Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
вона вміщувала близько 450 чоловік. У приватному будинку - прию і Таранова-Білозерова було 46 лікарняних ліжок, у єврейській лікарні - 206. Тільки 1903 року відкрилася дитяча лікарня товариства «Дитяча допомога», а через рік - міська інфекційна лікарня. 1913 року в місті було 12 лікувальних закладів та 5 аптек. Працювали в них 72 лікарі (у т. ч. 10 жінок) і 107 фельдшерів та акушерів. Але цього було вкрай недостатньо для обслуговування зрослого населення міста. За даними перепису 1897 року, серед жителів було 52,4 проц. неписьменних (25 720 чоловік). 1914 року в 41 навчальному закладі Сімферополя вчилося 3993 чоловіка, у 10 середніх - 3340, у 5 професійних (школа
крою та рукоділля, реміснича майстерня, школа садівників) - 629 чоловік.
Діяла також заснована 1872 року татарська учительська семінарія, що налічувала 93 учні. Вищих навчальних закладів у місті не було. Зате чимало коштів витрачаюся па будівництво культових закладів: 1910 року в місті було 3 монастирі, 31 церква, 15 молитовних будинків. Серед губернських міст Сімферополь виділявся також великою кількістю трактирів.
Бібліотеки міста 1914 року налічували тільки 55 тис. книг. Лише в одній з них, відкритій на громадські кошти у жовтні 1890 року (нині обласна бібліотека), книги видавалися безплатно.
у другій половині XIX - на початку XX ст. в місті виникають наукові та культурно-освітні заклади: Таврійське медико-фармацевтичне товариство (1868 р.), перетворене 1909 року на товариство сімферопольських лікарів, відділення Російського товариства вивчення умов садівництва для господарської та наукової мети (1883 р.), природничо-історичний музей губернського земства (1889 р.), Таврійська учена архівна комісія (1887 р.), а при ній - музей старожитностей та бібліотека «Тавріка», Кримське товариство дослідників і любителів природи (1910 р.), дослідна помологічна плодоовочева станція (1913 р.), відділення Російського музичного товариства (1910 р.), товариство аматорів мистецтв.
В останній чверті XIX - на початку XX ст. на сцені Сімферопольського театру виступали видатні російські й українські актори - В. І. Качалов, П. М. Орленєв, О. Л. Кніппер-Чехова, М. Г. Савіна, М. Л. Кропивницький, М. К. Садовський, М. К. Заньковецька, Д. М. Голубинський (Тростянський) та інші.
У 1911-1913 рр. виходило три офіціальні видання (газета «Таврические губернские ведолюсти», журнали «Известия Симферопольской городской думы» и «Таврический церковно-общественный вестник»), а також газети ліберально-буржуазного напряму «Южные ведомости» та «Южное слово». Місцева інтелігенція брала участь у підготовці й виданні «Записок Симферопольского отдела Росеийского общества садоводства», «Записок общества естествоиспытателей и любителей природы Крыма», «Известий Таврической ученой архивной комиссии» (до 1921 року вийшло 57 випусків) тощо. 1914 року Кримське товариство дослідників та любителів природи підготувало і видало грунтовний путівник «Крым», написаний місцевими вченими і краєзнавцями.
У другій половині XIX - на початку XX ст. в місті працювали такі діячі культури і науки нашої Батьківщини, як історик А. І. Маркевич (протягом 34 років він очолював Таврійську учену архівну комісію, у роки Радянської влади був обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР), мінералог і геохімік О. Є. Форсман, учений-грунтознавець В. В. Докучаєв, визначний російський педагог Д. Ушинський, земські статистики К. А. Вернер, М. В. Неручев, М. Є. Бененсон, С. О. Усов. Уродженець Сімферополя лікар М. А. Арендт (1833-1893) був одним з перших у Росії, хто зробив спробу використати повітряного змія як літальний апарат. Проте царський уряд відмовився асигнувати кошти на побудову й дослідження планера, створеного Арендтом. Брошура «Про повітроплавання, засповане на принципі ширяння птахів», видана Арендтом 1888 року в Сімферополі, свідчить про глибоку і правильну оцінку значення планеризму талановитим російським винахідником.
У 70-х роках минулого століття серед учнівської молоді та передової інтелігенцією Сімферополя розповсюджувалася революційна народницька література. У 1875-1877 рр. на фельдшерських курсах, відкритих при земській лікарні, вчилася С. Л. Петровська - згодом один з керівників «Народної волі». Після закінчення курсів вона здобула звання фельдшера і працювала в земській лікарні, де завідувала двома бараками товариства «Червоного Хреста» для поранених, привезених з російсько-турецького фронту. У червні 1877 року С. Д. Перовська була заарештована і відправлена до Петербурга як свідок на судовому «процесі 50-ти» - народників- пропагандистів.
Сімферополь
Сторінка 5 з 30
рік. Протягом 1878-1887 рр. місто щороку (крім 1881) вражали епідемії віспи, кору, скарлатини, коклюшу, дифтерії, черевного тифу. А кількість лікарень зростала дуже повільно. Правда, після відкриття богадільні та пологового приюту дещо розширилася губернська лікарня. У 80-х роках крою та рукоділля, реміснича майстерня, школа садівників) - 629 чоловік.
Діяла також заснована 1872 року татарська учительська семінарія, що налічувала 93 учні. Вищих навчальних закладів у місті не було. Зате чимало коштів витрачаюся па будівництво культових закладів: 1910 року в місті було 3 монастирі, 31 церква, 15 молитовних будинків. Серед губернських міст Сімферополь виділявся також великою кількістю трактирів.
Бібліотеки міста 1914 року налічували тільки 55 тис. книг. Лише в одній з них, відкритій на громадські кошти у жовтні 1890 року (нині обласна бібліотека), книги видавалися безплатно.
у другій половині XIX - на початку XX ст. в місті виникають наукові та культурно-освітні заклади: Таврійське медико-фармацевтичне товариство (1868 р.), перетворене 1909 року на товариство сімферопольських лікарів, відділення Російського товариства вивчення умов садівництва для господарської та наукової мети (1883 р.), природничо-історичний музей губернського земства (1889 р.), Таврійська учена архівна комісія (1887 р.), а при ній - музей старожитностей та бібліотека «Тавріка», Кримське товариство дослідників і любителів природи (1910 р.), дослідна помологічна плодоовочева станція (1913 р.), відділення Російського музичного товариства (1910 р.), товариство аматорів мистецтв.
В останній чверті XIX - на початку XX ст. на сцені Сімферопольського театру виступали видатні російські й українські актори - В. І. Качалов, П. М. Орленєв, О. Л. Кніппер-Чехова, М. Г. Савіна, М. Л. Кропивницький, М. К. Садовський, М. К. Заньковецька, Д. М. Голубинський (Тростянський) та інші.
У 1911-1913 рр. виходило три офіціальні видання (газета «Таврические губернские ведолюсти», журнали «Известия Симферопольской городской думы» и «Таврический церковно-общественный вестник»), а також газети ліберально-буржуазного напряму «Южные ведомости» та «Южное слово». Місцева інтелігенція брала участь у підготовці й виданні «Записок Симферопольского отдела Росеийского общества садоводства», «Записок общества естествоиспытателей и любителей природы Крыма», «Известий Таврической ученой архивной комиссии» (до 1921 року вийшло 57 випусків) тощо. 1914 року Кримське товариство дослідників та любителів природи підготувало і видало грунтовний путівник «Крым», написаний місцевими вченими і краєзнавцями.
У другій половині XIX - на початку XX ст. в місті працювали такі діячі культури і науки нашої Батьківщини, як історик А. І. Маркевич (протягом 34 років він очолював Таврійську учену архівну комісію, у роки Радянської влади був обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР), мінералог і геохімік О. Є. Форсман, учений-грунтознавець В. В. Докучаєв, визначний російський педагог Д. Ушинський, земські статистики К. А. Вернер, М. В. Неручев, М. Є. Бененсон, С. О. Усов. Уродженець Сімферополя лікар М. А. Арендт (1833-1893) був одним з перших у Росії, хто зробив спробу використати повітряного змія як літальний апарат. Проте царський уряд відмовився асигнувати кошти на побудову й дослідження планера, створеного Арендтом. Брошура «Про повітроплавання, засповане на принципі ширяння птахів», видана Арендтом 1888 року в Сімферополі, свідчить про глибоку і правильну оцінку значення планеризму талановитим російським винахідником.
У 70-х роках минулого століття серед учнівської молоді та передової інтелігенцією Сімферополя розповсюджувалася революційна народницька література. У 1875-1877 рр. на фельдшерських курсах, відкритих при земській лікарні, вчилася С. Л. Петровська - згодом один з керівників «Народної волі». Після закінчення курсів вона здобула звання фельдшера і працювала в земській лікарні, де завідувала двома бараками товариства «Червоного Хреста» для поранених, привезених з російсько-турецького фронту. У червні 1877 року С. Д. Перовська була заарештована і відправлена до Петербурга як свідок на судовому «процесі 50-ти» - народників- пропагандистів.