазії. Працював драматичний театр.
Кращі будівлі міста відводили під школи. Крім початкових першого ступеня, в 1921 році налічувалося 15 шкіл вищого типу (другого ступеня). У них навчалося 450 чоловік. 1923 року на базі Феодосійського учительського інституту засновано педагогічне училище, що готувало педагогічні кадри середньої кваліфікації. Велику турботу було виявлено щодо відбудови картинної галереї ім. І. К. Айвазовського. 26 липня 1921 року повноважна комісія ВЦВК та РНК РРФСР ухвалила звільнити будинок Айвазовського від приватних пожильців та установ з тим, щоб використати будівлю «виключно для художньо-наукового призначення». Комісія доручила Феодосійському ревкому спільно з відділом народної освіти здійснити облік усіх оригіналів картин художника.
11 серпня 1921 року Кримревком оголосив будинок Айвазовського з картинною галереєю надбанням республіки й передав його у розпорядження Кримського відділу народної освіти, де був створений підвідділ у справах музеїв та охорони пам'яток старовини й мистецтв. Директором призначили художника Г. О. Магула. Нововідкрита галерея мала експозиційний зал, де були виставлені переважно картини І. К. Айвазовського останнього періоду життя. Другий директор галереї М. С. Карсамов (1923 року Г. О. Магула номер) завдяки копіткій праці відшукав у музеях країни, приватних осіб й за кордоном понад триста полотен пензля великого мариніста, що поповнили колекцію галереї. Феодосійська галерея стала найбільшим у країні зібранням мариністичного живопису. Крім полотен Айвазовського, тут були виставлені також картини інших художників, життя і творчість яких пов'язані з Феодосією: почесного академіка й професора Академії мистецтв Л. Ф. Лагоріо (1827 - 1905), А. І. Фесслера (1826-1885), М. П. Латрі (1875-1942), К. Ф. Богаєвського (1872-1943) і М. О. Волошина (Кирієнка, 1878-1932), а також картини західноєвропейських майстрів живопису.
При галереї працювали художня школа й студія, де викладали відомі художники. У будинку Айвазовського були створені майстерні малюнку й живопису, друнарсько-плакатна майстерня й художня секція для оформлення громадських будівель. Одночасно з галереєю відбудовано археологічний музей у приміщенні, зведеному на кошти К. І. Айвазовського на горі Мітрідат. 1925 року тут розмістилася сейсмічна станція, а музей був перенесений до будинку художника.
Культурне життя Феодосії перших пореволюційних років тісно пов'язане з життям багатьох відомих діячів літератури й мистецтва. Феодосійцям близьке й дороге ім'я російського радянського художника К. Ф. Богаєвського, уродженця Феодосії, який після закінчення петербурзької Академії мистецтв жив у рідному
місті. Загально визнання принесли йому історичні пейзажі країни Кіммерії. Згодом він створює серію полотен про великі будови соціалізму, пише картини на тему «Міста майбутнього». 1933 року за успіхи в галузі образотворчого мистецтва К. Ф. Богаєвському присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції до 1924 року в т. зв. приміщенні для гостей будинку Айвазовського жив родич художника, видатний вірменський радянський композитор О. О. Спендіаров (Спендіарян). Понад шість років провів у Феодосії російський радянський письменник О. С. Грін (Гріневський). створивши тут кілька романів і повістей, серед яких «Та, що біжить по хвилях». Під час роботи над повістю «З моря» й оповіданням «Дорогий подарунок» у Феодосії жив український радянський письменник Петро Панч. Часто бував тут російський радянський письменник К. Г. Паустовський. Влітку 1924 року до міста приїздив І. В. Курчатов, згодом видатний радянський фізик. Протягом кількох місяців він працював у Феодосійському гідрометеорологічному центрі.
За роки соціалістичного будівництва Феодосія перетворилася на великий промисловий і культурний центр південно-східного Криму. В ході здійснення рішень XIV з'їзду ВКП(б), що взяв курс на індустріалізацію країни, проведено технічно переозброєння морського порту. За вантажооборотом Феодосійський порт носів перше місце серед торгових портів Криму й сьоме - серед портів Азово-Чорноморського басейну.
Дивиться також інші населені пункти району: