Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Алупка

Було реставровано й встановлено на попередньому місці пам'ятник В. І. Леніну.
Багато уваги приділялося відбудові здравниць. Уже 1944 року у відремонтованих будинках відкрилися госпіталі і санаторії для лікування бійців і командирів Червоної Армії, відпочинку передовиків виробництва.
1947 року в Алупці працювало 17 здравниць на 2100 місць. Довоєнний ліжковий фонд (3500 місць) було відновлено до 1952 року. На цей час діяло 15 санаторіїв, 3 будинки відпочинку і дитячий будинок санаторного типу, а в літній час - турбаза ВЦРПС.
Нові перспективи для розвитку Алупки відкрили затверджені у 1954 році Ра­дою Міністрів Союзу РСР та Радою Міністрів Української РСР і Центральним Комітетом КП України заходи по дальшому розвитку сільського господарства, міст і курортів Кримської області.
Великих успіхів у розвитку економіки і культури досягли трудящі Алупки в 60-70-х роках. Для промартілі ім. 3-ї п'ятирічки в 1957 році споруджено новий бушнок. Через 3 роки артіль реорганізовано на комбінат побутового обслуговування. 1972 року комбінат, який складався з 6 цехів і 80 майстерень, обслуговував населення під Гаспри до Фороса. У ході соціалістичного змагання на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна одна з бригад здобула звання колективу комуністичної праці, а 55 передових робітників добилися високого звання ударника комуністичної праці.
1960 року в Алупці став до ладу хлібозавод, на якому встановлено 3 потокові напівавтоматичні лінії. Випуск його продукції в 1972 році складав 797 тонн хлібобулочних виробів.
Готуючи гідну зустріч 50-річчю утворення СРСР, підприємства міста взяли й успішно виконали соціалістичні зобов'язання на 1972 рік щодо виготовлення понад­планової продукції, підвищення продуктивності праці.
Ще 1944 року колгосп ім. Жовтня перетворено на винорадгосп «Алупка», який 1951 року ввійшов як відділення до складу радгоспу «Лівадія». Його земельні угіддя в 1972 році становили 116,7 га, в т. ч. 73,5 га - під виноградниками, 10 га - під
тютюном, 3 га - під садами. Тут трудиться передовий виноградар кавалер ордена Леніна Г. С. Фомичова.
У післявоєнні роки все чіткіше визначався профіль Алупки як курорту. Тепер тут зосереджені протитуберкульозні санаторії. Головне пасмо Кримських гір і вершина Ай-Петрі (1233 м), яка близько підступає до міста, захищають Алупку під холодних північних вітрів. Тепле, незамерзаюче море зігріває прибережне повітря зимою і пом'якшує жару літом. Густі ліси навкруги і рослинність сприяють насиченню навколишнього повітря киснем. Середньорічна температура тут +13,2 градуса, кількість сонячних днів на рік - 208-246.
1972 року в Алупці працювало 13 протитуберкульозних здравниць на 3235 ліжок. Вони оснащені сучасним медичним обладнанням, мають всі необхідні лікувадміі і профілактичні кабінети. Все це в поєднанні з місцевим кліматом дає добрі результати в лікуванні туберкульозних захворювань. Для культурного обслуговування хворих в усіх санаторіях є клуби, кіноустановки, бібліотеки, спортмайданчики.
Окремі алупкинські здравниці відомі далеко за межами Криму. У санаторії ім. Боброва лікуються діти, хворі на туберкульоз кісток і нирок.
Одним з небагатьох у Радянському Союзі і єдиним у Криму є спеціалізований протитуберкульозний урологічний санаторій «Сонячний», розрахований на 500 місць. У ньому - 8 спальних корпусів, 2 спальні павільйони, діагностичний, адміністративний корпуси, 15 кабінетів і лабораторій, пляж. Лікування в санаторії комплексніе: антибактеріальне, хірургічне і кліматичне.
Добра слава йде про алупкинський санаторій «Шахтар». 1970 року на республі­канському огляді на кращу здравницю до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна його колектив посів третє місце. Йому присуджено перехідний Червоний прапор Ялтинського міського комітету КП України і Ялтинського міськвиконкому. Серед кращих співробітників алупкинських здравниць - головний лікар санаторію «Сонячний» кандидат медичних наук Л. Я. Волович, заступник головного лікаря по ме­дичній частині санаторію «Шахтар» Є. О. Журавльова, обрана в 1970 році депутатом Верховної Ради СРСР.
1970 року житловий фонд міста становив 57,4 тис., а в 1972-73 тис. кв. метрів. Лише 1958 року на житлове будівництво витрачено 501 тис. крб. У 1960 році збудо­вано 62 квартири площею 1142 кв. метрів. До 50-річчя Великого Жовтня заселено ще 3 нові будинки на 154 упорядковані квартири і капітально відремонтовано 6 житлових будинків площею 1104 кв. метрів. У місті виріс новий житловий мікрорайон. До 1970 року закінчено спорудження магістрального водоводу, який з'єднав Алупку з Ялтою. Споживання води порівняно з 1966 роком на душу населення збільшилося



Дивиться також інші населені пункти району:

.

Алупка - cучасна карта