Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У зв'язку з розширенням меж селища центральну садибу сільгоспартілі «Червона зоря» було перенесено до села Новоселівського за 3 км від Сак. На кінець 40-х років у селищі вже майже не було жителів, які б займалися сільськогосподарською працею. Сакські промислові підприємства подавали шефську допомогу колгоспам навколишніх сіл: заводські робітники в ці роки полагодили чимало колгоспної техніки, відновили кілька сільських електростанцій, побудували механізовані токи. На початку 1950 року партійна організація хімічного заводу направила на роботу в колгоспи комуністів М. Д. Годлевського, В. І. Самсонову, Я. М. Шендрика та інших.
1950 року в Саках мешкало 8120 чоловік. Завдяки великій допомозі держави яка давала позички сім'ям колишніх воїнів і партизанів, за роки четвертої п'ятирічки площа індивідуальних житлових будинків у селищі розширилась з 19 до 34 тис. кв. метрів. Крім того, житлово-експлуатаційна контора хімічного заводу здала 5718 кв. метрів житла.
У відбудованих за 1944-1950 роки приміщеннях розмістилися районна лікарня на 50 ліжок, поліклініка, дитяча й жіноча консультації, санепідстанція. У середній і 2 семирічних школах навчалося 980 дітей. У селищі було 2 клуби, кінотсатр, 4 бібліотеки. Знову почала виходити газета «Большевистское знамя».
В 1952 році селище Саки перетворено на місто районного підпорядкування. Протягом п'ятої і шостої п'ятирічок тут виникли великі будівельні організації і «Міжколгоспбуд». Було реконструйовано й побудовано багато промислових підприємств: винний завод, завод безалкогольних напоїв, Прибережненський завод стінових блоків, пообут комбінат тощо. На хімічному заводі 1952 року став до ладу цех виробництва рідкого брому, у вересні наступного року - цех виробництва пергідролю, наприкінці 1954 року почала працювати потужна ТЕЦ.
У ході освоєння нових технологічних режимів комуністи і комсомольці заводу проявляли справжній героїзм і самовідданість. 1950 року в хлормагнієвому цеху продуктивність праці робітників-випарювальників була надто низькою: на охолодження димоходів обігрівальних камер та їх очистку витрачали три доби. Випарювальник В. С. Брюхов першим здійснив очистку димоходів, не чекаючи повного ололоджеїшя камер. Під потужним струменем свіжого повітря він почав очищати камеру кіл шлаку при температурі 80°. Простій камери скоротився з 72 до 8 годин. Приклад В. С. Брюхова незабаром почали наслідувати інші випарювальники - П. Ф. Сащепко, О. Г. Трошин, Я. Т. Іванов, В. Д. Литвиненко. Та ж бригада застосувала метод т. зв. дробного випаровування (поперемінне очищення камер), що дало змогу перевести роботу камер з циклічного на безперервний графік. У 1954 році зміна старшого апаратника І. М. Пуляєва в цеху бромсолей вперше виконала норму на 300 проц., здійснивши за зміну спочатку 3, а потім 4 операції замість одної. Через рік досвід зміни І. М. Пуляєва було запроваджено в усіх змінах, а апаратник В. С. Агафонкін, застосувавши ретельний погодинний аналіз роботи реакторів, довів час реакції до 5 годин замість 8.
Швидкими темпами відбувався розвиток підприємства і в наступні роки. За 1959- 1965 рр. обсяг промислової продукції на заводі збільшився у 2,2 раза, на 21 проц. підвищилася продуктивність праці. Втілюючи в життя рішення XXIII з'їзду КПРС, партійні організації міста, міська Рада мобілізували трудящих на успішно виконання планів восьмої п'ятирічки, здійснення нової економічної реформи. Внаслідок соціалістичного змагання, яке широко розгорнулося, обсяг промислової продукції у 1970 році зріс у порівнянні з 1965 роком на 80 проц., а продуктивність праці - на 39 проц. Підприємства міста виробили понад план продукції на 14 млн. крб. Впровадження понад 2 тис. раціоналізаторських пропозицій дало загальний економічний ефект 1645 тис. карбованців.
Серед переможців змагання на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції відзначено колективи райхарчокомбінату та Сакського заводу будівельних матеріалів. У січні 1968 року Сакському хімічному заводові присвоєно ім'я 50-річчя Радянської України.
У ході змагання, що розгорнулося до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, в місті значно зросла кількість колективів та ударників комуністичної праці. Якщо в 1959 році звання комуністичної була удостоєна бригада 5-го цеху хімзаводу, якою керувала М. М. Курдюмова, то в 1969 році - 7 колективів, 16 бригад, 22 зміни. 1648 робітників стали ударниками комуністичної праці.
Великих успіхів досягли робітники й службовці Сакського хімічного заводу соціалістичному змаганні на честь 50-річчя утворення СРСР. План випуску продукції У 1972 році вони виконали до 18 грудня, а план її реалізації - до 26 грудня. Понад завдання випущено продукції на 862 тис. крб.
Саки
Сторінка 8 з 10
держмлин, промислові артілі «Світанок» і «Трудівник». 1950 року хімічний завод виробляв уже 28 видів продукції, у т. ч. 8 заново освоєних. Тоді ж пропускна спроможність Сакського курорту досягла довоєнного рівня: в санаторіях ім. Леніна та РСЧА лікувалося і відпочивало 8340 чоловік. 1950 року в Саках мешкало 8120 чоловік. Завдяки великій допомозі держави яка давала позички сім'ям колишніх воїнів і партизанів, за роки четвертої п'ятирічки площа індивідуальних житлових будинків у селищі розширилась з 19 до 34 тис. кв. метрів. Крім того, житлово-експлуатаційна контора хімічного заводу здала 5718 кв. метрів житла.
У відбудованих за 1944-1950 роки приміщеннях розмістилися районна лікарня на 50 ліжок, поліклініка, дитяча й жіноча консультації, санепідстанція. У середній і 2 семирічних школах навчалося 980 дітей. У селищі було 2 клуби, кінотсатр, 4 бібліотеки. Знову почала виходити газета «Большевистское знамя».
В 1952 році селище Саки перетворено на місто районного підпорядкування. Протягом п'ятої і шостої п'ятирічок тут виникли великі будівельні організації і «Міжколгоспбуд». Було реконструйовано й побудовано багато промислових підприємств: винний завод, завод безалкогольних напоїв, Прибережненський завод стінових блоків, пообут комбінат тощо. На хімічному заводі 1952 року став до ладу цех виробництва рідкого брому, у вересні наступного року - цех виробництва пергідролю, наприкінці 1954 року почала працювати потужна ТЕЦ.
У ході освоєння нових технологічних режимів комуністи і комсомольці заводу проявляли справжній героїзм і самовідданість. 1950 року в хлормагнієвому цеху продуктивність праці робітників-випарювальників була надто низькою: на охолодження димоходів обігрівальних камер та їх очистку витрачали три доби. Випарювальник В. С. Брюхов першим здійснив очистку димоходів, не чекаючи повного ололоджеїшя камер. Під потужним струменем свіжого повітря він почав очищати камеру кіл шлаку при температурі 80°. Простій камери скоротився з 72 до 8 годин. Приклад В. С. Брюхова незабаром почали наслідувати інші випарювальники - П. Ф. Сащепко, О. Г. Трошин, Я. Т. Іванов, В. Д. Литвиненко. Та ж бригада застосувала метод т. зв. дробного випаровування (поперемінне очищення камер), що дало змогу перевести роботу камер з циклічного на безперервний графік. У 1954 році зміна старшого апаратника І. М. Пуляєва в цеху бромсолей вперше виконала норму на 300 проц., здійснивши за зміну спочатку 3, а потім 4 операції замість одної. Через рік досвід зміни І. М. Пуляєва було запроваджено в усіх змінах, а апаратник В. С. Агафонкін, застосувавши ретельний погодинний аналіз роботи реакторів, довів час реакції до 5 годин замість 8.
Швидкими темпами відбувався розвиток підприємства і в наступні роки. За 1959- 1965 рр. обсяг промислової продукції на заводі збільшився у 2,2 раза, на 21 проц. підвищилася продуктивність праці. Втілюючи в життя рішення XXIII з'їзду КПРС, партійні організації міста, міська Рада мобілізували трудящих на успішно виконання планів восьмої п'ятирічки, здійснення нової економічної реформи. Внаслідок соціалістичного змагання, яке широко розгорнулося, обсяг промислової продукції у 1970 році зріс у порівнянні з 1965 роком на 80 проц., а продуктивність праці - на 39 проц. Підприємства міста виробили понад план продукції на 14 млн. крб. Впровадження понад 2 тис. раціоналізаторських пропозицій дало загальний економічний ефект 1645 тис. карбованців.
Серед переможців змагання на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції відзначено колективи райхарчокомбінату та Сакського заводу будівельних матеріалів. У січні 1968 року Сакському хімічному заводові присвоєно ім'я 50-річчя Радянської України.
У ході змагання, що розгорнулося до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, в місті значно зросла кількість колективів та ударників комуністичної праці. Якщо в 1959 році звання комуністичної була удостоєна бригада 5-го цеху хімзаводу, якою керувала М. М. Курдюмова, то в 1969 році - 7 колективів, 16 бригад, 22 зміни. 1648 робітників стали ударниками комуністичної праці.
Великих успіхів досягли робітники й службовці Сакського хімічного заводу соціалістичному змаганні на честь 50-річчя утворення СРСР. План випуску продукції У 1972 році вони виконали до 18 грудня, а план її реалізації - до 26 грудня. Понад завдання випущено продукції на 862 тис. крб.