Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
дружинники серед білого дня здійснили сміливий напад на розташовану в центрі міста приватну друкарню. У той час Сімферопольська організація РСДРП, що складалася переважно із залізничників та представників інтелігенції, налічувала близько 100 чоловік.
Організованість та згуртованість трудящих Сімферополя у боротьбі за свої права виявилась і в створенні професійних організацій. У грудні 1905 року виникла профспілка друкарів, навесні 1906 - «Голка» (кравців). 1907 року в місті налічувалося 12 профспілок - металістів, пекарів, тютюнників, шевців, столярів, друкарів, кравців, фармацевтів, прикажчиків тощо. На початку літа 1906 року діяло Центральне бюро профспілок міста, яке очолював А. Багатур'янц.
Жорстоких репресій зазнали учасники революційного руху в роки столипінської реакції. Були розгромлені Сімферопольська організація РСДРП та профспілки. У квітні 1907 року поліція виявила і розгромила підпільну друкарню Кримського союзу РСДРП. Але і в сімферопольській тюрмі політичні в'язні видавали підпільний журнал та листівки. На початку 1908 року знову з'являються листівки за підписом Сімферопольського комітету РСДРП. Одна з них присвячувалася святкуванню 1 Травня. Ще з 1906 року в місті з паспортом на ім'я Серебрянникова проживав більшовик М. Г. Даргольц, у минулому агент ленінської «Искрм». Він завідував друкарнею ліберальної газети «Южные ведомости». У травні 1912 року на квартирі М. Г. Даргольца відбулася нарада соціал-демократів за участю робітників, де йшлося про організацію протесту проти Ленського розстрілу. Робітники Сімферополя в 1912 -1914 рр. передплачували і розповсюджували більшовицьку газету «Правда».
Великої шкоди революційному рухові завдали ліквідатори та примиренці, які пропагандою об'єднавства гальмували боротьбу робітників проти самодержавства та капіталістів. 1911 року в Сімферополі виникла група соціал-демократів інтелігентів, що підтримувала зв'язки з редакцією віденської «Правды» Троцького, яка була рупором ліквідаторства. Її «діяльність» серед робітників зводилася до поширення газети ліквідаторів «Луч» і шкідливої пропаганди лозунга «єдності» фракцій в РСДРП.
Перша світова війна, що вибухнула влітку 1914 року, принесла народові нові важкі злигодні та бідування. Багато робітників сімферопольських підприємств було мобілізовано в армію, на їх місце приходили жінки та підлітки. За даними 1915 року, загальна кількість працюючих на всіх підприємствах міста становила 1375 чоловік, у т. ч. жінок - 970, підлітків - 166. Через нестачу сировини та палива підприємства працювали з великими перебоями. Припинився трамвайний рух, бо через брак вугілля зупинилася електростанція. Чимало сімферопольських підприємств виконували військові замовлення. 1916 року в місті почав діяти аеропланоскладальний завод, побудований великим підприємцем Анатра. Тут працювало 150 робітників-металістів із Петрограда, що прибули для допомоги в освоєнні складної техніки авіабудування. Робітники заводу відігравали активну роль у боротьбі трудящих міста за свої права.
З кожним місяцем погіршувалося становище трудящих міста. Нестримно зростала спекуляція, особливо хлібом, що його завозили з північних повітів. Підвищувалися ціни й на інші продукти харчування, гостро відчувалася нестача палива, процвітало казнокрадство чиновників. На грунті голоду й дорожнечі 1 червня 1916 року відбувся виступ дружин фронтовиків та запасних солдатів, у якому взяли участь понад тисячу жінок. «Згідно з відомостями, що я маю,- доповідав па початку 1917 року сімферопольський поліцмейстер губернаторові,- щохвилини на грунті -дорожнечі та відсутності їстівних припасів в м. Сімферополі можуть спалахнути заворушення". 9 січня 1917 року робітники аеропланоскладального заводу відзначили страйком річницю «Кривавої неділі», а 22 січня організували антивоєнний виступ. У лютому страйкували робітники тютюнових фабрик і будівельного відділення аеропланоскладального заводу, вимагаючи підвищення заробітної плати. Ці страйки відбувалися в дні, коли в Петрограді наростала могутня хвиля робітничих виступів, що привела до Лютневої буржуазно-демократичної революції.
На початку березня 1917 року до міста надійшла звістка про повалення самодержавства. При сприянні есеро-меншовицьких угодовців місцева буржуазія поспішила створити 6 березня міський громадський комітет, що став органом влади Тимчасового уряду. Кількість членів комітету досягала 150 чоловік: це були кадети та представники дрібнобуржуазних організацій.
7 та 8 березня відбулися вибори до Ради робітничих депутатів. До її виконкому обрано 15 чоловік. Використавши кількісну перевагу, меншовики захопили керівництво Радою. 12 березня вона поповнилася представниками від військових частин і почала називатися Радою робітничих і солдатських
Сімферополь
Сторінка 7 з 30
В червні 1906 року бойова дружина Сімферопольської організації РСДРП надрукувала близько 3 тис. примірників нелегальної більшовицької газети «Солдат» - №6 (газету видавав Севастопольський військовий комітет РСДРП). Для цьогодружинники серед білого дня здійснили сміливий напад на розташовану в центрі міста приватну друкарню. У той час Сімферопольська організація РСДРП, що складалася переважно із залізничників та представників інтелігенції, налічувала близько 100 чоловік.
Організованість та згуртованість трудящих Сімферополя у боротьбі за свої права виявилась і в створенні професійних організацій. У грудні 1905 року виникла профспілка друкарів, навесні 1906 - «Голка» (кравців). 1907 року в місті налічувалося 12 профспілок - металістів, пекарів, тютюнників, шевців, столярів, друкарів, кравців, фармацевтів, прикажчиків тощо. На початку літа 1906 року діяло Центральне бюро профспілок міста, яке очолював А. Багатур'янц.
Жорстоких репресій зазнали учасники революційного руху в роки столипінської реакції. Були розгромлені Сімферопольська організація РСДРП та профспілки. У квітні 1907 року поліція виявила і розгромила підпільну друкарню Кримського союзу РСДРП. Але і в сімферопольській тюрмі політичні в'язні видавали підпільний журнал та листівки. На початку 1908 року знову з'являються листівки за підписом Сімферопольського комітету РСДРП. Одна з них присвячувалася святкуванню 1 Травня. Ще з 1906 року в місті з паспортом на ім'я Серебрянникова проживав більшовик М. Г. Даргольц, у минулому агент ленінської «Искрм». Він завідував друкарнею ліберальної газети «Южные ведомости». У травні 1912 року на квартирі М. Г. Даргольца відбулася нарада соціал-демократів за участю робітників, де йшлося про організацію протесту проти Ленського розстрілу. Робітники Сімферополя в 1912 -1914 рр. передплачували і розповсюджували більшовицьку газету «Правда».
Великої шкоди революційному рухові завдали ліквідатори та примиренці, які пропагандою об'єднавства гальмували боротьбу робітників проти самодержавства та капіталістів. 1911 року в Сімферополі виникла група соціал-демократів інтелігентів, що підтримувала зв'язки з редакцією віденської «Правды» Троцького, яка була рупором ліквідаторства. Її «діяльність» серед робітників зводилася до поширення газети ліквідаторів «Луч» і шкідливої пропаганди лозунга «єдності» фракцій в РСДРП.
Перша світова війна, що вибухнула влітку 1914 року, принесла народові нові важкі злигодні та бідування. Багато робітників сімферопольських підприємств було мобілізовано в армію, на їх місце приходили жінки та підлітки. За даними 1915 року, загальна кількість працюючих на всіх підприємствах міста становила 1375 чоловік, у т. ч. жінок - 970, підлітків - 166. Через нестачу сировини та палива підприємства працювали з великими перебоями. Припинився трамвайний рух, бо через брак вугілля зупинилася електростанція. Чимало сімферопольських підприємств виконували військові замовлення. 1916 року в місті почав діяти аеропланоскладальний завод, побудований великим підприємцем Анатра. Тут працювало 150 робітників-металістів із Петрограда, що прибули для допомоги в освоєнні складної техніки авіабудування. Робітники заводу відігравали активну роль у боротьбі трудящих міста за свої права.
З кожним місяцем погіршувалося становище трудящих міста. Нестримно зростала спекуляція, особливо хлібом, що його завозили з північних повітів. Підвищувалися ціни й на інші продукти харчування, гостро відчувалася нестача палива, процвітало казнокрадство чиновників. На грунті голоду й дорожнечі 1 червня 1916 року відбувся виступ дружин фронтовиків та запасних солдатів, у якому взяли участь понад тисячу жінок. «Згідно з відомостями, що я маю,- доповідав па початку 1917 року сімферопольський поліцмейстер губернаторові,- щохвилини на грунті -дорожнечі та відсутності їстівних припасів в м. Сімферополі можуть спалахнути заворушення". 9 січня 1917 року робітники аеропланоскладального заводу відзначили страйком річницю «Кривавої неділі», а 22 січня організували антивоєнний виступ. У лютому страйкували робітники тютюнових фабрик і будівельного відділення аеропланоскладального заводу, вимагаючи підвищення заробітної плати. Ці страйки відбувалися в дні, коли в Петрограді наростала могутня хвиля робітничих виступів, що привела до Лютневої буржуазно-демократичної революції.
На початку березня 1917 року до міста надійшла звістка про повалення самодержавства. При сприянні есеро-меншовицьких угодовців місцева буржуазія поспішила створити 6 березня міський громадський комітет, що став органом влади Тимчасового уряду. Кількість членів комітету досягала 150 чоловік: це були кадети та представники дрібнобуржуазних організацій.
7 та 8 березня відбулися вибори до Ради робітничих депутатів. До її виконкому обрано 15 чоловік. Використавши кількісну перевагу, меншовики захопили керівництво Радою. 12 березня вона поповнилася представниками від військових частин і почала називатися Радою робітничих і солдатських