Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сімферополь

Боротьба В. І. Леніна та його однодумців за ство­рення революційної марксистської пролетарської пар­тії нового типу справила вирішальний вплив на розвиток революційного руху в місті. Наприкінці 90-х років учнівська молодь та передові робітники Сімферополя починають знайомитися з марксистською літерату­рою. На початку 1900 року сформувався
Сімферополь­ський комітет РСДРП. Значну роль у його створенні відіграли заслані сюди революціонери-марксисти, в т. ч. Л. М. Хінчук, який став керівником комітету.
Навколо Сімферопольського комітету РСДРП згуртовувалося близько 100 робітників тютюнових та кон­сервних фабрик, ремісників та учнів недільних шкіл. Незабаром комітет установив зв'язки з соціал-демократичними організаціями Харкова та Одеси. Величезну роль у вихованні місцевого пролетаріату відіграли зв'язки комітету з Петербургом, а також іскрівська література, що надсилалася з-за кордону.
У січні 1901 року комітет організував страйк ро­бітників 10 столярних майстерень, що тривав три дні й закінчився перемогою - скороченням робочого дня з 15 до 10,5 години. Кореспонденція про страйк була надіслана до редакції «Искры», з якою комітет установив зв'язки. Її оригінал, відредагований В. І. Лені­ним, зберігається нині в Центральному партійному архіві Інституту марксизму-лєнінізму при ЦК КПРС. Під впливом ленінської «Искры» Сімферополь­ський комітет провів першу в Криму першотравневу політичну демонстрацію проти самодержавства. Близь­ко 150 робітників, зібравшись у центрі міста, пройшли Катерининською вулицею (нині ім. Карла Марк­са) з червоним прапором, співаючи «Марсельєзу», і розкидали листівки. На прапорі було вишито лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», «Політична сво­бода!», «Восьмигодинний робочий день!». Розігнавши демонстрантів, поліція ще довго проводила в місті арешти та обшуки.
Через поліцейські переслідування діяльність ко­мітету припинилася. Але вже наприкінці 1901 року створився «Сімферопольський соціал-демократичний робітничий союз», члени якого провадили революційну агітацію серед трудящих, підтримували зв'язки з ленінською «Искрой» та соціал-демократичними організаціями півдня України. Під час підготовки II з'їзду партії союз дістав назву «Сімферопольської соціал-демократичної організації».
Піднесенням громадського руху та революційної боротьби позначені в Сімферо­полі роки першої російської революції. 14 січня 1905 року чергове щорічне зібрання «Товариства сільського господарства» перетворилося на демонстрацію протесту прогресивної громадськості міста проти кривавого розстрілу робітників 9 січня в Петербурзі. З палкою революційною промовою виступив на ньому колишній агент ленінської «Искры» в Криму член РСДРП В. Г. Шкляревич. «Чи готове суспільство відстоювати свої вимоги зі зброєю в руках, якщо уряд застосує до борців за свободу зброю?» - звернувся до учасників зібрання статистик губернського земства І. М. Волошинов (колишній студент Московського університету, виключе­ний 1902 року за активну участь у студентському русі). Із залу пролунало: «Будемо готові». Збори закінчилися вигуками: «Геть самодержавство!», «Хай живе сво­бода!»
У лютому 1905 року в місті страйкувало 280 робітників трьох тютюнових фаб­рик. Вони добилися скорочення робочого дня до 10 годин та підвищення заробітної плати. Влітку та восени 1905 року політичні страйки вибухали на багатьох під­приємствах. Значним виступом трудящих стала демонстрація протесту проти цар­ського маніфесту 17 жовтня 1905 року. В. І. Ленін, аналізуючи політичну обстановку під час Жовтневого всеросійського політичного страйку, відмічав: «Піднімається Крим (Сімферополь) і Південь».
18 жовтня частина демонстрантів рушила Катерининською вулицею до міського саду, де відбувся мітинг, інша велика група попрямувала до тюрми, зламала її ворота і звільнила політичних в'язнів. У міському саду мітинг закінчився трагічно: на його учасників при потуранні властей напала банда озброєних чорносотенців. Було вбито 46 чоловік, багатьох поранено.
У Жовтневому всеросійському політичному страйку брали участь робітники, службовці, учителі, аптекарі міста. У дні Грудневого збройного повстання, в Сім­ферополі страйкували залізничники. На станції виник страйковий комітет. Страйк залізничників переріс у загальний політичний, що тривав з 12 годин дня 14 грудня до 14 годин дня 16 грудня. Позакривалися всі магазини, припинили роботу заводи, фабрики, друкарні. До страйкуючих приєдналися учні старших кмасів середніх шкіл. На площах та вулицях міста стихійно виникали мітинги. Відбувалися сутички між робітниками й татарськими ескадронцями, що намагалися розігнати страйкуючих. У ті дні в Сімферополі утворилася Рада робітничих депу­татів.
Протягом 1905 -1906 рр. у місті відбулося 16 страйків, у яких брало участь понад 3500 чоловік - залізничники, тютюнники, друкарі, ремісники, службовці. Попи вимагали збільшення зарплати, скорочення робочого дня, поліпшення умов прачі, політичних свобод.



.

Сімферополь - cучасна карта