Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Сімферопольський комітет РСДРП. Значну роль у його створенні відіграли заслані сюди революціонери-марксисти, в т. ч. Л. М. Хінчук, який став керівником комітету.
Навколо Сімферопольського комітету РСДРП згуртовувалося близько 100 робітників тютюнових та консервних фабрик, ремісників та учнів недільних шкіл. Незабаром комітет установив зв'язки з соціал-демократичними організаціями Харкова та Одеси. Величезну роль у вихованні місцевого пролетаріату відіграли зв'язки комітету з Петербургом, а також іскрівська література, що надсилалася з-за кордону.
У січні 1901 року комітет організував страйк робітників 10 столярних майстерень, що тривав три дні й закінчився перемогою - скороченням робочого дня з 15 до 10,5 години. Кореспонденція про страйк була надіслана до редакції «Искры», з якою комітет установив зв'язки. Її оригінал, відредагований В. І. Леніним, зберігається нині в Центральному партійному архіві Інституту марксизму-лєнінізму при ЦК КПРС. Під впливом ленінської «Искры» Сімферопольський комітет провів першу в Криму першотравневу політичну демонстрацію проти самодержавства. Близько 150 робітників, зібравшись у центрі міста, пройшли Катерининською вулицею (нині ім. Карла Маркса) з червоним прапором, співаючи «Марсельєзу», і розкидали листівки. На прапорі було вишито лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», «Політична свобода!», «Восьмигодинний робочий день!». Розігнавши демонстрантів, поліція ще довго проводила в місті арешти та обшуки.
Через поліцейські переслідування діяльність комітету припинилася. Але вже наприкінці 1901 року створився «Сімферопольський соціал-демократичний робітничий союз», члени якого провадили революційну агітацію серед трудящих, підтримували зв'язки з ленінською «Искрой» та соціал-демократичними організаціями півдня України. Під час підготовки II з'їзду партії союз дістав назву «Сімферопольської соціал-демократичної організації».
Піднесенням громадського руху та революційної боротьби позначені в Сімферополі роки першої російської революції. 14 січня 1905 року чергове щорічне зібрання «Товариства сільського господарства» перетворилося на демонстрацію протесту прогресивної громадськості міста проти кривавого розстрілу робітників 9 січня в Петербурзі. З палкою революційною промовою виступив на ньому колишній агент ленінської «Искры» в Криму член РСДРП В. Г. Шкляревич. «Чи готове суспільство відстоювати свої вимоги зі зброєю в руках, якщо уряд застосує до борців за свободу зброю?» - звернувся до учасників зібрання статистик губернського земства І. М. Волошинов (колишній студент Московського університету, виключений 1902 року за активну участь у студентському русі). Із залу пролунало: «Будемо готові». Збори закінчилися вигуками: «Геть самодержавство!», «Хай живе свобода!»
У лютому 1905 року в місті страйкувало 280 робітників трьох тютюнових фабрик. Вони добилися скорочення робочого дня до 10 годин та підвищення заробітної плати. Влітку та восени 1905 року політичні страйки вибухали на багатьох підприємствах. Значним виступом трудящих стала демонстрація протесту проти царського маніфесту 17 жовтня 1905 року. В. І. Ленін, аналізуючи політичну обстановку під час Жовтневого всеросійського політичного страйку, відмічав: «Піднімається Крим (Сімферополь) і Південь».
18 жовтня частина демонстрантів рушила Катерининською вулицею до міського саду, де відбувся мітинг, інша велика група попрямувала до тюрми, зламала її ворота і звільнила політичних в'язнів. У міському саду мітинг закінчився трагічно: на його учасників при потуранні властей напала банда озброєних чорносотенців. Було вбито 46 чоловік, багатьох поранено.
У Жовтневому всеросійському політичному страйку брали участь робітники, службовці, учителі, аптекарі міста. У дні Грудневого збройного повстання, в Сімферополі страйкували залізничники. На станції виник страйковий комітет. Страйк залізничників переріс у загальний політичний, що тривав з 12 годин дня 14 грудня до 14 годин дня 16 грудня. Позакривалися всі магазини, припинили роботу заводи, фабрики, друкарні. До страйкуючих приєдналися учні старших кмасів середніх шкіл. На площах та вулицях міста стихійно виникали мітинги. Відбувалися сутички між робітниками й татарськими ескадронцями, що намагалися розігнати страйкуючих. У ті дні в Сімферополі утворилася Рада робітничих депутатів.
Протягом 1905 -1906 рр. у місті відбулося 16 страйків, у яких брало участь понад 3500 чоловік - залізничники, тютюнники, друкарі, ремісники, службовці. Попи вимагали збільшення зарплати, скорочення робочого дня, поліпшення умов прачі, політичних свобод.
Сімферополь
Сторінка 6 з 30
Боротьба В. І. Леніна та його однодумців за створення революційної марксистської пролетарської партії нового типу справила вирішальний вплив на розвиток революційного руху в місті. Наприкінці 90-х років учнівська молодь та передові робітники Сімферополя починають знайомитися з марксистською літературою. На початку 1900 року сформувався Навколо Сімферопольського комітету РСДРП згуртовувалося близько 100 робітників тютюнових та консервних фабрик, ремісників та учнів недільних шкіл. Незабаром комітет установив зв'язки з соціал-демократичними організаціями Харкова та Одеси. Величезну роль у вихованні місцевого пролетаріату відіграли зв'язки комітету з Петербургом, а також іскрівська література, що надсилалася з-за кордону.
У січні 1901 року комітет організував страйк робітників 10 столярних майстерень, що тривав три дні й закінчився перемогою - скороченням робочого дня з 15 до 10,5 години. Кореспонденція про страйк була надіслана до редакції «Искры», з якою комітет установив зв'язки. Її оригінал, відредагований В. І. Леніним, зберігається нині в Центральному партійному архіві Інституту марксизму-лєнінізму при ЦК КПРС. Під впливом ленінської «Искры» Сімферопольський комітет провів першу в Криму першотравневу політичну демонстрацію проти самодержавства. Близько 150 робітників, зібравшись у центрі міста, пройшли Катерининською вулицею (нині ім. Карла Маркса) з червоним прапором, співаючи «Марсельєзу», і розкидали листівки. На прапорі було вишито лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», «Політична свобода!», «Восьмигодинний робочий день!». Розігнавши демонстрантів, поліція ще довго проводила в місті арешти та обшуки.
Через поліцейські переслідування діяльність комітету припинилася. Але вже наприкінці 1901 року створився «Сімферопольський соціал-демократичний робітничий союз», члени якого провадили революційну агітацію серед трудящих, підтримували зв'язки з ленінською «Искрой» та соціал-демократичними організаціями півдня України. Під час підготовки II з'їзду партії союз дістав назву «Сімферопольської соціал-демократичної організації».
Піднесенням громадського руху та революційної боротьби позначені в Сімферополі роки першої російської революції. 14 січня 1905 року чергове щорічне зібрання «Товариства сільського господарства» перетворилося на демонстрацію протесту прогресивної громадськості міста проти кривавого розстрілу робітників 9 січня в Петербурзі. З палкою революційною промовою виступив на ньому колишній агент ленінської «Искры» в Криму член РСДРП В. Г. Шкляревич. «Чи готове суспільство відстоювати свої вимоги зі зброєю в руках, якщо уряд застосує до борців за свободу зброю?» - звернувся до учасників зібрання статистик губернського земства І. М. Волошинов (колишній студент Московського університету, виключений 1902 року за активну участь у студентському русі). Із залу пролунало: «Будемо готові». Збори закінчилися вигуками: «Геть самодержавство!», «Хай живе свобода!»
У лютому 1905 року в місті страйкувало 280 робітників трьох тютюнових фабрик. Вони добилися скорочення робочого дня до 10 годин та підвищення заробітної плати. Влітку та восени 1905 року політичні страйки вибухали на багатьох підприємствах. Значним виступом трудящих стала демонстрація протесту проти царського маніфесту 17 жовтня 1905 року. В. І. Ленін, аналізуючи політичну обстановку під час Жовтневого всеросійського політичного страйку, відмічав: «Піднімається Крим (Сімферополь) і Південь».
18 жовтня частина демонстрантів рушила Катерининською вулицею до міського саду, де відбувся мітинг, інша велика група попрямувала до тюрми, зламала її ворота і звільнила політичних в'язнів. У міському саду мітинг закінчився трагічно: на його учасників при потуранні властей напала банда озброєних чорносотенців. Було вбито 46 чоловік, багатьох поранено.
У Жовтневому всеросійському політичному страйку брали участь робітники, службовці, учителі, аптекарі міста. У дні Грудневого збройного повстання, в Сімферополі страйкували залізничники. На станції виник страйковий комітет. Страйк залізничників переріс у загальний політичний, що тривав з 12 годин дня 14 грудня до 14 годин дня 16 грудня. Позакривалися всі магазини, припинили роботу заводи, фабрики, друкарні. До страйкуючих приєдналися учні старших кмасів середніх шкіл. На площах та вулицях міста стихійно виникали мітинги. Відбувалися сутички між робітниками й татарськими ескадронцями, що намагалися розігнати страйкуючих. У ті дні в Сімферополі утворилася Рада робітничих депутатів.
Протягом 1905 -1906 рр. у місті відбулося 16 страйків, у яких брало участь понад 3500 чоловік - залізничники, тютюнники, друкарі, ремісники, службовці. Попи вимагали збільшення зарплати, скорочення робочого дня, поліпшення умов прачі, політичних свобод.